Вирок № 39661083, 03.03.2014, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.03.2014 Справа №607/22908/13-к Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Ломакіна В.Є.

за участю секретаря Репетівської В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в м. Тернополі кримінальне провадження № 42013210000000074 за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Тернопіль, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 368 КК України, за участю сторін кримінального провадження: прокурора Голомши М.Я., обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2, -

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_1, працюючи, згідно наказу начальника Управління міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області від 23 квітня 2013 року №93 о/с, на посаді начальника сектору боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів кримінальної міліції Тернопільського міського відділу УМВС України в Тернопільській області, будучи відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» працівником правоохоронного органу. Всупереч посадових повноважень начальника сектору БНОН ТМВ УМВС України в Тернопільській області, затверджених 05 квітня 2013 року начальником Тернопільського МВ УМВС України у Тернопільській області, згідно яких ОСОБА_1 зобов'язаний був проводити заходи по попередженню та розкриттю злочинів на території негативного обслуговування, на початку серпня 2013 року в нього виник злочий намір спрямований на вимагання та отримання неправомірної вигоди в сумі 2000 євро від ОСОБА_4, за не притягнення його до кримінальної відповідальності за фактом вчинення протиправної діяльності, пов'язаної із незаконним збутом наркотичних засобів або психотропних речовин.

З метою реалізації свого злочинного наміру спрямованого на вимагання та отримання від ОСОБА_4 неправомірної вигоди в сумі 2000 євро, та з метою маскування своєї протиправної діяльності, уникнення від можливого притягнення до відповідальності за такі неправомірні дії, 14 серпня 2013 року ОСОБА_1 залучив до вказаної протиправної діяльності у якості посередника тимчасово непрацюючого мешканця м. Тернополя ОСОБА_5, який повинен був під час зустрічі із ОСОБА_4 довести йому злочинні вимоги ОСОБА_1 та в подальшому 15 серпня 2013 року, отримати від ОСОБА_4 заздалегідь обумовлену суму грошових коштів в якості неправомірної вигоди за не притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності. 14 серпня 2013 року, близько 22 год., ОСОБА_5, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_1, реалізуючи свій злочинний намір спрямований на отримання ОСОБА_1 від ОСОБА_4 заздалегідь обновленої неправомірної вигоди в сумі 2000 євро, зустрівся з ОСОБА_4 та повідомив про необхідність передати ОСОБА_1 через нього грошові кошти в сумі 2000 євро та наголосив, що у разі невиконання вимог ОСОБА_1 його буде притягнуто до кримінальної відповідальності. Доводячи до кінця свій злочинний намір, спрямований на вимагання та одержання від ОСОБА_4 неправомірної вигоди в сумі 2000 євро, 15 серпня 2013 року ОСОБА_5, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_1, близько 12 год., зустрівся в м. Тернополі по вул. Бережанська, 65, з ОСОБА_4 де, перебуваючи у своєму автомобілі марки «Мітсубісі Аутлендер» д.н.з. НОМЕР_1, отримав від ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 2000 євро, що за офіційним курсом Національного банку України становить еквівалентно 21166 грн., для передачі їх в подальшому ОСОБА_1 в якості неправомірної вигоди і не притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за фактом вчинення останнім протиправної діяльності, пов'язаної із незаконним збутом наркотичних засобів або психотропних речовин.

Вказані дії ОСОБА_1 органами досудового розслідування кваліфіковані за ч.4 ст. 368 КК України, тобто такі, що виразились у одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище неправомірної вигоди, за попередньою змовою групою осіб, поєднене з вимаганням такої неправомірної вигоди.

21 лютого 2014 року між старшим прокурором відділу нагляду за додержанням законів в сфері протидії корупції та процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про корупційні правопорушення прокуратури Тернопільської області Голомша М.Я. та обвинуваченим ОСОБА_1 в присутності захисника ОСОБА_2 в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно даної угоди, прокурор та обвинувачений дійшли згоди, щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_1 за ч.4 ст. 368 КК України. Обвинувачений ОСОБА_1 у повному обсязі сформульованої підозри, беззастережно визнав свою винуватість у вчинені даного кримінального правопорушення. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_1 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у правоохоронних органах строком на 3 роки, на підставі ст. 75 КК України із звільненням ОСОБА_1 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки, та покладенням обов'язків, передбачених п.п. 2, 3 ст. 76 КК України, на підставі ст. 54 КК України із позбавленням ОСОБА_1 спеціального звання «старший лейтенант міліції», та отримана згода обвинуваченого на його призначення. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'ясненні обвинуваченому.

Розглядаючи в порядку ч. 3 ст. 474 КПК України, питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ст. ст. 468, 469 КПК України, у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Прокурор в судовому засіданні, вважає, що при укладенні даної угоди дотриманні вимоги і правила КПК України та КК України, просить дану угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.

Захисник ОСОБА_2 та обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні також просять вказану з прокурором угоду затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому обвинувачений ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 368 КК України, в обсязі обвинувачення, дав згоду на застосування узгодженого виду покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.

Злочин (кримінальне правопорушення), у вчиненні якого ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винуватим, згідно із ст. 12 КК України є злочином тяжким, від якого потерпілих немає.

Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому, судом з'ясовано, що ОСОБА_1 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між старшим прокурором відділу нагляду за додержанням законів в сфері протидії корупції та процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про корупційні правопорушення прокуратури Тернопільської області Голомша М.Я. та обвинуваченим ОСОБА_1 в присутності захисника ОСОБА_2, відповідають вимогам КПК України та КК України, суд, враховуючи заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження даної угоди.

За таких обставин, суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що дії ОСОБА_1 що виразились у одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище неправомірної вигоди, за попередньою змовою групою осіб, поєднене з вимаганням такої неправомірної вигоди, кваліфіковано вірно за ч. 4 ст. 368 КК України, за якою належить призначити йому узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості, міру покарання.

Також, суд вважає, що запобіжний захід у виді застави, обраний обвинуваченому ОСОБА_1 Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області на підставі ухвали слідчого судді від 17 серпня 2013 року в розмірі 150000 (сто п'ятдесят тисяч) гривень - припинити, після набрання вироком законної сили.

Повернути заставодавцю ОСОБА_7 заставу в розмірі 150000 (сто п'ятдесят тисяч) гривень, внесену на рахунок Тернопільського Управління Державної судової адміністрації України у Тернопільській області (рахунок 37316003000474), згідно квитанції №904 від 21 серпня 2013 року Банк АТ «Ощадбанк», після набрання вироком законної сили.

Процесуальні витрати за проведення судово-технічної експертизи документів №1-901 від 22 серпня 2013 року, в розмірі 293,40 грн.; комп'ютерно-технічної експертизи №1-791/13 від 05 серпня 2013 року, в розмірі 244,72 грн.; судово-почеркознавчої експертизи №1-1048/13 від 03 жовтня 2013 року, в розмірі 611,80 грн.; судово-почеркознавчої експертизи №1-1049/13 від 07 жовтня 2013 року, в розмірі 489,44 грн.; судово-почеркознавчої експертизи №1-1050/13 від 07 жовтня 2013 року, в розмірі 489,44 грн.; судово-почеркознавчої експертизи №1-1051/13 від 04 жовтня 2013 року, в розмірі 489,44 грн.; судово-почеркознавчої експертизи №1-1052/13 від 05 жовтня 2013 року, в розмірі 489,44 грн.; судово-почеркознавчої експертизи №1-1053/13 від 04 жовтня 2013 року, в розмірі 489,44 грн.; судово-почеркознавчої експертизи №1-1054/13 від 05 жовтня 2013 року, в розмірі 489,44 грн.; всього на загальну суму 4086,56 гривень (чотири тисячі вісімдесят шість гривень 56 коп.), які суд вважає, що слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 в користь держави (УК у м. ТЕРНОПОЛІ /м. Тернопіль/ 24060300 р/р 31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726).

Речові докази:

- грошові кошти в сумі 2000 євро: 12 купюр номінальною вартістю по 100 євро наступних серій: S14592936877, S16469265328, S14480168434, S09333864916, S26312758342, S09333864925, S11690635309, S15331270642, S24954113257, S27732859414, L13514531954, X10257798269; номінальною вартістю 50 Євро - 16 купюр наступних серій: S30069094921, S40794891127, S49885661635, S51321334741, S20321899279, S42266458933, S52164325267, S34673193628, S61057112119, S50447116663, S35783643004, S41393451931, Х71879613509, Х51951962792, Х28887017303, Х35524128494, слід повернути в УСБУ в Тернопільській області.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 394, 474 та 475 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Затвердити у кримінальному провадженні № 42013210000000074 угоду про визнання винуватості від 21 лютого 2014 року між старшим прокурором відділу нагляду за додержанням законів в сфері протидії корупції та процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про корупційні правопорушення прокуратури Тернопільської області Голомша М.Я. та обвинуваченим ОСОБА_1

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 368 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 21 лютого 2014 року покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у правоохоронних органах строком на 3 (три) роки.

Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши йому 3 (три) роки іспитового строку.

Зобов'язати ОСОБА_1, відповідно до ст. 76 КК України, в період дії іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Відповідно до ст. 54 КК України позбавити ОСОБА_1 спеціального звання «старший лейтенант міліції».

Запобіжний захід у виді застави, обраний ОСОБА_1 Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області на підставі ухвали слідчого судді від 17 серпня 2013 року в розмірі 150000 (сто п'ятдесят тисяч) гривень - припинити, після набрання вироком законної сили.

Повернути заставодавцю ОСОБА_7 заставу в розмірі 150000 (сто п'ятдесят тисяч) гривень, внесену на рахунок Тернопільського Управління Державної судової адміністрації України у Тернопільській області (рахунок 37316003000474), згідно квитанції №904 від 21 серпня 2013 року Банк АТ «Ощадбанк», після набрання вироком законної сили.

Процесуальні витрати за проведення судово-технічної експертизи документів №1-901 від 22 серпня 2013 року, в розмірі 293,40 грн.; комп'ютерно-технічної експертизи №1-791/13 від 05 серпня 2013 року, в розмірі 244,72 грн.; судово-почеркознавчої експертизи №1-1048/13 від 03 жовтня 2013 року, в розмірі 611,80 грн.; судово-почеркознавчої експертизи №1-1049/13 від 07 жовтня 2013 року, в розмірі 489,44 грн.; судово-почеркознавчої експертизи №1-1050/13 від 07 жовтня 2013 року, в розмірі 489,44 грн.; судово-почеркознавчої експертизи №1-1051/13 від 04 жовтня 2013 року, в розмірі 489,44 грн.; судово-почеркознавчої експертизи №1-1052/13 від 05 жовтня 2013 року, в розмірі 489,44 грн.; судово-почеркознавчої експертизи №1-1053/13 від 04 жовтня 2013 року, в розмірі 489,44 грн.; судово-почеркознавчої експертизи №1-1054/13 від 05 жовтня 2013 року, в розмірі 489,44 грн.; всього на загальну суму 4086,56 гривень (чотири тисячі вісімдесят шість гривень 56 коп.), стягнути з ОСОБА_1 в користь держави (УК у м. ТЕРНОПОЛІ /м. Тернопіль/ 24060300 р/р 31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726).

Речові докази:

- грошові кошти в сумі 2000 євро: 12 купюр номінальною вартістю по 100 євро наступних серій: S14592936877, S16469265328, S14480168434, S09333864916, S26312758342, S09333864925, S11690635309, S15331270642, S24954113257, S27732859414, L13514531954, X10257798269; номінальною вартістю 50 Євро - 16 купюр наступних серій: S30069094921, S40794891127, S49885661635, S51321334741, S20321899279, S42266458933, S52164325267, S34673193628, S61057112119, S50447116663, S35783643004, S41393451931, Х71879613509, Х51951962792, Х28887017303, Х35524128494, повернути в УСБУ в Тернопільській області.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області, шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий суддяВ. Є. Ломакін