В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21.03.2014 Справа №607/20160/13-к Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого Ломакіна В.Є.
за участю секретаря Репетівської В.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в м. Тернополі кримінальне провадження № 12013210010003042 за обвинуваченням:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Тернополя, громадянина України, одруженого, з середньо-спеціальною освітою, непрацюючого, зареєстрованого АДРЕСА_2, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, за участю сторін кримінального провадження: прокурора Ороновського С.І., обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2, -
В С Т А Н О В И В:
Обвинувачений ОСОБА_1 05 серпня 2013 року о 09 годині, керуючи технічно-справним автомобілем «ВАЗ 21099» р.н. НОМЕР_1, рухався по вул. Руській м. в напрямку до вул. С.Бандери м.Тернополя.
Рухаючись у вказаному напрямку зі швидкістю близько 25 км/год., водій ОСОБА_1, не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не реагував на її зміну, чим порушив вимоги п. 1.5 ч. 1, п.2.3 (б) Правил дорожнього руху України, які зобов'язували його своїми діями не створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю чи здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків, бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну.
Маючи об'єктивну можливість завчасно виявити, що в попутному напрямку, у правій смузі руху транспортного потоку до вул.. С. Бандери, перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість невстановлений автомобіль, типу «бус», водій ОСОБА_1, в порушення вимог п. 18.4 ПДР України, не зменшив швидкість руху керованого ним автомобіля марки «ВАЗ 21099», р.н НОМЕР_1, не зупинився перед пішохідним переходом, щоб переконатися, що на ньому немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека, а продовжував рух у зазначеному напрямку.
Унаслідок порушення вищевказаних пунктів ПДР України, водій ОСОБА_1, не забезпечив безпеку дорожнього руху та поставив себе в такі умови, що виїхавши на нерегульований пішохідний перехід, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, яка спокійною ходою перетинала проїзну частино дороги, по нерегульованому пішохідному переході з права на ліво по ходу руху автомобіля «ВАЗ 21099».
В результаті наїзду пішохід ОСОБА_4, отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритого внутрішньосуглобового перелому проксимального (верхнього) кінця правої великогомілкової кістки, які належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, за ознакою тривалого (більш як 21 день) розладу здоров'я.
Порушення водієм автомобіля «ВАЗ 21099», р.н НОМЕР_1 ОСОБА_1, вимог п. 1.5 ч. 1, п.2.3 (б), п. 18.4 ПДР України перебуває у прямому причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками у вигляді спричинення потерпілій ОСОБА_4, середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю та показав, що 05.08.2013 року близько 9 год. рухався на автомобілі марки «ВАЗ 21099», р.н. НОМЕР_1, білого кольору, по вул.Руській в напрямку вул.С.Бандери м. Тернополя. Даний автомобіль належить його знайомому ОСОБА_5 Так, рухаючись по вул.Руській в м. Тернополі, на вказаному автомобілі, він рухався у лівій смузі транспортного потоку до вул. С.Бандери зі швидкістю близько 30 кмгод. Наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, що по вул.Руській, біля магазину «Неотек», він помітив, що у правому ряді рухається автомобіль типу бус чи автобус. Можливо це було маршрутне таксі. Передня частина його автомобіля зрівнялась із заднім колесом вказаного буса і в такому розташуванні вони наближались до переходу. На відстані близько 5 м., до дорожньої розмітки «Зебра», він побачив, як із за передньої частини автобуса, що рухався у попутному напрямку у правій смузі руху транспортного потоку, швидкою ходою виходить жінка, віком близько 55 років. Побачивши дану жінку на переході, він почав екстрено гальмувати і в стані юзу відбувся наїзд на пішохода. Контакт відбувся правою передньою частиною його автомобіля із жінкою, яка переходила проїзну частину дороги з права на ліво по ходу руху його автомобіля на нерегульованому пішохідному переході.
У вчиненому щиро розкаюється, просить суворо його не карати.
Крім власного визнання вини, обвинувачений ОСОБА_1 повністю погодився зі всіма доказами по справі, що були зібрані під час досудового розслідування і підтверджували його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, згідно повідомлення про підозру та обвинувального акта, відмовившись від їх дослідження під час судового розгляду.
З'ясувавши думку учасників судового провадження про визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та розміру цивільного позову, з'ясувавши правильність розуміння обвинуваченим зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності його позиції, а також роз'яснивши йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини та розмір цивільного позову в апеляційному порядку.
Таким чином, оцінивши всі докази в кримінальному провадженні, суд вважає встановленим, що ОСОБА_1 вчинив: порушення правила безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження та знаходить правильною кваліфікацію його дій за ч.1 ст.286 КК України.
Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд враховує вимоги ст.ст.50, 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ч.1 ст.286 КК України, що вказаний злочин відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості, конкретні обставини справи та дані про особу обвинуваченого.
Обставин, які пом'якшують покарання вчиненого ОСОБА_1, передбачених ст.66 КК України - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, які обтяжують покарання, скоєного ОСОБА_1, передбачених ст.67 КК України, судом на встановлено.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання в межах санкції статті обвинувачення у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами, оскільки саме такий вид покарання, на думку суду, зможе виправити обвинуваченого та попередити вчинення ним нових злочинів.
У справі є процесуальні витрати на проведення автотехнічної експертизи №5-369/13 від 19 серпня 2013 року у розмірі 489,44 грн., транспортно-трасологічної експертизи №5-370/13 від 10 вересня 2013 року в розмірі 489,44 грн., всього на загальну суму 978,88 грн. (дев'ятсот сімдесят вісім гривень 88 копійок), які суд вважає слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 в користь держави (УК у м. ТЕРНОПОЛІ /м. Тернопіль/ 24060300 р/р 31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726).
Цивільний позов старшого прокурора прокуратури міста Тернополя Ороновського С.І. в інтересах фінансового управління Тернопільської міської ради до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину - залишити без розгляду, у зв'язку із відшкодуванням обвинуваченим суму позову під час судового розгляду.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, суд, -
З А С У Д И В:
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України та призначити йому покарання за цією статтею у виді штрафу в розмірі двісті неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з засудженого ОСОБА_1 процесуальні витрати за проведення автотехнічної експертизи №5-369/13 від 19 серпня 2013 року у розмірі 489,44 грн., транспортно-трасологічної експертизи №5-370/13 від 10 вересня 2013 року в розмірі 489,44 грн., всього на загальну суму 978,88 грн. (дев'ятсот сімдесят вісім гривень 88 копійок), в користь держави (УК у м. ТЕРНОПОЛІ /м. Тернопіль/ 24060300 р/р 31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726).
Цивільний позов старшого прокурора прокуратури міста Тернополя Ороновського С.І. в інтересах фінансового управління Тернопільської міської ради до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину - залишити без розгляду.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області, шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Головуючий суддяВ. Є. Ломакін
Судове рішення № 39661084, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області було прийнято 21.03.2014. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 607/20160/13-к. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: