Ухвала суду № 39653258, 20.03.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

20 березня 2014 року

справа № 1170/2а-2824/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого судді: Коршуна А.О. (доповідач)

суддів: Панченко О.М. Чередниченко В.Є.

за участю секретаря судового засідання: Чепурко А.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Інспекції з питань захисту прав споживачів у Кіровоградській області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду

від 10.10.2012р. у справі №1170/2а-2824/12

за позовом:

Публічного акціонерного товариства «Укрнафта»

до:

про:

Інспекції з питань захисту прав споживачів у Кіровоградській області

визнання протиправним та скасування припису

ВСТАНОВИВ:

16.08.2012р. Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» (далі – ПАТ «Укрнафта») звернулась за допомогою засобів поштового зв’язку до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування припису, судом першої інстанції даний позов зареєстровано 21.08.2012р. / а.с. 62,2-7/.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.08.2012р. відкрито провадження в адміністративній справі №1170/2а-2824/12 за вищезазначеним адміністративним позовом та справу призначено до судового розгляду / а.с. 1 /.

Позивач, посилаючись у позовній заяві, на те, що посадовими особами відповідача проведено планову перевірку автозаправної станції №10/012, на якій здійснює господарську діяльність ПАТ «Укрнафта», за результатами якої складено акт №109 від 30.05.2012р., за результатами перевірки та внаслідок відбору зразків нафтопродуктів, 18.06.2012р. позивачем було отримано приписи №31 та №32 від 15.06.2012р. щодо заборони та вилучення з реалізації продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів, а 24.07.2012р. позивачем отримано постанову №83 від 16.07.2012р. про накладення стягнень, передбачених ст. 23 Закону України “Про захист прав споживачів”, якою до підприємства застосовано фінансову санкцію у розмірі 166723, 28 грн. за реалізацію нафтопродуктів, які не відповідають вимогам нормативних документів, позивач не погоджуючись з правомірністю прийняття вказаної постанови посилаючись на те, що перевірка була проведена відповідачем з чисельними порушеннями норм чинного законодавства, які встановлюють правила проведення перевірок, крім цього зазначив, що ним було проведено експертизу зразків, які залишилися у нього після відбору зразків посадовими особами відповідача та за результатами дослідження проведеного випробувальною лабораторією Нижньодніпровської нафтобази ПАТ «Дніпронафтопродукт» складено протоколи випробувань №3257 та № 3259 від 06.06.2012р., згідно яких бензин марки А-95, зразок якого відібраний у позивача під час перевірки відповідає вимогам ДСТУ 4063-2001, зокрема сумарний вміст ароматичних вуглеводів у зразку становить 32,2%, що не перевищує норму, встановлену ДСТУ, бензин марки А-80, зразок якого відібраний у позивача під час перевірки відповідає вимогам ДСТУ 4063-2001, зокрема масова частка сірки становить 0,015%, що не перевищує норму, встановлену ДСТУ, що спростовую висновки відповідача щодо реалізації підприємством продукції, яка не відповідає вимогам нормативних документів, що у свою чергу виключає можливість застосування до нього санкцій на підставі ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів», крім цього позивач зазначив, що за наслідками перевірки, результати якої оформлені актом №109 від 30.05.2012р. відповідачем вже прийнято постанову №79 від 09.07.2012р. за порушення вимог ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів», якою до позивача застосовано фінансову санкцію у розмірі 164704, 35 грн. за реалізацію нафтопродуктів, які не відповідають вимогам нормативних документів, тобто, на думку позивача, він фактично двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, що суперечить положенням ст. 61 Конституції України, тому просив суд визнати протиправною та скасувати постанову відповідача №83 від 16.07.2012р.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.10.2012р. у справі №1170/2а-2824/12 адміністративний позов задоволено, визнано протиправною та скасовано постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів у Кіровоградській області №83 від 16.07.2012р. про накладення стягнення у вигляді штрафу у розмірі 166723,28 коп. (суддя Пасічник Ю.П.) / а.с. 105-107/.

Відповідач, не погодившись з постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.10.2012р. у даній справі, подав апеляційну скаргу / а.с. 113-117/, у якій посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи не було з’ясовано усі обставини справи, які мають значення для її вирішення та зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до постановлення ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, тому просив суд скасувати постанову суду першої інстанції від 10.10.2012р. та постановити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні заявлених ним позовних вимог у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги відповідача, підтримав доводи, викладені у письмових запереченнях на апеляційну скаргу, просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції від 10.10.2012р. у даній справі залишити без змін.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився. Відповідач у справі про день, годину та місце розгляду даної справи апеляційним судом повідомлений належним чином /а.с. 141,142/, про поважність причин не явки свого представника у судове засідання, або про можливість розгляду справи у відсутність свого представника суд у встановленому законом порядку не повідомив. За таких обставин колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу у відсутність представника відповідача у справі.

Заслухавши у судовому засіданні представника позивача, перевіривши у судовому засіданні доводи апеляційної скарги, матеріали даної адміністративної справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивача у справі – ПАТ «Укрнафта», ідентифікаційний код – 00135390, зареєстровано як юридичну особу 31.03.1994р. Шевченківською районної у м. Києві державною адміністрацією, основним видом економічної діяльності підприємства є, зокрема, добування нафти, добування природного газу, роздрібна торгівля пальним / а.с. 9,10/.

Під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що посадовими особами відповідача проведено планову перевірку дотримання законодавства про захист прав споживачів на автозаправній станції № 10/012 ПАТ «Укрнафта», за результатами якої складено акт перевірки №109 від 30.05.2012 /а.с.11-16/.

З наданої суду ксерокопії вищезазначеного акту перевірки вбачається, що в ході перевірки відповідачем проведено відбір зразків продукції: – бензин автомобільний А-80 у кількості 1 літр за ціною 10,20 грн., виробник ПАТ «Укртатнафта», про що 01.06.2012р. складено акт відбору зразків / а.с. 17/; - бензин автомобільний А-95 у кількості 1 літр за ціною 11,10 грн., виробник ПАТ «Укртатнафта», про що 01.06.2012р. складено акт відбору зразків /а.с. 18/; - бензин автомобільний А-92 у кількості 1 літр за ціною 10,70 грн., виробник ПАТ «Укртатнафта», про що 01.06.2012р. складено акт відбору зразків /а.с. 19/; - паливо дизельне підвищеної якості (евро) марки В виду ІІ в кількості 1 літр за ціною 10 грн., виробник ПАТ «Укртатнафта», про що що 01.06.2012р. складено акт відбору зразків /а.с. 20/.

Приписом Інспекції з питань захисту прав споживачів у Кіровоградській області №31 від 15.06.2012р., заборонено ПАТ «Укрнафта» відпуск з 18.06.2012р. та зобов'язано вилучити з реалізації в термін до 20.06.2012 на АЗС №10/012 бензин автомобільний А-80, як такий, що не відповідає вимогам ДСТУ 4063-2001 до бензину автомобільного А-80 за масовою часткою сірки, а також зобов’язано провести зачистку резервуару в якому знаходиться бензин А-80 /а.с.21/, приписом №32 від 15.06.2012р. заборонено ПАТ «Укрнафта» відпуск з 18.06.2012р. та зобов'язано вилучити з реалізації в термін до 20.06.2012 на АЗС №10/012 бензин автомобільний А-95, як такий, що не відповідає вимогам ДСТУ 4063-2001 до бензину автомобільного А-95 за сумарним вмістом ароматичних вуглеводів, а також зобов’язано провести зачистку резервуару в якому знаходиться бензин А-95 /а.с.22/.

При цьому необхідно зазначити, що висновки відповідача стосовно невідповідності бензину А-80 та А-95 вимогам ДСТУ 4063-2001 ґрунтуються на результатах дослідження проведеного випробувальним центром паливно-мастильних матеріалів (ВЦ ПММ), про що складено паспорти якості №5629 та №5631 /а.с. 29, 30/.

У подальшому, а саме 09.07.2012р. відповідачем, на підставі акту планової перевірки від 30.05.2012р. №109 прийнято постанову №79, якою до позивача у даній адміністративній справі на підставі ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» застосовано санкцію у вигляді штрафу у розмірі 50% вартості одержаної для реалізації партії нафтопродуктів, сума якої склала 164704,35 грн. /а.с. 23-25/.

Крім цього, на підставі акту планової перевірки від 30.05.2012р. №109 постановою відповідача №83 від 16.07.2012р. якою до ПАТ «Укрнафта» на підставі ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів» застосовано санкцію у вигляді штрафу у розмірі 50% вартості одержаної для реалізації партії нафтопродуктів, сума якої склала 166723,28 грн. /а.с. 26-28/.

Отже з огляду не вищенаведені фактичні обставини справи, які були встановлені судом під час розгляду даної справи, колегія суддів враховуючи зміст вчинено позивачем у справі правопорушення, та приймаючи до уваги положення ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» вважає, що відповідачем у справі постановами №79 від 09.07.2012р. та №83 від 16.07.2012р. застосовано до позивача двічі відповідальність за одне і теж саме правопорушення-реалізацію продукції, не відповідає вимогам нормативних документів, що суперечить положенням ст. 61 Конституції України, а тому суд першої інстанції зробив правильний висновок про те, що відповідач у справі, який у спірних правовідносинах виступає у якості суб’єкта владних повноважень, під час прийняття постанови №83 від 16.07.2012р., яка є предметом оскарження у даній справі, діяв не у межах повноважень та не у спосіб, який встановлено чинним законодавством, у зв’язку з чим такі дії відповідача є протиправними, а прийнята ним постанова №83 від 16.07.2012р. підлягає скасуванню.

Щодо висновків відповідача про відповідність бензинів А-80 та А-95 вимогам ДСТУ 4063-2001, проби яких були відібрані під час проведення перевірки позивача, які ґрунтуються на результатах дослідження проведеного випробувальним центром паливно-мастильних матеріалів (ВЦ ПММ) /а.с. 29, 30/, то ці висновки відрізняються від результатів дослідження проведеного випробувальною лабораторією Нижньодніпровської нафтобази ПАТ «Дніпронафтопродукт» / а.с. 31-34/ на замовлення позивача у справі, яким було надано для дослідження зразки бензинів А-80 та А-95, які залишились після відбору зразків відповідачем у справі у ході перевірки, що свідчить про розходження результатів дослідження якості бензинів та їх відповідності нормативним документам, яке можливо усунути лише шляхом проведення додаткової експертизи, оскільки вирішення цього питання потребує спеціальних знань у галузі науки, але призначення такої експертизи неможливо у зв’язку з відсутністю проб бензинів А-80 та А-95, які були відібрані відповідачем під час проведення перевірки, через недостатню кількість (об’єм) відібраних проб та відсутність сформованих відповідачем арбітражних проб, які відповідно до пп. 4.2.7 п. 4.2 розділу 4 пп.4.2.7 п.4.2 розділу 4 Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженою наказом Міністерства палива та енергетики України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 04.06.2007р. №271/121, що свідчить про позбавлення суду можливості усунути ці протиріччя під час розгляду даної справи та не доведення відповідачем у справі, в порушення вимог ч. 2 ст. 71 КАС України факту правомірності прийняття ним постанови №83 від 16.07.2012р.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об’єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної адміністративної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, і постановив у даній справі обґрунтоване рішення про задоволення заявлених позивачем у справі позовних вимог, а оскільки будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які б потягли за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, не було встановлено, то постанову суду першої інстанції від 10.10.2012р. у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі відповідача, суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до переоцінки ним доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а також помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції у даній справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Інспекції з питань захисту прав споживачів у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.10.2012р. у справі №1170/2а-2824/12 – залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст виготовлено – 18.06.2014р.

Головуючий: А.О. Коршун

Суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко