Ухвала суду № 39651917, 03.07.2014, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/314/14-ц

Провадження № 22-ц/779/1450/2014

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Крилюк М.І.

Суддя-доповідач Беркій О.Ю.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої Беркій О.Ю.,

суддів: Ковалюка Я.Ю., Пнівчук О.В.,

секретаря Драганчук У.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Косівського районного суду від 30 квітня 2014 року,-

в с т а н о в и л а :

У лютому 2014 року ПАТ КБ «ПриватБанк», посилаючись на неналежне виконання ОСОБА_2 умов кредитного договору від 22 березня 2007 року, звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути з відповідачки 16 942 грн. 67 коп. заборгованості за вказаним договором та понесені судові витрати.

Рішенням Косівського районного суду від 30 квітня 2014 року в задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» посилається на те, що дане рішення є незаконним, необґрунтованим та ухвалене з неповним з'ясуванням обставин, що мають істотне значення для справи, оскільки судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Зазначає, що висновок суду про те, що позивач повторно включив суму заборгованості за кредитом, яку було стягнуто з позичальника за рішенням суду є помилковим, оскільки саме по собі винесення судового рішення щодо стягнення заборгованості не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених умовами договору.

Оскільки позичальник не виконав рішення суду, в зв'язку з чим розмір заборгованості збільшився, позивач змушений був звернутися з повторною позовною заявою.

Крім того, судом помилково застосовано до даних правовідносин позовну давність, оскільки відповідач не подавала до банку заяви про закриття карткового рахунку, а тому згідно із умовами кредитного договору, кредитні правовідносини продовжуються.

Посилаючись на те, що правовідносини між сторонами тривають до повного погашення кредиту, відповідач свої зобов'язання перед банком не виконала, а тому строк позовної давності банком не пропущений, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» в повному обсязі.

В засіданні апеляційного суду представник ПАТ КБ «ПриватБанк» Рокетська С.В. апеляційну скаргу підтримала по вищенаведених мотивах.

ОСОБА_2 апеляційну скаргу заперечила, посилаючись на її безпідставність.

Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Постановляючи рішення про відмову в позові, суд першої інстанції виходив з того, що позивач звернувся до суду із позовом про захист свого порушеного права поза межами строку позовної давності.

З даним висновком погоджується і колегія суддів.

Так, судом встановлено, що 22 березня 2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 було укладено договір б/н, відповідно до якого остання отримала кредит у сумі 1 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22,80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Зазначені умови викладені у заяві позичальника при отриманні кредиту, а не у кредитному договорі, однак вказана заява містить ознаки такого договору, відповідачка була ознайомлена з усіма суттєвими умовами договору, про що свідчить його підпис.

Згідно представленого позивачем розрахунку, станом на 31.10.2013 року, у відповідача наявна заборгованість в сумі 16 942,67 грн., з яких: 2784,73 грн. - заборгованість за кредитом, 9 944,56 грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом; 2 930,40 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом, 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 782,98 грн. - штраф (процентна складова).

Відповідно до ст.ст. 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк, або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно Умов та правил надання банківських послуг, наданих позивачем, мінімальний обов'язковий платіж це розмір боргових зобов'язань позичальника, які щомісячно підлягають сплаті позичальником на протязі строку дії картки.

Відповідно до п. 3.1.1 Правил користування платіжною карткою (далі - Правила) строк дії картки вказується на лицевій стороні картки (місяць і рік). Картка дійсна до останнього календарного дня зазначеного місяця.

Пунктом 3.1.3 Правил встановлено, що після закінчення строку дії відповідна картка продовжується Банком на новий строк (шляхом надання клієнту картки з новим строком дії), якщо раніше (до початку місяця закінчення строку дії картки) не надійшла письмова заява держателя картки щодо закриття карткового рахунку, а також за умови наявності грошових коштів на картковому рахунку для оплати послуг з виконання операцій по картковому рахунку, та при дотриманні інших умов продовження, передбачених договором.

Зі змісту п. 5.4 Правил вбачається, що строк погашення кредиту у повному обсязі здійснюється не пізніше останнього дня місяця, вказаного на платіжній картці у полі «місяць».

Відповідно до п. 9.4 Умов обслуговування вбачається, що у разі наявності перевитрати платіжного ліміту по картці та непогашення його клієнтом на протязі шести місяців, картка закривається.

Згідно п. 9.12 Умов, договір діє протягом 12 місяців з часу підписання. Якщо протягом цього строку жодна із сторін не проінформує другу сторону про закінчення дії договору, він автоматично лонгується на той же термін.

Як пояснила в засіданні апеляційного суду представник позивача, в березні 2008 року відповідачці було збільшено кредитний ліміт у сумі 5 971 грн. В той же час, 08 травня 2008 року Косівським районним судом видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 на користь ЗАТ КБ «ПриватБанк» 4 186 грн. 72 коп. заборгованості за кредитним договором, який не виконано.

Встановлено, що з березня 2008 року відповідачка коштів на виконання умов договору не сплачувала.

Відповідно до положень статті 257 та частини 3 статті 267 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки та позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, що було зроблено відповідачкою під час розгляду справи судом першої інстанції.

Таким чином, з врахуванням того, що в березні 2008 року було збільшено кредитний ліміт, право на стягнення заборгованості виникло у банку в березні 2009 року, тобто з часу закінчення дії платіжної картки, а тому з цього часу починається перебіг строку позовної давності.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду із відповідним позовом про захист свого порушеного права лише 5 лютого 2014 року.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов законного та обгрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2 у зв'язку зі спливом строку позовної давності.

Посилання апелянта на те, що строк дії картки щоразу пролонговувався, а тому з позовом вони звернулися в межах строку позовної давності не заслуговують на увагу, оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що після закінчення строку дії платіжної картки відповідачка продовжувала нею користуватися, або утримувала нову кредитну картку, а також наявності грошових коштів на картковому рахунку відповідачки, за яких банк вправі був продовжити строк дії картки.

Рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» відхилити.

Рішення Косівського районного суду від 30 квітня 2014 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання нею законної сили.

Головуюча О.Ю. Беркій

Судді: Я.Ю. Ковалюк

О.В. Пнівчук