Ухвала суду № 39651866, 03.07.2014, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/7518/14-ц

Провадження № 22-ц/779/1584/2014

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Бойчук О. В.

Суддя-доповідач Беркій О.Ю.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

Головуючої Беркій О.Ю.,

суддів: Шишка А.І., Пнівчук О.В.,

секретаря Драганчук У.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу та неустойки за договором позики, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 23 травня 2014 року,-

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 23.05.2014 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено частково. Накладено арешт на рухоме та нерухоме майно, яке належить ОСОБА_3 в межах суми 276186,25 грн. У задоволенні решти вимог відмовлено. Зобов'язано ОСОБА_2 забезпечити заставою в розмірі 69046,56 грн. вимогу про накладення арешту на майно відповідача з внесенням застави на р/р 37316005000355 ТУ ДСА України в Івано-Франківській області.

На дану ухвалу в частині забезпечення застави ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм процесуального права.

Зазначає, що при подачі заяви про забезпечення позову він надав достатні докази на обґрунтування заяви і не допустив зловживання своїми правами.

Так, у відповідності до вимог ст.1047 ЦК України ним було надано суду оригінал розписки від 31.01.2010 року, згідно якої у відповідача вбачається наявність боргу в розмірі 273000 грн., який остання зобов'язувалась повернути до 31.12.2013 року.

Таким чином, на час подачі позову мало місце прострочення виконання грошового зобов'язання, в зв'язку з чим позивачем на підставі ст.625 ЦК України розрахована неустойка.

Крім того, судом не враховано тієї обставини, що він є пенсіонером і всі його заощадження він позичив ОСОБА_3, а тому не має матеріальної змоги внести заставу в розмірі 69046,56 коп. для забезпечення позову.

За наведених обставин просить оскаржувану ухвалу в частині її виконання після внесення застави скасувати, виключивши вимогу про внесення грошової застави, в іншій частині - залишити ухвалу без змін.

В засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримав по наведених вище мотивах.

ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, хоча про час та місце судового розгляду належним чином була повідомлена.

Вислухавши доповідача, пояснення апелянта, перевіривши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Під забезпеченням позову розуміється вжиття судом передбачених законом заходів, які створюють реальну гарантовану можливість для виконання майбутнього рішення по справі.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_3 про стягнення 273 000 грн. боргу за договором позики та неустойки в розмірі 3 186,25 грн.

Звертаючись до суду з заявою про забезпечення позову, позивач посилався на те, що відповідачка сталого доходу немає, оскільки займається підприємницькою діяльністю і з метою ухилення від повернення боргу може здійснити відчуження належного їй майна.

Згідно п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року N 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

З врахуванням того, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що з метою забезпечення позову слід накласти арешт на рухоме та нерухоме майно, яке належить ОСОБА_3 в межах суми позову - 276 186,25 грн.

Разом з тим, судом одночасно зобов'язано ОСОБА_2 забезпечити заставою в розмірі 69046,56 грн. вимогу про накладення арешту на майно відповідача з внесенням такої на р/р 37316005000355 ТУ ДСА України в Івано-Франківській області.

Забезпечуючи вимогу про накладення арешту внесенням застави, суд першої інстанції виходив з запобігання зловживанню забезпеченням позову, підставність якого в даний час не визначена.

Проте, з висновком суду в частині забезпечення заставою вимоги про накладення арешту погодитися не можна.

Так, відповідно до ч.4 ст.153 ЦПК України суд, допускаючи забезпечення позову, може вимагати від позивача забезпечити його вимогу заставою, достатньою для того, щоб запобігти зловживанню забезпеченням позову, яка вноситься на депозитний рахунок суду .

Як пояснив засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 у КС «Християнська злагода» його, дружини та сина були депозитні вклади. По проханню відповідачки ОСОБА_3, яка працювала у кредитній спілці, кошти, які були на депозиті, він позичив їй.

На обґрунтування позовних вимог ним було подано оригінал боргової розписки.

З врахуванням наведених обставин, колегія вважає, що позивач, подавши заяву про забезпечення позову, надав достатні докази на обґрунтування заяви, не допустив зловживання своїми правами, немає спроможності сплатити 69 046,56 грн. визначеного судом розміру застави, оскільки є пенсіонером.

А тому, ухвала суду в частині зобов'язання ОСОБА_2 внести заставу в розмірі 69046,56 грн. та в частині допуску до виконання ухвали суду про забезпечення позову з часу внесення застави підлягає до скасування.

В решті ухвала постановлена з додержанням вимог закону, а тому підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 307, 312-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Івано-Франківського міського суду від 23 травня 2014 року в частині зобов'язання ОСОБА_2 внесення застави в розмірі 69046,56 грн. та в частині допуску до виконання ухвали суду про забезпечення позову з часу внесення застави скасувати.

В решті ухвалу залишити без зміни.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Головуюча О.Ю. Беркій

Судді: А.І. Шишко

О.В. Пнівчук