Ухвала суду № 39621258, 02.07.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/6898/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О. П. Суддя-доповідач: Старова Н.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

02 липня 2014 року м. Київ

Київського апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Старової Н. Е.

суддів: Літвіної Н. М., Мєзєнцева Є. І.

при секретарі: Приходько К. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Інвестиційна компанія по управлінню нерухомістю" (далі позивач, Товариство) до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві (далі відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Перша Інвестиційна компанія по управлінню нерухомістю" звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0011852204 від 08.11.2012 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.03.2014 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати, та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу.

Представник позивача не з'явився до судового засідання, що не заперечує розгляду справи за його відсутність.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового процесу, які з`явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено судом першої інстанції, в період з 11.10.2012 року по 12.10.2012 року Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби проведена позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Інвестиційна компанія по управлінню нерухомістю" з питань обчислення податкового кредиту з податку на додану вартість за квітень 2008 року, січень - червень 2010 року, листопад 2010 року, у зв'язку з поданням виправного додатку 5 (розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів) до податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2010 року, за результатами якої складено акт № 874/22-04/33831040 від 19.10.2012 року, яким встановлено порушення підпункту 7.2.8 пункту 7.2, підпункту 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого, завищено суму зарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду у зменшення суми податкового боргу з ПДВ у розмірі 9 899 929,00 грн.

08.11.2012 року, на підставі акта перевірки, прийнято податкове повідомлення - рішення № 0011852204, залишене без змін внаслідок адміністративного оскарження, яким зменшено розмір залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту у розмірі 9899929,00 грн.

Не погоджуючись з податковим повідомленням - рішенням № 0011852204 від 08.11.2012 року, та вважаючи його таким, що підлягає скасуванню, Товариство звернулось з позовом до суду.

Колегія суддів не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається апелянт, та вважає, що судом надана їм правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Як свідчать матеріали справи, правомірність спірного податкового повідомлення-рішення відповідач обґрунтовує тим, що позивачем суми податку на додану вартість сформовані за рахунок повторного включення податкових накладних до податкового кредиту, що не відповідає вимогам чинних законодавчих актів, а також порушенням Товариством строку, передбаченого на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість за податковою накладною № 5 від 30.04.2008 року, встановленого пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України.

Як встановлено судом першої інстанції, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.09.2013 року у справі № 826/12784/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Інвестиційна компанія по управлінню нерухомістю" до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0008172303/0 від 17.11.2010 року, що набрала законної сили, встановлено факт правомірності формування податкового кредиту за податковими накладними, отриманими від контрагентів позивача - ТОВ "Залізничний ринок", ТОВ "Мега Мол Інвест", ТОВ "БК Імпульс Інвест Буд", що, відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, є встановленим фактом та не доказується при розгляді даної справи.

Враховуючи, що станом на 18.01.2011 року, тобто станом на дату подання виправного додатку 5 (розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів) до податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2010 року, ПДВ за зазначеними накладними у складі податкового кредиту позивача не обліковувався, колегія суддів вважає, що факт подвійного декларування позивачем податку на додану вартість за податковими накладними, отриманими від ТОВ "Залізничний ринок", ТОВ "Мега Мол Інвест", ТОВ "БК Імпульс Інвест Буд" на момент подання відповідного додатку до декларації з податку на додану вартість за листопад 2010 року, був відсутній.

Крім того, оскільки позивачем податок на додану вартість за податковою накладною № 5 від 30.04.2008 року, виписаною ТОВ "ВК ЗАПОРІЖЖЯ", було відображено у складі податкового кредиту за листопад 2010 року, то до даних правовідносин, враховуючи позицію Конституційного Суду України, викладену в рішенні № 1-рп/99 від 09.02.1999 року та зміст ч. 1 статті 58 Конституції України, мають бути застосовані норми Закону України "Про податок на додану вартість", Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", які діяли до 01.01.2011 року, тобто до набрання чинності Податковим кодексом України.

В той же час, пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що право на включення податку на додану вартість зберігається за платником податку протягом 365 днів з дня складання податкової накладної, тому, навіть за умови застосування до спірних правовідносин приписів Податкового кодексу України, позивачем не допущено порушення пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, оскільки виправний додаток 5 (розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів) до податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2010 позивачем було подано 18.01.2011 року, тобто через 18 днів після набрання Податковим кодексом України законної сили.

За таких обставин, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що відповідачем необґрунтовано встановлено факт порушення позивачем пункту 198.6 статті 198 ПК України, яке призвело до завищення суми від'ємного значення ПДВ на 2 835 794,40 грн.

Судова колегія апеляційної інстанції не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається відповідач в апеляційній скарзі, та вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справі, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні правовідносини.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у постанові від 21.03.2014 року, та не можуть бути підставою для її скасування.

За таких обставин, у відповідності до ст. 200 КАС України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 186, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.03.2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

.

Головуючий суддя Старова Н.Е.

Судді: Літвіна Н. М.

Мєзєнцев Є.І.