Рішення № 39620223, 26.06.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

провадження № 22ц/790/4605/14 Головуючий 1 інст. - Черняк В.Г.

Справа №644/2380/14-ц Доповідач - Шаповал Н.М.

Категорія: сімейні

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - Шаповал Н.М.,

суддів: Кіпенка І.С.,

Котелевець А.В.,

при секретарі - Макаренко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 22 травня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про встановлення батьківства та стягнення аліментів на дитину,-

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2014 року ОСОБА_3 звернулась до суду з вказаним позовом, в якому просила встановити батьківство ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, щодо дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2; стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь позивача аліменти на неповнолітню дитину - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в твердій грошовій сумі 1000 гривень, щомісячно, починаючи з дня подачі в суд позовної заяви і до повноліття дитини.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначала, що вона з відповідачем разом проживали однією сім»єю з березня 2012 року по квітень 2013 року. Спочатку вони спільно мешкали з батьками позивача за адресою: АДРЕСА_1, а з жовтня 2012 року - в будинку в м. Дергачі. В жовтні 2012 року ОСОБА_3 повідомила ОСОБА_2 про свою вагітність. Однак, в квітні 2013 року ОСОБА_2 покинув ОСОБА_3 Відповідач свого батьківства не визнає.

Також, в обґрунтування своїх позовних щодо стягнення з відповідача аліментів, ОСОБА_3 зазначила, що вона не працює, самостійно виховує доньку, відповідач участь в утриманні і вихованні дитини не приймає. ОСОБА_2 працює, є працездатною особою та може надавати кошти на утримання неповнолітньої ОСОБА_4 У позивача відсутні відомості щодо місця роботи та заробітку відповідача, тому, позивач просила стягнути аліменти в твердій грошовій сумі.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 22 травня 2014 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про встановлення батьківства та стягнення аліментів на дитину - задоволено.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, що мешкає за адресою: АДРЕСА_2, визнано батьком дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, що народилася в м. Харкові.

Зобов»язано Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції внести в актовий запис № 718 від 11 червня 2013 року про народження ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, наступні зміни: в графі «батько» замість Буднік Юрія Володимировича зазначити ОСОБА_2.

У зв»язку з внесенням змін до актового запису, органу РАЦС анулювати свідоцтво про народження дитини - ОСОБА_4, видане 11 червня 2013 року, та видати нове свідоцтво про народження з відповідними змінами.

Стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, що мешкає за адресою: АДРЕСА_2, аліменти на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, на утримання дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в суму 1000 (одна тисяча) грн.., щомісячно, починаючи з 14 березня 2014 року до досягнення дитиною повноліття.

Стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, що мешкає за адресою: АДРЕСА_2, аліменти на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, витрати по сплаті судового збору в за подання позову немайнового характеру в сумі 243,60 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, що мешкає за адресою: АДРЕСА_2, на користь держави (одержувач: УДКСУ в Орджонікідзевському районі м. Харкова, код: 37999701, банк: ГУДКСУ у Харківській області, МФО: 851011, р/р: 31214206700009, КБК: 22030001) судовий збір за позов про стягнення аліментів в сумі 243,60 грн.

З таким рішенням суду не погодився ОСОБА_2 та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити.

Перевіряючи законність і обґрунтованість судового рішення відповідно до вимог ч.1 ст.303 ЦПК України - у межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 суд першої інстанції виходив із доведеності факту батьківства відповідача, що є підставою для стягнення аліментів з останнього з урахуванням його доходу.

Такі висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає правильними.

Відповідно до вимог ст. 128 СК України підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України .

Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.

Згідно ст. 134 СК України на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Судом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що 31 травня 2013 року народилась ОСОБА_4, матір'ю якої є ОСОБА_3, батьком ОСОБА_2 (а.с.6).

Справи про визнання батьківства щодо дитини, яка народилася не раніше 1 січня 2004 року, суд має вирішувати відповідно до норм СК України, зокрема ч. 2 ст. 128 СК України, на підставі будь-яких доказів, що засвідчують походження дитини від певної особи й зібрані з дотриманням норм цивільного процесуального законодавства (п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів").

Питання щодо походження дитини від певної особи суд вирішує за відсутності згоди жінки, яка народила дитину, вирішити питання в позасудовому порядку, а також беручи до уваги всі докази, зібрані з дотриманням норм цивільного процесуального законодавства, що достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства, в їх сукупності, зокрема, спільне проживання й ведення спільного господарства батьком та матір'ю дитини до її народження, спільне виховання або утримання ними дитини.

Матеріали справи свідчать, що сторони, як до народження спільної дитини, ОСОБА_4, так і після її народження, проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство, мали взаємні права та обов'язки (а.с.20-22).

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 р. № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» відповідно до ст.ст. 213,215 ЦПК України рішення щодо визнання батьківства ( материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства( материнства) в органах РАЦС( прізвище, ім'я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Таким чином, судом першої інстанції обґрунтовано встановлено факт батьківства ОСОБА_2 щодо неповнолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Сторонам як у суді першої інстанції, так і в апеляційному суді роз'яснювалися норми ч. 4 ст. 10 ЦПК України, зокрема, щодо проведення судово- генетичної експертизи, однак сторони від цього відмовилися.

Згідно зі ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Згідно ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і(або) у твердій грошовій сумі.

Як роз'яснено в п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 р. № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», відсутність домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину є підставою для звернення до суду з відповідним позовом того із них, з ким вона проживає.

Відповідно до ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Статтями 10, 11, 60 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, згідно з яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих доказів.

Судова колегія вважає за необхідне зменшити розмір аліментів на утримання неповнолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 з 1000 грн. до 700 грн. з урахуванням матеріального становища сторін.

ОСОБА_2 не працює, його батьки є непрацездатними особами.

Перевіряючи законність і обґрунтованість судового рішення відповідно до вимог ч.1 ст.303 ЦПК України - у межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід змінити з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п. 4 ч. 1 ст. 309, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 22 травня 2014 року - змінити.

Зменшити розмір аліментів, стягнутих з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, з 1000 грн. до 700 грн.

В частині негайного виконання рішення суду зменшити суму виплати з 1000 грн. до 700 грн.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді: