Ухвала суду № 39606624, 04.07.2014, Апеляційний суд Закарпатської області

У Х В А Л А

Іменем України

04 липня 2014 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

судді-доповідача - Джуги С.Д.,

суддів - Боднар О.В., Кеміня М.П.,

при секретарі: Гаврилко В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Берегівське» на ухвалу Берегівського районного суду від 29 квітня 2014 року по справі за заявою державного виконавця про заміну боржника у виконавчому провадженні, -

в с т а н о в и л а :

Заступник начальника відділу ДВС Берегівського РУЮ звернулася до Берегівського районного суду із заявою, в якій просила суд замінити у виконавчому провадженні №342643201 боржника радгосп-завод «Берегівський» на його правонаступника Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Берегівське» (СТОВ «Берегівське»).

На обґрунтування заяви зазначав, що на виконанні відділу ДВС Берегівського РУЮ перебуває виконавчий лист про стягнення з радгосп-заводу «Берегівський» на користь ОСОБА_2 1642,78 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу та 1000 грн. моральної шкоди. Однак боржник радгосп-завод «Берегівський» був реорганізований шляхом приєднання до СТОВ «Берегівське», яке є юридичним правонаступником радгосп-заводу «Берегівський».

За таких обставин просив суд задовольнити подання.

Ухвалою Берегівського районного суду від 29 квітня 2014 року замінено сторону виконавчого провадження ВП №42643201 - боржника радгосп-завод «Берегівський» на його правонаступника СТОВ «Берегівське».

Не погоджуючись з даною ухвалою СТОВ «Берегівське» подав апеляційну скаргу на неї в якій просить скасувати ухвалу та постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні заяви. На обґрунтування скарги зазначає, що згідно передавального балансу від 30.06.2003 року та акту приймання-передачі в оренду державного майна від 31.10.2003 року СТОВ «Берегівське» не є правонаступником радгосп-заводу «Берегівський» в даній частині, так як у акті відсутнє зобов'язання перед ОСОБА_2 Рішення апеляційного суду набрало законної сили 28.10.2004 року, а тому будь-які зобов'язання радгоспу перед стягувачем не могли бути передані апелянту. Звертає увагу на те, що форма звернення державного виконавця не є належною - подано заяву замість подання. Також посилається на те, що Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ (надалі ВССУ) наразі розглядається касаційна скарга СТОВ «Берегівське» на ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 18.02.2014 року виконання якої зупинено судом касаційної інстанції. На думку апелянта суд першої інстанції повинен був зупинити провадження по справі до винесення рішення ВССУ.

В запереченні на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить її відхилити та залишити без змін ухвалу суду першої інстанції.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника апелянта та пояснення ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконанні відділу ДВС Берегівського РУЮ знаходиться виконавчий лист про стягнення з радгоспу-заводу «Берегівський» на користь ОСОБА_2 1642,78 грн. заробітку за час вимушеного прогулу та 1000 грн. моральної шкоди (т.6 а.с.5). Рішення суду на підставі якого видано даний виконавчий лист набрало законної сили 28.10.2004 року.

На підставі даного виконавчого листа постановою від 21.03.2014 року було відкрито виконавче провадження №42643201 (т.6 а.с.9).

Постановляючи ухвалу про заміну сторони у виконавчому провадженні, суд першої інстанції виходив з того, що СТОВ «Берегівське» є правонаступником радгоспу-заводу «Берегівський».

З даним висновком суду першої інстанції повністю погоджується колегія суддів виходячи з наступного.

Відповідно до статті 520 ЦК України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

За змістом статті 520 ЦК України, статті 378 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття боржника в зобов'язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм, у разі переходу обов'язків боржника до іншої особи за правочином (переведення боргу) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття боржника.

У зв'язку з такою заміною боржника відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним боржником проводиться відповідно до частини п'ятої статті 8 Закону України «Про виконавче провадження», статті 378 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, до якого перейшли від попереднього боржника всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Колегія суддів не може взяти до уваги доводи апеляційної скарги на те, що СТОВ «Берегівське» не є правонаступником боржника в частині зобов'язань перед ОСОБА_2 з посиланням на передавальний баланс та акт приймання-передачі з наступних підстав.

Перш за все колегія суддів констатує, що зазначені передавальний баланс та акт приймання-передачі датовані 2003 роком, а відтак норми ЦК України, зокрема ст. 107 ЦК України на яку посилається апелянт, не поширюється на правовідносини які виникли у зв'язку з підписанням даних документів.

З матеріалів справи вбачається, що даний баланс і акт було складено у зв'язку з виконанням рішення господарського суду Закарпатської області від 23.04.2003 року, яким вирішено спонукати Регіональне відділення ФДМУ по Закарпатській області укласти з СТОВ «Берегівське» договір оренди цілісного майнового комплексу радгосп-заводу «Берегівський» на умовах поданого проекту договору оренди (т.6 а.с.66-68). Такий договір оренди було укладено 22.09.2003 року (т.6 а.с.72).

Вказане свідчить, що на підставі зазначених передавального балансу та акту приймання передачі лише було здійснено передачу частини майна радгоспу-заводу «Берегівський» на баланс новоствореного підприємства СТОВ «Берегівське» відповідно до положень Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (тут і надалі в редакції від 07.02.2002 року). Однак дана обставина сама по собі не свідчить, що таким чином відбулася реорганізація радгоспу-заводу «Берегівський» шляхом приєднання до СТОВ «Берегівське».

Згідно ст. 14 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» припинення діяльності підприємства або його структурного підрозділу здійснюється шляхом його реорганізації через приєднання до орендаря, а структурного підрозділу - шляхом виділення з підприємства з наступним приєднанням до орендаря з дати видання про це відповідного наказу органу, уповноваженого управляти майном. Приєднання підприємства або його структурного підрозділу до орендаря здійснюється за відповідним рішенням органу управління орендаря.

Матеріали справи не містять відповідного рішення органу управління орендаря, а тому відсутні підстави вважати, що вже у 2003 році відбулася реорганізація боржника.

За таких обставин всі посилання апелянта на передавальний баланс та акт приймання-передачі, а також на те, що рішення апеляційного суду набрало законної сили 28.10.2004 року (після 2003 року) є безпідставними.

Натомість з матеріалів справи вбачається, що 07.02.2006 року Міністерством аграрної політики України видано наказ №44 «Про припинення діяльності державного підприємства радгоспу-заводу «Берегівський» (т.6 а.с.73). Згідно п.1 даного наказу припинено діяльність юридичної особи державного підприємства радгоспу-заводу «Берегівський» шляхом його реорганізації через приєднання до СТОВ «Берегівське». Пунктом 2 Наказу визнано СТОВ «Берегівське» правонаступником майнових прав та обов'язків державного підприємства радгоспу-заводу «Берегівський». Додатком до даного наказу визначено склад комісії з припиненням діяльності державного підприємства радгоспу-заводу «Берегівський» (т.6 а.с.74).

З Свідоцтва №647629 вбачається, що 20.06.2007 року було проведено державну реєстрацію припинення радгосп-заводу «Берегівський» (т.6 а.с.12).

Таким чином реорганізація боржника через приєднання до СТОВ «Берегівське», в розумінні ст. 107 ЦК України, відбулася на підставі вищевказаного наказу Міністерства аграрної політики України, задовго після того як рішення суду набрало законної сили і в даному наказі чітко зазначено, що апелянт є правонаступником боржника.

Матеріали справи не містять жодних доказів які б давали підстави вважати, що під час даної реорганізації до СТОВ «Берегівське» не перейшли зобов'язання радгоспу-заводу «Берегівський» перед ОСОБА_2

За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для заміни боржника у виконавчому провадженні.

Також безпідставним є посилання апелянта на неналежну форму звернення, оскільки в даному випадку державний виконавець звернувся до суду посилаючись на ст. 8 Закон України «Про виконавче провадження». Із даної норми слідує, що державний виконавець має право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Тобто є певна неузгодженість між приписами ст. 378 ЦПК України та ст. 8 ЗУ «Про виконавче провадження» щодо форми звернення державного виконавця. Однак з таких формальних підстав ухвала суду першої інстанції не може бути скасована.

Що стосується посилання апелянта на необхідність зупинення провадження по справі до винесення рішення ВССУ, то колегія суддів виходить з того, що відповідно до п.33 Постанови Пленуму ВСУ від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» підставою зупинення провадження у справі не може бути касаційне оскарження попередніх судових рішень у справі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Керуючись статтями 307, 312, 314, 315, 378 ЦПК України, колегія суддів -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Берегівське» відхилити.

Ухвалу Берегівського районного суду від 29 квітня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, після чого протягом двадцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач

Судді: