Ухвала суду № 39604502, 22.05.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

22 травня 2014 року

справа № 808/3830/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Щербака А.А. Баранник Н.П.

за участю секретаря судового засідання: Фірсік Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 червня 2013 року у справі №808/3830/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестоптим" до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 05.12.2012 року №0000852214/11534, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за вересень 2011 року в сумі 59974 грн.

Позивні вимоги обґрунтовані незгодою з висновками відповідача щодо завищення податкового кредиту за вересень 2011 року на суму 59974,00 грн., який сформований від контрагента ТОВ "Інтехліс", що призвело до завищення: суми податкового кредиту за вересень 2011 року на суму 59974,00 грн., від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за вересень 2011 року на суму 59974,00 грн. з підставі відсутності фактичного здійснення господарських операцій із зазначеним контрагентом, оскільки господарські операції по придбанню товарів у контрагента ТОВ "Інтехліс" фактично мали місце, що підтверджується всіма необхідними первинними документами бухгалтерського обліку та податковими накладними.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 11 червня 2013р. позов було задоволено.

Відповідачем на вказане рішення суду була подана апеляційна скарга в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що відповідачем в період з 07.11.2012 по 13.11.2012 Державною податковою інспекцією в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби, на підставі наказу від 07.11.2012 №1117, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Інвестоптим" з питань документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ "Інтехліс", їх реальності та повноти відображення в обліку за період серпень 2011 року, результати якої оформлено актом від 20.11.2012 року №286/22-1421/25479446.

Перевіркою встановлено порушення вимог п.14.1.36, п.14.1.181 ст.14, п.44.1, п.44.3, п.44.6 ст.44, п.198.3 ст.198, п.200.1, ст.201 Податкового кодексу України, Наказу Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011 № 41 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення та подання», підприємством завищено податковий кредит за вересень 2011 року на загальну суму 59974 грн., який сформований від контрагента ТОВ "Інтехліс", що призвело до завищення суми податкового кредиту (р. 17 податкової декларації з ПДВ) за вересень 2011 року на суму 59974, 00 грн.; від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ (р. 19 податкової декларації з ПДВ) за вересень 2011 року на суму 59974,00 грн.

До такого висновку відповідач прийшов з посиланням на встановлення відсутності факту реального вчинення господарських операцій.

За результатами перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.12.2012 №0000852214/11534, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за вересень 2011 року в розмірі 59974,00 грн. (а.с.16).

За результатами адміністративного оскарження, скарга позивача залишена без задоволення.

Судом встановлено, що між позивачем і ТОВ "Інтехліс" укладено договір купівлі - продажу (а.с.49-50), за змістом якого ТОВ "Інтехліс" (виконавець) зобов'язується поставити товар та здійснити його встановлення (монтаж). Найменування, асортимент, комплектність, кількість, ціна, строк та умови поставки і встановлення товару вказані у відповідних додатках, рахунках, накладних та актах виконаних робіт до договору, які є його невід'ємною частиною. Вартість товару Замовник сплачує шляхом перерахування 100 відсотків передоплати на розрахунковий рахунок Виконавця в строк 5 (п'яти) банківських днів від дати виставлення рахунку.

Відповідно до специфікацій № 1 та № 2 від 30.08.2011 року, виконавець поставляє замовнику товар - карнизи алюмінієві з електродвигуном, карнизи алюмінієві полосні, карнизи «Стандарт-89 мм» вертикальні жалюзі, римські штори «Антей», липучка, тасьма та здійснює монтаж карнизів, пошиття, навішування та монтаж римських штор «Антей» (а.с.51, 52).

В серпні-жовтні 2011 року на підставі вказаного договору, специфікацій, акту виконаних робіт від 07.10.2011 року, видаткової накладної від 07.10.2011 року ТОВ "Інтехліс" поставило позивачу товар на загальну суму 303847,55 грн. (в т.ч. ПДВ - 50641,26 грн.) та надало послуги на загальну суму 55993,60 грн. (в т.ч. ПДВ - 9332,27 грн.).

Розрахунки між суб'єктами господарювання проводились у безготівковій формі, оплату за отриманий товар, в т.ч. в рахунок передплати, проведено у повному обсязі, що підтверджується копіями банківських виписок (а.с.76), копіями рахунків-фактур (а.с.194-195).

Транспортування товару здійснювалося за рахунок та силами ТОВ «Інтехліс», оскільки таке передбачено п. 3.1 договору.

ТОВ «Інтехліс» були виписані та надані позивачу податкові накладні № 1249 від 30.08.2011 року на загальну суму 33993,60 грн. (в т.ч.ПДВ - 9332,27 грн.) та № 1248 від 30.08.2011 року на загальну суму 303847,55 грн. (в т.ч.ПДВ - 50641,26 грн.) (а.с.53, 54).

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до складу податкового кредиту відповідного періоду, що відображено у реєстрі отриманих податкових накладних за вересень 2011 року та відповідає даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість, даним декларації з ПДВ за вересень 2011 року (а.с.77-94).

В подальшому отримані від ТОВ «Інтехліс» товари та послуги використані в господарській діяльності позивача.

Згідно п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За правилами пп.200.1, 200.2, 200.3, 200.4 ст.200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, вказаними нормами права визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення понесених витрат, у зв'язку з придбаванням товарів (робіт, послуг), до складу витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, та сплачених сум ПДВ, у вартості товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту підприємства. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, наслідком якої є поставка товарів (робіт, послуг), понесення витрат, у зв'язку з господарською діяльністю платника, сплата (нарахування) податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними.

Також, слід зазначити, що Податковим кодексом України, яким регулюються спірні правовідносини, не передбачено такої підстави для визначення податкових зобов'язань (зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість та зменшення бюджетного відшкодування), як недодержання контрагентом платника податків норм податкового законодавства.

Якщо контрагент (постачальник) не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на формування податкового кредиту та відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку задовольняючи позовні вимоги, а доводи, які викладені відповідачем в апеляційній скарзі, спростовуються дослідженими по справі доказами, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду, тому колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 червня 2013 року у справі №808/3830/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестоптим" до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак

Суддя: Н.П. Баранник