Ухвала суду № 39604474, 15.05.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

15 травня 2014 рокусправа № 804/8991/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Щербака А.А. Баранник Н.П.

за участю секретаря судового засідання: Фірсік Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Приватного підприємства "ІНТЕР-СПЕЦПРОМ" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2013 року у справі № 804/8991/13-а за позовом Приватного підприємства "ІНТЕР-СПЕЦПРОМ" до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення №0000472204 від 11.06.2013 року, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення №0000472204 від 11.06.2013р.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що податкове повідомлення-рішення прийнято необґрунтовано та з порушенням норм матеріального права, посилання відповідача на нікчемність правочинів між позивачем та контрагентами є безпідставними, оскільки правочини не були визнані недійсними в судовому порядку, а факт придбання товарів по вказаним правочинам підтверджується первинними документами.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2013р. у задоволенні позову було відмовлено.

Позивачем на вказане рішення суду подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та прийняти нове про задоволення позову. Скарга обґрунтована тим, що порушення встановлені та відображені у акті перевірки щодо заниження податку на додану вартість у ході розгляду справи не доведені відповідачем. Зокрема у скарзі зазначено, що судом першої інстанції не надано належної оцінки первинним документам.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідачем в період з 18.04.13р. по 24.04.13р. була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПП «Інтер-Спецпром» з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість під час здійснення взаємовідносин з ТОВ «Лігран» за період березень-липень 2012р., ТОВ «Шоковита» за період серпень-грудень 2012р., ТОВ «Транс Атлантика Сервіс» за період січень - березень, травень 2012р., їх реальності та повноти відображення в обліку, за результатами якої складено Акт від 30.04.13р. №1458/224/33857378.

Перевіркою встановлені порушення: п.198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст.201 ПК України, в результаті чого було занижено податок на додану вартість у сумі 10629,00 грн. (у тому числі за грудень 2012 року - 10629,00 грн.).

До такого висновку перевіряючи прийшли з підстав відсутності доказів придбання товарів, послуг у контрагентів ПП «Транс-Атлантика-Сервіс», ТОВ «Лігран», ТОВ «Шоковіта».

За результатами перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.06.13р. №0000472204, яким позивачу нараховане податкове зобов'язання із податку на додану вартість у загальній сумі 13286,25 грн., з яких за основним платежем (збільшено податкове зобов'язання) у

розмірі 10629,00 грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2657,25 грн.;

Судом першої інстанції встановлено що позивач за перевіряє мий період формував податковий кредит за взаємовідносинами з ПП «Транс-Атлантика-Сервіс», ТОВ «Лігран», ТОВ «Шоковіта».

Відповідно матеріалам справи на підтвердження взаємовідносин із ТОВ «Лігран» позивачем надано договір поставки товару від 08.02.2012р. №3672, відповідно до предмету якого товар (асортимент, кількість) визначається рахунками та накладними.

Рахунків до матеріалів справи не надано, проте такі є невід'ємною частиною договору (пп.1.3 п.1 вказаного Договору) -а.с. 13.

Як доказ виконання вказаного договору позивачем до матеріалів справи надані видаткові накладні та податкові накладні.

Проте відповідно наданих податкових накладних, такі видані за результатами виконання цивільно-правових договорів від 05.03.2012р. б/н, 04.04.2012р. б/н, 09.04.2012р. б/н, 18.06.2012р. б/н, 02.07.2012р. б/н, 06.07.2012р. б/н, 16.07.2012р. б/н, 17.07.2012р. б/н.

Таких договорів позивачем до справи не надано та їх наявність не була встановлена відповідачем.

Таким чином жодної податкової накладної виданої за результатами виконання договору від 08.02.2012р. №3672, який позивач і надав до матеріалів справи, не надано.

Щодо придбання товару позивачем у ТОВ «Шоковіта».

Відповідно матеріалам справи на підтвердження взаємовідносин із ТОВ «Шоковіта» позивачем надано договір поставки товару від 25.07.2012р.. №2507-2013, відповідно до предмету якого товар (асортимент, кількість) визначається рахунками та накладними.

Рахунків до матеріалів справи не надано, проте такі є невід'ємною частиною договору (пп.1.3 п.1 вказаного Договору) - а.с. 82.

Як доказ виконання вказаного договору позивачем до матеріалів справи надані накладні та податкові накладні.

Проте відповідно наданих податкових накладних, такі видані за результатами виконання цивільно-правових договорів від 17.12.2012р. б/н, 27.12.2012р. б/н, 31.12.2012р. б/н.

Таких договорів позивачем до справи не надано та їх наявність не була встановлена відповідачем.

Таким чином жодної податкової накладної виданої за результатами виконання договору від 25.07.2012р.. №2507-2013, який позивач і надав до матеріалів справи, не надано.

Щодо придбання послуг позивачем у ПП «Транс-Атлантика-Сервіс».

Відповідно матеріалам справи на підтвердження взаємовідносин із ПП «Транс-Атлантика-Сервіс» позивачем надано договір про надання інформаційно-рекламних послуг від 04.01.2012р. №0401/01, відповідно до предмету якого виконавець (контрагент позивача) бере на себе зобов'язання з виготовлення та/або розміщення рекламних матеріалів та проведення заходів тощо.

Вид матеріалів, умови та місце, строки розміщення, назва час, вартість містяться в додатках до цього договору (пп.1.2 п. 1 вказаного договору (а.с. 31).

Таких додатків до матеріалів справи не надано.

Як доказ виконання вказаного договору позивачем до матеріалів справи надані акти виконаних робіт та податкові накладні.

Проте відповідно наданих податкових накладних, такі видані за результатами виконання цивільно-правових договорів від 04.02.2012р. б/н та 04.03.2012р. №0401/01.

Таких договорів позивачем до справи не надано та їх наявність не була встановлена відповідачем.

Лише одну податкову накладну за результатами виконання вищевказаного договору, який позивач і надав до матеріалів справи, надано на суму 36546,60грн. з них 6091,10ПДВ, що не відповідає всій сумі ПДВ зазначеної у акті перевірки (а.с. 65)..

Як результат отримання таких послуг позивачем надані акти приймання виконаних робіт проте такі не містять зміст і обсяг господарської операції, а також відсутній конкретний перелік наданих послуг та в чому виражено їх результат.

Згідно п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на внесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства, у ході розгляду справи судом повинні оцінюватися документи, надані платником податків на підтвердження свого права на податковий кредит з ПДВ.

Перш за все такі документи повинні бути достовірними, тобто відображати реальні події. У зв'язку із цим навіть бездоганно оформлений документ не може підтверджувати право на податковий кредит у тому випадку, якщо у ході розгляду справи буде встановлено невідповідність фактичного й задокументованого платником податків руху активів.

Як зазначено вище, суд приходить до висновку, про відсутність у позивача належним чином оформлених первинних документів по фінансово-господарських взаємовідносинах з ПП «Транс-Атлантика-Сервіс», ТОВ «Лігран», ТОВ «Шоковіта».

Тому, згідно вимог чинного законодавства надані первинні документи не можуть бути визнані безумовною підставою для формування до податкового кредиту.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "ІНТЕР-СПЕЦПРОМ" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2013 року у справі № 804/8991/13-а за позовом Приватного підприємства "ІНТЕР-СПЕЦПРОМ" до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення №0000472204 від 11.06.2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак

Суддя: Н.П. Баранник