Ухвала суду № 39604453, 12.06.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

12 червня 2014 рокусправа № 808/3277/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Баранник Н.П. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Фірсік Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2013 року у справі № 808/3277/13-а за позовом Публічного акціонерного товариства "Світлотехніка" до Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору , на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю ТДС Плюс" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000012200 від 04.01.2013, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання на суму 425524 грн. 00 коп., з яких 391699 грн. 00 коп. - основний платіж та 33825 грн. 00 коп. - штрафні (фінансові) санкції.

Позовні вимоги обґрунтовано незгодою з оскарженим рішенням та висновками відповідача щодо неправомірного формування податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «ТДС Плюс» з посиланням на пояснення посадових осіб контрагента позивача проте первинні документи позивача не перевірялись, не витренувались, а тому рішення відповідача є необґрунтованим.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2013р. позов було задоволено.

Відповідачем на вказане рішення суду подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та прийняти нове про відмову у задоволенні позову. Скарга обґрунтована тим, що порушення встановлені та відображені у акті перевірки щодо формування податкового кредиту у ході розгляду справи вважають не спростовані.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що відповідачем в період з 30.11.2012 по 13.12.2012 проведено позапланову виїзну перевірку ПАТ «Світлотехніка» з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 по 31.12.2011, за результатами якої 20.12.2012 складено Акт №1069/22-022/02970085.

Перевіркою встановлені порушення: п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201, п.200.3, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» зайво віднесено до складу податкового кредиту у сумі 602881 грн. 68 коп., у тому числі по періодах: листопад 2009 - 155982 грн. 00 коп., грудень 2009 - 55200 грн. 60 коп., лютий 2010 - 6000 грн. 00 коп., березень 2010 - 40505 грн. 62 коп., квітень 2010 - 10600 грн. 00 коп., травень 2010 - 69693 грн. 90 коп., серпень 2010 - 2499 грн. 95 коп., вересень 2010 - 5999 грн. 96 коп., січень 2011 - 26954 грн. 33 коп., лютий 2011 - 32048 грн. 01 коп., березень 2011 - 27289 грн. 86 коп., квітень 2011 - 125834 грн. 00 коп., травень 2011 - 44273 грн. 45 коп.

До такого висновку перевіряючи прийшли з посиланням на акт перевірки контрагента позивача та пояснення посадових осіб такого контрагента.

За результатами перевірки 04.01.2013 винесено податкове повідомлення - рішення №0000012200, яким ПАТ «Світлотехніка» збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 425524 грн. 00 коп., з яких: 391699 грн. 00 коп. - основний платіж, 33825 грн. 00 коп. - штрафні (фінансові) санкції.

Судом першої інстанції встановлено, що під час перевірки перевірялась діяльність позивача з рядом контрагентів, проте щодо виявлених порушень за результатами яких прийняті оскаржені ППР зазначено щодо діяльності з ТОВ «ТДС Плюс».

Як зазначено у акті перевірки, як на підставу виявлення порушення та прийняття рішення, позивачем не надавались документи щодо підтвердження взаємовідносин з цим контрагентом.

Проте позивачем зазначено, що перевіряючим були надані всі первинні документи суцільно по всім контрагентам що перевірялись.

Судом першої інстанції було встановлено та зазначено у акті перевірки, що ТОВ «ТДС Плюс» за перевіряє мий період надавало позивачу послуги з ремонту орг..техніки, верстата.

Виконання умов вказаного договору підтверджується наступними документами: книгою обліку придбання товарів (робіт, послуг), актами здачі-приймання виконаних робіт, податковими накладними, дефектними актами, інвентаризаційним описом. Щодо здійснення заперечень не виявлено. Також позивачем доведено наявність таких основних засобів.

Всі первинні документи досліджені судом першої інстанції та долучені до матеріалів справи.

Також судом першої інстанції встановлено з дослідженням Додатків №5 до декларації з ПДВ позивача та визначено, які суми ПДВ приймали участь у формування податкового кредиту позивача та зазначив, що відповідачем не доведено інші суми, які визначені перевіркою, доводи суду першої інстанції не спростовані відповідачем в апеляційній скарзі.

Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення, регламентований п.7.4, 7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Згідно п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на внесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Щодо правосуб'єктності контрагентів позивача, відповідачем сумнівів не зазначено.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач мав господарські відносини з вищевказаним контрагентам. Факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, підтверджується наявними в матеріалах справи, належним чином оформленими первинними документами та документами податкової звітності.

Щодо посилання посадових осіб контрагентів щодо відмови від того, що мали господарські взаємовідносини з позивачем, які викладені у акті перевірки, суд першої інстанції вірно зазначив, що такі пояснення не є належними доказами у справі, крім того у якості третьої особи було залучено до участі в справі ТОВ «ТДС Плюс», які також підтверджували фінансово-господарські взаємовідносини з позивачем та зазначили, що надавались відповідні пояснення з цього приводу і до ВПМ ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивачем обґрунтовано сформовано податковий кредит за наслідками взаємовідносин з контрагентом та має первинну документацію.

Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку задовольняючи позовні вимоги, а доводи, які викладені відповідачем в апеляційній скарзі, спростовуються дослідженими по справі доказами, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду, тому колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 41, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2013 року у справі № 808/3277/13-а за позовом Публічного акціонерного товариства "Світлотехніка" до Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору , на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю ТДС Плюс" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 18 червня 2014року.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: Н.П. Баранник

Суддя: А.А. Щербак