Ухвала суду № 39604450, 13.03.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

13 березня 2014 рокусправа № 2а-0870/4987/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Баранник Н.П. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Фірсік Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2013 року у справі №2а-0870/4987/11 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення №0000220801 від 20.06.2011р.

Позовні вимоги обґрунтовані незгодою з висновками відповідача щодо не встановлення факту використання придбаних товарів (робіт) у неоподатковуваних операціях, або не у господарській діяльності підприємства та прийнятим рішенням, оскільки перевіркою не було виявлено фактів відсутності належно оформлених податкових накладних та видаткових накладних. Висновки податкового органу про завищення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за березень 2011р. на суму 933 235,00 грн. спростовуються первинними документами та даними бухгалтерського обліку.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2013р. позов було задоволено.

Відповідачем на вказане рішення суду була подана апеляційна скарга в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що відповідачем було проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питання визначення правомірності декларування від'ємного значення ПДВ за березень 2011 року та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за березень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення ПДВ, що декларувалось у період з 01.02.2011 по 28.02.201, за результатами якої 06.06.2011 складено Акт №280/08-01/00191230.

Перевіркою встановлені порушення зокрема пп.14.1.181, п.14.1 ст.14, п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.3, п.200.4 ст.200 Податкового Кодексу України …, п.10.1 «Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 №1002, п.5.7 «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість», завищено суму податкового кредиту, від'ємного значення лютого 2011 року, бюджетного відшкодування березня 2011 року на загальну суму ПДВ - 933235 грн. 00 коп.; завищено суму податкового кредиту, від'ємного значення лютого 2011 року, залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації за березень 2011 року) на загальну суму ПДВ - 937 950 грн. 00 коп.;

До такого висновку перевіряючи прийшли з посиланням на порушення описані в Акті перевірки №235/08-01/00191230 від 21.04.2011р. про результати виїзної позапланової документальної перевірки ВАТ «Запоріжсталь» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.12.2010 року по 31.01.2011 року (далі - Акт № 235).

В актах перевірок висновок порушень ґрунтується на відсутності факту здійснення господарських операцій з підприємствами ТОВ «Сплав метал трейд», ПП «Кібар», ТОВ «Буд Ворк», ТОВ «Електрпостазбут», ТОВ «Прогрес Ойл» та ТОВ «Лідер-МТ» та взаємовідносини з підприємствами ПП «КВВМПУ», ТОВ «Лідер - МТ» з придбання послуг по організації перевезення та доставки лому і відходів чорних металів залізничним транспортом, які відбувались у лютому 2011 року, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за березень 2011р.

20.06.2011р. відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000220801 від 20.06.2011р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за березень 2011р. на суму 933 235,00 грн. та застосовано фінансові санкції в розмірі 1 грн.

Виходячи зі змісту Актів № 280 та № 235 вбачається, що на завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за березень 2011 року вплинули господарські операції з підприємствами ТОВ «Сплав метал трейд», ПП «Кібар», ТОВ «Буд Ворк», ТОВ «Електрпостазбут», ТОВ «Прогрес Ойл» та ТОВ «Лідер-МТ» та взаємовідносини з підприємствами ПП «КВВМПУ», ТОВ «Лідер - МТ» з придбання послуг по організації перевезення та доставки лому і відходів чорних металів залізничним транспортом, які відбувались у лютому 2011 року.

Господарські операції позивача, оподаткування яких є предметом спору у цій справі, досліджувались Запорізьким окружним адміністративним судом під час розгляду справи №2а-0870/3667/11.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 21.07.2011р., залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2013р., в адміністративній справі № 2а-0870/3667/11 позов ВАТ «Запоріжсталь» задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі № 0000180801 від 10.05.2011.

Відповідно акту перевірки №280 відповідачем як на підставу встановлення порушення зазначено, що передумовою віднесення до податкового кредиту, від'ємного значення, бюджетного відшкодування є зобов'язання декларування контрагентом своїх податкових зобов'язань за правилом першої подій. Вказана правова теза узгоджується і з економічною сентенцією визначення податку - обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платника податків відповідно Кодексу.

Саме з цього контексту судом першої інстанції було зроблено висновки, з якими погоджується колегія суддів, що позивачем надано до суду податкові накладні, виписані ТОВ ПКФ «Летан», ТОВ «Сплав-Метал Трейд», ПП «Кібар», ТОВ «Прогресс-Ойл», ТОВ «Електропостачзбут», ТОВ «Буд Ворк», ПП «КВВМПУ», ТОВ «Лідер-МТ» та докази товарності операцій (реальності настання наслідків), результатів господарської діяльності вказаних юридичних осіб.

Також судом першої інстанції було досліджено господарські правовідносини, які виникли між ВАТ «Запоріжсталь» щодо реалізації Договорів про поставку металобрухту з ПП «КВВМПУ» № 20/2011/165 від 01.02.2011, з ТОВ «Лідер-МТ» № 20/2011/207 від 01.02.2011 та Договорів доручення: № 20/2011/282 від 01.02.2011 (з ПП «КВВМПУ»), № 20/2011/281 від 01.02.2011 з ТОВ «Лідер-МТ» та прийшов до висновку про правомірність виписки зазначеними контрагентами податкових накладних за вказаними договорами, з наступних підстав.

Відповідно до п. 15 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (у редакції на день вчинення господарських операцій) тимчасово, до 1 січня 2014 року, операції з постачання відходів і брухту чорних і кольорових металів, зернових культур товарних позицій 1001 - 1008 (крім товарної позиції 1006 та товарної підкатегорії 1008.10.00.00), технічних культур товарних позицій 1205 і 1206, крім їх першого постачання сільськогосподарськими підприємствами - виробниками зазначених товарів, деревини товарних позицій 4401, 4403, 4404 згідно з УКТЗЕД, у тому числі операції з імпорту таких товарів, звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

Платники податку, які здійснюють операції з постачання відходів і брухту чорних і кольорових металів та деревини товарних позицій 4401, 4403, 4404 УКТЗЕД як на митній території України, так і на експорт, не мають права на формування податкового кредиту, якщо операції з постачання таких товарів (з урахуванням дати першої з подій, перерахованих у п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України) здійснюватимуться ними на митній території України в період з 1 січня 2011 року до 1 січня 2014 року, тобто, в режимі звільнення від оподаткування.

При цьому, якщо за операціями з виготовлення чи придбання зазначених груп товарів в попередніх податкових періодах (до 1 січня 2011 року) було отримано податковий кредит, то при здійсненні операцій з постачання таких товарів, суми податкового кредиту мають бути перераховані у відповідності з правилами, встановленими п.198.4 ст.198 Податкового кодексу України (дата коригування податкового кредиту в цьому випадку визначається за датою першої з подій, перерахованих у п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України).

Винятком є лише витрати по сплаті податку, понесені платником у зв'язку із здійсненням ним операцій з постачання відходів і брухту чорних і кольорових металів, які утворилися в такого платника внаслідок переробки, обробки, плавлення товарів (сировини, матеріалів, заготовок тощо) на виробництві, будівництві, розібранні (демонтажу) ліквідованих основних фондів та інших подібних операцій. У цьому разі податковий кредит не зменшується (абз.3 п.199.6 ст. 199 Податкового кодексу України).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про металобрухт» операції з металобрухтом - це заготівля, переробка, металургійна переробка брухту чорних і кольорових металів.

Як зазначено у ст. 1 Закону України «Про металобрухт», купівля та/або реалізація металобрухту - це діяльність, пов'язана із передачею права власності на металобрухт іншому власнику в обмін на еквівалентну суму коштів або боргових зобов'язань.

Операції з металобрухтом здійснюються лише спеціалізованими або спеціалізованими металургійними переробними підприємствами, а також їх приймальними пунктами (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про металобрухт»).

Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У договорі поставки за згодою сторін може бути передбачений порядок відвантаження товарів будь-яким видом транспорту, а також вибірка товарів покупцем (ч. 5. ст. 267 Господарського кодексу України).

Договором може бути передбачено відвантаження товарів вантажовідправником (виготовлювачем), що не є постачальником, та одержання товарів вантажоодержувачем, що не є покупцем, а також оплата товарів платником, що не є покупцем (ч.6 ст.267 Господарського кодексу України).

Вказані норми права дозволяють у контексті укладених ВАТ «Запоріжсталь» Договорів про поставку металобрухту з ПП «КВВМПУ» № 20/2011/165 від 01.02.2011, з ТОВ «Лідер-МТ» № 20/2011/207 від 01.02.2011 та Договорів доручення: № 20/2011/282 від 01.02.2011 (з ПП «КВВМПУ»), № 20/2011/281 від 01.02.2011 (з ТОВ «Лідер-МТ») розрізняти поставку та транспортування товару як різні види робіт/послуг.

Таким чином колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції щодо правомірності ПП «КВВМПУ» та ТОВ «Лідер-МТ» виписки податкових накладних за надані ВАТ «Запоріжсталь» роботи/послуги з організації перевезення і доставки лому і відходів чорних металів залізничним транспортом у визначене місце і в обсягах, відповідно додатків (специфікацій), які є невід'ємною частиною Договорів про поставку металобрухту № 20/2011/165 від 01.02.2011 (для ПП «КВВМПУ») та № 20/2011/207 від 01.02.2011 (для ТОВ «Лідер-МТ»).

Згідно п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За правилами пп.200.1, 200.2, 200.3, 200.4 ст.200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, вказаними нормами права визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення понесених витрат, у зв'язку з придбаванням товарів (робіт, послуг), до складу витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, та сплачених сум ПДВ, у вартості товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту підприємства. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, наслідком якої є поставка товарів (робіт, послуг), понесення витрат, у зв'язку з господарською діяльністю платника, сплата (нарахування) податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними.

Також, слід зазначити, що Податковим кодексом України, яким регулюються спірні правовідносини, не передбачено такої підстави для визначення податкових зобов'язань (зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість та зменшення бюджетного відшкодування), як недодержання контрагентом платника податків норм податкового законодавства.

Якщо контрагент (постачальник) не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на формування податкового кредиту та відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку задовольняючи позовні вимоги, а доводи, які викладені відповідачем в апеляційній скарзі, спростовуються дослідженими по справі доказами, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду, тому колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 199, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2013 року у справі №2а-0870/4987/11 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: Н.П. Баранник

Суддя: А.А. Щербак