Постанова № 39603234, 19.06.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

"19" червня 2014 р.

справа 811/601/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя Суховаров А.В. (доповідач)

судді Ясенова Т.І. Головко О.В.

при секретарі Троянові А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Алєкс Трейд» на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.03.2013 в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алєкс Трейд» до Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Алєкс Трейд» 14.02.2013 звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції, в якому просить визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення №0001120222 від 18.09.2012 про податкове зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 50000гр (ас3,23).

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.03.2013 в задоволенні позову відмовлено (ас54).

В апеляційній скарзі позивач просить постанову суду скасувати та задовольнити позовні вимоги. Вказує на помилковість висновку суду про недоказанність реальності отримання послуг від контрагента ТОВ РА «Велес» (ас64).

В судове засідання в апеляційній інстанції сторони не з’явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином (ас186-189). Відповідно до частини 1 статті 41 КАС України, фіксування судового засідання не проводилось.

Перевіривши законність і обгрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Згідно акту №113/22-2/30567262 від 05.09.2012 документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Алєкс Трейд» за жовтень 2011 року, проведеної Кіровоградською ОДПІ, позивачем завищено суму податкового кредиту на 40000гр в зв’язку з отриманням послуг за нікчемним правочином з ТОВ РА «Велес» (ас7).

Кіровоградською ОДПІ 18.09.2012 прийнято податкове повідомлення-рішення №0001120222, яким визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість основний платіж 40000гр, штрафні санкції 10000гр, а всього 50000гр (ас13).

Відповідно пункту 14.1.181 статті 14 Податкового Кодексу України, податковий кредит це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового Кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового Кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Між ТОВ «Алєкс Трейд» та ТОВ РА «Велес» укладений договір від 25.05.2011 про надання маркетингових послуг. Згідно рахунку-фактури, акту прийому-передачі виконаних робіт, звітів про виконані роботи, податкової накладної, ТОВ РА «Велес» проведені роботи з пошуку споживачів мастильних матеріалів в м.Кіровограді, дослідження цін та попиту на продукцію, за що в жовтні 2011 року перераховано 240000гр, в тому числі податок на додану вартість (ас15-21,39,71-183).

Відповідно до пункту 139.1.9 статті 139 Податкового Кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового Кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового Кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції не звернув увагу що податкова накладна стосовно наданих послуг та інші бухгалтерські документи оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність», пункту 201.1 статті 201 Податкового Кодексу України.

Відносно доводів податкової інспекції про нікчемність договору, відповідно до статті 204 ЦК України, правочин є правомочним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України №742/11/13-11 від 02.06.2011, податкові органи не позбавлені права звернутися до адміністративного суду з вимогою про визнання недійсним правочину, укладеного з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та стягнення в дохід держави коштів, одержаних сторонами оспорюваного правочину, як це передбачено частиною 3 статті 228 ЦК України.

Відповідно до пункту 201.4 Податкового Кодексу України, податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Відповідно до пункту 201.10 Податкового Кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З огляду на викладене, відповідальність за не внесення до бюджету податку на додану вартість повинні нести постачальники продукції (виконавці робіт), а не позивач, який сплатив ПДВ у ціні придбаної продукції (виконаних робіт). Податкова інспекція не заперечувала що податок на додану вартість перерахований контрагентом до бюджету.

Реальність надання послуг позивачу підтверджена платіжними документами про перерахунок коштів, податковою накладною, актами та звітами про виконані роботи. Відповідно до положень статті 200 Податкового Кодексу України, ТОВ «Алєкс Трейд» отримало право на одержання бюджетного відшкодування та правомірно зазначило про це в декларації з податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового Кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до положень статті 183 Податкового Кодексу України, реєстрація осіб як платників податку здійснюється податковими органами та діє до дати її анулювання.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесенні до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

ТОВ РА «Велес» перебуває в Єдиному державному реєстрі, має свідоцтво платника податку.

Європейський Суд з прав людини в пункті 38 рішення від 09.01.2007 у справі «Інтерсплав проти України» зазначив: коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Також Європейський Суд з прав людини в пунктах 70, 71 рішення від 22.01.2009 у справі «Булвес проти Болгарії» зазначив: якщо національні власті у відсутність яких-небудь вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов’язаному із сплатою ПДВ, який нараховується з операцій в ланцюзі постачань, або яких-небудь вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж карають одержувача, який повністю виконав свої обов’язки, за дії або бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і відносно якого у нього не було засобів відстежування і забезпечення його старанності, то власті виходять за рамки розумного та порушують справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільних інтересів і вимогами захисту прав власності. Враховуючи своєчасне і повне виконання компанією-заявником своїх обов’язків з подання звітності по ПДВ, неможливість для неї забезпечити дотримання постачальником обов’язків подавати звітність по ПДВ і той факт, що ніякого шахрайства відносно системи ПДВ, про який компанія-заявник знала або могла знати, здійснено не було, компанія-заявник не повинна нести наслідки невиконання постачальником обов’язків своєчасного подання звітності по ПДВ і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пені.

Суб’єктом владних повноважень не доказано наявність порушень, безпосередньо допущених ТОВ «Алєкс Трейд» при отриманні послуг. Позивач не має відношення до діяльності інших суб’єктів, ніяк не може впливати на оформлення ними документів, не наділений повноваженнями перевіряти посадових осіб контрагентів та не може нести відповідальність за їх дії.

Відповідно до статті 32 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, юрисдикція Європейського Суду з прав людини поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї. Відповідно до пункту 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції», Україна повністю визнає на своїй території юрисдикцію Європейського Суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Керуючись пунктом 3 статті 198, статтями 202, 205, 207 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Алєкс Трейд» задовольнити.

Скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.03.2013 та прийняти нову постанову.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Алєкс Трейд» задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення №0001120222 від 18.09.2012 про податкове зобов’язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Алєкс Трейд» з податку на додану вартість в сумі 50000гр, прийняте Кіровоградською об’єднаною державною податковою інспекцією.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів.

Головуючий: А.В. Суховаров

Суддя: Т.І. Ясенова

Суддя: О.В. Головко