Ухвала суду № 39603228, 03.06.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

03 червня 2014 рокусправа № 804/6135/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Прокопчук Т.С.

суддів: Божко Л.А.

за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу Криворізької північної міжрайонної об'єднаної державної податкової інспекції Державної податкової служби Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 червня 2013 року

по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумішбуд Плюс" до Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумішбуд Плюс" (далі - ТОВ "Сумішбуд Плюс") 29.04.2013 року звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Криворізька ПМДПІ Дніпропетровської області), в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000612220 від 28.11.2012 року, яким позивачу збільшена сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 75993 грн., з яких основний платіж 60794,40 грн., штрафні санкції 15198,60 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 червня 2013 року позовні вимоги задоволені, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Криворізької ПМДПІ Дніпропетровської області № 0000612220 від 28.11.2012 року, на користь позивача стягнений судовий збір в сумі 759, 93 грн.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, правонаступником відповідача Криворізькою північною міжрайонною об'єднаною державною податковою інспекцією Державної податкової служби Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити в задоволенні позову.

В судове засідання апеляційного суду сторони не з'явилися, про день розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно ст.41 КАС України не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судом першої інстанції встановлено, та матеріалами справи підтверджено, що в період з 01.11.2012 року по 07.11.2012 року Криворізькою ПМДПІ Дніпропетровської області проведена документальна виїзна перевірка позивача ТОВ "Сумішбуд Плюс" з питання підтвердження господарських взаємовідносин та достовірності повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП "Арра-11" за період з 01.10.2011 року по 31.10.2011 року, за результатами якої 14.11.2012 року складено акт №126/222-34339570.

Перевіркою виявлено порушення п.1.5 ст.203, п.1,2 ст.215, ст. 228 ЦК України, та п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст. 198 ПК України, що призвело до зниження податку на додану вартість на загальну суму 60 794,40 грн. за період з 01.10.2011 року по 31.10.2011 року.

Позиція податкового органу про недійсність даних у податковій звітності позивача ґрунтується на отриманому від іншого податкового органу акту перевірки контрагента позивача ПП "Арра-11" щодо фіктивності його діяльності.

На підставі акту перевірки Криворізькою ПМДПІ Дніпропетровської області ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000612220 від 28.11.2012 р., яким позивачу збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 75993 грн., з них: 60794,40 грн. - за основним платежем та 15198,60 грн. штрафних санкцій.

Згідно п.п. 198.1., 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 200.1.-200.4 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, витрати для цілей визначення податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Як свідчать матеріали справи, позивачем укладено з ПП "Арра-11" договір №01/2 від 05.01.2011 року на поставку будівельних добавок.

Виконання позивачем договору з ПП "Арра-11" підтверджується первинними бухгалтерськими документами, оформленими згідно вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV(далі Закон № 996-XIV), а саме: видатковими накладними, податковими накладними, рахунками-фактурами, товарно-транспортними накладними, платіжними документами про оплату товару, згідно яких товар прийнятий позивачем та оплачений, в тому числі ПДВ.

Матеріалами справи підтверджена реальність здійснення позивачем фінансово-господарської операції з ПП "Арра-11", договор поставки товару з яким був спрямований на реальне настання правових наслідків та набуття сторонами цивільних прав та обов'язків, що обумовлені ним, а тому суми ПДВ за податковими накладними, виписаними контрагентом ПП "Арра-11" позивачем правомірно включені до складу податкового кредиту зазначеного періоду та відображені у реєстрі отриманих податкових накладних, оскільки чинне податкове законодавство України не ставить в залежність право сторони в договорі на податковий кредит від проведення перевірок податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає що позивач виконав передбачені чинним податковим законодавством умови щодо підтвердження свого права на податковий кредит та має документальні підтвердження розміру податкового кредиту по операціям з ПП "Арра-11".

Відповідно до викладених в акті перевірки висновків, позивач порушив приписи п.1.5 ст.203, п.1,2 ст.215, ст. 228 ЦК України при вчиненні правочину, укладеного ПП "Арра-11", оскільки правочин з зазначеним контрагентом є нікчемним, та не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

За приписами Податкового кодексу України відповідачу згідно покладених на нього функцій та повноважень не надано право щодо встановлення нікчемності правочину, укладених чи неукладених суб'єктами господарювання при перевірці їх господарської діяльності ; разом з тим податкові органи не позбавлені права звернутися до суду з вимогою про визнання недійсним правочину при умові його укладання контрагентами з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, та стягнення в дохід держави коштів, одержаних сторонами оспорюваного правочину за такими угодами відповідно до вимог ч.3 ст.228 ЦК України.

Оскільки відповідачем не надані належні докази фіктивності (нікчемності) укладеного позивачем з контрагентом правочину, а саме: рішення суду про визнання договору таким або вирок суду відносно посадових осіб ПП "Арра-11", які би свідчили про наявність умислу у діях посадових осіб на порушення публічного порядку при укладанні угоди, позивач не мав підстав вважати діяльність зазначеного контрагенту протиправною, так як на час дії угоди контрагент позивача був зареєстрований в установленому порядку як платник ПДВ, мав право виписувати та надавати податкові накладні, не був виключений із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а тому відповідачем висновок про нікчемність правочину з ПП"Арра-11" зроблений на припущеннях.

Згідно ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи те, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій та їх відповідність нормам діючого законодавства України , суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0000612220 від 28.11.2012 року є обґрунтованим та вірним.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції по справі.

За таких обставин суд вважає, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалене рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Криворізької північної міжрайонної об'єднаної державної податкової інспекції Державної податкової служби Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 червня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Т.С. Прокопчук

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: О.М. Лукманова