Ухвала суду № 39603161, 24.06.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

24 червня 2014 року

справа № 804/10149/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дадим Ю.М.

суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.

за участю секретаря судового засідання: Фастовської М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державного науково-виробничого підприємства «Цирконій» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом Державного науково-виробничого підприємства «Цирконій» до Управління Пенсійного фонду України в Баглійському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області про скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2013 року у задоволенні позовних вимог Державного науково-виробничого підприємства «Цирконій» відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Державне науково-виробниче підприємство «Цирконій» подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Сторони в судове засідання не з’явились, були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, тому у відповідності до положення ст. 41 КАС України фіксування судового процесу не здійснюється.

Суд апеляційної інстанції, перевіривши законність та обґрунтованість оскарженої постанови, не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних-осіб підприємців, Державне науково-виробниче підприємство «Цирконій» пройшло передбачену законодавством державну реєстрацію та набуло правового статусу юридичної особи за ідентифікаційним кодом 25012091.

Як вбачається з оскаржуваного Рішення від 16.07.13 №695 відповідачем до позивача на підставі п.2 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування застосований штраф в розмірі 992,92 грн. та нарахована пеня в сумі 3 322,79 грн. за період з 20.06.12 по 26.06.13 (а.с.22). За змістом Розрахунку штрафних санкцій та пені за означеним Рішенням, строк сплати сум з єдиного внеску настав - грудень 2011р., січень 2012р., лютий 2012р., березень 2012, квітень 2012р., травень 2012р., червень 2012р. (а.с.36).

Перевіряючи оскаржуване рішення суб’єкта владних повноважень на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує на наступному.

Згідно п.2 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Відповідно до п. 6.2. – 6.6. Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду від 27.09.10 № 21-5, сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена платниками у строки, визначені відповідно до Закону пп.4.3.6 п.4.3, абз.2 пп.4.5.2, пп.4.5.3 п.4.5 та пп.4.6.2 п.4.6 розділу IV цієї Інструкції, обчислена органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Факт несвоєчасної сплати сум єдиного внеску, зазначених в Розрахунку фінансової санкцій та пені по особовому рахунку ЄВ за найману працю ДНВП «Цирконій», позивачем не заперечується.

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку відносно того, що підстави, визначені п.2 ч.11 ст.25 Закону про збір, для застосування до позивача штрафу та нарахування пені наявні.

З приводу доводів позивача щодо порушення провадження у справі про банкрутство позивача та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів суд апеляційної інстанції погоджується з позицією суду першої інстанції. Відповідно до ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.02 порушено провадження у справі №Б15/52/02 про банкрутство ДНВП «Цирконій» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (а.с.23).

Відповідно до ст.1, ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» №2343-XII (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі – Закону №2343) мораторій на задоволення вимог кредиторів це зупинення виконання боржником грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, а також припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), застосованих до прийняття рішення та введення мораторію. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів). Наведені норми регулюють правовідносини, які виникли між боржником і кредиторами у зв’язку з неспроможністю боржника виконати після настання встановленого строку існуючі зобов’язання, і спрямовані на відновлення платоспроможності боржника або його ліквідацію з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів. Виходячи з наведеного можна дійти висновку, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів.

Враховуючи те, що строк виконання зобов’язань зі сплати єдиного внеску настав у позивача після 13.06.02, а саме в грудні 2011р., січні 2012р., лютому 2012р., березні 2012, квітні 2012р., травні 2012р., червні 2012р., тобто після порушення провадження у справі про банкрутство, дія мораторію, введеного ухвалою господарського суду від 13.06.02, на виконання цих зобов’язань не поширюється.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог.

За таких обставин, суд вважає, що рішення суду першої інстанції викладене достатньо повно, обґрунтовано та мотивовано з посиланням на конкретні пункти законів України, які регулюють спірні правовідносини, що свідчить про відсутність підстав для його скасування.

З огляду на встановлені судом першої інстанції фактичні обставини справи та обрану правову позицію, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись п.1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державного науково-виробничого підприємства «Цирконій» – залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2013 року – залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий: Ю.М. Дадим

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко