Ухвала суду № 39600410, 02.07.2014, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03110м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2014 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі: судді-доповідача СтрижеусаА.М.,

суддів: Поліщук Н.В., Шкоріної О.І.

при секретарі: Луцькій Л.С.

за участю: позивача ОСОБА_2

представника відповідача Гриценок Н.М.

розглянувши цивільну справу за апеляційними скаргами представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничий Вектор» - Гриценок Наталії Михайлівни та позивача ОСОБА_2 на рішення Солом'янського районного суду м.Києва від 23 квітня 2014 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничий Вектор», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Капітал Груп» про визнання договору недійсним, -

В С Т А Н О В И Л А:

Справа №760/3977/2014 № апеляційного провадження:22-ц/796/7769/2014 Головуючий у суді першої інстанції: Оксюта Т.Г.Доповідач у суді апеляційної інстанції: СтрижеусА.М.

Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про визнання недійсним договору про участь у будівництві об'єкта нерухомості, стягнення збитків та відшкодування моральної шкоди.

В ході розгляду справи позивач уточнила свої позовні вимоги та просила визнати недійсним договір №0019/005 від 07 грудня 2007 року про участь у будівництві об'єкта нерухомості на будівництво підземного паркінгу по АДРЕСА_3, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ «Веробничий Вектор», зобов'язати ТОВ «Виробничий Вектор» відшкодувати ОСОБА_2 збитки у подвійному розмірі в сумі 558582 гривні 52 копійки та моральну шкоду в сумі 50000 гривень.

В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що 07 грудня 2007 року між нею та відповідачем ТОВ «Виробничий Вектор» було укладено договір №0019/005 про участь у будівництві об'єкта нерухомості на будівництво підземного паркінгу по АДРЕСА_3.

Вважає, що вказаний договір не відповідає вимогам законодавства та дійсним обставинам.

У вказаному договорі стороною в якості забудовника вказано ТОВ «Виробничий Вектор».

Однак, їй стало відомо, що ТОВ «Виробничий Вектор» не є забудовником житлового комплексу по АДРЕСА_3.

Згідно рішення Київської міської ради від 18 листопада 2004 року №713/2123 вказана земельна ділянка передана під будівництво житлового комплексу Київському автотранспортному підприємству 13068.

Договір оренди земельної ділянки по АДРЕСА_3 також був укладений між Київської міською радою та Київським автотранспортним підприємством 13068.

Дозвіл на виконання будівельних робіт від 26 жовтня 2006 року виданий Київським автотранспортним підприємством 13068.

Отже, забудовником жилого комплексу по АДРЕСА_3 є Київське автотранспортне підприємство 13068.

В зв'язку з викладеним, відповідач ТОВ «Виробничий Вектор» є неналежною стороною договору і не мав права підписувати договір на будівництво об'єкта нерухомості.

Вважає, що договір був підписаний нею внаслідок обману зі сторони ТОВ «Виробничий Вектор».

Крім того, відповідач ввів її в оману щодо сторони забудовника паркінгу, а саме зазначив, що він є забудовником посилаючись на інформацію про випуск облігацій, яка не є додатком до договору.

Вважає, що ТОВ «Виробничий Вектор» навмисно відмовив їй в ознайомленні з інформацією посилаючись на те, що всі її умови перенесені до договору. Однак, відповідач ввів в оману позивача, оскільки в інформації вказано, що строк погашення облігації з 03 липня 2011 року по 02 січня 2012 року, а в договорі на будівництво від 07 грудня 2007 року строк здачі паркінгу в II кварталі 2009 року.

Укладаючи інвестиційні договори в 2007 році інвестори, в тому числі і вона, розраховували отримати нерухомість у IIкварталі 2009 року, а не наприкінці 2011 року, як вказано в інформації про випуск облігацій.

Крім того, вказана інформація не є загальнодоступною.

Також зазначала, що випуск облігацій ТОВ «Виробничий Вектор» було проведено з грубим порушенням діючого законодавства.

26 жовтня 2006 року Національна комісія прийняла рішення №1178 «Про внесення змін до Положення про порядок випуску облігацій підприємств».

Згідно п.п. 2.5 порядку, подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації в Міністерстві юстиції України протягом 5 днів.

В цей час ТОВ «Виробничий Вектор» повинно було випустити облігації.

Однак, нові зміни до Положення зробили неможливим це зробити, а саме згідно п.п. 5.2 вказаного положення, емітентом облігацій може бути особа, яка є власником, або отримала право на постійне користування земельною ділянкою, або є орендатором земельної ділянки, на якій буде розташовано об'єкт житлового будівництва, яким забезпечується виконання зобов'язань за цільовими облігаціями. Строк, на який укладено договір оренди земельної ділянки, має бути не меншим, ніж строк виконання будівельних робіт згідно з проектною документацією та здачі об'єкта житлового будівництва в експлуатацію.

В 2006 році ТОВ «Виробничий Вектор» випустило облігації серії «К» з метою їх продажу для інвестування будівництва підземного паркінгу по АДРЕСА_3. Орендарем вказаної земельної ділянки є Київське автотранспортне підприємство 13068.

Згідно договору оренди від 11 квітня 2005 року строк оренди договору з Київським автотранспортним підприємством 13068 сплинув 11 квітня 2010 року. Таким чином, орендар земельної ділянки повинен був здати в експлуатацію об'єкт нерухомості до закінчення строку оренди тобто до 11 квітня 2010 року, чого зроблено не було.

За облігацію номінальною вартістю 70000 гривень, належну ТОВ «Виробничий Вектор» вона сплатила його засновнику з часткою статутного капіталу 99% ТОВ «Компанія з управління активами «Капітал Груп» 279291 гривню 26 копійок.

Отже, внаслідок обманних дій ТОВ «Виробничий Вектор» їй спричинені збитки в розмірі 279291 гривня 26 копійок, які вона просила стягнути в подвійному розмірі, а також просила визнати недійсним договір №0019/005 від 07 грудня 2007 року про участь у будівництві об'єкта нерухомості на будівництво підземного паркінгу по АДРЕСА_3.

Крім цього, їй внаслідок неправомірних дій відповідача було завдано і моральних страждань, які виразились в тому, що впродовж 2011-2012 років вона знаходиться під впливом психологічного напруження, що призвело до порушення нормального сну, погіршення нормального стану самопочуття, супроводжуваного гнітючими думками про несправедливість вчинків відповідача, пригніченим станом, постійним підвищенням артеріального тиску.

Саме неправомірні дії відповідача призвели до того, що вона захворіла на онкологічне захворювання, в червні та вересні 2012 року перенесла дві операції та стала інвалідом II групи.

Моральну шкоду позивач оцінює в розмірі 50000 гривень.

На підставі вищевикладеного позивач просила позов задовольнити.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 23 квітня 2014 року позов ОСОБА_2 до ТОВ «Виробничий Вектор», третя особа ТОВ «Компанія з управління активами «Капітал Груп» про визнання договору недійсним задоволено частково.

Визнати недійсним договір №0019/005 від 07 грудня 2007 року про участь у будівництві об'єкта нерухомості на будівництво підземного паркінгу за адресою: АДРЕСА_3, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «Виробничий Вектор».

Стягнути з ТОВ «Виробничий Вектор» (ЄДРПОУ 31776046, 02230, м. Київ, вул. Боженка, 2, поточний рахунок 26003324601 у ПАТ «Банк Кіпру», МФО 320940) на користь ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1, 03186, АДРЕСА_1 завдані збитки в сумі 279291,26 грн.

Стягнути з ТОВ «Виробничий Вектор» (ЄДРПОУ 31776046, 02230, м. Київ, вул. Боженка, 2, поточний рахунок 26003324601 у ПАТ «Банк Кіпру», МФО 320940) на користь ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1, 03186, АДРЕСА_1 моральну шкоду в сумі 20000,00 грн.

Стягнути з ТОВ «Виробничий Вектор» (ЄДРПОУ 31776046, 02230, м. Київ, вул. Боженка, 2, поточний рахунок 26003324601 у ПАТ «Банк Кіпру», МФО 320940) на користь держави судовий збір в сумі 2792,91 грн. за позовні вимоги щодо відшкодування збитків та 243,60 грн. за позовні вимоги щодо відшкодування моральної шкоди.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Не погоджуючись з рішенням суду представником відповідача ТОВ «Виробничий Вектор» - Гриценок Н.М. подано апеляційну скаргу, в якій вона просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, рішення є необґрунтованим, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Крім того, не погоджуючись з рішенням суду позивачем ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, в якій вона просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким повністю задовольнити позовні вимоги, посилаючись на те, що рішення суду ухвалено на підставі неповно з'ясованих обставин справи, що мають суттєве значення, ухвалене рішення не відповідає нормам матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 підтримала доводи своєї апеляційної скарги та заперечувала проти доводів апеляційної скарги представника відповідача ТОВ «Виробничий Вектор».

Представник відповідача Гриценок Н.М., яка діє на підставі довіреності в інтересах ТОВ «Виробничий Вектор», проти доводів апеляційної скарги позивача ОСОБА_2 заперечувала та підтримала доводи своєї апеляційної скарги.

Представник третьої особи ТОВ «Компанія з управління активами «Капітал Груп» в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином (т.2 а.с.208), а тому колегія суддів вважає можливим розглянути справу за його відсутності у відповідності до вимог ч.2 ст.305 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційних скарг, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, 07 грудня 2007 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Виробничий Вектор» було укладено договір №0019/005 про участь у будівництві об'єкта нерухомості на будівництво підземного паркінгу по АДРЕСА_3.

У вказаному договорі стороною договору в якості забудовника вказано ТОВ «Виробничий Вектор» (т.1 а.с.13-18).

Земельна ділянка по АДРЕСА_3 згідно рішення Київської міської Ради від 18 листопада 2004 року №713/2123 була відведена для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу з вбудовано - прибудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом Київському автотранспортному підприємству №13068 (т.1 а.с.60.

11 квітня 2005 року згідно вказаного рішення між Київською міською Радою та КАТП 13068 було укладено договір оренди земельної ділянки по АДРЕСА_3 строком на 5 років (т.1 а.с.7-8).

26 жовтня 2006 року Київському автотранспортному підприємству №13068 було надано дозвіл №2230 - Сл/Т на виконання будівельних робіт з будівництва житлового комплексу з вбудовано прибудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінґом по АДРЕСА_3 (т.1 а.с.9).

Отже, забудовником житлового комплексу по АДРЕСА_3 є Київське автотранспортне підприємство №13068.

З урахуванням викладеного, договір про участь у будівництв об'єкта нерухомості між ТОВ «Виробничий Вектор» та ОСОБА_2 підписано стороною ТОВ «Виробничий Вектор», яке не мало право на укладання такого договору, так як він не є забудовником житлового комплексу по АДРЕСА_3.

Згідно ст. 227 ЦК України правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

Якщо юридична особа ввела другу сторону в оману щодо свого права на вчинення такого правочину, вона зобов'язана відшкодувати їй моральну шкоду, завдану таким правочином.

Згідно ст. 229 ЦК України якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків встановлених законом.

У разі визнання правочину недійсним особа, яка помилилася в результаті її власного недбальства, зобов'язана відшкодувати другій стороні завдані їй збитки.

Сторона, яка своєю необережною поведінкою сприяла помилці, зобов'язана відшкодувати другій стороні завдані їй збитки.

Згідно ст. 230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону і оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.

Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину.

ТОВ «Виробничий Вектор» є емітентом цільових облігацій серії «К», випуск яких був зареєстрований 16.11.2006 року Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Згідно п. 14.1 інформації про випуск облігацій ТОВ «Виробничий Вектор» строк погашення облігацій з 03 липня 2011 року по 02 січня 2012 року.

Разом з тим п. 2.6 договору про участь у будівництві передбачає, що забудовник планує завершити будівництво автопаркінгу та здійснити введення його в експлуатацію в II кварталі 2009 року.

Вказаний пункт договору відповідає наявній документації на будівництво та договору оренди земельної ділянки по АДРЕСА_3, згідно якої Київське автотранспортне підприємство 13068 повинно було здати житловий комплекс в експлуатацію до закінчення строку оренди тобто до 11 квітня 2010 року.

Отже, п. 2.6 договору підтверджує те, що «забудовник» та «емітент» поняття не тотожні, так як строк здачі в експлуатацію об'єкта нерухомості не співпадає з строком погашення облігацій.

Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ч.ч. 1, 2, 3, 4, 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ч. 1 ст. 227 ЦК України правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно з'ясувавши обставини укладання договорів, дійшов обґрунтованого висновку про визнання недійсним договору про участь у будівництві об'єкта нерухомості № 0019/005 від 07 грудня 2007 року, оскільки ТОВ «Виробничий Вектор» є неналежною стороною у договорі.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про інвестиційну діяльність» інвестування та фінансування будівництва об'єктів житлового будівництва з використанням недержавних коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб, може здійснюватися виключно через фонди фінансування будівництва, фонди операцій з нерухомістю, інститути спільного інвестування, а також шляхом емісії цільових облігацій підприємств, виконання зобов'язань за якими здійснюється шляхом передачі об'єкта (частини об'єкта) житлового будівництва.

ТОВ «Виробничий Вектор» залучало кошти для будівництва автопаркінгу шляхом емісії цільових облігацій, виконання зобов'язань за якими здійснюється шляхом передачі об'єкта нерухомості.

Враховуючи такий спосіб залучення інвестицій для будівництва, позивач разом з договором про участь у будівництві уклала договір купівлі-продажу цінних паперів № Б-23 6-07/0019 від 07.12.2007 року з ТОВ «Компанія з управління активами «Капітал Груп».

Укладення вказаного договору було необхідно тільки для виконання умов договору про участь у будівництві об'єкта нерухомості для придбання паркінгу шляхом погашення облігації.

Відповідно до п. 3.1 договору купівлі-продажу цінних паперів та квитанції від 11 грудня 2007 року №022-11 за облігацію номінальною вартістю 70000 гривень, позивач сплатила ТОВ «Компанія з управління активами «Капітал Груп», яка є засновником ТОВ «Виробничий Вектор» з значною часткою у статутному капіталі 279291 гривню 26 копійок.

Враховуючи те, що договір купівлі-продажу цінних паперів був укладений на виконання умов договору про участь у будівництві, внаслідок неправомірних дій ТОВ «Виробничий Вектор», позивачу завдані збитки у розмірі 279291 гривня 26 копійок.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, застосувавши норми ст. 227 ЦК України, якою не передбачено стягнення збитків у подвійному розмірі та обґрунтовано стягнув з відповідача збитки у розмірі 279291 гривню 26 копійок.

Задовольняючи частково позов у частині відшкодування моральної шкоди на підставі ст.ст. 23, 1167 ЦК України та стягуючи з відповідача 20000 гривень, районний суд виходив із того, що ОСОБА_2 перенесла душевні страждання, погіршився її психологічний та нервовий стан здоров'я, було порушено нормальний спосіб життя, звичок, зручностей, що призвело до необхідності вживання додаткових зусиль для організації свого життя, що в свою чергу призводить до додаткових, незапланованих матеріальних та моральних втрат, оскільки вона постійно вимушена звертатись до лікарів та вживати коштовні ліки і достатньо врахував роз'яснення, що містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року №4.

Колегія суддів вважає, що висновок суду про наявність правових підстав для відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_2 є правильним, розмір відшкодування, 20000 гривень, з урахуванням вимушених змін у житті, відповідає вимогам розумності, виваженості та справедливості.

Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими при вирішенні справи, доведені.

Висновки суду щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_2 відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.

Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність.

Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин, застосовані правильно.

Порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість постановленого по даній справі рішення та відсутність підстав для його скасування та задоволення апеляційних скарг.

Керуючись ст. ст. 218, 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничий Вектор» - Гриценок Наталії Михайлівни та позивача ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 23 квітня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Суддя-доповідач:

Судді: