Постанова № 39597246, 21.03.2014, Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 611/2450/12

Провадження № 1/280/3/14

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 березня 2014 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області

в складі: головуючого -судді: Янчук В.В.

при секретарі- Кумечко С.М.

з участю прокурора- Сенька В.О.

потерпілих - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника потерпілих - ОСОБА_3

підсудного - ОСОБА_4

захисника підсудного: ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коростишів кримінальну справу по обвинуваченню :

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Вирішальне, Гадяцького району, Полтавської області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, працюючого експедитором ПП «ВКіК», проживаючого АДРЕСА_1, раніше не судимого,

- за ч. 2 ст. 286 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Коростишівського районного суду перебуває кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Органом досудового слідства підсудний ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він достовірно знаючи і усвідомлюючи з 2003 року про те, що хворіє на міокардиофіброз міокардичний, з порушенням ритму серця, що може викликати сильне серцебиття, прискорення ритму, неприємні відчуття і болі в грудях, головокружіння і непритомний стан, та відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я від 24.12.1999 № 299 входить до Переліку захворювань і вад, при яких особа не може бути допущена до керування транспортними засобами категорії «С» (п. 12), в порушення вимог п.п. 1.5 та 2.3 д) Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів від 10.10.2001 № 1306, створив своїми діями загрозу безпеці дорожнього руху. Так, в порушення вимог п.2.9 б), п.2.3 б), п.13.1 вказаних вище Правил 13 вересня 2010 року виїхавши близько 00-00 год з м. Світловодська, технічно справним автомобілем «МАЗ-533603» д/н НОМЕР_1, який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 належить ПП «ВКіК», знаходячись в дорозі більше 6 год у нічну пору доби, без належного відпочинку, перебуваючи у хворобливому та стомленому стані, самостійно не визнавши, що його стан загрожує безпеці дорожнього руху та може створити загрозу безпеки руху, як для нього, так і для інших учасників дорожнього руху. Після нетривалої зупинки в м. Київ, продовжуючи рух на вищевказаному транспортному засобі, близько 6 год 20 хв. 13 вересня 2010 року рухаючись вказаним транспортним засобом в напрямку м. Житомир на 98км+750м а/д Київ-Чоп, водій ОСОБА_4, проявляючи злочинну самовпевненість та маючи змогу передбачити настання будь-яких суспільно-небезпечних наслідків, у тому числі загибель сторонніх осіб, але самонадіяно розраховуючи на те, що вони не настануть, короткочасно втратив контроль над транспортним засобом під час руху, а в порушення вимог п. 13.1 вказаних вище Правил залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, і стану транспортного засобу не дотримався безпечної дистанції та безпечного інтервалу в результаті чого скоїв зіткнення із задньою частиною автомобіля «ЗАЗ-110307» д/н НОМЕР_2, яким попереду, в попутному напрямку, здійснюючи супровід трактору «Buhler Versatile 2375SY»., керував водій ОСОБА_6

Від зіткнення вказаних транспортних засобів, автомобіль ЗАЗ-110307 зіткнувся із задньою частиною посівного комплексу «MORRIS Consept 2000» трактора «Buhler Versatile 2375SY».

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля «ЗАЗ-110307» д/н НОМЕР_2 ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритого багатоуламкового перелому кісток черепа з пошкодженням головного мозку, перелому 4,5,6 ребер справа з пошкодженням вісцеральної плеври, щілиноподібний розрив печінки, перелом правої стегнової кістки в верхній частині, перелом обох кісток лівої гомілки, перелому правої плечової кістки які знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням його смерті.

Порушення водієм ОСОБА_4 вимог п.п. 1.5, 2.3д), 2.3 б),2.9б) та 13.1 Правил дорожнього руху України знаходиться у прямому причинному зв'язку із виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.

В ході судового розгляду кримінальної справи підсудний ОСОБА_4 заявив клопотання про направлення кримінальної справи на додаткове розслідування.

В обгрунтування заявленого клопотання підсудний вказав на те, що відповідно до пред'явленого обвинувачення, яке в ході судового розгляду змінювалось двічі, він обвинувачується в тому, що начеб то достовірно знаючи та усвідомлюючи з 2003 року про те, що хворіє на міокардифіброз міокардичний з порушенням ритму серця, що може викликати сильне серцебиття, прискорення ритму, неприємні відчуття і болі в грудях, головокружіння і непритомний стан, та відповідно до наказу № 299 від 24.12.1999 року його хвороба входить до переліку захворювань і вад, при яких особа не може бути допущена до керування транспортними засобами категорії «С». В зв'язку з хворобою короткочасно втратив свідомість під час руху, що призвело до втрати керування автомобілем. Після ознайомлення з матеріалами справи, вислухавши захисника прочитавши ст. 286 КК України та коментар до неї зрозумів , що він буде винним тільки тоді, коли знаючи про свою хворобу, а саме що може втратити свідомість під час керування автомобілем. ОСОБА_4 наполягає, що він не знав та не міг знати, що хворіючи на міокартифіброз міокардичний не мав право керувати транспортним засобом категорії «С». Лікарі в військоматі не повідомляли про це. Під час судового слідства не встановлювались особи лікарів, які проводили медичний огляд в військоматі та останні не були допитані, а також не встановлювались лікарі, які проводили медичний огляд в 2004-2009 роках. ОСОБА_4 вказав, що він впевнений, що жоден з допитаних лікарів не підтвердить , що йому повідомлялось про те, що він не має право керувати транспортними засобами і що він може втратити свідомість під час керування транспортними засобами. З даних підстав, ОСОБА_4 просив направити кримінальну справу на додаткове розслідування

В судовому засіданні захисник ОСОБА_5 підтримав клопотання підсудного ОСОБА_4 в повному обсязі.

В судовому засіданні прокурор Сенько В.О. заперечив щодо даного клопотання, вказав, що відсутні підстави для направлення справи на додаткове розслідування.

Потерпілі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та їх представник ОСОБА_3 заперечили щодо даного клопотання та підтримали думку прокурора.

Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінальної справи, докази здобуті в ході досудового та судового слідства, суд приходить до слідуючого висновку.

Так, відповідно до вимог ст. 281 КПК України повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду допускається лише тоді, коли неповнота або неправильність досудового слідства не може бути усунена в судовому засіданні.

При цьому слід зазначити, що досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам статей 22 і 64 КПК України не були досліджені або були поверхнево чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, не були допитані певні особи, не витребувані та не досліджені документи, речові та інші докази для підтвердження чи спростування таких обставин, не були з'ясовані з достатньою повнотою дані про особу обвинуваченого.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 11.02.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування» передбачає, що за змістом ст. 246, 281 КПК України повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду можливе як за клопотанням учасників процесу так і з ініціативи суду.

Якщо суд має змогу усунути виявлені недоліки досудового слідства під час судового розгляду справи шляхом більш ретельного допиту підсудного, потерпілого, свідків, виклику й допиту нових свідків, проведення додаткових чи повторних експертиз, витребування документів, давання судових доручень у порядку, предбаченому в ст. 315-1 КПК України, вчинення інших процесуальних дій, а також шляхом поновлення порушених під час розслідування справи процесуальних прав учасників процесу, направлення справи на додаткове розслідування є неприпустимим. (п.9).

Із матеріалів кримінальної справи вбачається, що органом досудового розслідування були проведені всі необхідні слідчі дії. Клопотання підсудного ОСОБА_4 з підстав викладених в ньому не має ознак неповноти або неправильності досудового слідства з врахуванням вимог ст. 22, 64 КПК України. Оцінка кожного здобутого доказу, як під час досудового так і під час судового слідства буде надана та вирішена судом виключно в силу ст. 324 КПК України в ( редакції 1960 року) при постановленні рішення у справі.

На підставі викладеного, а також враховуючи те, що судом під час судового слідства не встановлено обставин, які б перешкоджали прийняттю рішення по справі та недоліків без усунення яких справа не може бути розглянута, суд приходить до висновку про те, що клопотання підсудного про направлення справи на додаткове розслідування не підлягає задоволенню.

Окрім того судом розглянуто аналогічні клопотання захисника підсудного ОСОБА_5, які постановою суду відхилено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.273, 281 КПК України,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні письмового клопотання підсудного ОСОБА_4 від 21.03.14р. про направлення кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України на додаткове розслідування - відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Головуюча: В.В.Янчук.