Ухвала суду № 39575290, 24.06.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2014 року м. Київ К/9991/89609/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Рожнятівському районі Івано-Франківської області

на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2010 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2011 року

у справі № 2а-1768/09/0970

за позовом Приватного підприємства «Міжгір'я»

до Державної податкової інспекції в Рожнятівському районі Івано-Франківської області

про визнання неправомірними податкових повідомлень-рішень та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Міжгір'я» (далі - ПП «Міжгір'я»; позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Рожнятівському районі Івано-Франківської області (далі - ДПІ в Рожнятівському районі Івано-Франківської області; відповідач) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0005071700/0 від 17 червня 2009 року, № 0005091700/0 від 17 червня 2009 року, № 0005081700/0 від 17 червня 2009 року, № 0000312300/0 від 17 червня 2009 року, № 0000011900/0 від 17 червня 2009 року та рішення № 0000712308 від 17 червня 2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2011 року, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення № 0000712308 від 17 червня 2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з підстав порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2010 року, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2011 року в частині скасування рішення № 0000712308 від 17 червня 2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій та прийняти нове судове рішення у справі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи в межах доводів касаційної скарги відповідно до статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку ПП «Міжгір'я» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2006 року по 31 грудня 2008 року, за результатами якої складено акт № 16/231/22173066 від 11 червня 2009 року.

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ в Рожнятівському районі Івано-Франківської області, зокрема, прийнято рішення № 0000712308 від 17 червня 2009 року, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 24 711,12 грн.

Підставою для прийняття контролюючим органом зазначеного акту індивідуальної дії послугувало порушення ПП «Міжгір'я» пункту 2.11 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 (далі - Положення), з огляду на перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки та видачу готівкових коштів під звіт особі без повного звітування за раніше отримані кошти.

Визнаючи протиправним та скасовуючи рішення № 0000712308 від 17 червня 2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до статті 238 Господарського кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ГК України) за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 239 ГК України органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції як адміністративно-господарський штраф.

Відповідно до частин 1, 2 статті 241 ГК України адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

Отже, штрафні (фінансові) санкції, застосовані за порушення норм з регулювання обігу готівки, за своєю правовою природою є адміністративно-господарськими санкціями.

Статтею 250 ГК України передбачено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Як встановлено судами, порушення позивачем вимог пункту 2.11 глави 2 Положення відбулось при здійсненні ним господарської діяльності в квітні 2006 року, червні 2006 року та березні 2008 року, а відтак штрафні (фінансові) санкції в розмірі 24 711,12 грн. застосовано відповідачем до ПП «Міжгір'я» рішенням № 0000712308 від 17 червня 2009 року поза межами визначеного статтею 250 ГК України гранично допустимого строку.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2010 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2011 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Рожнятівському районі Івано-Франківської області відхилити, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2010 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2011 року у залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Голубєва Г.К.

Карась О.В.