Постанова № 39562604, 24.06.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" червня 2014 р. Справа№ 910/6281/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Скрипки І.М.

при секретарі: Мельниченко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Смелянський Р.І. ( за довіреністю від 12.05.2014 року)

від відповідача: не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "СЕНІКО"

на ухвалу Господарського суду м. Києва від 19.05.2014р.

у справі № 910/6281/14 (суддя: Літвінова М.Є.)

за зустрічною позовною заявою Приватного акціонерного товариства "СЕНІКО"

до Національного банку України

про визнання недійсним договору, визнання відсутнім права, зобов'язати вчинити дії.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2014 р. у справі №910/6281/14 зустрічну позовну заяву та додані до неї документи повернуто без розгляду, на підставі п.п. 4 ст. 63. ГПК України.

Мотивуючи ухвалу, суд першої інстанції зазначив, що скаржником не було додано належних та допустимих доказів на підтвердження скрутного матеріального становища скаржника.

Не погоджуючись з ухвалою суду, Приватне акціонерне товариство "СЕНІКО" звернулось з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить ухвалу господарського суду міста Києва від 19.05.2014 р. скасувати, справу передати на розгляд господарському суду міста Києва.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при винесені оскарженої ухвали не було враховано майнового стану сторін, як того вимагає п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року « Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2014 року було прийнято до провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "СЕНІКО" та призначено справу № 910/6281/14 до розгляду на 24.06.2014 р., у складі колегії суддів, головуючий суддя Руденко М.А., суддів: Агрикової О.В. , Скрипки І.М.

Розпорядженням В.о. голови Київського апеляційного господарського суду Андрієнко В.В. від 24.06.2014 року, в зв'язку з перебуванням судді Агрикової О.В. у відпустці, здійснити розгляд справи № 910/6281/14 у складі: головуючий суддя Руденко М.А,, суддів: Скрипка І.М., Пономаренко Є.Ю.

24.06.2014 року через відділ документального забезпечення суду від представника відповідача, надійшло клопотання в якому останній просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги у зв'язку з її необґрунтованістю. Також просить розглядати справу без участі уповноваженого представника відповідача.

Колегією суддів у судовому засіданні, клопотання відповідача було задоволено.

В судовому засіданні 24.06.2014 року представник позивача підтримав вимоги своєї апеляційної скарги, просив її задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції скасувати.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Приватне акціонерне товариство "СЕНІКО" звернулось до господарського суду міста Києва із зустрічною позовною заявою у справі № 910/6281 до Національного банку України про визнання недійсним іпотечного договору від 28.12.2012, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим № 3629, визнання відсутнім у Національному банку України в особі Головного управління національного банку України по місту Києву і Київській області право на звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 28.12.2012 року; скасування в державному реєстрі іпотек запис про державну реєстрацію іпотечного договору від 28.12.2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим № 3629; скасування в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, яким є майновий комплекс - 21-і цегляні будівлі ( літ А,Б,В,Г,Д,Е,З,К,Л,Ж,М,Н,С,Т,Ф,Ш,О,П,Р,Х,Щ,Ч) загальною площею 5765,90 кв.м.( реєстраційний номер 38604111), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, 19.

Разом з зустрічною позовною заявою, скаржником було додано клопотання про відстрочення сплати судового збору, яка обґрунтована скрутним матеріальним становищем.

Повертаючи зустрічну позовну заяву, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що клопотання про відстрочку сплати судового збору задоволенню не підлягає, з огляду на те, що позивач жодним чином не підтвердив неможливість сплатити судовий збір на момент звернення до суду з позовом. Також судом першої інстанції, в ухвалі було зазначено, що після усунення зазначених недоліків, заявник не позбавлений можливості подати належно оформлену позовну заяву у порядку, встановленому розділом VІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, зважаючи на наступне.

Згідно п. 3 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір»).

Таким чином, право суду відстрочити або розстрочити судовий збір або звільнити від його сплати, закон пов'язує з встановленням обставин, які свідчать про дійсну складність фінансового становища сторони, яка звертається з відповідним клопотанням.

При цьому, слід зазначити, що законом не визначено обставин, які беззаперечно свідчать про наявність у суду обов'язку відстрочити або розстрочити судовий збір або звільнити сторону від його сплати.

Стосовно доводів апеляційної скарги, про порушення судом першої інстанції п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду № 7 від 21.02.2013 року «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» колегія суддів вважає необґрунтованими та безпідставними з огляду на наступне.

Пункт 3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду № 7 від 21.02.2013 року «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» зазначає, що у розгляді питань, пов'язаних з відстроченням та розстроченням сплати судового збору, зменшенням його розміру або звільненням від його сплати (ст. 8 Закону) і застосуванням приписів Закону щодо пільг зі сплати судового збору (ст. 5 Закону ) слід враховувати те, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

При цьому оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Враховуючи вищевикладені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про відсутність законних підстав для задоволення клопотання про відстрочку виконання рішення, оскільки скаржником не було додано до клопотання належних та допустимих доказів, які б свідчили про тяжке фінансове становище скаржника.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду, з огляду на вищевикладене.

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законну обґрунтовану ухвалу, яка відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується з ухвалою господарського суду міста Києва від 19.05.2014 року у справі № 910/6281/14, отже підстав для її скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "СЕНІКО" на ухвалу господарського суду міста Києва від 19.05.2014 року у справі № 910/6281/14 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду міста Києва від 19.05.2014 року у справі № 910/6281/14 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/6281/14 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді Є.Ю. Пономаренко

І.М. Скрипка