Постанова № 39543327, 02.07.2014, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №285/1919/14-п Головуючий у 1-й інст. Мозговий Володимир Борисович

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Жизнєвський Ю. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2014 року м.Житомир

Суддя апеляційного суду Житомирської області Жизнєвський Ю.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 285/1919/14-п про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 05 червня 2014 року, -

В С Т А Н О В И В:

зазначеною постановою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, жителя АДРЕСА_1, непрацюючого, -

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір 36 грн. 54 коп.

Відповідно до постанови суду, ОСОБА_1 05.05.2014 р. о 01 год. 25 хв., по вул. 50 років Жовтня в м. Новоград-Волинський Житомирської області керував автомобілем ВАЗ 2101, д/н НОМЕР_1, з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини), від проходження медогляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч. 1 КУпАП.

На прийняте рішення до апеляційного суду від ОСОБА_1 надійшла апеляційна скарга, в якій він просить змінити вказану постанову в частині накладення адміністративного стягнення, а саме замінити позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів на штраф.

Вважає, що постанова в частині позбавлення його права керування транспортними засобами є занадто суворою, а відтак помилковою, яка підлягає скасуванню, в цій частині.

Зазначає, що в постанові не зазначено, що визнавши себе винним та щиро розкаявшись, на судовому засіданні він звернув увагу суду на ті обставини його життєдіяльності, які заслуговують на увагу та дають підстави на застосування щодо нього більш м'якшої санкції за вчинений проступок у виді штрафу.

Вказує, що у нього молода сім'я, разом з ним проживають та перебувають на фактичному утриманні двоє племінників напівсиріт 2004 та 2005 року народження, адміністративне правопорушення він вчинив вперше, характеризується позитивно.

Визнаючи свою вину у скоєному, він попросив суд не застосовувати щодо нього таку санкцію, як позбавлення права керувати транспортними засобами, оскільки це суттєво обмежить його родину, у тому числі вищезазначених дітей, у можливості транспортного перевезення, у тому числі до школи, доставки на роботу його дружини за межі населеного пункту, де вони проживають, у можливостях його проїзд з метою пошуку підходящої роботи, забезпечення родини всім необхідним, однак суд не задовольнив його прохання.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, відповідно до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний не тільки з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а і те чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясовує інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, а також відповідно до ст.33 ч.2 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан.

У відповідності до ст.23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

При розгляді адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_1, суд першої інстанції дав вірну оцінку доказам у справі, встановив обставини вчинення правопорушення та кваліфікував його дії за ч.1 ст.130 КУпАП.

Однак, суддя, застосовуючи адміністративне стягнення за вчинене останнім правопорушення, хоча і визначив його у межах, встановлених КУпАП, але при цьому належним чином не врахував особу правопорушника та всі пом'якшуючі обставини.

У зв'язку з цим дана постанова суду першої інстанції хоча і є законною, але при визначенні адміністративного стягнення ОСОБА_1 апеляційним судом визнається необґрунтованою.

Так, апелянт щиро розкаявся, раніше до адміністративної відповідальності не притягався, має позитивні характеристики, будь-якої шкоди його діями нікому не завдано, має молоду сім'ю, на утриманні має двох племінників напівсиріт 2004 та 2005 року народження. Позбавлення права керування транспортними засобами позбавить його родину можливості транспортного перевезення, у тому числі до школи, а дружину на роботу.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд дійшов висновку про можливість задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1, застосувавши до останнього адміністративне стягнення у виді штрафу.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 05 червня 2014 року відносно ОСОБА_1 в частині накладеного стягнення - змінити.

Застосувати до останнього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 3400 (три тисячі чотириста) гривень.

В решті постанову суду залишити без зміни.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя: