Постанова № 39539537, 17.12.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2012 р. Справа № 2а/0570/15712/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Зінченка О.В.

при секретарі Кобець О.А.

з участю представників:

позивача - Новгородської В.В., Пишнограєвої О.Д.,

відповідача - Проскуріна В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 09 листопада 2012 року № 0000761510/25243/10/15-17/1-1, -

в с т а н о в и в :

У листопаді 2012 року Публічне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» (далі - позивач або ПАТ «ММК ім. Ілліча) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби (далі - відповідач або СДПІ по роботі з ВПП у м. Донецьку ДПС) про скасування податкового повідомлення-рішення від 09 листопада 2012 року № 0000761510/25243/10/15-17/1-1.

В обґрунтування вимог позивач посилався на те, що СДПІ по роботі з ВПП у м. Донецьку ДПС проведено камеральну перевірку ПАТ «ММК ім. Ілліча» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість заявленого до відшкодування на розрахунковий рахунок по декларації з податку на додану вартість за серпень 2012 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01 липня 2012 року по 31 липня 2012 року, за результатами якої було складено акт від 19 жовтня 2012 року № 461/15-17/1-1-00191129. У висновках даного акту зазначено про встановлення перевіркою порушення ПАТ «ММК ім. Ілліча» підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем була завищена сума бюджетного відшкодування в декларації з податку на додану вартість за серпень 2012 року на суму 50 572,00 грн. На підставі акту перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 09 листопада 2012 року № 0000761510/25243/10/15-17/1-1, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2012 року у розмірі 50 572,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 25 286,00 грн.

Позивач зазначив, що в акті перевірки відповідач не заперечував проти того, що позивач склав і надав до СДПІ по роботі з ВПП у м. Донецьку ДПС декларацію з ПДВ за серпень 2012 року, яка містить всі необхідні реквізити і по формі відповідає всім вимогам, встановлених законодавством. Акт перевірки не містить висновків про те, що в декларації з ПДВ за липень 2012 року різниця між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту мала позитивне значення. У рядку 23.1 «Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку» декларації з податку на додану вартість за серпень 2012 року позивач відобразив суму у розмірі 195 783 013,00 грн. Разом з декларацією за серпень 2012 року товариством подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 195 783 013,00 грн. на розрахунковий рахунок підприємства та розрахунок суми бюджетного відшкодування в зазначеному розмірі.

В акті перевірки відповідачем зазначено, що згідно наданих до перевірки документів не можливо встановити факт сплати саме частини 50 572,00 грн. від'ємного значення та встановити факт участі в розрахунках бюджетного відшкодування на протязі попередніх податкових періодів.

Також позивач зазначив, що оскільки перевірка була проведена камеральна, то, окрім декларацій з додатками та реєстру виданих та отриманих податкових накладних (в електронному вигляді), ніякі інші документи перевіряючим не надавалися, у зв'язку із чим, на підставі тільки цих документів не можливо зробити висновок про те, що не встановлено факт сплати саме цієї частини від'ємного значення. Отже, висновок перевіряючих про порушення, що зазначений в акті, не відповідає фактичним обставинам.

Крім того, у відповіді на заперечення до акту камеральної перевірки податковий орган зазначив, що в ході перевірки не підтверджено факт оплати частини від'ємного значення із загальної заявленої суми, зокрема позивач не має права на бюджетне відшкодування по декларації з ПДВ за серпень 2012 року на суму 50 572,00 грн., а саме по постачальнику - товариство з обмеженою відповідальністю «Мега-Торг». Ці висновки відповідача не відповідають вимогам податкового законодавства, оскільки факт оплати постачальнику ТОВ «Мега-Торг» підтверджуються первинними бухгалтерськими документами.

На підставі викладеного просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 09 листопада 2012 року № 0000761510/25243/10/15-17/1-1 (т. 1 арк. справи 3-6).

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, надали пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві. Просили задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення адміністративного позову, про що надав письмові заперечення № 27052/10/10 від 27 листопада 2012 року (т. 1 арк. справи 36-38), в яких зазначено, що перевіркою показників Довідки щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за серпень 2012 року встановлено, що на порушення підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14, пункту 200.4 статті 200 ПК України ПАТ «ММК ім. Ілліча» у податковій декларації з ПДВ за серпень 2012 року та заяві про повернення суми бюджетного відшкодування не підтверджено факт сплати частини залишку від'ємного значення саме липня 2012 року у сумі 50 572 грн.

Виходячи з аналізу вимог підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14, пункту 200.4 статті 200 ПК України, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.4 статті 200 ПК України, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем за товар, який отримано у попередніх податкових періодах, постачальникам таких товарів. Тобто, законодавчо передбачено, що платник податків має право отримати бюджетне відшкодування при наявності відповідної умови - платником податків отримано відповідний товар згідно умов договору та здійснена сплата за цей товар. Відшкодуванню підлягає лише оплачена в попередніх періодах частина від'ємного значення, а неоплачена частина переноситься на наступний податковий період.

Перевіркою встановлено, що ПАТ «ММК ім. Ілліча» надано податкову декларацію з ПДВ за серпень 2012 року, заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображена у податковій декларації, та заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення порядку заповнення). До заяви надані копії документів, але не надано копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджує факт отримання таких товарів/послуг на суму ПДВ 50 572,07 грн. від ТОВ «Мега торг». Тобто, в ході перевірки не підтверджено факт сплати частини такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів за липень 2012 року у сумі 50 572,00 грн.

Таким чином, на порушення пункту 201.10 статті 201, пунктів 200.3, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України позивач завищив податковий кредит за липень 2012 року на 50 572,00 грн., що призвело до завищення від'ємного значення на суму 50 572,00 грн. за липень 2012 року та завищення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2012 року на суму 50 572 грн.

На підставі вищевикладеного, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач - Публічне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області 30 грудня 1996 року за адресою: 87504, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Левченко, 1, включено до ЄДРПОУ за номером 00191129. На податковий облік до СДПІ по роботі з ВПП у м. Донецьку позивача взято 10 січня 2011 року. Відповідно до свідоцтва № 100319548 від 28 січня 2011 року є платником податку на додану вартість.

Відповідач - Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платника податків у м. Донецьку Державної податкової служби у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України є суб'єктом владних повноважень.

19 жовтня 2012 року відповідно до пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України, в порядку статті 76 розділу ІІ Податкового кодексу України Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби проведено камеральну перевірку ПАТ «ММК ім. Ілліча» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість заявленого до відшкодування на розрахунковий рахунок по декларації з податку на додану вартість за серпень 2012 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01 липня 2012 року по 31 липня 2012 року, за наслідками якої складено відповідний акт перевірки від 19 жовтня 2012 року № 461/15-17/1-1-00191129 (т. 1 арк. справи 7-14).

У висновках акта перевірки зазначено, що в порушення пункту 201.10 статті 201, пункту 200.3, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України ПАТ «ММК ім. Ілліча» не має права на бюджетне відшкодування по декларації за серпень 2012 року у сумі 50 572 грн. За результатами перевірки не можливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за серпень 2012 року на суму 50 572 грн., у зв'язку з тим, що ПАТ «ММК ім. Ілліча» не підтверджено факт сплати частини залишку від'ємного значення за липень 2012 року у сумі 50 572 грн.

Позивачем 30 жовтня 2012 року за вихідним № 04/2246 направлено до СДПІ у м. Донецьку ДПС заперечення на акт камеральної перевірки № 461/15-17/1-1-00191129, в яких зазначав, що висновок, викладений в акті перевірки в частині відсутності права ПАТ «ММК ім. Ілліча» на бюджетне відшкодування по декларації за серпень 2012 року у сумі 50 572 грн., є неправомірним, необ'єктивним та таким, що суперечить нормам діючого законодавства (т. 1 арк. справи 15-17).

Відповідач 08 листопада 2012 року за № 25060/10/15-17/1-1 надав відповідь ПАТ «ММК ім. Ілліча» про результати розгляду заперечень, в якій повідомив, що висновок акту СДПІ по роботі з ВПП у м. Донецьку ДПС від 19 жовтня 2012 року викладається у наступній редакції: камеральною перевіркою встановлено порушення пункту 201.10 статті 201, пункту 200.3, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України та пункту 20 Порядку заповнення податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25 листопада 2011 року № 1492, в результаті чого завищено податковий кредит за липень 2012 року на 50 572 грн., що призвело до завищення від'ємного значення на суму 50 572 грн. за липень 2012 року та завищення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2012 року на суму 50 572 грн. (т. 1 арк. справи 18-21).

На підставі акту перевірки та згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України та пункту 123.1 статті 123, статті 76, пунктів 200.10, 200.14 статті 200 Податкового кодексу України Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платника податків у м. Донецьку Державної податкової служби прийняте податкове повідомлення-рішення від 09 листопада 2012 року № 0000761510/25243/10/15-17/1-1, яким за порушення пункту 201.10 статті 201, пункту 200.3, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України та пункту 20 Порядку заповнення податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25 листопада 2011 року № 1492 ПАТ «ММК ім. Ілліча» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2012 року у розмірі 50 572,00 грн. та зобов'язано сплатити штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 25 286,00 грн. (т. 1 арк. справи 22).

Зазначене податкове повідомлення-рішення позивач отримав 12 листопада 2012 року, про що свідчить штемпель із вхідним номером 356, поставлений на податковому повідомленні-рішенні (т. 1 арк. справи 22).

Не погодившись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням 09 листопада 2012 року позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою про скасування податкового повідомлення-рішення від 09 листопада 2012 року № 0000761510/25243/10/15-17/1-1.

Прийняте відповідачем рішення є правовим актом індивідуальної дії, правомірність винесення якого здійснюється за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Обов'язок суду вирішувати спори на підставі Конституції України закріплений положеннями принципу законності викладеного у пункті 1 частини 1 статті 9 КАС України.

Спірними обставинами у справі є правомірність нарахування позивачем податкового кредиту за липень 2012 року та включення частини залишку від'ємного значення за липень 2012 року у сумі 50 572,00 грн. до суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2012 року. Стосовно цього суд зазначає наступне.

В акті перевірки у новій редакції, на підставі якого прийняте спірне податкове повідомлення-рішення, вказується, зокрема на порушення позивачем пункту 201.10 статті 201, пункту 200.3, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України та пункту 20 Порядку заповнення податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25 листопада 2011 року № 1492, в результаті чого завищено податковий кредит за липень 2012 року на 50 572 грн., що призвело до завищення від'ємного значення на суму 50 572 грн. за липень 2012 року та завищення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2012 року на суму 50 572 грн.

Відповідно до положень підпункту "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Таким чином, підставами для виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту є оплата товарів/послуг та отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповіді СДПІ по роботі з ВПП у м. Донецьку ДПС на заперечення до акту перевірки зазначено, що позивачем не підтверджено факт придбання товарів (послуг) на суму ПДВ 50 572,07 грн. від ТОВ «Мега торг» (ЄДРПОУ 37789438).

Проте, у судовому засіданні позивачем доведено фактичне виконання правочинів, які вчинялися між ним та ТОВ «Мега торг» по придбанню товарів (робіт, послуг), що підтверджено:

- накладними № 15042 від 31 липня 2012 року, № 9507 від 20 липня 2012 року, № 6007 від 13 липня 2012 року, № 4514 від 10 липня 2012 року, № 12017 від 25 липня 2012 року, № 11013 від 23 липня 2012 року, № 2015 від 05 липня 2012 року, № 11510 від 24 липня 2012 року, № 7511 від 17 липня 2012 року, № 514 від 02 липня 2012 року, № 2510 від 06 липня 2012 року, № 5516 від 12 липня 2012 року, № 1008 від 03 липня 2012 року, № 7509 від 16 липня 2012 року, № 4006 від 09 липня 2012 року, № 14530 від 30 липня 2012 року, № 5009 від 11 липня 2012 року, № 9015 від 19 липня 2012 року (т. 1 арк. справи 153, 156, 159, 162, 165, 168, 171, 174, 177, 180, 183, 186, 189, 192, 195, 198, 201, 204);

- товарно-транспортними накладними від 31 липня 2012 року, 20 липня 2012 року, 13 липня 2012 року, 10 липня 2012 року, 25 липня 2012 року, 23 липня 2012 року, 05 липня 2012 року, 24 липня 2012 року, 17 липня 2012 року, 02 липня 2012 року, 06 липня 2012 року, 12 липня 2012 року, 03 липня 2012 року, 16 липня 2012 року, 09 липня 2012 року, 30 липня 2012 року, 11 липня 2012 року, 19 липня 2012 року, в яких зазначено, що вантажовідправником є ТОВ «Мега торг», вантажоодержувачем - ПАТ «ММК ім. Ілліча», пункт навантаження - м. Донецьк, пункт розвантаження - м. Маріуполь, автопідприємство - ТОВ «Мега торг», автомобіль - МАЗ 54323 № НОМЕР_2, водій ОСОБА_4 (т. 1 арк. справи 154, 157, 160, 163, 166, 169, 172, 175, 178, 181, 184, 187, 190, 193, 196, 199, 202, 205);

- платіжними дорученнями № 1295 від 10 серпня 2012 року, № 1224 від 03 серпня 2012 року, № 1199 від 27 липня 2012 року, № 1152 від 20 липня 2012 року, № 1119 від 13 липня 2012 року, копії яких наявні в матеріалах справи (т. 1 арк. справи 148-152).

За наслідками господарських операцій поставки ТОВ «Мега торг» видало позивачу податкові накладні: від 31 липня 2012 року № 15042 на загальну суму 4 950,22 грн., у тому числі ПДВ 825,04 грн.; від 20 липня 2012 року № 9507 на загальну суму 4 968,00 грн., у тому числі ПДВ 828,00 грн.; від 13 липня 2012 року № 6007 на загальну суму 5 420,40 грн., у тому числі ПДВ 903,40 грн.; від 10 липня 2012 року № 4514 на загальну суму 5 697,12 грн., у тому числі ПДВ 949,52 грн.; від 25 липня 2012 року № 12017 на загальну суму 5 835,72 грн., у тому числі ПДВ 972,62 грн.; від 23 липня 2012 року № 11013 на загальну суму 6 352,80 грн., у тому числі ПДВ 1 058,80 грн.; від 05 липня 2012 року № 2015 на загальну суму 10 622,40 грн., у тому числі ПДВ 1 770,40 грн.; від 24 липня 2012 року № 11510 на загальну суму 11 134,89 грн., у тому числі ПДВ 1 855,82 грн.; від 17 липня 2012 року № 7511 на загальну суму 14 168,36 грн., у тому числі ПДВ 2 361,39 грн.; від 02 липня 2012 року № 514 на загальну суму 14 767,20 грн., у тому числі ПДВ 2 461,20 грн.; від 06 липня 2012 року № 2510 на загальну суму 14 963,10 грн., у тому числі ПДВ 2 493,85 грн.; від 12 липня 2012 року № 5516 на загальну суму 18 025,23 грн., у тому числі ПДВ 3 004,21 грн.; від 03 липня 2012 року № 1008 на загальну суму 22 678,20 грн., у тому числі ПДВ 3 779,70 грн.; від 16 липня 2012 року № 7509 на загальну суму 24 017,43 грн., у тому числі ПДВ 4 002,90 грн.; від 09 липня 2012 року № 4006 на загальну суму 26 265,84 грн., у тому числі ПДВ 4 377,64 грн.; від 30 липня 2012 року № 14530 на загальну суму 28 002,81 грн., у тому числі ПДВ 4 667,13 грн.; від 11 липня 2012 року № 5009 на загальну суму 30 296,67 грн., у тому числі ПДВ 5 049,45 грн.; від 19 липня 2012 року № 9015 на загальну суму 55 266,00 грн., у тому числі ПДВ 9 211,00 грн. (т. 1 арк. справи 155, 158, 161, 164, 167, 170, 173, 176, 179, 182, 185, 188, 191, 194, 197, 200, 203, 206).

Надані ТОВ «Мега торг» податкові накладні були заповненні неналежним чином, тому на підставі пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України позивачем до СДПІ по роботі з ВПП у м. Донецьку ДПС надіслано заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) від 18 серпня 2012 року, в якій зазначено про порушення продавцем, ТОВ «Мега торг», порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (т. 1 арк. справи 115-147). Разом із вказаною заявою позивачем надсилався реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді за липень 2012 року (т. 1 арк. справи 91).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: у паперовому вигляді; в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних.

У пункті 201.10 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Проте, пунктом 11 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України передбачено, що реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року. Податкова накладна, в якій сума податку на додану вартість не перевищує 10 тисяч гривень, не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Абзацом 11 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Відповідно до пункту 20 розділу ІІІ Порядку заповнення податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25 листопада 2011 року № 1492, у разі відмови постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) до декларації додаються Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) за формою згідно з (Д8) (додаток 8) - для декларації, (ДС5) (додаток 5) - для декларації (скороченої); (ДСп5) (додаток 5) - для декларації (спеціальної); (ДП4) (додаток 4) - для декларації (переробного підприємства) та відповідні документи, передбачені пунктом 201.10 статті 201 розділу V Кодексу.

Дослідженням обставин формування позивачем податкового кредиту у розмірі 50 572 грн. встановлено, що податковий кредит сформовано ним на підставі вищевказаних податкових накладних, виданих ТОВ «Мега торг». Вказані податкові накладні відображені позивачем у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за відповідний період - липень 2012 року. Копії цих реєстрів наявні в матеріалах справи (т. 2 арк. справи 2-251, т. 3 арк. справи 1-35).

Як зазначалося вище, податкові накладні були заповненні з порушенням норм пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України. Згідно пункту 11 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України дані податкові накладні не підлягають включенню до Єдиного реєстру податкових накладних, так як сума податку на додану вартість у них не перевищує 10 тисяч гривень.

На підставі абзацу 11 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України позивачем додано до податкової декларації за звітний податковий період липень 2012 року заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) разом з реєстром виданих та отриманих податкових накладних за липень 2012 року.

Також суд зауважує, що позивачем у судовому засіданні надані первинні документи, які підтверджують факт отримання товарів/послуг на суму ПДВ 50 572,07 грн. від ТОВ «Мега торг» та факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг. Таким чином, позивачем підтверджено правомірність визначення податкового кредиту за липень 2012 року за вказаним контрагентом та включення до його складу суми ПДВ у вказаному розмірі.

Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України бюджетним відшкодуванням є відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Положеннями пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Судом встановлено, що 19 вересня 2012 року позивач надав до податкової інспекції податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2012 року (т. 1 арк. справи 41-42). Згідно з даною декларацією та розрахунком суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок, складає 195 783 013,00 грн. По рядку 19 декларації з податку на додану вартість за липень 2012 року позивачем задекларовано від'ємне значення в сумі 195 783 013,00 грн. Згідно з довідкою щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість) залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду (рядок 22 податкової декларації звітного періоду) складається із суми податку на додану вартість, яка виникла у липні 2012 року складає 195 783 013,00 грн. (т. 1 арк. справи 49).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлений статтею 200 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг. Пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України суму податку, заявлену до бюджетного відшкодування у звітному податковому періоді обмежено частиною сплаченого від'ємного значення податку отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2012 року та додатків до неї, різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у липні 2012 року становила від'ємне значення у розмірі 195 783 013,00 грн., сума податкового кредиту, фактично сплачена позивачем постачальникам товарів (робіт, послуг) у липні 2012 року, становить 198 460 243,00 грн.

На підтвердження факту оплати за товари (роботи, послуги) отриманих від ТОВ «Мега торг», що є спірним у справі, позивач надав суду платіжні доручення, за якими ним здійснювалась оплата (т. 1 арк. справи 148-152).

За даних обставин, сума фактично сплаченого позивачем податкового кредиту постачальникам у липні 2012 року у повному обсязі покриває суму від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 195 783 013,00 грн., що підтверджує право позивача на отримання заявленого бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в декларації за серпень 2012 року у вказаній сумі, у тому числі в сумі 50 572,00 грн., на яку зменшено відповідачем спірним податковим повідомленням-рішенням.

Дослідивши під час розгляду справи надані ПАТ «ММК ім. Ілліча» документи, суд приходить до висновку, що позивачем підтверджено правомірність визначення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у серпні 2012 року у загальному розмірі 195 783 013,00 грн., у тому числі в сумі 50 572,00 грн., в якій відмовлено у бюджетному відшкодуванні.

З урахуванням встановлених обставин у справі, суд дійшов висновку про відсутність у позивача порушень пункту 201.10 статті 201, пункту 200.3, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, пункту 20 Порядку заповнення податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25 листопада 2011 року № 1492, та необґрунтованість відмови відповідачем у бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість в сумі 50 572,00 грн. та, як наслідок, про відсутність підстав у податкового органу для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 25 286,00 грн. та прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платника податків у м. Донецьку Державної податкової служби не довела правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення, таким чином позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» про скасування податкового повідомлення-рішення від 09 листопада 2012 року № 0000761510/25243/10/15-17/1-1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, суд присуджує до стягнення з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 758,58 гривень (т. 1 арк. справи 2).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 9, 10, 11, 40, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 254 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 09 листопада 2012 року № 0000761510/25243/10/15-17/1-1, - задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платника податків у м. Донецьку Державної податкової служби від 09 листопада 2012 року № 0000761510/25243/10/15-17/1-1.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» (код ЄДРПОУ 00191129, адреса: 87504, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Левченко, 1) витрати по сплаті судового збору у розмірі 758 (сімсот п'ятдесят вісім) гривень 58 копійок.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 17 грудня 2012 року в присутності представників сторін.

Постанова у повному обсязі складена 21 грудня 2012 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зінченко О.В.