Постанова № 39539533, 13.12.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2012 р. Справа № 2а/0570/15691/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Лазарєва В.В.

при секретарі

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Лазарєва В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Сведбанк» до відділу державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції Донецької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження та зобов'язання відділу державної виконавчої служби вчинити дії щодо відкриття виконавчого провадження, -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Сведбанк» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до відділу державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції Донецької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження та зобов'язання відділу державної виконавчої служби вчинити дії щодо відкриття виконавчого провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 06.11.2012 року на його адресу надійшла постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження № 35010919 від 31.10.2012 року, винесена головним державним виконавцем ВДВС Артемівського МРУЮ Донецької області Гераськіною О.С. із змісту якої вбачається, що для прийняття до провадження виконавчого документа та реєстрації його в установленому Законом порядку, сума стягнення у виконавчому документі повинна бути зазначена у національній валюті - гривні.

Вважає що при винесені постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження № 35010919 від 31.10.2012 року головним державним виконавцем ВДВС Артемівського МРУЮ Донецької області Гераськіною О.С. грубо порушено ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», а як наслідок цього неправильно застосовано п. 8 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки на думку позивача, жодним законом та підзаконним нормативно-правовим актом не передбаченого прямого обов'язку зазначати суму боргу виключно в національній валюті.

Просив визнати постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження № 35010919 від 31.10.2012 року протиправною, скасувати її та зобов'язати ВДВС Артемівського міськрайонного управління юстиції Донецької області вчинити дії щодо відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого напису вчиненого 03.06.2010 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрованого за № 541.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином. Через канцелярію суду надав заперечення на позовну заяву в яких зазначив, що в діях державного виконавця відсутні ознаки порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження», приймаючи до уваги той факт, що на конституційному рівні та на рівні Законів України закріплено положення, про те, що грошовою одиницею і єдиним законним засобом платежу в Україні є гривня.

Таким чином, відповідач наголошує на тому, що дії відділу ДВС були здійснені у відповідності до норм діючого законодавства, вважає вимоги позивача безпідставними і необґрунтованими та просить суд відмовити в задоволенні позову.

Просив розглядати справу за відсутності представника відповідача.

Третя особа в судове засідання не прибула. Про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 122, ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Дослідивши подані матеріали та докази, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позовну заяву може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що строк звернення позивача із позовною заявою не порушений, оскільки оскаржувана постанова була отримана публічним акціонерним товариством «Сведбанк» 06.11.2012 року, а 15.11.2012 року адміністративний позов було надіслано поштою на адресу Донецького окружного адміністративного суду.

Позивач - публічне акціонерне товариство «Сведбанк», зареєстроване виконавчим комітетом Київської міської ради 31.10.1991 р., код ЄДРПОУ 19356840 (а.с. 18).

Згідно п. 1.1 Статуту публічного акціонерного товариства «Сведбанк», затвердженого протоколом позачергових зборів акціонерів АТ «Сведбанк» № 49 від 11.08.2011 року, рішенням позачергових Загальних зборів акціонерів від 30.04.2009 року відкрите акціонерне товариство «Сведбанк» у зв'язку з приведенням Статуту у відповідність до норм Закону України «Про акціонерні товариства» змінило своє найменування на публічне акціонерне товариство «Сведбанк», яке виступає правонаступником по всіх правах та зобов'язаннях Ват «Сведбанк» (а.с. 19-20).

Між відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 0403/0607/71-001 посвідчений 07.04.2008 року за реєстровим номером 3202 приватним нотаріусом Артемівського міського нотаріального округу ОСОБА_3 (а.с.12-13).

03 червня 2010 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_2 на підставі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» та пункту 1 переліку документів за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. № 1172, вчинено виконавчий напис № 541 про звернення стягнення на нерухоме майно, а саме, земельну ділянку, що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, надану для обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, загальною площею - 625 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 14).

Даним виконавчим написом задоволені вимоги публічного акціонерного товариства «Сведбанк» щодо погашення заборгованості за кредитним договором № 0403/0607/71-001 за період починаючи з 22.05.2009 р., у сумі 116 950,87 доларів США та 7 415 грн. - плати за вчинення виконавчого напису (а.с.14).

Позивачем 24.10.2012 року було надіслано відповідачу заяву б/н від 23.10.2012 року про примусове виконання виконавчого напису вчиненого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_2 від 03.06.2012 р. № 541 (а.с. 10).

06.11.2012 року на адресу позивача від відповідача надійшла постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) ВП № 35010919 від 31.10.2012 року, винесена головним державним виконавцем ВДВС Артемівського МРУЮ Донецької області Гераськіною О.С. (а.с.7).

Суд вважає, що з боку відповідача, при винесенні постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження № 35010919 були порушені норми матеріального права, тому вона є протиправною і підлягає скасуванню з огляду на наступне.

Згідно із статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Законом України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21 квітня 1999 року (із змінами та доповненнями) (далі - Закон № 606) у відповідності до преамбули якого цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, Інструкцією з організації примусового виконання рішень, що затверджена Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (далі - Інструкція № 512) та іншими нормативно - правовими актами.

Статтею 1 Закону № 606 встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статей 6, 11 Закону № 606, п. 2.1. Інструкції № 512 державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з пункту 4 статті 17 Закону № 606, примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, зокрема виконавчих написів нотаріусів.

Відповідно до статті 89 Закону України «Про нотаріат», у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис; найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

З виконавчого напису нотаріуса від 03.06.2010 року № 541 про погашення заборгованості за кредитним договором № 0403/0607/71-001 у сумі 116 950,87 доларів США та 7 415 грн. - плати за вчинення виконавчого напису вбачається, що він поданий у строк передбачений для пред'явлення виконавчого документа до виконання і відповідає вимогам закону.

Згідно із ч. 1 ст. 25 Закону № 606, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Згідно статті 26 Закону № 606, державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі: Державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі: 1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання; 2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом; 3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання; 4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення; 5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення; 6) невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону; 7) якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів; 8) наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Про відмову у відкритті виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову протягом трьох робочих днів, а за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - не пізніше наступного робочого дня з дня надходження виконавчого документа і не пізніше наступного дня надсилає її заявникові разом з виконавчим документом.

Постанова державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження може бути оскаржена заявником у десятиденний строк з дня її надходження у порядку, встановленому цим Законом.

Твердження головного державного виконавця ВДВС Артемівського МРУЮ Донецької області Гераськіної О.С. про те, що підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження виступає зазначення у виконавчому документі суми боргу в іноземній валюті та посилання на п. 8. ч. 1 ст. 26 Закону № 606, тобто, у разі наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження, суд вважає необґрунтованим, оскільки серед вимог до виконавчого документу, передбачених Законом, вимога про зазначення суми боргу в національній валюті - відсутня.

Статтею 99 Конституції встановлено, що грошовою одиницею України є гривня. При цьому Основний Закон держави не встановлює обмежень щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.

Відповідно до статті 192 Цивільного кодексу України, іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Тобто відповідно до законодавства гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, проте водночас обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.

Основним законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання і валютного контролю, є Декрет Кабінету Міністрів України № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

Відповідно до статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», кошти є грошима в національній або іноземній валюті чи їх еквівалентом. У статтях 47 та 49 цього Закону визначені операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Ці операції здійснюються на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу.

На підставі вказаних ліцензій банківські установи здійснюють кредитування фізичних та юридичних осіб в іноземній валюті та вимагають повернення наданих сум відповідно до умов кредитного договору.

У разі невиконання боржником умов зазначеного договору звернення стягнення на заставлене майно провадиться на підставі виконавчого напису нотаріуса, який посвідчує право кредитора на примусове задоволення зобов'язання боржника з вартості заставленого майна і надає своїм написом юридичної вірогідності забезпеченню виконання зобов'язання.

Відповідно до ст. 52 Закону № 606, стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

Статтею 53 Закону № 606 передбачені особливості звернення стягнення на кошти боржника в іноземній валюті та виконання рішень при обчисленні боргу в іноземній валюті.

Таким чином, законодавством передбачено накладення стягнення на кошти боржника в іноземній валюті, тобто вчинення виконавчих дій щодо стягнення в іноземній валюті.

Враховуючи те, що серед вимог до виконавчого документу, передбачених Законом, вимога про зазначення суми боргу в національній валюті відсутня, а також те, що законодавством передбачено накладення стягнення на кошти боржника в іноземній валюті, тобто вчиняти виконавчі дії щодо стягнення в іноземній валюті, суд дійшов висновку, що постанова головного державного виконавця ВДВС Артемівського МРУЮ Донецької області Гераськіної О.С. від 31.10.2012 р. за виконавчим провадженням № 35010919 з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_2 від 03.06.2010 року за реєстровим номером 541 винесена з порушенням законодавчо встановлених норм, є незаконною і підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог публічного акціонерного товариства «Сведбанк» до відділу державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції Донецької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження та зобов'язання відділу державної виконавчої служби вчинити дії щодо відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 94, 159, 160, 161, 162, 163, 181, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов публічного акціонерного товариства «Сведбанк» до відділу державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції Донецької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження та зобов'язання відділу державної виконавчої служби вчинити дії щодо відкриття виконавчого провадження - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції Донецької області від 31.10.2012 р. про відмову у відкритті виконавчого провадження № 35010919 з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_2 від 03.06.2010 року за реєстровим номером 541.

Зобов'язати відділ державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції Донецької області вирішити питання щодо відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_2 від 03.06.2010 року за реєстровим номером 541, з урахуванням встановлених судом обставин.

Стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства «Сведбанк» (ЄДРПОУ 19356840) понесені судові витрати у розмірі 21 (двадцять одна) грн. 46 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лазарєв В.В.