Рішення № 39535844, 17.06.2014, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" червня 2014 р.Справа № 921/275/14-г/6

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Шумського І.П.

Розглянув справу

за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 с. Матвіївці, Шумський район, Тернопільська область, 47164

до відповідача Матвіївської сільської ради Шумського району Тернопільської області с. Матвіївці, Шумський район, Тернопільська область, 47164

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Шумська районна державна адміністрація вул. Українська, 59, м. Шумськ, Шумський район, Тернопільська область, 47100

про визнання незаконними і скасування рішень сесії Матвіївської сільської ради №№124,126 від 26 лютого 2013 року, та про визнання укладеним договору оренди гідротехнічних споруд ставка.

За участю представників сторін:

Позивача - ОСОБА_3 ОСОБА_1

Відповідача - Остапчук П.І., Бурліцька Н.Ю., Шостацький М.А.

Третьої особи - не з'явився.

Суть справи:

Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 звернувся в господарський суд Тернопільської області з позовом до відповідача Матвіївської сільської ради Шумського району, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Шумської районної державної адміністрації про визнання незаконними і скасування рішень:

- Матвіївської сільської ради №124 від 26 лютого 2013 року про задоволення звернення жителів с. Матвіївці не передавати в оренду та залишити ставок в загальному користуванні як зону відпочинку,

- Матвіївської сільської ради №126 від 26 лютого 2013 року про визнання таким, що втратило чинність рішення Матвіївської сільської ради №77 від 26 квітня 2007 року "Про погодження Шумській районній державній адміністрації надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки водного фонду".

А також про визнання укладеним договору оренди гідротехнічних споруд ставка.

У відзиві на позов та усних поясненнях представників, відповідач проти позову заперечив, та пояснив, що оспорювані акти були прийняті на вимогу та в інтересах територіальної громади с. Матвіївці, а договір не може бути укладено, оскільки, крім заперечень жителів села щодо передачі в оренду гідротехнічних споруд, вказаний в наданому позивачем проекті договору розмір орендної плати, не відповідає Методиці розрахунку орендної плати та порядку використання плати за оренду майна, що належить до спільної власності територіальної громади сіл Матвіївської сільської ради, затвердженої рішенням сесії №113 від 17 грудня 2012 року.

Шумська районна державна адміністрація, в листі №7-7/02-588 від 16 квітня 2014 року проти скасування актів органу місцевого самоврядування не заперечила, вказавши на відсутність у Матвіївської сільської ради повноважень скасовувати свої ж рішення, а також приймати рішення щодо земельних ділянок, які знаходяться у розпорядженні райдержадміністрації.

В засіданні учасникам процесу роз'яснювались належні їм права та обов'язки, передбачені ст.ст.20,22,27,81-1 ГПК України.

За відсутності відповідного клопотання аудіозапис судового засідання не здійснювався.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, у т.ч. дані ними у попередніх засіданнях, суд встановив наступне:

- рішенням Матвіївської сільської ради, Шумського району, Тернопільської області №77 від 26 квітня 2007 року надано погодження Шумській районній державній адміністрації про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки водного фонду, а саме: земельної ділянки загальною площею 5,5774 га, з яких: дзеркало води ставу - 5,0431 га, прибережна захисна смуга - 0,5343 га, в т.ч. пасовища - 0,4061 га, під гідротехнічними спорудами-0,1282 га за межами населеного пункту на території Матвіївської сільської ради на умовах оренди терміном на 49 років для риборозведення.

Розпорядженням голови Шумської РДА № 393 від 18 вересня 2007 року ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки водного фонду земель запасу Матвіївської сільської ради, розташованої за межами населених пунктів, загальною площею 5,5774 га в користування на умовах оренди терміном на 20 років для ведення рибного господарства. Покладено на ОСОБА_1 обов'язки виготовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в землевпорядних організаціях, які отримали ліцензії на проведення геодезичних і землевпорядних робіт та для вирішення питання про передачу вищезазначеної земельної ділянки у користування на умовах оренди та надати проект землеустрою, погоджений з відповідними органами, визначеними в п. 9 ст. 118 Земельного кодексу України, для затвердження в районну державну адміністрацію.

Дане розпорядження Шумської РДА №393 від 18 вересня 2007 року прийнято в т.ч. на підставі рішення Матвіївської сільської ради №77 від 26 квітня 2007 року.

Для виготовлення проекту землеустрою, ОСОБА_1 уклав з ПП "Шумськгеопроект" договір №72 від 02 липня 2008 року на виконання землевпорядних робіт до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Як стверджує позивач, відповідно до змісту ч. 3 пункту 4.1 договору, на нього покладався обов'язок надати правовстановлюючі документи на нерухоме майно - гідротехнічні споруди водного об'єкта.

23 листопада 2009 року головою Шумської райдержадміністрації прийнято розпорядження № 427 "Про укладення договору оренди ставка".

Крім іншого, розпорядженням № 427 від 23 листопада 2009 року на ОСОБА_1 покладено обов'язок оформити у встановленому порядку правовстановлюючі документи на гідротехнічні споруди.

На виконання розпорядження № 427 від 23 листопада 2009 року, між Шумською РДА та підприємцем ОСОБА_1, укладено договір оренди ставка № 14 від 4 березня 2010 року, та отримано дозвіл на спеціальне водокористування №УКР-2792 "А"/ТЕР від 28 квітня 2011 року, дійсний до 05 серпня 2014 року.

Відповідно до змісту договору, ОСОБА_1 надано в користування на 20 років на умовах оренди ставок площею водного дзеркала 5,0431 га, який знаходиться в басейні річки загальнодержавного значення, за межами населених пунктів на території Матвіївської сільської ради для риборозведення.

Згідно з п.1.4 договору, гідротехнічні споруди водного об'єкта в оренду не передавались.

Посилаючись на розпорядження Шумської РДА № 427 від 23 листопада 2009 року та договори №72 від 02 липня 2008 року, № 14 від 4 березня 2010 року, для отримання правовстановлюючих документів на гідроспоруди, 05 березня 2011 року та 28 березня 2012 року, підприємець ОСОБА_1 звертався до Матвіївської сільської ради з заявою про укладення з ним договору оренди гідроспоруд.

Рішеннями сесій Мітвіївської сільської ради №35 від 27 квітня 2011 року та №74 від 25 травня 2012 року, підприємця ОСОБА_1 повідомлено про неможливість передачі гідроспоруд в оренду, так-як майно є безгосподарним і не перебуває на балансі сільської ради.

Листом від 13 грудня 2012 року Шумська РДА вимагала від підприємця ОСОБА_1 до 01 лютого 2013 року отримати правовстановлюючі документи на гідротехнічні споруди, а до 01 червня 2013 року завершити виготовлення землевпорядної документації на земельні ділянки під водним об'єктом та прибережною смугою.

25 січня 2013 року по акту прийняття-передачі основних засобів, гідротехнічні споруди, які складаються з земляної греблі та двох водовипусків прийнято на баланс Матвіївської сільської ради.

Згідно з довідкою Матвіївської сільської ради №175 від 13 травня 2014 року, гідротехнічні споруди є комунальною власністю територіальної громади сіл Матвіївці та Гриньківці. Право власності на гідротехнічні споруди не оформлялось, інвентарна справа відсутня.

Правовстановлюючі документи на гідроспоруди, згідно з усними поясненнями сільського голови, органом місцевого самоврядування не виготовлялись (формуляр (протокол) судового засідання від 15 травня 2014 року).

Конкурсною комісією Матвіївської сільської ради прийнято рішення №22 від 28 лютого 2013 року, яким скасовано конкурс щодо передачі в оренду гідроспоруд, розташованих на ставку в с. Матвіївці.

Згідно з поясненнями позивача, його представника, даними в судовому засіданні 15 травня 2014 року (формуляр (протокол) судового засідання від 15 травня 2014 року) проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки водного фонду, а саме: земельної ділянки загальною площею 5,5774 га, з яких: дзеркало води ставу - 5,0431 га, прибережна захисна смуга - 0,5343 га, в т.ч. пасовища - 0,4061 га, під гідротехнічними спорудами-0,1282 га за межами населеного пункту на території Матвіївської сільської ради, станом на час розгляду справи в суді не виготовлено.

В лютому 2013 року жителі села Матвіївці звернулись до Матвіївської сільської ради з колективним проханням не передавати сільський ставок в оренду, а залишити його в загальному користуванні, як зону відпочинку.

За результатами розгляду вказаного звернення, сесія Матвіївської сільської ради прийняла рішення №124 від 26 лютого 2013 року задовольнити прохання територіальної громади с. Матвіївці і не передавати сільський ставок в оренду, а залишити його в загальному користуванні, як зону відпочинку.

Відповідно до наданих представниками Матвіївської сільської ради пояснень суду (протоколи (формуляри) судового засідання від 17 квітня та 15 травня 2014 року), в рішенні ради №124 від 26 лютого 2013 року йшлося саме про ставок, як водний об'єкт (водне дзеркало), а не про земельну ділянку під ним та навколо нього. Про це ж, за твердженням представника сільської ради, вказують наступні звернення відповідача до Шумської РДА за №95 від 01 березня 2013 року та №36 від 05 лютого 2014 року.

26 лютого 2014 року сесією Матвіївської сільської ради також було прийнято рішення №126, яким попереднє рішення сесії Матвіївської сільської ради Шумського району Тернопільської області № 77 від 26 квітня 2007 року "Про надання погодження Шумській районній державній адміністрації про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки водного фонду, а саме: земельної ділянки загальною площею 5,5774 га, з яких: дзеркало води ставу - 5,0431 га, прибережна захисна смуга - 0,5343 га, в т.ч. пасовища - 0,4061 га, під гідротехнічними спорудами-0,1282 га за межами населеного пункту на території Матвіївської сільської ради на умовах оренди терміном на 49 років для риборозведення" визнано таким, що втратило чинність.

Рішення №№124, 126 від 26 лютого 2013 року, на думку позивача, прийняті органом місцевого самоврядування без дотримання норм законодавства та порушують його законні права й інтереси, а тому стало підставою для звернення до суду із позовом про визнання їх незаконними та скасування.

Судом з'ясовано, що розпорядженням Шумської РДА №203-од від 17 червня 2013 року, визнано таким, що втратило чинність розпорядження №393 від 18 вересня 2007 року "Про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки водного фонду земель запасу Матвіївської сільської ради, розташованої за межами населених пунктів, загальною площею 5,5774 га в користування на умовах оренди терміном на 20 років для ведення рибного господарства". Не зважаючи на наступні звернення ОСОБА_1 до третьої особи у справі, розпорядження Шумської РДА №203-од від 17 червня 2013 року, залишається станом на 17 червня 2014 року не скасованим.

Позивач також зазначає, що 04 лютого 2014 року рекомендованою кореспонденцією на адресу Матвіївської сільської ради був направлений проект договору оренди майна спільної власності територіальної громади села Матвіївці - гідротехнічних споруд ставка, площею 0,1282 га від 03 лютого 2014 року.

Однак, листом №1 від 07 лютого 2014 року Матвіївська сільська рада повідомила позивача про відсутність наміру здавати гідротехнічні споруди в оренду.

Рішенням відповідача №177 від 13 лютого 2014 року затверджено перелік об'єктів комунальної власності, які Матвіївська сільська рада має намір здати в оренду. Згідно з п. 2 цього рішення, яке позивачем не оскаржено, гідротехнічні споруди ставка в оренду надаватись не будуть.

Відмова відповідача передати в оренду гідротехнічні споруди ставка, перешкоджають підприємцю ОСОБА_1 (на його думку) виконати розпорядження голови Шумськогої РДА № 393 від 18 вересня 2007 року та № 427 від 23 листопада 2009 року щодо виготовлення проекту землеустрою та оформлення у встановленому порядку права користування земельною ділянкою водного фонду, а саме: земельною ділянкою загальною площею 5,5774 га, з яких: дзеркало води ставу - 5,0431 га, прибережна захисна смуга - 0,5343 га, в т.ч. пасовища - 0,4061 га, під гідротехнічними спорудами-0,1282 га за межами населеного пункту на території Матвіївської сільської ради на умовах оренди для риборозведення.

Тому, позивач просить суд визнати вказаний договір (в редакції від 03 лютого 2014 року) укладеним.

Судом також з'ясовано, що заявлені позивачем позовні вимоги вже були предметом розгляду в цивільній справі, а саме, рішенням Шумського районного суду від 29 серпня 2013 року у справі №609/776/13-ц позовні вимоги ОСОБА_1 до Матвіївської сільської ради про скасування рішень сесії №№124,126 від 26 лютого 2013 року та зобов'язання укласти договір оренди гідротехнічних споруд ставка, задоволено повністю.

Ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 12 листопада 2013 року рішення Шумського районного суду від 29 серпня 2013 року у справі №609/776/13-ц скасовано, провадження у справі закрито.

За змістом ухвали, даний спір відноситься до компетенції господарських судів.

Станом на 17 червня 2014 року дана ухвала в касаційному порядку не оскаржена і є чинною.

У відповідності до ст. 124 Конституції України, ст.ст. 1, 2, 12 ГПК України, Закону України "Про судоустрій і статус суддів", постанов пленуму Вищого господарського суду України №10 від 24.10.2011 року, № 18 від 26 грудня 2011 року, №12 від 29 травня 2013 року з наступними змінами, а також враховуючи висновки, викладені в ухвалі апеляційного суду Тернопільської області від 12 листопада 2013 року, судової практики, що склалась, розгляд заявлених позивачем вимог підвідомчий господарському суду.

З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи сторін, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд прийшов до висновку про необхідність часткового задоволення позову, з огляду на таке.

Відповідно до змісту пункту 4 частини 3 статті 129 Конституції України, ст.ст.4-3, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Поданими суду доказами, відповідачем не доведено обґрунтованості та законності прийнятих сесією Матвіївської сільської ради рішень №124 від 26 лютого 2013 року про задоволення прохання територіальної громади с. Матвіївці і не передавати сільський ставок в оренду, а залишити його в загальному користуванні, як зону відпочинку та №126 про визнання рішення сесії Матвіївської сільської ради Шумського району Тернопільської області № 77 від 26 квітня 2007 року "Про надання погодження Шумській районній державній адміністрації про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки водного фонду, а саме: земельної ділянки загальною площею 5,5774 га, з яких: дзеркало води ставу - 5,0431 га, прибережна захисна смуга - 0,5343 га, в т.ч. пасовища - 0,4061 га, під гідротехнічними спорудами-0,1282 га за межами населеного пункту на території Матвіївської сільської ради на умовах оренди терміном на 49 років для риборозведення" таким, що втратило чинність.

Так, відповідно до змісту вимог ст.19 Конституції України, ст.24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, актами Президента України, а також іншими нормативно-правовими актами. Рішення (акти) органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб повинні відповідати переліченому законодавству.

Суд визнає незаконним (недійсним) та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить законодавству і порушує цивільні права або інтереси (ст.21 ЦК України, ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Земельні правовідносини, зокрема пов'язані із виникненням права користування землею, регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими Законами України, постановами Кабінету Міністрів України у випадках, передбачених законом.

Стаття 13 Конституції України, серед іншого визначає, що земля, яка знаходяться в межах території України, є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно з ст. 18 ЗК України, до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі землі, зайняті водними об'єктами.

За ч. 4 ст. 59 ЗК України, громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб (у тому числі рибництва (аквакультури).

У відповідності до ч.1 ст. 93 ЗК України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом (ч. 8 ст. 93 ЗК України).

Повноваженнями розпоряджатись земельними ділянками, які знаходяться за межами населених пунктів у власність або у користування для ведення водного господарства, згідно з ч. 3 ст. 122 ЗК України наділені районні державні адміністрації

З врахуванням наведених норм, повноважень на прийняття рішення №124 від 26 лютого 2013 року про задоволення прохання територіальної громади с. Матвіївці та відмову передавати сільський ставок в оренду, а залишити його в загальному користуванні, як зону відпочинку у сільської ради не було.

Доказів наявності делегованих повноважень щодо розпорядження такими землями, відповідачем не зазначено.

Як йшлося вище, приймаючи своє рішення №124 від 26 лютого 2013 року відповідач мав на увазі розпорядження ставом - водним об'єктом (водним дзеркалом), що знаходиться в басейні річки загальнодержавного значення. Однак, в силу ст. 51 Водного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття рішення №124 від 26 лютого 2013 року) такого права в сільської ради не було.

Враховуючи відсутність у Матвіївської сільської ради повноважень розпоряджатись відповідними об'єктами, рішення №124 від 26 лютого 2013 року підлягає скасуванню.

В рішенні Конституційного суду України (справа№1-9/2009 від 16 квітня 2009 року за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування), стосовно права органу місцевого самоврядування скасовувати свої раніше прийняті рішення та вносити до них зміни, Конституційний суд роз'яснив, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.

Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання (ч.6 п.5 рішення Конституційного суду у справі №1-9/2009 від 16 квітня 2009 року).

З врахуванням наведеного, в Матвіївської сільської ради були відсутні повноваження визнавати таким, що втратило чинність своє попереднє рішення № 77 від 26 квітня 2007 року "Про надання погодження Шумській районній державній адміністрації про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки водного фонду, а саме: земельної ділянки загальною площею 5,5774 га, з яких: дзеркало води ставу - 5,0431 га, прибережна захисна смуга - 0,5343 га, в т.ч. пасовища - 0,4061 га, під гідротехнічними спорудами-0,1282 га за межами населеного пункту на території Матвіївської сільської ради на умовах оренди терміном на 49 років для риборозведення".

А тому, рішення відповідача №126 від 26 лютого 2013 року слід визнати незаконним та скасувати.

При цьому, суд приймає до уваги й ту обставину, що рішення сесії Матвіївської сільської ради, Шумського району, Тернопільської області № 77 від 26 квітня 2007 року виконано. А саме, стало підставою для постановлення головою Шумської РДА розпорядження № 393 від 18 вересня 2007 року.

Наступне скасування розпорядження Шумської РДА №393 від 18 вересня 2007 року (у червні 2013 року) не вплинуло на реалізацію позивачем рішення ради №77 від 26 квітня 2007 року.

Слід також зазначити, що згідно з ст. 43 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, Кабінетом Міністрів України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку. Від-так, суд критично оцінює розпорядження голови Шумської РДА №203-од від 17 червня 2013 року про скасування свого ж розпорядження №393 від 18 вересня 2007 року (ст. 43 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", ч. 2 ст. 4 ГПК України).

Позовні вимоги про визнання договору оренди майна спільної власності територіальної громади села Матвіївці - гідротехнічних споруд ставка, площею 0,1282 га в редакції від 03 лютого 2014 року укладеним, задоволенню не підлягають з огляду на таке.

Стаття 759 ЦК України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Право передання майна у найм, згідно з ст. 761 ЦК України, має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Приписами ст. 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" № 2269-XII від 10.04.1992р. встановлено, що орендодавцями є органи, місцевого самоврядування уповноважені управляти майном що перебуває у комунальній власності.

Згідно з визначенням, наведеним у ст. 1 Закону України "Про аквакультуру" № 5293-VI від 18.09.2012р., гідротехнічні споруди - це об'єкти нерухомого майна (земляні греблі та дамби, водозабірні споруди, повеневі водоскиди, донні водовипуски, водопостачальні, скидні та рибозбірноосушувальні канали, рибовловлювачі, камери облову, причали, водоскиди, бистротоки, перепади, перегороджувальні рибозахисні та інші споруди), що є інженерними спорудами, які призначені для управління водними ресурсами (підготовка, постачання, збереження, транспортування води та водовідведення), а також для запобігання шкідливій дії вод.

В порядку ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" № 1952-IV від 01.07.2004р., право власності, інші речові права на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, підлягають обов'язковій державній реєстрації

У відповідності до 4. ст. 334 ЦК України, ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Як зазначалось вище, по акту прийняття-передачі основних засобів від 25 січня 2013 року, гідротехнічні споруди, які складаються з земляної греблі та двох водовипусків лише прийнято на баланс Матвіївської сільської ради.

Однак, правовстановлюючі документи на гідроспоруди не виготовлялись, державна реєстрація прав за органом місцевого самоврядування не здійснена.

Від-так, право володіння, користування та розпоряджання гідроспорудами ставка площею 0,1282 га за межами населеного пункту с. Матвіївці у відповідача на час вирішення спору не виникло. Таких повноважень відповідачу делеговано також не було.

Враховуючи приписи перелічених норм, беручи до уваги відсутність у Матвіївської сільської ради права бути орендодавцем, договір оренди майна спільної власності територіальної громади села Матвіївці - гідротехнічних споруд ставка площею 0,1282 га в редакції від 03 лютого 2014 року між Матвіївською сільською радою та підприємцем ОСОБА_1 не може бути визнаний укладеним.

Крім того, позивачем не доведено та заперечено відповідачем, що запропонований позивачем у п. 3.1 проекту договору від 03 лютого 2014 року, розмір орендної плати, як істотна умова договору оренди, відповідає Методиці розрахунку орендної плати та порядку використання плати за оренду майна, що належить до спільної власності територіальної громади сіл Матвіївської сільської ради, затвердженої рішенням сесії №113 від 17 грудня 2012 року.

Суд також приймає до уваги чинність рішення конкурсної комісії Матвіївської сільської ради №22 від 28 лютого 2013 року, яким скасовано конкурс щодо передачі в оренду гідроспоруд, розташованих на ставку в с. Матвіївці та рішення відповідача №177 від 13 лютого 2014 року, яким гідроспоруди не включено до переліку майна, що буде передаватись радою в оренду.

Відповідно до ст.ст. 44,49 ГПК України, судові витрати по справі відшкодовуються позивачу за рахунок відповідача пропорційно до задоволених вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 4-3, 12, 33, 34, 43, 44, 49,82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

1. Визнати незаконним та скасувати рішення сесії Матвіївської сільської ради Шумського району Тернопільської області №№124,126 від 26 лютого 2013 року.

2. Стягнути з Матвіївської сільської ради Шумського району Тернопільської області (47164, с. Матвіївці, Шумський район, Тернопільська область, код 04394088)

- на користь Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (47164, с. Матвіївці, Шумський район, Тернопільська область, код НОМЕР_1) 2436 грн. сплаченого судового збору.

Видати наказ.

3. В задоволенні вимог про визнання укладеним між Матвіївською сільською радою та підприємцем ОСОБА_1 договору оренди майна спільної власності територіальної громади села Матвіївці - гідротехнічних споруд ставка, площею 0,1282 га в редакції від 03 лютого 2014 року відмовити.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони, прокурор, треті особи та особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення, через місцевий господарський суд.

Дата підписання: 01 липня 2014 року.

Суддя І.П. Шумський