ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_______________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
24 червня 2014 р. Справа № 902/540/14
Господарський суд Вінницької області у складі судді Колбасова Ф.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", код ЄДРПОУ 20077720 (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6)
до: Комунального підприємства "Вінницяоблтеплоенерго", код ЄДРПОУ 33649363 (21037, м. Вінниця, вул. Вишнева, 24)
про стягнення 12 155 411,04 грн.
при секретарі судового засідання Здорик Я.С.
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився;
відповідача: Жейда І.І. - довіреність № 02/01/01 від 02.01.2014 р.;
відповідача: Кіхтенко О.М. - довіреність № 01/01/14 від 02.01.2014р.;
ВСТАНОВИВ :
Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось в господарський суд Вінницької області з позовом до Комунального підприємства "Вінницяоблтеплоенерго" про стягнення 12155411,04 грн., з яких: сума основного боргу - 1088000 грн., пеня - 397489,78 грн., інфляційні втрати - 399597,94 грн. та 3% річних - 478323,32 грн.
Ухвалою суду від 25.04.2014 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 902/540/14 та призначено її до розгляду на 15.05.2014 р.
Фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійснюється в зв'язку з неподанням клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу.
У зв'язку з неявкою в судові засідання представників сторін та ненаданням сторонами витребуваних судом доказів, розгляд справи відкладався.
Ухвалою суду від 17.06.2014 року розгляд справи відкладено на 24.06.2014 року.
В судове засідання 24.06.2014 року представник позивача не з'явився. Хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що стверджується наявними в матеріалах справи протоколом судового засідання від 17.06.2014 року та розпискою від 17.06.2014 року.
Відповідач у відзиві на позовну заяву від 13.05.14р., в доповненнях до відзиву від 24.06.2014 року та його повноважні представники в судовому засіданні 24.06.2014 року суму основного боргу в розмірі 10880000,00 грн. визнали, щодо стягнення інфляційних втрат заперечили, вказуючи, що позивачем невірно розраховано суму інфляційних нарахувань. Крім того відповідач стверджує, що позивачем безпідставно заявлено 3% річних за зобов'язаннями за жовтень 2011 року в сумі 46583,52 грн., мотивуючи наявністю ухвали суду від 26.10.2012 року на відстрочку виконання рішення суду у справі №6/43/2012/5003. Також, відповідач просить суд зменшити розмір заявлених позивачем штрафних санкцій та розстрочити виконання рішення суду строком на 6 місяців.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників відповідача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.
30.09.2011р. між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (продавець) та комунальним підприємством "Вінницяоблтеплоенерго" (покупець) укладено договір № 14/2534/11 на купівлю-продаж природного газу. Договором передбачено наступне: продавець зобов'язується передати у власність покупцю у IV кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", далі - газ), для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати газ на умовах цього договору (п.1.1.); відповідно до п. 1.2 договору, газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами та використовується теплогенеруючими (теплопостачальними) підприємствами на власні потреби і втрати (п.1.2.); продавець передає покупцеві з 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2012 року газ в обсязі до 14200 тис. куб. м.; продавець передає покупцю газ у пунктах приймання-передачі газу на вхідній запірній/відключаючій арматурі покупця. Право власності на газ переходить від продавця до покупця в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ покупець несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов'язану з правом власності на газ (п.3.1.); приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця (п. 3.3.); не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газорозподільного (газотранспортного) підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві та газорозподільному (газотранспортному) підприємству по одному примірнику оригіналу акту, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами (п. 3.4.); ціна (граничний рівень ціни) на природний газ для теплопостачальних підприємств та послуги з його транспортування установлюються Національною комісією регулювання електроенергетики України (НКРЕ) (п.5.1); ціна за 1000 куб. м природного газу становить 3023,50 грн. з урахування збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 3023,50 грн., всього з ПДВ - 3700,76 грн. (п.5.2.); у разі зміни НКРЕ ціни на природний газ або тарифів на транспортування, розподіл і постачання, сторони вносять зміни, до пункту 5.2 цього договору з дати набрання чинності встановленої НКРЕ ціни та тарифів (п. 5.3. ); загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок газу (п. 5.5.); оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу (п.6.1); усі зміни і доповнення до цього договору оформлюються письмово та підписуються уповноваженими представниками сторін, крім випадку, зазначеного у пункті 10.4 цього договору (п.10.3.); цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу з 01 жовтня 2011 року до 31 грудня 2012 року, а в частині проведення розрахунків за газ та послуг з його транспортування - до повного погашення заборгованості (п. 11.1. договору).
30.09.2011р. сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору від 30.09.2011р. №14/2534/11, відповідно до п. 1 якої з 11 жовтня 2011 року п. 5.2. статті 5. "Ціна газу" діє у наступні редакції: "Ціна за 1000 куб. м природного газу становить 3382,00 грн. без урахування збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м. природного газу всього з цільовою надбавкою та ПДВ - 4139,57 грн. До ціни газу додається загальний тариф на послуги з транспортування природного газу, який становить 362,76 грн. з ПДВ.
11.10.2011р. сторони уклали додаткову угоду № 2 до договору від 30.09.2011р. №14/2534/11, відповідно до п. 1 якої з 11 жовтня 2011 року п. 5.2. статті 5. "Ціна газу" діє у наступні редакції: "Ціна за 1000 куб. м природного газу становить 3382,00 грн. без урахування збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м. природного газу всього з цільовою надбавкою та ПДВ - 3449,64 грн. До ціни газу додається загальний тариф на послуги з транспортування природного газу, який становить 362,76 грн. з ПДВ.
01.08.2012р. сторони уклали додаткову угоду №3 до договору на купівлю-продаж природного газу від 30.09.2011р. № 14/2534/11. Угодою, окрім іншого, змінено обсяги поставки газу в серпні-грудні 2012р., а також внесено зміни до п.5.2 договору в частині вартості газу за 1000 м. куб. до суми 4661,74 грн.
На виконання умов договору НАК "Нафтогаз України" передано КП "Вінницяоблтеплоенерго" протягом жовтня 2011р., вересня-грудня 2012 року, природний газ в обсязі 4655,265 тис. куб.м на загальну суму 21 108 755,73 грн., що підтверджується актами приймання-передачі газу:
- від 31.10.2011 р. за період з 01 по 10 жовтня 2011 року на суму 314239,98 грн.;
- від 31.10.2011 р. за період з 11 по 31 жовтня 2011 року на суму 2611223,33 грн.;
- від 30.09.2012р. за вересень 2012р. на суму 554471,54 грн.;
- від 31.10.2012р. за жовтень 2012р. на суму 2802519,15 грн.;
- від 26.11.2012р. за вересень 2012р. на суму 61791,32 грн.;
- від 30.11.2012р. за листопад 2012р. на суму 5628915,69 грн.;
- від 31.12.2012р. за грудень 2012р. на суму 9135594,72 грн.;
Відповідач за природний газ розрахувався частково на загальну суму 10228755,73 грн., що стверджується наявними в матеріалах справи довідкою про операції та довідкою про сальдо.
Стягнення заборгованості за природний газ, поставлений в жовтні 2011 року, а також штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих до 14.05.2012 року, було предметом розгляду господарського суду Вінницької області по справі № 6/43/2012/5003.
Таким чином, станом на час подання позову до суду сума основного боргу за спожитий відповідачем природний газ в вересні 2012 року - грудні 2012 року склала 10880000,00 грн. (21 108 755,73 грн. - 10228755,73 грн.), що також підтверджується обопільно підписаним сторонами актом звірки розрахунків станом на 31.05.2014 року.
29.11.2013р. ПАТ НАК "Нафтогаз України" направило КП "Вінницяоблтеплоенерго" вимогу № 26/2-151-13 від 29.11.2013 року про сплату суми основного боргу та нарахованих штрафних санкцій (а.с.34-37).
Однак відповідач свої зобов'язання щодо проведення оплати за поставлений природний газ не виконав.
Згідно ст. 692 ЦК України за договором купівлі-продажу, положення якого застосовуються до договорів поставки згідно ч. 2 ст. 712 ЦК України одна сторона (продавець) зобов'язується передати у власність другій стороні (покупцеві) товар, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму після прийняття товару, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі статтею 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається , якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України , інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.
У відповідності до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.
За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
Позовні вимоги в частині стягнення основного боргу за поставлений природний газ в вересні - грудні 2012 року підтверджуються договором № 14/2534/11 від 30.09.2011р., актами приймання-передачі природного газу від 30.09.2012р., 31.10.2012р., 26.11.2012р., 30.11.2012р., 31.12.2012р., розрахунком, іншими матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню в сумі 10880000,00 грн. відповідно до ст.ст. 525, 526, 527 Цивільного кодексу України.
Крім основного боргу позивач пред'явив до стягнення:
- 397489,78 грн. пені (за зобов'язаннями листопада 2012 року за період з 11.04.13р. по 13.06.13р. у сумі 53090,38 грн. та за зобов'язаннями грудня 2012 року за період з 11.04.13р. по 13.06.13р. у сумі 344399,41 грн.);
- 399597,94 грн. інфляційних втрат нарахованих за період листопада 2012р. по березень 2014р.;
- 478323,32 грн. 3 % річних (за зобов'язаннями жовтня 2011 року за період з 15.05.12р. по 03.12.12р. у сумі 46583,52 грн., за зобов'язаннями вересня 2012 року за період з 14.10.12р. по 19.12.12р. у сумі 2645,58 грн., за зобов'язаннями жовтня 2012 року за період з 14.11.12р. по 28.12.12р. у сумі 9777,84 грн., за зобов'язаннями листопада 2012 року за період з 14.12.12р. по 08.04.14р. у сумі 81424,53 грн., за зобов'язаннями грудня 2012 року за період з 14.01.13р. по 08.04.14р. у сумі 337891,86 грн.)
Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно із ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України він зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню).
Неустойкою (штрафом, пенею) відповідно до положень ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з п. 7.1, 7.2 договору за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також цим договором. У разі невиконання покупцем умов пункту 6.1. цього договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем пункту 6.1. умов цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від суми простроченого платежу. Пеня сплачується протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання покупцем вимоги продавця. У разі несплати пені у вказаний строк покупець вважається таким, що має заборгованість за цим договором.
Згідно ст.625 ч.2 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на викладене, оскільки відповідач не здійснив вчасно оплату за поставлений природний газ, то він відповідно до чинного законодавства є боржником, що прострочив, а тому вимоги щодо стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат є правомірними, оскільки відповідають умовам укладеного договору та чинному законодавству.
Позовні вимоги в частині стягнення пені та інфляційних втрат підтверджуються договором №14/2534/11 від 30.09.2011р., актами приймання-передачі природного газу, розрахунком, іншими матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню в сумі 397489,78 грн. пені та 399597,94 грн. інфляційних втрат.
При цьому суд не приймає до уваги заперечення відповідача щодо невірного розрахунку позивачем суми інфляційних нарахувань, з огляду на наступне
Відповідно до п.п. 3.1., 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України" №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Крім того, сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р.
Згідно зазначеного листа, а також Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/928/2012 від 17.07.2012 індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення заборгованості. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.
Суд, розглянувши заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача 3% річних, дійшов наступних висновків.
Згідно ст.625 ч.2 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Зважаючи на те, що відповідач належним чином не виконав свої договірні зобов'язання за поставлений природний газ у жовтні 2011 року (відповідачем здійснено розрахунок несвоєчасно), позивачем заявлено до стягнення 46583,52 грн 3% річних за період з 15.05.2012 до 03.12.2012.
Факт порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань за отриманий природний газ у жовтня 2011 року підтверджується рішенням господарського суду Вінницької області від 07.08.2012 року у справі №6/43/2012/5003, яким задоволено позов дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України" Комунального підприємства "Вінницяоблтеплоенерго" та стягнуто 2925463,31 грн. основного боргу, 226102,23 грн. пені за період з 14.11.11р. по 14.05.12р., 204782,43 грн. штрафу, 29254,63 грн. інфляційних втрат за період листопад 2011р. по квітень 2012р., 43659,61 грн. 3 % річних за період з 14.11.11 р. по 14.05.12 р.
Дане рішення в силу ст.35 ГПК України є преюдиціальним для розгляду цієї справи в частині підтвердження наявності заборгованості відповідача за вказаний період, виходячи із якої позивач нарахував 3% річних.
Як вбачається з наявних у справі документів, зокрема, виписки з особового рахунку позивача, рішення господарського суду Вінницької області від 07.08.2012 у справі №6/43/2012/5003 відповідачем виконано частково, основний борг за зобов'язаннями зі сплати за природний газ, отриманий у жовтні 2011 року, повністю сплачено 03.12.2012.
Надаючи оцінку правильності визначеному позивачем періоду нарахування 3% річних, судом встановлено, що вказаний період нарахування 3% річних позивачем визначено вірно.
При цьому суд не приймає до уваги заперечення відповідача щодо безпідставності стягнення 3% річних за зобов'язаннями жовтня 2011 року в сумі 46583,52 грн., які обґрунтовуються наявністю ухвали господарського суду Вінницької області від 26.10.2012 року про відстрочку виконання рішення суду від 07.08.2012 року у справі №6/43/2012/5003, оскільки зазначеною ухвалою суду відстрочено виконання рішення суду, а не виконання грошового зобов'язання.
Проаналізувавши поданий позивачем розрахунок, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно нараховано відповідачу 3% річних (за зобов'язаннями жовтня 2011 року за період з 15.05.12р. по 03.12.12р. у сумі 46583,52 грн., за зобов'язаннями вересня 2012 року за період з 14.10.12р. по 19.12.12р. у сумі 2645,58 грн., за зобов'язаннями жовтня 2012 року за період з 14.11.12р. по 28.12.12р. у сумі 9777,84 грн., за зобов'язаннями листопада 2012 року за період з 14.12.12р. по 08.04.14р. у сумі 81424,53 грн., за зобов'язаннями грудня 2012 року за період з 14.01.13р. по 08.04.14р. у сумі 337891,86 грн.), а тому вимоги щодо стягнення 3% річних підлягають задоволенню в повному обсязі в сумі 478323,32 грн.
Розглянувши клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій на 30% та розстрочення виконання рішення суду, судом встановлено наступне.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Зазначена стаття кореспондується з ч.3 ст.551 ЦК України, згідно якої, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Статтею 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
У пункті 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 рудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Суд зазначає, що відповідачем не доведено факту важкого фінансового стану, збитковості діяльності підприємства. Заявлені до стягнення штрафні санкції не є надмірно великими порівняно із сумою основної заборгованості.
Судом взято до уваги, що зобов'язання не було виконано боржником та враховано інтереси обох сторін, що виключає можливість зменшення неустойки.
Крім того, відповідачем не доведено винятковості обставин, за яких виконання рішення може бути ускладнене або неможливе.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що вищенаведені обставини не дають підстави для зменшення розміру пені, які підлягають стягненню з відповідача та розстрочення виконання рішення суду.
Виходячи з наведеного позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.
24.06.2014 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Керуючись ст. ст. 4-3, 32, 33, 43, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд, -
ВИРІШИВ :
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з Комунального підприємства "Вінницяоблтеплоенерго", код ЄДРПОУ 33649363 (21037, м. Вінниця, вул. Вишнева, 24) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", код ЄДРПОУ 20077720 (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6) 10880000,00 грн. основного боргу, 397489,78 грн. пені, 399597,94 грн. інфляційних втрат, 478323,32 грн. 3% річних, 73080грн. відшкодування витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Копію рішення направити позивачу рекомендованим листом.
Повне рішення складено 01 липня 2014 р.
Суддя Колбасов Ф.Ф.
віддрук. 2 прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6)
Судове рішення № 39531346, Господарський суд Вінницької області було прийнято 24.06.2014. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 902/540/14. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: