Постанова № 39527550, 01.07.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Сліщенко Ю.Г.

Суддя-доповідач - Яманко В.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2014 року справа № 261/2145/14-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Яманко В. Г., суддів Васильєвої І. А., Казначеєва Е. Г., розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Петровського районного суду м. Донецька від 21 травня 2014 р. у справі № 261/2145/14-а (суддя Сліщенко Ю. Г.) за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Петровської районної у місті Донецьку ради про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії щодо нарахування та виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -

ВСТАНОВИВ:

5 травня 2013 року ОСОБА_2 звернулася до Петровського районного суду м. Донецька з позовом (арк. спр. 2-4), з урахуванням уточненої позовної заяви (арк. спр. 16-18) до Управління праці та соціального захисту населення Петровської районної у місті Донецьку ради (далі - УПСЗН) про: 1) визнання неправомірними дій УПСЗН щодо неправильного нарахування (нижчого ніж розмір прожиткового мінімуму) державної допомоги по догляду за дитиною - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення нею трирічного віку за період з 1 серпня 2013 року по 23 січня 2014 року, 2) зобов'язання УПСЗН нарахувати та сплатити недоплачену суму заборгованості по допомозі по догляду за дитиною - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення нею трирічного віку за період з 1 серпня 2013 року по 23 січня 2014 року відповідно до статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми, статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, пов'язаними з народженням та похованням».

Ухвалою Петровського районного суду м. Донецька від 21 травня 2014 року (арк. спр. 28) залишено без розгляду позовні вимоги ОСОБА_2 до УПСЗН за період з 1 серпня 2013 року по 1 листопада 2013 року (включно).

Постановою Петровського районного суду м. Донецька від 21 травня 2014 року (арк. спр. 26-27) позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано протиправними дії УПСЗН щодо недоплати ОСОБА_2 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 1 листопада 2013 року по 23 січня 2014 року. Зобов'язав УПСЗН нарахувати та виплатити ОСОБА_2 допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, визначеному ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» за період з 1 листопада 2013 року по 23 січня 2014 року. Стягнув з УПСЗН на користь ОСОБА_2 сплачений при подачі позовної заяви в сумі 73,10 грн.

УПСЗН не погодилося з судовим рішенням, подало апеляційну скаргу, яка у зв'язку з невиконанням вимог ухвали апеляційного суду від 5 червня 2014 року була повернута ухвалою від 23 червня 2014 р.

Позивач не погодився з прийнятим судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просив змінити постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені.

Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 (арк. спр. 5), є матір'ю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджено свідоцтвом про народження (арк. спр. 7). Позивач з 18 листопада 2011 року по 19 січня 2014 року перебував на обліку УПСЗН як застрахована особа - отримувач допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, як працююча - застрахована особа, що підтверджено відповідачем довідкою (арк. спр. 10). Виплата допомоги припинена з 20 січня 2014 року, у зв'язку з виходом позивача на роботу (арк. спр. 22). Розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку складав з грудня 2011 року по грудень 2013 року 130 грн. щомісячно, за січень 2014 року - 79,68 грн., що підтверджено довідкою відповідача (арк. спр. 10).

10 квітня 2014 року позивач звернулась до УПСЗН з заявою (арк. спр. 8) про перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Листом УПСЗН від 14 квітня 2014 року № 06-К-81-2 (арк. спр. 9) роз'яснено відсутність підстав для перерахунку допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, оскільки ця виплата здійснюється в розмірі встановленому статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року № 2811-XII (далі - Закон № 2811) та з дотриманням вимог пункту 22 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 (далі - Порядок № 1751).

Станом на час припинення позивачу виплати допомоги по догляду за дитиною до 3 років - 20 січня 2014 року, частина 1 статті 15 Закону № 2811 мала наступну редакцію: «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.»

Пунктом 22 Порядку № 1751 передбачено, що відповідно до статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 р. - 50 відсотками, з 1 січня 2009 р. - 75 відсотками, з 1 січня 2010 р. - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш як 130 гривень.

За статтею 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18 січня 2001 року № 2240-III (далі - Закон № 2240), за якою допомога надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Судами першої та апеляційної інстанції під час розгляду даної справи встановлено, що позивача є застрахованою особою, яка перебуває на обліку відповідача як отримувач допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

За статтею 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до частини 1 статті 2442 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України. Верховним Судом України в постановах від 8 жовтня 2013 року у справі № 21-268а13 та від 17 вересня 2013 року у справі № 21-187а13, вказано, що пріоритетними у застосуванні до відносин щодо виплати застрахованій особі допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку є норми спеціального закону, яким є Закон № 2240.

Враховуючи вищевикладене, зокрема, правові позиції Верховного Суду України, колегія суддів погоджує правову позицію суду першої інстанції щодо здійснення позивачу доплати допомоги по догляду за дитиною у розмірі, визначеному статтею 43 Закону № 2240.

Стосовно посилання позивача як на підставу для зміни постанови суду першої інстанції в частині визначення періоду перерахунку допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 1 серпня 2013 року по 23 січня 2014 року, колегія суддів вказує наступне.

Позивачем при зверненні до суду першої інстанції клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду з доданням доказів поважності причин пропуску такого строку надано не було.

Ухвалою Петровського районного суду м. Донецька від 21 травня 2014 року (арк. спр. 28) залишено без розгляду позовні вимоги ОСОБА_2 до УПСЗН в частині періоду з 1 серпня 2013 року по 1 листопада 2013 року (включно). Зазначена ухвала позивачем в апеляційному порядку не оскаржена.

З огляду на те, що ухвала Петровського районного суду м. Донецька від 21 травня 2014 року в судовому порядку не скасована, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги позивача про визначення періодом перерахунку допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 1 серпня 2013 року по 23 січня 2014 року.

Суд апеляційної інстанції вказує, що судом першої інстанції помилково визначений до перерахунку період виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 1 листопада 2013 року по 23 січня 2014 року, оскільки ухвалою Петровського районного суду м. Донецька від 21 травня 2014 року частина позовних вимог залишена без розгляду по 1 листопада 2013 року включно, а останнім днем виплати УПСЗН допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку є 19 січня 2014 року, що підтверджено довідкою (арк. спр. 10). Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що правильним періодом перерахунку позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку є період з 2 листопада 2013 року по 19 січня 2014 року.

В той же час, колегія суддів вказує, що судом при фактично частковому задоволенні позовних вимог позивача всупереч вимог статті 163 КАС України судом першої інстанції не визначено в резолютивній частині постанови про відмову в задоволенні решти позовних вимог та допущено порушення норм статті 94 КАС України в частині стягнення з відповідача замість Державного бюджету України суми судового збору, яка не є пропорційною задоволеним позовним вимогам.

Таким чином, апеляційна скарга позивача задовольняється частково, постанова суду першої інстанції змінюється.

Керуючись статтями 94, 197, 201, 205, 207, 211 КАС України, суд апеляційної інстанції,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Петровського районного суду м. Донецька від 21 травня 2014 року задовольнити частково.

Постанову Петровського районного суду м. Донецька від 21 травня 2014 року змінити.

В абзацах 2, 3 резолютивної частини постанови Петровського районного суду м. Донецька від 21 травня 2014 року слова «з 01 листопада 2013 року» замінити на слова «з 2 листопада 2013 року».

В абзацах 2, 3 резолютивної частини постанови Петровського районного суду м. Донецька від 21 травня 2014 року слова «з 01 листопада 2013 року по 23 січня 2014 року» замінити на слова «з 2 листопада 2013 року по 19 січня 2014 року».

Викласти абзац 4 резолютивної частини постанови Петровського районного суду м. Донецька від 21 травня 2014 року в наступній редакції: «Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 36,55 грн. пропорційно задоволеним позовним вимогам».

Доповнити резолютивну частину постанови Петровського районного суду м. Донецька від 21 травня 2014 року абзацом 5 наступного змісту: «В задоволенні решти позовних вимог відмовити.», у зв'язку з чим вважати абзац 5 резолютивної частини постанови Петровського районного суду м. Донецька від 21 травня 2014 року абзацом 6.

В іншій частині постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 18 грн. 27 коп. пропорційно задоволеним вимогам апеляційної скарги.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя В.Г.Яманко

Судді Е.Г.Казначеєв

І.А.Васильєва