Постанова № 39527405, 24.06.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2014 р. Справа №805/5273/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 15:45

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Загацької Т.В.,

при секретарі Аржанові К.С.

за участі:

представників позивача Медведєвої Н.Ю., Сопіної В.В., Дятлової Н.П.

представників відповідача Паша В.А., Філипенка Є.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк, вул.50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Третього воєнізованого гірничорятувального загону до Державної фінансової інспекції у Донецькій області, третя особа - Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області про скасування п.2 вимоги №05-05.1-10-14/4396 від 14.04.2014 року, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Третій воєнізований гірничорятувальний загін, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Державної фінансової інспекції у Донецькій області, третя особа - Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області про скасування п.2 вимоги №05.1-16/02 від 17.03.2014 року про виплату премії особовому складу загону за підсумками роботи у 2011 році та 2013 році, які виплачені за рахунок економії фонду оплати праці, в межах бюджетного фінансування згідно Положення про виплату премії за рахунок економії фонду оплати праці, затвердженого командиром загону та погодженого головою профспілкового комітету від 27.11.2009 року та не проводити перерахунок щодо сум внесків Пенсійного фонду.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовував тим, що відповідачем проведено ревізію фінансово - господарської діяльності позивача за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року, за результатами якої встановлено фінансових порушень на загальну суму 287649,52 грн., з яких не усунутими залишаються порушення на загальну суму 229594,00 грн., що відображено в акті ревізії №05.1-16/02 від 17.03.2014 року.

Позивач не погоджується з висновками відповідача та вважає, що тарифні ставки, посадові оклади, надбавки, премії особовому складу третього воєнізованого гірничорятувального загону встановлені відповідно до додатку 30 до умов оплати праці Галузевої угоди та визначені у п.13 додатку до розділу 9 Галузевої угоди. Премії особовому складу загону за підсумками роботи за рік у 2011 році та у 2013 році виплачені за рахунок економії фонду оплати праці в межах бюджетного фінансування згідно Положення про виплату премії за рахунок економії фонду оплати праці, затвердженого командиром загону та погодженого головою профспілкового комітету від 27.11.2009 року. На теперішній час всі суми виплачені, а іншого джерела формування коштів для виплат пенсій у пенсійного фонду не має.

Позивач також зазначає, що у оскаржуваній вимозі відповідач наполягає на стягненні зайво виплаченої суми коштів у розмірі 167911,00 грн. з працівників підприємства, які зазначені у додатку 10 до акту ревізії №05.1-16/02 від 17.03.2014 року, однак дана вимога порушує норми ст. 25 Закону України «Про оплату праці». Крім того, відповідач наполягає на проведенні перерахунку щодо сум внесків Пенсійного фонду та поверненні зайво сплачених коштів у розмірі 61682,25 грн., або зарахувати в рахунок майбутніх платежів. Згідно ст. 72 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» основним джерелом формування коштів Пенсійного фонду є надходження від страхувальників, яким є позивач. Невиконання цього обов'язку підприємствами приводить до неповного формування коштів Пенсійного фонду України та до несвоєчасних виплат пенсій пенсіонерам.

На підставі вищезазначеного позивач просив суд скасувати п.2 вимоги №05.1-16/02 від 17.03.2014 року про виплату премії особовому складу загону за підсумками роботи у 2011 році та 2013 році, які виплачені за рахунок економії фонду оплати праці, в межах бюджетного фінансування згідно Положення про виплату премії за рахунок економії фонду оплати праці, затвердженого командиром загону та погодженого головою профспілкового комітету від 27.11.2009 року та не проводити перерахунок щодо сум внесків Пенсійного фонду.

До початку розгляду справи по суті, позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просив скасувати п.2 вимоги №05-05.1-10-14/4396 від 14.04.2014 року про виплату премії особовому складу загону за підсумками роботи у 2011 році та 2013 році, які виплачені за рахунок економії фонду оплати праці, в межах бюджетного фінансування згідно Положення про виплату премії за рахунок економії фонду оплати праці, затвердженого командиром загону та погодженого головою профспілкового комітету від 27.11.2009 року та не проводити перерахунок щодо сум внесків Пенсійного фонду.

В судовому засіданні представники позивача надали пояснення аналогічні змісту позовних вимог, позовні вимоги підтримали та просили задовольнити їх у повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог, просили в задоволенні позову відмовити у повному обсязі, надали заперечення, згідно яких вказали, що уповноваженими особами Державної фінансової інспекції у Донецькій області проведена ревізія фінансово - господарської діяльності позивача за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року. За результатами вказаної ревізії встановлені фінансові порушення на загальну суму 287649,52 грн., з яких не усунутими залишаються порушення на суму 229594,00 грн. В ході проведення ревізії встановлено, що в порушення п.2 додатку до розділу 9 Галузевої угоди між Міністерством вугільної промисловості України, іншими державними органами, власниками, що діють у вугільній галузі та всеукраїнськими профспілковими організаціями вугільної промисловості, позивачем проведено виплату працівникам підприємства премії за результатами роботи на 2011 рік та 2013 рік, яка не передбачена Галузевою угодою на загальну суму 167911,00 грн. та проведено оплату єдиного державного соціального внеску на суму 61682,25 грн. Отже, премія за результатами роботи за 2011 рік та 2013 рік виплачена з порушенням діючого законодавства.

Представник третьої особи до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, будь - яких клопотань до суду не надав. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника третьої особи.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Позивач зареєстрований як юридична особа 10.01.2003 року виконавчим комітетом Макіївської міської ради Донецької області, ідентифікаційний код юридичної особи - 00159485, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 №297685.

Статус Державної фінансової інспекції в Україні, її функції та правові основи діяльності визначені Законом України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні"(далі - Закон).

Згідно статті 1 цього Закону здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Президентом України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю). Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, в період з 21 січня 2014 року по 07 березня 2014 року (із призупиненням з 08.02.2014 року по 16.02.2014 року) відповідно до п. 1.2.3.1 плану контрольно - ревізійної роботи апарату Держфінінспекції в Донецькій області на 1 квартал 2014 року, на підставі направлення на проведення ревізії від 20 січня 2014 року №150 Державною фінансовою інспекцією в Донецькій області проведена ревізія фінансово-господарської діяльності Третього воєнізованого гірничорятувального загону за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року.

За наслідками проведеної ревізії Державною фінансовою інспекцією в Донецькій області був складений акт №05.1-16/02 від 17.03.2014 року ревізії фінансово - господарської діяльності Третього воєнізованого гірничорятувального загону за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року.

14 квітня 2014 року на підставі вищезазначеного акту ревізії Державною фінансовою інспекцією в Донецькій області прийнято вимогу №05-05.1-10-14/4396 про усунення порушень, якою зобов'язано відповідача здійснити всі необхідні заходи для усунення встановлених ревізією порушень. Зазначеною вимогою від відповідача, серед іншого, вимагалося: стягнути зайво виплачену суму коштів на суму 167911,00 грн. з працівників підприємства, які зазначені у додатку №10 до акту ревізії від 17.03.2014 року №05.1-16/02, відповідно до норм чинного законодавства. В іншому випадку стягнути з осіб, які винні у зайвих грошових виплатах, кошти в порядку та розмірах встановлених ст. 133-136 КЗпП; провести перерахунок щодо сум внесків до Пенсійного фонду та повернути зайво сплачені кошти у сумі 61682,25 грн. або зарахувати в рахунок майбутніх платежів.

Інформацію про вжиті заходи було зобов'язано надіслати на адресу Державної фінансової інспекції в Донецькій області разом з копіями підтверджуючих документів в термін до 08 травня 2014 року.

Як вбачається з вищевказаного акту ревізії та пояснень представника відповідача, в ході проведення ревізії позивача встановлено, що в порушення п.2 Додатку до розділу 9 Галузевої угоди між Міністерством вугільної промисловості України, іншими державними органами, власниками, що діють у вугільній галузі та всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості від 03.07.2001 року, п.1 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» позивачем проведено виплату працівникам премії за результатами роботи на 2011 рік та 2013 рік, яка не передбачена Галузевою угодою на загальну суму 167911,00 грн. та проведено оплату єдиного державного соціального внеску на суму 61682,25 грн.

Відповідно до п.3.1 Галузевої угоди між Міністерством палива та енергетики України і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості України від 03.07.2001 року угода поширюється на працівників, що працюють на умовах найму на підприємствах, в об'єднаннях, компаніях, товариствах, організаціях і установах вугільної промисловості (видобувних, перероблювальних, шахтовуглебудівельних, вугільного машинобудування, ДВГРС, реструктуризації підприємств галузі, вуглегеології, галузевої науки, інших підприємствах виробничої та соціальної інфраструктури галузі), що належать до сфери управління Мінпаливенерго України та інших підприємств галузі, у тому числі і ті, що знаходяться у процедурі банкрутства згідно з Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12), незалежно від форм власності та господарювання (далі Підприємство), на учнів, що навчаються в галузевій системі підготовки і перепідготовки кадрів, а також на непрацюючих членів профспілок - інвалідів і пенсіонерів галузі, безробітних, звільнених з підприємств галузі.

Згідно п.3.2 вищевказаної Галузевої угоди Положення Угоди є обов'язковими до застосування при укладанні угод на рівні компаній, об'єднань (комбінатів), трестів, колективних і індивідуальних трудових договорів для всіх підприємств, що перебувають у сфері дії сторін, незалежно від форм власності та господарювання, а також під час розгляду трудових спорів.

Статтею 97 Кодексу законів про працю України, статтею 15 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами. У разі, коли колективний договір на підприємстві не укладено, роботодавець зобов'язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво органом.

Відповідно до п.3 Положення про порядок повідомної реєстрації галузевих і регіональних угод, колективних договорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №225 від 05.04.1994 року угода, колективний договір, що подаються на реєстрацію, повинні не суперечити вимогам чинного законодавства і умовам угод більш високого рівня, обов'язковим для всіх суб'єктів, що перебувають в сфері дії сторін, які їх підписали.

Згідно п.2 Додатку до розділу 9 вищезазначеної Галузевої угоди підприємствам, які не мають заборгованості з заробітної плати і в відповідності до затверджених планових показників є прибутковими, дозволяється установлювати в колективних договорах тарифні ставки, оклади, посадові оклади, надбавки, премії і винагородження вище визначених галузевою Угодою.

Премія за результатами роботи за рік не передбачена Галузевою угодою. Отже, оскільки позивач отримує фінансування з Державного бюджету, суд приходить до висновку, що виплата премії за результатами роботи за рік здійснена позивачем з порушенням норм діючого законодавства.

Відповідно до п.2.3.2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року N 5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 р. за N 114/8713 (далі - Інструкція №5 від 13.01.2004 року) визначені одноразові заохочення, не пов'язані з конкретними результатами праці (наприклад, до ювілейних та пам'ятних дат, як у грошовій, так і натуральній формі). Тобто зазначені премії у п.4.1.9 Положення про грошове забезпечення працівників державної воєнізованої гірничорятувальної служби та додатку 30 Галузевої угоди не пов'язані з конкретними результатами праці і віднесення премій за результатами роботи за рік до цієї групи заохочень здійснено позивачем з порушенням законодавства.

Крім того, у вищевказаній Інструкції відсутня премія за підсумками роботи за рік, а є винагороди за підсумками роботи за рік, яка не передбачена колективним договором, Галузевою угодою та Положенням №484, та є порушенням п.2 додатку до розділу 9 Галузевої угоди.

Інструкція №5 від 13.01.2004 року містить основні методологічні положення щодо визначення показників оплати праці, фактично нарахованої у формах державних статистичних спостережень з метою одержання об'єктивної статистичної інформації про розміри та структуру заробітної плати найманих працівників, а п.2 Закону України «Про оплату праці» визначає інші заохочувальні та компенсаційні виплати до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік.

Отже, винагорода за підсумками роботи за рік не передбачена Галузевою угодою та Положенням про грошове забезпечення особового складу державної воєнізованої гірничорятувальної служби у вугільній промисловості.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивачем премія працівникам за результатами роботи за 2011 рік та 2013 рік виплачена з порушенням вимог діючого законодавства.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень. Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, суд приходить до висновку про необґрунтованість позову Третього воєнізованого гірничорятувального загону до Державної фінансової інспекції у Донецькій області, третя особа - Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області про скасування п.2 вимоги №05-05.1-10-14/4396 від 14.04.2014 року, у зв'язку із чим відмовляє у задоволенні позову у повному обсязі.

На підставі статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати стягненню не підлягають.

Враховуючи викладене та керуючись Конституцією України, Законом України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" та ст. ст. 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні позову Третього воєнізованого гірничорятувального загону до Державної фінансової інспекції у Донецькій області, третя особа - Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області про скасування п.2 вимоги №05-05.1-10-14/4396 від 14.04.2014 року.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 24.06.2014 року, постанова в повному обсязі буде виготовлена 27.06.2014 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Суддя Загацька Т. В.