Постанова № 39527393, 24.06.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2014 р. Справа № 805/6535/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Олішевська В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області

до відповідача: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську

про: стягнення суми витрат на виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з 01.12.2014 року по 30.04.2014 року в розмірі 7158,08 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Управління Пенсійного фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську про стягнення суми витрат на виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з 01.12.2014 року по 30.04.2014 року в розмірі 7158,08 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 р. № 1105-XIV (далі - Закон № 1105) у разі настання страхового випадку на Фонд соціального страхування від нещасних випадків покладено обов'язки по своєчасному та повному відшкодуванню шкоди, заподіяної застрахованій особі внаслідок ушкодження її здоров'я або в разі смерті, виплачуючи особам, які перебували на її утриманні, пенсію по інвалідності (у зв'язку з втратою годувальника) внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Позивач зазначив, що УПФУ в м. Красноармійську на адресу відповідача направлялися акти щомісячної звірки по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з грудень 2013 року по квітень 2014 року в сумі 7158,08 грн., які не були прийняті Відділенням ФСС, а саме: по особах, які отримали травму за часів СРСР за межами України, пенсії у випадку коли на час смерті годувальника утриманець був праценздатним, пенсії по втраті годувальника інваліда з дитинства, пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві за відсутності звернення за виплатами до Фонду ССНВВ, пенсія по втраті годувальника за відсутності родинного зв'язку, допомоги на поховання сім'ї померлого.

У зв'язку з чим, позивач просив суд стягнути з відповідача суму витрат на виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з грудня 2013 року по квітень 2014 року в сумі 7158,08 грн.

Представник позивача через канцелярію суду надав заяву відповідно до якої просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та розглянути справу в порядку письмового провадження.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував надавши заперечення на позовну заяву. Через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Управлінням Пенсійного фонду України в м. Красноармійську до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську направлен акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за грудень 2013 року - квітень 2014 року.

Відділенням Фонду не прийняті до відшкодування витрати, здійснені УПФУ в період з грудня 2013 року по квітень 2014 року, на загальну суму 7158,08 грн., в тому числі:

- по особах, які отримали травму за часів СРСР за межами України - 2307,35 грн.;

- пенсії у випадку, коли на час смерті годувальника утриманець був працездатний - 1496,50 грн.;

- пенсії по втраті годувальника інвіліда з дитинства - 318,40 грн.;

- пенсії по інвалідності внаслідокнещасного випадку на виробництві за відсутності звернення за виплатами до Фонду ССНВВ - 687,70 грн.;

- пенсії по втраті годувальника за відсутності родинного зв'язку - 750 грн.;

- допомога на поховання сім'ї померлого - 1598,13 грн.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсійне забезпечення громадян здійснюється органами Пенсійного Фонду України.

Статтею 81 цього Закону визначено, що призначення та виплата пенсій, у тому числі, пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання здійснюється органами Пенсійного Фонду.

Згідно пункту 4 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого Постановою Правління Пенсійного Фонду України та Правління Фонду Соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.05.2003 року за № 376/7697 (далі - Порядок), відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячно цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім і померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію, сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

З набранням чинності Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV (надалі Закон № 1105), обов'язок відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті при настанні страхового випадку, зокрема, виплати йому або особам, які перебувають на його утриманні пенсій по інвалідності у зв'язку із втратою годувальника, покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Тобто, чинним законодавством саме на відповідача у справі - Фонд соціального страхування покладений обов'язок щодо відшкодування шкоди при настанні страхового випадку.

Відповідно до п. 2 Порядку, він визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд соціального страхування від нещасних випадків) Пенсійному фонду України (далі - Пенсійний фонд) витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків.

Пунктом 5 Порядку встановлено, що органи Пенсійного фонду щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (додаток 1), та списку померлих осіб і осіб, знятих з обліку з інших причин, які отримували пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (додаток 2), проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах та містах обласного значення звірку витрат за особовими справами потерпілих, складають акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (додаток 3), у якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Згідно п. 6 зазначеного Порядку Головні Управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі акта щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Відповідно до статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. Страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутись до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Згідно із частиною 16 статті 34 вказаного Закону, виплата пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання провадиться потерпілому відповідно до законодавства про пенсійне забезпечення, крім випадків, передбачених пунктом 2 статті 8 та статтею 9 цього Закону.

Частиною 3 статті 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання призначається відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Як вбачається з позовної заяви позивач не визнає суму пенсій, виплачених постраждалим на виробництві ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, так як трудове каліцтво отримано ними за межами України.

Судом з матеріалів справи встановлено по особам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 наступне.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 постраждала внаслідок нещасного випадку, який стався 13 грудня 1977 року на Хлібній базі 46, ст. Єгоршино, Свердловської області, що підтверджується актом про нещасний випадок на виробництві за № 5; їй призначена пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, що встановлено на підставі розпорядження від 19.05.2014 року № 101925. Причинний зв'язок між інвалідністю ОСОБА_1 та отриманою нею травмою підтверджений висновками МСЕК.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 постраждала внаслідок нещасного випадку, який стався 12 червня 1980 року в Осетровському річковому порту, м. Усть-Кут, Іркутської області, що підтверджується актом про нещасний випадок на виробництві за № 10/4; їй призначена пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, що встановлено на підставі розпорядження від 19.05.2014 року № 105235. Причинний зв'язок між інвалідністю ОСОБА_2 та отриманою нею травмою підтверджений висновками МСЕК.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 постраждав внаслідок нещасного випадку на виробництві, який стався 11 вересня 1987 року в Ростовському призалізничному поштамті, м. Ростов, що підтверджується актом про нещасний випадок на виробництві за № 6; йому призначена пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, що вбачається з розпорядження від 28.10.2011 року № 131. Причинний зв'язок між інвалідністю ОСОБА_3 та отриманою ним травмою підтверджений висновком МСЕК.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 постраждав внаслідок нещасного випадку на виробництві, який стався 5 червня 1989 року на Чаунській ГФЕ ПТО "Севвостгеологія", м. Певек, що підтверджується актом про нещасний випадок на виробництві; йому призначена пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, що підтверджується розпорядження від 19.05.2014 року № 106141. Причинний зв'язок між інвалідністю ОСОБА_4 та отриманою ним травмою підтверджений висновками МСЕК.

Згідно ч. 2 ст. 2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності" особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійних захворювань, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

При цьому право на таке забезпечення, яке встановлено в Україні, не залежить від того, у якій з колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві з застрахованою особою або виникло професійне захворювання, пов'язане з виконанням нею трудових обов'язків.

Відповідно п. "а" ст. 27 Закону України "Про пенсійне забезпечення " громадянам України - переселенцям з інших держав, які не працювали в Україні, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійних захворювань призначаються незалежно від стажу роботи.

Згідно п. 3 розділу XI Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності " відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги.

Абзацом третім пункту 3 розділу XI цього Закону встановлено, що вся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності цим Законом підприємства, установи та організації не відшкодували матеріальної і моральної (немайнової) шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами і організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника - Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Таким чином, обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відшкодувати потерпілим на виробництві та членам їх сімей матеріальну і моральну (немайнову) шкоду, заподіяну ушкодженням здоров'я, не залежить від сплати Фонду страхових внесків підприємств, на яких ушкоджено здоров`я потерпілого.

Як вбачається з абз. 7 пункту 3 розділу XI Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності ", Фонд соціального страхування від нещасних випадків є правонаступником державного, галузевих та регіональних фондів охорони праці, передбачених статтею 21 Закону України "Про охорону праці", які ліквідуються.

Відшкодуванню підлягають пенсії, призначені відповідно до пунктів "а", "в", "г" статті 26, статей 37, 38, та пенсії, виплачені відповідно до статей 91, 92 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в разі настання страхових випадків.

Відповідно ст. 1 Угоди "Про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у сфері пенсійного забезпечення" від 13 березня 1992 року, пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць даної Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Статтею 3 Угоди встановлено, що всі витрати, пов'язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за даною Угодою, несе держава, яка надає забезпечення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, яка стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР, а в разі виплати такої органами Пенсійного фонду України - відшкодувати останньому витрати, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, а тому позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Кіровському районі м. Донецька про стягнення заборгованості з відшкодування основного розміру пенсії та цільової грошової допомоги на прожиття, виплаченої за період з грудня 2013 року по квітень 2014 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 підлягають задоволенню.

Крім того суд зазначає, що щомісячна цільова допомога виплачується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2003 року № 544 "Про підвищення розмірів трудових пенсій".

Вирішуючи питання, чи здійснюються ці виплати за рахунок коштів Фонду, суд врахує те, що страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності.

Одним з основних принципів страхування від нещасного випадку є цільове використання коштів, які відповідно до ст.46 Закону № 1105 не формуються за рахунок Державного бюджету України, не включаються до його складу та використовуються виключно за їх прямим призначенням.

Зважаючи на особливості фінансування страхування від нещасного випадку, виключно цільове використання цих коштів та враховуючи те, що цільова допомога як окремий вид соціальної допомоги не входить до складу розміру пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, Фонд не може нести витрати на виплату щомісячної цільової допомоги.

Зважаючи на викладене, позовні вимоги УПФУ про стягнення з Відділення Фонду витрат на виплату ОСОБА_3 за спірний період цільової грошової допомоги в сумі 206,05 грн. не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача витрат на виплату пенсії ОСОБА_5, ОСОБА_6 суд зазначає наступне.

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, який відповідно до розпорядження № 102958 від 19.05.2014 року призначена пенсія у зв'язку з втратою годувальника. На день смерті годувальника, чоловіка ОСОБА_7, ОСОБА_5 виповнилося 29 років. Доказів непрацездатності вказаної особи на момент смерті годувальників суду не надано.

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6 призначена пенсія у зв'язку з втратою годувальника, що встановлено на підставі розпорядження від 19.05.2014 року № 172383. Доказів непрацездатності вказаної особи на момент смерті годувальників суду не надано.

Також частиною 1 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " визначено, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Статтею 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності " (надалі Закон) визначений перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків у разі настання страхового випадку.

Відповідно статті 28 Закону, страховими виплатами є грошові суми, які згідно із статтею 21 цього Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

Зазначені грошові суми складаються із:

1) страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата);

2) страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого);

3) страхової виплати пенсії по інвалідності потерпілому;

4) страхової виплати пенсії у зв'язку з втратою годувальника;

5) страхової виплати дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності;

6) страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.

Згідно із статтею 33 Закону, у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з підпунктом "д" пункту 1 частини першої статті 21 цього Закону) мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті.

Такими непрацездатними особами є :

1) діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років;

2) жінки, які досягли 55 років, і чоловіки, які досягли 60 років, якщо вони не працюють;

3) інваліди - члени сім'ї потерпілого на час інвалідності;

4) неповнолітні діти, на утримання яких померлий виплачував або був зобов'язаний виплачувати аліменти;

5) непрацездатні особи, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право.

Право на одержання страхових виплат у разі смерті потерпілого мають також дружина (чоловік) або один з батьків померлого чи інший член сім'ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли 8-річного віку.

Пенсія у разі смерті годувальника призначається і виплачується згідно із законодавством.

В зв'язку з чим суд зазначає, що відповідач правомірно відмовився відшкодовувати витрати з виплати пенсії у зв'язку із втратою годувальника, оскільки на час смерті годувальника вищезазначеним особам не виповнилось 55 років та у матеріалах справи відсутні докази непрацездатності цих осіб.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача витрат по особовій справі ОСОБА_9 та ОСОБА_10 суд зазначає наступне.

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_7, постраждав внаслідок нещасного випадку на виробництві, який стався 5 квітня 1985 року в КП "Нове життя", с. Мигалки, Бородянського району, Київської області, що встановлено на підставі акта про нещасний випадок на виробництві № 1, йому призначена пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, про що свідчить розпорядження від 19.05.2014 року № 133815. Крім того, зі змісту згаданого розпорядження слідує, що 14 серпня 1985 року ОСОБА_9 встановлена тертя група інвалідності з причини трудового каліцтва.

ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_8, є сином ОСОБА_12, що підтверджено свідоцтвом про народження. ОСОБА_12 загинув внаслідок нещасного випадку на виробництві, який стався 29 серпня 1952 року на шахті № 12-13 тресту "Макіїввугілля", про що свідчить акт про нещасний випадок на виробництві та свідоцтво про смерть ОСОБА_10 призначена пенсія по втраті годувальника, що встановлено на підставі розпорядження від 19.05.2014 року № 166955. На день смерті годувальника ОСОБА_10 виповнилося 3 роки. Крім того, 09 липня 1967 року ОСОБА_10 встановлена друга група інвалідності, його визнано інвалідом дитинства, про що свідчить розпорядження від 19.05.2014 року № 166955 та виписки із акту огляду у МСЕК.

Як встановлено судом, ОСОБА_10 на день смерті годувальника виповнилося 3 роки, крім того він є інвалідом дитинства, причиною смерті його годувальника (батька) був нещасний випадок на виробництві, тобто страховий випадок, страхувальником за яким є Фонд, в зв'язку з чим суд зазначає, що в розумінні ст.33 Закону № 1105 вказана має право на одержання щомісячних страхових виплат за рахунок коштів Фонду.

Щодо вимог Пенсійного фонду про стягнення з Відділення Фонду витрат на виплату пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві ОСОБА_9 суд зазначає, що він постраждав під час нещасного випадку на виробництві, внаслідок чого став інвалідом, в зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача витрат по особовим справам ОСОБА_13 суд зазначає наступне.

ОСОБА_14 загинув внаслідок нещасного випадку на виробництві, який стався 08 березня 2010 року на дільниці № 5 Вугільної компанії "Шахта "Красноармійська-Західна № 1", смт. Удача, що підтверджується актом про нещасний випадок на виробництві № 34 та свідоцтвом про смерть.

Рішенням Димитровського міського суду Донецької області від 03 серпня 2010 року по справі № 2-4016/10 встановлений факт перебування ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_9, на утриманні її вітчима ОСОБА_14, на УПФУ покладений обов'язок призначити ОСОБА_16 пенсію на ОСОБА_15 у зв'язку з втратою годувальника, зазначене рішення набрало законної сили. Факт призначення ОСОБА_16 пенсії по втраті годувальника підтверджується розпорядженням від 07 березня 2013 року № 169027.

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 15 жовтня 2010 року встановлений факт того, що ОСОБА_16 та ОСОБА_14 до дня його смерті проживали однією сім'єю та вели спільне господарство.

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 11 жовтня 2011 року по справі № 2-1414/11, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 27 січня 2012 року по справі № 22-991-2012, відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_16 до Відділення Фонду про призначення одноразової допомоги та щомісячних страхових виплат у зв'язку зі смертю годувальника. Під час розгляду вказаної справи судом встановлено, що на день смерті чоловіка ОСОБА_16 знаходилась в трудових відносинах з Територіальним управлінням Державної судової адміністрації у Донецькій області та перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

В зв'язку з чим суд зазначає, що ОСОБА_16 отримує пенсію по втраті годувальника на доньку ОСОБА_15 за рішенням суду, проте остання не є донькою годувальника ОСОБА_14.

Таким чином, позовні вимоги УПФУ про стягнення з Відділення Фонду витрат на виплату пенсії по втраті годувальника за спірний період ОСОБА_16 в сумі 750,00 грн. - основний розмір пенсії, не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог позивача на виплату допомоги на поховання суд зазначає наступне.

ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_10 з 18.05.2007 року отримував пенсію по інвалідності в наслідок трудового каліцтва, помер ІНФОРМАЦІЯ_14.

ОСОБА_18, ІНФОРМАЦІЯ_11 з 20.04.2005 року отримував пенсію по інвалідності в наслідок трудового каліцтва, помер ІНФОРМАЦІЯ_15.

ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_12, з 13.05.2011 року отримував пенсію, пенсію по інвалідності в наслідок трудового каліцтва, помер ІНФОРМАЦІЯ_16

ОСОБА_20 ІНФОРМАЦІЯ_13 з 12.02.1998 року отримував пенсію по інвалідності в наслідок трудового каліцтва, помер ІНФОРМАЦІЯ_17.

Відповідно до частини 8 статті 34 Закону № 1105 у разі смерті потерпілого від нещасного випадку або професійного захворювання витрати на його поховання несе Фонд згідно з порядком, визначеним Кабінетом Міністрів України.

«Порядком проведення витрат на поховання у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2001 року № 826 та постановою правління Фонду від 03 жовтня 2008 року № 45 «Про витрати на поховання та пов'язані з цим ритуальні послуги у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання» визначено, що витрати на поховання провадяться у разі смерті потерпілого, що настала за обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України.

За приписами ст. 13 Закону № 1105 страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у статті 14 цього Закону, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг.

Також суд зазначає, що частиною 9 статті 34 Закону № 1105, встановлено, що у разі смерті потерпілого причинний зв'язок його смерті з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я має підтверджуватися висновками відповідних медичних закладів.

Інструкцією про встановлення причинного зв'язку смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом, затвердженою наказом Міністерства охороною здоров'я України від 15 листопада 2005 року № 606, встановлено, що органом, який встановлює причинний зв'язок смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом, є МСЕК.

На підставі викладеного на відповідача покладено обов'язок щодо відшкодування позивачу допомоги на поховання у випадку, коли особа, яка отримує цю допомогу, перебувала на утриманні померлого або мала на день його смерті право на одержання від нього утримання, та причинний зв'язок смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом підтверджено висновками МСЕК.

Суд зазначає, що в матеріалах матеріалах справи відсутні висновоки МСЕК про причино-наслідковий зв'язку смерті потерпілого з професійним захворюванням.

В зв'язку з вищевикладеним суд приходить до висновку, що не має підстав про зобов'язання відшкодовувати витрати Фондом на поховання ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 відповідно до Закону № 1105.

Крім того, вищезазначені обставини були встановлені Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 28.02.2014 року по справі № 805/1264/14 за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську про стягнення заборгованості в сумі 8011,13 грн. Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.04.2014 року Постанова Донецького окружного адміністративного суду від 28.02.2014 року по справі № 805/1264/14 залишена без змін.

Частиною 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За приписами ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача щодо стягнення суми витрат з виплати пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захвоювання підлягають частковому задоволенню по особам: ОСОБА_1 - 512,40 грн. (основний розмір пенсії), ОСОБА_2 - 585,95 грн. (основний розмір пенсії), ОСОБА_3 - 252,95 грн. (основний розмір пенсій), ОСОБА_4 - 750 грн. (основний розмір пенсії), ОСОБА_10 - 318,40 грн. (317,15 грн. - основний розмір пенсії, 1,25 грн. - доставка), ОСОБА_9 - 687,80 грн. (682,40 грн. - основний розмір пенсії, 5,40 грн. - доставка), всього в сумі 3104,10 грн.

В іншій частині позовних вимог суд відмовляє.

Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалено на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, судовий збір з відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень, не стягується.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську про стягнення суми витрат на виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з 01.12.2014 року по 30.04.2014 року в розмірі 7158,08 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Красноармійську (85300, Донецька область, м. Красноармійськ, проу. Мостовий, 30, код ЄДРПОУ 25968458) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області (85302,, Донецька облвсть, м. Красноармійськ, вул. Свердлова, 154, код ЕДРПОУ 37869345) витрат на виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання по особам: ОСОБА_1 - 512,40 грн. (основний розмір пенсії), ОСОБА_2 - 585,95 грн. (основний розмір пенсії), ОСОБА_3 - 252,95 грн. (основний розмір пенсій), ОСОБА_4 - 750 грн. (основний розмір пенсії), ОСОБА_10 - 318,40 грн. (317,15 грн. - основний розмір пенсії, 1,25 грн. - доставка), ОСОБА_9 - 687,80 грн. (682,40 грн. - основний розмір пенсії, 5,40 грн. - доставка), всього в сумі 3104 (три тисячі сто чотири) гривні 10 копійок.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Олішевська B.В.