Постанова № 39526244, 24.06.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2014 р. Справа № 814/5085/13-а

Категорія: 5.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Єнтіна А. П.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Семенюк Г.В. судді - Потапчук В.О. судді - Коваль М.П.при секретаріПолянській А.М.

за участю сторін: Миколаївська митницяСенік С.І. (довіреність)ТОВ „Техноторг"Простяков Є.О. (довіреність)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Миколаївської митниці Міндоходів на Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2014 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Техноторг" до Миколаївської митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішення від 15.10.2013р. № 504070000/2013/000010/1, визнання протиправним та скасування картки відмови у митному оформлені товарів від 15.10.2013р. № 504070000/2013/00042, -

встановиЛА:

Позивач звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Миколаївської митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішення від 15.10.2013р. № 504070000/2013/000010/1, визнання протиправним та скасування картки відмови у митному оформлені товарів від 15.10.2013р. № 504070000/2013/00042.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2014 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів № 504070000/2013/000010/1 від 15.10.2013р., прийняте митним постом „Костянтинівна" Миколаївської митниці Міндоходів. Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 504070000/2013/000010/1 від 15.10.2013р. прийняту митним постом „Костянтинівна" Миколаївської митниці Міндоходів.

Миколаївська митниця Міндоходів не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2014 року.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, незаконним та прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Крім того, відповідач зазначає, що судом першої інстанції під час розгляду справи не було досліджено усі обставини справи.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційних скарг, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

Судом першої інстанції встановлено, що 15.10.2013 року Митним постом "Костянтинівка" Миколаївської митниці Міндоходів було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів, в якому визначено щодо імпортованого позивачем товару - зернової жниварки 24GHCP (7,3 метра), 2013 року випуску, призначена для агрегатування та роботи в складі зернозбиральних комбайнів New Holland для збирання зернових колосових культур, що метод за ціною договору (контракту) не застосовується у зв'язку з тим, що заявлено неповні відомості про митну вартість товару, використані декларантом відомості не підтверджено документально, не надано документів передбачених частиною 3 ст. 53 Митного кодексу України та відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості.

Також, у рішенні визначено, що за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібним аналогічним товаром, який продано на експорт в Україну і час експорту збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. Та взято ціну, визначену в митній декларації ВМД від 10.10.2013 року № 100270000/2013/2110002.

15.10.2013 року прийнято Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №504070000/2013/00042 на підставі п.2,6 ст.54 Митного кодексу України, так як заявлена митна вартість товару №1МД не може бути визнана з причин вказаних в рішенні про коригування митної вартості товару.

Відповідно до частини першої статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 52 Митного кодексу України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Пунктом 2 частини 2 статті 52 Митного кодексу України встановлено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Також, відповідно до ч. 4, 8 ст. 52 Митного кодексу України у випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Частиною 1 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів визначено у частині другій статті 53 Митного кодексу України.

На підставі п.3 ст.53 Митного Кодексу України під час митного оформлення товару для прийняття рішення про визначення митної вартості митницею були витребувані додаткові документи:

1) виписку з бухгалтерської документації щодо оплати складових митної вартості.

2) висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару.

3) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи).

Суд першої інстанції у своїй постанові зазначив, що в зв'язку, з ненаданням страхових документів, було застосовано ч. 3 ст. 53 МК України та затребувано документи.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-УІ, встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

ТОВ «Техноторг» було надано лише один з витребуваних додаткових документів, а саме виписку з бухгалтерської документації.

Посадовою особою митного органу було проаналізовано наданий Позивачем додатковий документ та встановлено, що вказаний додатковий документ не завірений належним чином, (жодного відтиску печатки, (підпису), який би підтверджував справжність здійснення операції)

Згідно з ч.4 статті 57 Митного кодексу України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у коленого з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 1, 2 ст. 64 Митного кодексу України, які встановлюють порядок визначення митної вартості з використанням резервного методу, передбачено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Відповідно до ч.9 ст. 55 МК України у разі надання декларантом додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів.

Статтею 49 Митного кодексу надано визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, - це вартість товару, що використовуються для митних цілей, які базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митницею визначено митну вартість із застосуванням методу за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів згідно зі ст. 60 Митного кодексу.

Враховуючи вищевикладені причини, та положення частини 6 статті 54 Митного кодексу України, Південною митницею була видана картка відмови у митному оформлені товарів.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „Техноторг" про визнання протиправним та скасування рішення від 15.10.2013р. № 504070000/2013/000010/1, визнання протиправним та скасування картки відмови у митному оформлені товарів від 15.10.2013р. № 504070000/2013/00042 належним чином не обґрунтовані, не підтверджені наявними у справі матеріалами та задоволенню не підлягають.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Миколаївської митниці Міндоходів, - задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2014 року по справі № 814/5085/13-а, - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволені позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю „Техноторг", - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Постанову складено у повному обсязі - 25 червня 2014 року.

Головуючийсуддя Г.В. Семенюк суддя В.О. Потапчук суддя М.П. Коваль