Ухвала суду № 39526253, 24.06.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2014 р. Справа № 815/8137/13-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Балан Я. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Семенюк Г.В. судді - Потапчук В.О. судді - Коваль М.П.при секретаріПолянській А.М.

за участю сторін: ТОВ „Карнавал-Юг"Будяна О.В. (довіреність)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю „Карнавал-Юг" на Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 січня 2014 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Карнавал-Юг" до державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановиЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом до державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними дій щодо складання акту «Про результати камеральної перевірки достовірності декларування залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду з податку на додану вартість ТОВ „Карнавал-Юг" за серпень 2013 року» та щодо зроблення висновків в цьому акті камеральної перевірки про порушення з боку ТОВ „Карнавал-Юг" п. 200.4 ст. 200 та п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від'ємного значення податку на додану вартість за серпень 2013 року у розмірі 1 269 263 грн. 00 коп., протиправними та незаконними; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області № 0003992201 від 08.11.2013 року; стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ „Карнавал-Юг" судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 4 588 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 15 січня 2014 року у задоволені адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю „Карнавал-Юг" відмовлено повністю.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Карнавал-Юг" не погодившись з постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 січня 2014 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, незаконним та прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Крім того, позивач зазначає, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «КАРНАВАЛ-ЮГ» зареєстроване у встановленому законодавством порядку, знаходиться на обліку в органах податкової служби та зареєстрований платником податку на додану вартість (а.с. 11-13).

З матеріалів справи вбачається, що на підставі п. 76.1 ст. 76, п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010 року (надалі - Податковий кодекс України), службовою особою відповідача проведено камеральну перевірку достовірності декларування залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду з податку на додану вартість ТОВ «КАРНАВАЛ-ЮГ» у сумі 1 380 173 грн. 00 коп., відображених у податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2013 року від 20.09.2013 року № 9059292753 та уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість до податкової декларації за серпень 2013 року № 9065767277 від 17.10.2013 року, за результатами якої складено акт№ 600/22-01 від 18.10.2013 року (а.с. 14-22).

Не погоджуючись з висновками акту перевірки, ТОВ «КАРНАВАЛ-ЮГ» до ДПІ у Київському районі м. Одеси були подані заперечення до акту за вих. № 29/10-1 від 30.10.2013 року, за результатами розгляду яких, висновки акту перевірки в частині наданих заперечень податковим органом були залишені без змін (а.с. 23-28).

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003992201 від 08.11.2013 року, щодо зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1 269 263 грн. 00 коп. за порушення п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями (а.с. 29).

Як вибачається з матеріалів справи, ТОВ «КАРНАВАЛ-ЮГ» до ДПІ у Київському районі м. Одеси подано податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2013 року від 18.09.2013 року за № 9059292753 від 20.09.2013 року з додатками: уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість з виправленням самостійно виявлених помилок № 9065767277 від 17.10.2013 року, довідка про залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2) від 17.10.2013 року, розрахунок суми бюджетного відшкодування (ДЗ) від 17.10.2013 року, довідки про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2) від 18.09.2013 року, розрахунок суми бюджетного відшкодування (ДЗ) від 18.09.2013 року, розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5). Відповідно до вказаних документів, позивачем задекларовано суму залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду з податку на додану вартість, яку сформовано з урахуванням залишку від'ємного значення податкового поточного звітного (податкового) періоду складає 1 380 173 грн. 00 коп., в тому числі: липень 2008 року - 1 228 053 грн. 00 коп., серпень 2008 року - 16 211 грн. 00 коп., вересень 2008 року -23 407 грн. 00 коп., серпень 2009 року - 647 грн. 00 коп., травень 2010 року - 8 грн. 00 коп., червень 2010 року - 408 грн. 00 коп., липень 2010 року - 108 грн. 00 коп., серпень 2008 року - 421 грн. 00 коп., вересень 2010 року - 21 268 грн. 00 коп., листопад 2010 року -274 грн. 00 коп., березень 2011 року - 473 грн. 00 коп., квітень 2011 року -65 743 грн. 00 коп., травень 2011 року - 12 109 грн. 00 коп., липень 2011 року - 2 269 грн. 00 коп., серпень 2011 року - 5 129 грн. 00 коп., листопад 2011 року -422 грн. 00 коп., березень 2012 року - 551 грн. 00 коп., листопад 2012 року -868 грн. 00 коп., грудень 2012 року - 213 грн. 00 коп., січень 2013 року - 485 грн. 00 коп., липень 2013 року - 1 106 грн. 00 коп. (а.с. 30-48).

У суді першої інстанції представник відповідача пояснив, що у ході проведення перевірки, аналізом результатів опрацювання податкової декларації та уточнюючого розрахунку за звітний (податковий період), за наслідками якого виникло від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, та результатів податкових декларацій за звітні податкові періоди починаючи з періоду, за наслідками якого виникло від'ємне значення до періоду, у якому заявлено бюджетне відшкодування податку на додану вартість включно, було встановлено не підтвердження залишку від'ємного значення на суму 1 269 263 грн. 00 коп.

Перевіркою правомірності визначення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду з податку на додану вартість, відображених у податковій декларації та уточнюючому розрахунку за серпень 2013 року (з додатками) встановлено завищення, в порушення п. 102.5 ст. 102, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду з податку на додану вартість на вищевказану суму у серпні 2013 року.

Згідно п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає статі (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.3 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то по-перше, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченні отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів послуг; по друге залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пунктом 200.6 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку мопсе прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 ст. 200 цього Кодексу . Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Згідно п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання. Пунктом 46.5, в редакції, що була чинна на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що форма податкової декларації встановлюється центральним органом державної податкової служби за погодженням з Міністерством фінансів України.

Наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 № 1492 затверджені форма та Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин (далі Порядок № 1492).

Таким чином, заповненням податкової декларації реалізуються зокрема положення ст. 200 ПК України щодо порядку визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), строки проведення розрахунків. Саме в податковій декларації платник податків відображає реалізацію своїх прав та обов'язків по сплаті ПДВ, нарахуванню податкового кредиту, бюджетного відшкодування у порядку встановленому законодавством.

Згідно з пунктами 4.6.3-4.6.5 Порядку № 1492, якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту (заповнено рядок 19 декларації), така сума враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з ПДВ, а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 20.2 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду). Якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення (рядок 22 декларації), подається (Д2) (додаток 2).

Платники, які відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість та заповнили рядок 22 декларації, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та подають (Д3) (додаток 3). Значення рядка 3 (Д3) (додаток 3) переноситься до рядка 23 декларації за поточний звітний (податковий) період. Залежно від обраного платником напряму повернення суми бюджетного відшкодування (на рахунок цього платника у банку або у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів) така сума вказується або в рядку 23.1, або у рядку 23.2, або частково розподіляється у рядках 23.1 та 23.2 декларації.

Відповідно до п. 4.6.6 залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем включено до рядка 24 декларації з податку на додану вартість за серпень 2013 року залишок від'ємного значення за період, у тому числі, з липня 2008 року по серпень 2010 року, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в сумі 1 269 263 грн. 00 коп.

У свою чергу, п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України передбачено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Відповідач обґрунтовує правомірність винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення тим, що з урахуванням встановлених під час перевірки обставин, з аналізу норм податкового законодавства, які регулюють спірні правовідносини вбачається два шляхи отримання бюджетного відшкодування: зарахування суми платнику повної суми бюджетного відшкодування до зменшення податкових зобов'язань по цьому податку в наступних податкових періодахщовернення повної суми бюджетного відшкодування на рахунок платника. При цьому платником, у кожному звітному періоді можливе застосування лише єдиного з цих шляхів, а зміну задекларованого напряму до відшкодування сум податку на додану вартість Податковим кодексом України не передбачено.

У разі, якщо платник податку не дотримувався цих вимог та не включав оплати попередніх періодів в розрахунок суми бюджетного відшкодування в відповідному звітному періоді, це являється порушенням Податкового кодексу України, така своєчасно не заявлена сума від'ємного значення відповідно до пп. «а» п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України визначається сумою бюджетного відшкодування по результатах періоду його виникнення, від відшкодування якої добровільно відмовляється такий платник податку.

З урахуванням встановлених в судовому засіданні обставин на підставі наведених норм чинного податкового законодавства, колегія суддів погоджується з позицією відповідача та вважає, що податковим органом було правомірно встановлено порушення позивачем п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, а саме у декларації за серпень 2013 року завищено значення у ряд. 24 (залишок від'ємного значення який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду) у сумі - 1 269 263 грн. 00 коп.

Щодо посилання позивача на протиправність дій податкового органу щодо складання акту та викладення у ньому відповідних висновків, суд зазначає, що відповідно до вимог пп. 75.1.1 ст. 75 Податкового кодексу України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях платника податків.

Камеральна перевірка проводиться посадовими особами податкового органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюються відповідно до вимог ст. 86 цього Кодексу (ст. 76 Податкового кодексу України).

Пунктом 86.2 ст. 86 Податкового кодексу України встановлено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках. Який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органу державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 цього Кодексу.

Таким чином, з наведеного вбачається, що дії податкового органу щодо проведення камеральної перевірки є правомірними та такими, які вчинені на підставі та у межах, передбачених законодавством. Перевіряючий, відповідно до наданих йому повноважень, за результатами перевірки дійшов висновку про наявність порушень у позивача при складанні податкової звітності, а відтак правомірно, відповідно до п. 86.2 ст. 86 Податкового кодексу України ним було складено акт з викладенням та обґрунтуванням встановлених порушень.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „Карнавал-Юг" про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення належним чином не обґрунтовані, не підтверджені наявними у справі матеріалами задоволенню не підлягають.

Доводи апеляційних скарг висновків суду першої інстанції не спростовують.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Карнавал-Юг", - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 січня 2014 року по справі № 815/813713-а, - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Ухвалу складено у повному обсязі - 25 червня 2014 року.

Головуючийсуддя Г.В. Семенюк суддя В.О. Потапчук суддя М.П. Коваль