Постанова № 39525461, 24.06.2014, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.06.2014 року Справа № 922/144/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кузнецової І.Л. (доповідача),

суддів: Дарміна М.О., Широбокової Л.П.,

секретар судового засідання: Ревкова Г.О.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з’явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином ;

від відповідача: не з’явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Навчальний виробничо-дослідний центр "Агротех" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.04.2014р. у справі №922/144/14

за позовом приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "Юнітек", м.Харків

до товариства з обмеженою відповідальністю "Навчальний виробничо-дослідний центр "Агротех", с.Широчани Апостолівського району Дніпропетровської області

про стягнення 287 363грн.69 коп.

ВСТАНОВИВ:

- рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 08.04.2014р. у справі №922/144/14 (суддя Бєлік В.Г.) позов приватного підприємства (далі-ПП)"Науково-виробнича фірма "Юнітек" задоволено частково, з товариства з обмеженою відповідаль-ністю (далі-ТОВ) "Навчальний виробничо-дослідний центр "Агротех" на користь позивача стягнуто 138079грн.05коп. основного боргу, 6934грн.22коп. пені та 13437грн.56коп. штра-фу, в частині стягнення з відповідача штрафу в сумі 194691грн.46коп., який обчислено за кожний день прострочення в розмірі 1 процента з несплаченої у строк вартості товару та 49841грн.42коп., на які збільшено ціну несплаченого товару в позові відмовлено;

- приймаючи рішення, господарський суд виходив з обставин невиконання відповідачем зобов"язань за договором №ТКз028 від 18.03.2013р. в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару;

- не погодившись з рішенням суду, ТОВ"Навчальний виробничо-дослідний центр "Агротех" подало апеляційну скаргу, в якій просить це рішення скасувати, прийняти нове рішення та відмовити в задоволенні позову в повному обсязі;

- 06.06.2014р. ТОВ"Навчальний виробничо-дослідний центр"Агротех" подана уточнена апеляційна скарга;

- в уточненій скарзі йдеться про неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, про прийняття оскаржуваного рішення за відсутності представника відповідача, який не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що позбавило останнього надати докази і заперечення по справі, про вірне встановлення судом обставин стосовно наявності у відповідача заборгованості за договором поставки товарів, однак у зв"язку з несвоєчасним повідомленням про розгляд справи відповідач не мав можливості викласти та підтвердити відповідними доказами обставини справи, які відповідно до положень ст.233 Господарського кодексу України мали бути взяті до уваги та причини неналежного виконання зобов"язання, а також про те, що враховуючи складне матеріальне становище апелянта, часткове виконання зобов"язань за договором та на підставі ст.83 Господарського процесуального кодексу України, ст.233 Господарського кодексу України та ст.551 Цивільного кодексу України сума штрафних санкцій стягнутих за рішенням суду повинна бути зменшена;

-у цьому зв"язку в уточненій апеляційній скарзі містяться вимоги про зміну рішення господарського суду в частині стягнутих сум пені та штрафу шляхом прийняття рішення про стягнення з відповідача на користь позивача пені в сумі 500грн. і штрафу в сумі 1000грн.;

- скаржником заявлено клопотання про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі господарського суду Харківської області №922/1810/14 за позовом ТОВ"Навчальний виробничо-дослідний центр "Агротех" до ПП"Науково-виробнича фірма "Юнітек" про визнання недійсним договору постачання товарів №ТКз028 від 18.03.2013р.;

- представник скаржника в судові засідання не з"явився;

- на адресу апеляційного суду скаржником направлено клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв"язку з неможливістю забезпечити явку представника внаслідок призначення на 24.06.2014р. розгляду справи №922/1810/14 господарським судом Харківської області;

- позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на безпідставність доводів скаржника та одночасно вказуючи на необґрунтовану відмову господарським судом в задоволенні вимоги про стягнення штрафу в розмірі 1 процента від несплаченої у строк суми за кожний день прострочення;

- представник позивача в судове засідання не з"явився;

- позивачем заявлено клопотання про розгляд справи на підставі документів, які знаходяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача в судовому засіданні 27.05.2014р., колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.03.2013р. ПП"Науково-виробнича фірма "Юнітек" (постачальником) та ТОВ"Навчальний виробничо-дослідний центр "Агротех" (покупцем) укладено договір №ТКз028, на підставі якого постачальник зобов"язався поставити і передати покупцю у строки, передбачені цим договором продукцію виробничо-технічного призначення (далі-товар) в асортименті, кількості та за цінами згідно з відповідними додатками (специфікаціями, накладними) до цього договору, а покупець – прийняти товар і сплатити за нього грошову суму в розмірі та в порядку, передбаченому договором.

Відповідно до п.2.4 договору порядок розрахунків за поставлений товар визначається в додатках (специфікаціях) до договору.

В п.2.7 договору сторонами узгоджено, що товар, який був переданий покупцю в межах цього договору тільки на підставі накладних (без укладання додатків) підлягає повній оплаті у строки, визначені умовами додатку до договору, яким встановлено найпізніший строк оплати аналогічного товару.

П.6.6 договору встановлена відповідальність покупця за несвоєчасну оплату товару у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент такої несплати за кожен день прострочення.

Згідно з п.6.7 договору додатково, у випадку порушення покупцем строку оплати товару, зазначеного у додатках, покупець сплачує продавцю разовий штраф в розмірі 7 процентів від загальної ціни товару та 1 процент від несплаченої у строк суми за кожний день прострочення.

18.03.2013р. сторонами укладені додатки до договору №№1,2,3, відповідно до яких поставці підлягав товар на суми 79922грн.51коп., 46627грн.20коп. та 53070грн.60коп..

П.3 додатків передбачено, що покупець зобов"язаний сплатити загальну вартість товару шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника у наступні строки: 30 процентів загальної вартості товару – попередня оплата, 35 процентів – з відстроченням платежу до 10.09.2013р., 35 процентів – з відстроченням платежу до 10.10.2013р..

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 191965грн.14коп., що підтверджується видатковими накладними №214 від 06.04.2013р., №329 від 18.04.2013р., №331 від 19.04.2013р., №603 від 15.05.2013р., №915 від 17.06.2013р., копії яких представлені в матеріалах справи.

Факт поставки товару відповідачем не оспорюється.

Відповідач порушив умови договору. Оплата вартості поставленого товару здійснена ним частково в сумі 53886грн.09коп.

Станом на момент звернення з позовом заборгованість по оплаті складає 138079грн.05коп.

Докази погашення вказаної суми заборгованості в матеріалах справи відсутні та відповідачем в процесі розгляду справи не надані.

У зв"язку з несвоєчасною оплатою позивачем нарахована пеня в сумі 6934грн.22коп. за період з 11.10.2013р. по 28.02.2014р., разовий штраф в сумі 13437грн.56коп., обчислений в розмірі 7 процентів від загальної вартості товару, неустойка в сумі 194691грн.46коп., обчислена в розмірі 1 процента від несплаченої у строк суми за кожний день прострочення та 49841грн.42коп., що є грошовою сумою, на яку збільшено ціну несплаченого товару (заява про збільшення розміру позовних вимог (а.с.51-67)).

Ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов’язання не допускається. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ст.611 названого Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Ст.629 Кодексу встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.692 Кодексу покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Щодо досліджуваної справи, то з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, а саме: невиконання відповідачем зобов"язань за договором №ТКз028 від 18.03.2013р. в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленого товару та ненадання ним належних доказів, які б спростовували таке невиконання, господарським судом зроблено правильний висновок про визнання позовних вимог обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача заборгованості в сумі 138079грн.05коп., пені в сумі 6934грн.22коп. та штрафу в сумі 13437грн.56коп..

Одночасно слід зазначити, що відповідно до ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, при відмові в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача неустойки в розмірі 1 процента від несплаченої суми господарський суд правильно встановив, що за своєю правовою природою ця неустойка є пенею.

Розмір відповідальності за порушення грошових зобов'язань визначений спеціальним законом - Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" у вигляді пені, розмір якої не може перевищувати розмір подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Такі саме вимоги містить і Господарський кодекс України, а саме ч.2 ст.343, відповідно до якої за порушення строків розрахунків платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який нараховується пеня.

В свою чергу п.6.6 договору №ТКз028 від 18.03.2013р. сторони вже передбачили нарахування пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до п.2.5 договору ціна товару за цим договором визначається у гривнях, є вільною і встановлюється у відповідних додатках (специфікаціях) до цього договору та/або у видаткових накладних. Зважаючи на те, що товар є імпортованим, сторони домовились, що ціна товару на загальну суму договору, підлягає коригуванню у бік збільшення у випадку зростання середньозваженого курсу долару США до гривні, що встановлений Українською міжбанківською валютною біржею для операцій з продажу відповідних іноземних валют більш ніж на 2 відсотка на момент продажу. Коригування ціни оформлюється продавцем у формі письмового повідомлення про збільшення ціни товару, який передує строку оплати, який зазначено у відповідних додатках (специфікаціях) до договору та/або а накладних.

З огляду на умови п.2.5 договору господарським судом цілком вірно зазначено, що коригування ціни в сторону збільшення, за умовами цього пункту, можливе лише при наявності оформленого продавцем письмового повідомлення про збільшення ціни товару, який передує строку оплати, передбаченому у відповідних додатках (специфікаціях) до договору та/або в накладних.

Докази оформлення письмового повідомлення про збільшення ціни товару позивачем не надані.

Тому господарський суд правомірно відмовив в задоволенні позовних вимог у відповідних частинах.

Таким чином, рішення господарського суду відповідає фактичним обставинам справи, вимогам чинного законодавства, підстави для його скасування відсутні.

Доводи скаржника про ухвалення господарським судом рішення без участі його представника, не повідомленого належним чином про час і місце розгляду справи колегією суддів визнані необґрунтованими.

Так, відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України сторони мають право брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, заявляти клопотання. Сторони зобов"язані добросовісно користуватися належними їм процесуаль-ими правами.

У даному випадку, ухвалою господарського суду від 30.01.2014р. було порушено провадження у справі №922/144/14 та призначено її розгляд в судовому засіданні на 18.02.2014р.

Вказана ухвала отримана ТОВ"Навчальний виробничо-дослідний центр "Агротех" 14.02.2014р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.48).

В судове засідання 18.02.2014р. представник ТОВ"Навчальний виробничо-дослідний центр "Агротех" не з"явився, витребувані господарським судом документи не надав.

Ухвалою господарського суду від 18.02.2014р. розгляд справи було відкладено на 18.03.2014р.

Вказана ухвала отримана ТОВ"Навчальний виробничо-дослідний центр "Агротех" 01.03.2014р., про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.50).

18.03.2014р. на адресу господарського суду товариством направлено клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв"язку з неможливістю забезпечення явки представника в судове засідання (а.с.107).

Ухвалою господарського суду від 18.03.2014р. строк вирішення спору продовжено до 14.04.2014р., розгляд справи відкладено на 08.04.2014р.

В судовому засіданні 08.04.2014р. господарським судом прийнято оскаржуване рішення.

З викладених обставин випливає, що ТОВ"Навчальний виробничо-дослідний центр "Агротех" було належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи 18.02. та 18.03.2014р., але не скористалося своїм правом на участь в судовому засіданні та подання доказів.

При умові обізнаності товариства щодо знаходження в провадженні господарського суду даної справи та проведення двох попередніх засідань останнє не було позбавлено можливості отримати відомості про хід подальшого розгляду справи шляхом використання телефонного зв"язку або відомостей з Єдиного реєстру судових рішень.

При цьому, докази в обґрунтування поважності причин неявки представників товариства у вказані судові засідання, неможливості подання обґрунтованих заперечень на позов та клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій ним не надані.

Відповідно до ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вказана норма дозволяє зменшити розмір неустойки за рішенням суду за наявності обставин, що мають істотне значення.

Істотне значення можуть мати обставини, які стосуються ступеня виконання зобов"язання, причин невиконання або неналежного виконання, незначного прострочення у виконанні зобов"язання, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків, тощо.

При цьому при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, з розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін.

По даній справі пред"явлені до стягнення суми штрафу та пені складають в цілому 20371грн.78коп., що становить 14 процентів основного боргу.

Враховуючи викладене, прострочення у виконанні зобов"язання, яке становить майже 5 місяців, відсутність здійснення скаржником будь-яких заходів, направлених на добровільне виконання зобов"язання протягом періоду розгляду справи, колегія суддів не знаходить підстав для зменшення розміру штрафних санкцій.

Обставини щодо складного матеріального становища, покладені скаржником в обґрунтування вимог апеляційної скарги по зменшенню розміру штрафних санкцій не є достатніми та винятковими для такого зменшення.

Клопотання скаржника про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням господарського суду Харківської області у справі №922/1810/14 задоволенню не підлягає, оскільки перегляд судового рішення в апеляційному порядку здійснюється виключно станом на момент прийняття цього рішення, а в залежності від результатів розгляду справи №922/1810/14 скаржник має право звернутися з заявою про перегляд рішення по даній справі за нововиявленими обставинами.

Колегія суддів відмовляє також і в задоволенні клопотання скаржника про відкладення розгляду справи.

В п.п.3.9.2 п.3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз"яснено, що господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК).

При поданні клопотання скаржником не доведені обставини щодо неможливості розгляду справи без участі його представника.

При цьому звертає на себе увагу той факт, що в засідання, призначені апеляційним судом на 27.05. та 10.06.2014р. скаржник також не з"явився.

Враховуючи, що участь в судовому засіданні це право, а не обов"язок сторін, апеляційна скарга розглядається при відсутності, у тому числі, представника скаржника, оскільки нез"явлення останнього не перешкоджає її розгляду по суті.

Керуючись ст.ст. 101 – 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

- рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.04.2014р. у справі №922/144/14 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення

Головуючий І.Л.Кузнецова

Суддя М.О.Дармін

Суддя Л.П.Широбокова

Повна постанова складена 01.07.2014р