Постанова № 39525457, 01.07.2014, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2014 р. Справа № 5004/916/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Коломис В.В.

суддів Огороднік К.М.

суддів Тимошенко О.М.

при секретарі судового засідання Величко К.Я.

розглянувши апеляційну скаргу кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" на ухвалу господарського суду Волинської області від 15.05.14 р.

у справі № 5004/916/11 (суддя Войціховський Віталій Антонович )

за заявою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про визнання банкрутом

за участю представників сторін:

боржника - не з'явився;

апелянта - не з'явився;

кредиторів - не з'явився;

арбітражного керуючого - Михайловський С.В.

Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду від 15.05.2014 року у справі №5004/916/11 клопотання ліквідатора фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - арбітражного керуючого Михайловського Сергія Володимировича задоволено. Скасовано обтяження та заборони на майно, застосовані щодо майна, належного банкруту - суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_2, а саме:

- реєстраційний номер обтяження: 6894254; тип обтяження: іпотека; зареєстровано: 28.03.2008р., 14:08:50 реєстратором: приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_4, АДРЕСА_2 підстава обтяження: іпотечний договір PM-SME А00/026/2008 1261 від 28.03.2008р., приватний нотаріус Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_4; об'єкт обтяження: нерухоме майно, нежитлове приміщення (літер А-5), загальною площею 149,9 кв.м., приміщення з 34-4 по 34-19, адреса: АДРЕСА_3 номер РПВН: 9262624; іпотекодержатель: ЗАТ "ОТП Банк", Україна, 01033 м. Київ, вул. Жилянська, 43; боржник за основним зобов'язанням: ОСОБА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1, АДРЕСА_1; розмір основного зобов'язання: 133 000,00 долари США; строк виконання: 24.03.2023;

- реєстраційний номер обтяження: 6894061; тип обтяження: заборона на нерухоме майно; зареєстровано: 28.03.2008р., 13:59:06 реєстратором: приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_4, АДРЕСА_2; підстава обтяження: договір іпотеки PM-SME А00/026/2008 1261 від 28.03.2008р., приватний нотаріус Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_4; об'єкт обтяження: нерухоме майно, нежитлове приміщення (літер А-5), загальною площею 149,9 кв.м., приміщення з 34-4 по 34-19, адреса: АДРЕСА_3 номер за РПВН: 9262624; заявник: ЗАТ "ОТП Банк", Україна, 01033 м. Київ, вул. Жилянська, 43; власник: ОСОБА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1, АДРЕСА_1;

- реєстраційний номер обтяження: 10261251; тип обтяження: заборона на нерухоме майно; зареєстровано: 17.09.2010р., 15:16:17 реєстратором: приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_4, АДРЕСА_2 підстава обтяження: договір іпотеки PM-SME А00/008/2010 від 17.09.2010р., приватний нотаріус Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_4; об'єкт обтяження: нерухоме майно, нежитлове приміщення (літер А-5), загальною площею 149,9 кв.м., приміщення з 34-4 по 34-19, адреса: АДРЕСА_3 номер за РПВН: 9262624; заявник: ПАТ "ОТП Банк", Україна, 01033 м. Київ. вул. Жилянська, 43; власник: ОСОБА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1, АДРЕСА_1; обтяжувач: ПАТ "ОТП Банк", код: 21685166, Україна, 01033 м. Київ. вул. Жилянська, 43.

Зобов'язано приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_4 вилучити з Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна вищезазначені (засвідчені у пункті 2 резолютивної частини ухвали господарського суду) записи про іпотеку та заборони на нерухоме майно, належне банкруту - суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_2.

Не погоджуючись з прийнятою судом першої інстанції ухвалою, кредитор - ТзОВ "ОТП Факторинг Україна" звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу місцевого господарського суду скасувати та прийняти нову ухвалу, яким відмовити в задоволенні клопотання ліквідатора.

Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення господарським судом Волинської області норм матеріального та процесуального права, а також на невідповідність висновків, викладених в ухвалі місцевого суду, обставинам справи.

Арбітражний керуючий - Михайловський С.В. у відзиві на апеляційну скаргу вважає ухвалу місцевого господарського суду законною та обгрунтованою, а тому просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

В судове засідання представники апелянта та кредитрів не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи положення ст.102 ГПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, а також те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про час і місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні.

Крім того, відповідно до п.5 ухвали апеляційного суду від 11.06.2014 року передбачено, що неявка представників сторін в судове засідання в разі повідомлення їх належним чином не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги по суті.

Безпосередньо в судовому засіданні арбітражний керуючий підтримав вимоги і доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Колегія суддів, заслухавши пояснення арбітражного керуючого, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, ухвалу місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою господарського суду Волинської області від 30.05.2011р. суб'єкта підприємницької діяльності-фізичну особу ОСОБА_2 було визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором підприємця ОСОБА_2 було призначено арбітражного керуючого Михайловського С.В., зобов'язано ліквідатора надати суду документально підтверджений звіт про виконану роботу, належні відомості про всіх кредиторів та формування ліквідаційної маси підприємця-банкрута.

07.05.2014 року ліквідатор підприємця ОСОБА_2 звернувся до суду з клопотанням від 06.05.2014р. №02-16/260 про скасування обтяжень та заборон на майно боржника.

Місцевий господарський суд, розглянувши вищевказане клопотання, прийшов до висновку про наявність правових підстав для його задоволення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

19 січня 2013 року набрав чинності Закон України №4212-VI від 22.12.2011р. "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яким Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" викладено в новій редакції.

Відповідно до п.1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", положення даного Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Таким чином, місцевим господарським судом при розгляді даного клопотання вірно застосовано Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції, яка діяла до 19.01.2013р. (далі - Закон про банкрутство).

Особливості банкрутства суб'єкта підприємницької діяльності-громадянина визначені ст.ст. 47-49 розділу VІ Закон про банкрутство. Спеціальне регулювання відносин даної категорії юридичних осіб полягає в тому, що при їх банкрутстві застосовуються норми розділу VІ Закону, а загальні норми Закону застосовуються субсидіарно - в частині, що не врегульована даним розділом, а також у випадках, прямо зазначених в Законі.

Юридичний факт банкрутства особи вводить відносно банкрута новий правовий режим, який регулюється спеціальним Законом - Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", вимоги якого розповсюджуються на усіх учасників суспільних відносин, що стосуються прав і обов'язків боржника-банкрута. Права та інтереси банкрута і кредиторів у справі реалізуються через ліквідатора, який для їх забезпечення має право подати відповідні заяви (клопотання) до органів та осіб, що наклали арешти чи заборони на майно боржника-банкрута, які, в свою чергу, зобов'язані їх скасувати (припинити, анулювати, зняти, погасити тощо).

Постанова господарського суду Волинської області від 30.05.2011р. у справі №5004/916/11 та факт банкрутства, який нею встановлений, для осіб, які наклали арешти або заборони на майно боржника, визнаного банкрутом, є правозмінюючим юридичним фактом, наслідком якого є скасування за заявою ліквідатора арештів та інших заборон, що накладені на майно банкрута фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, будь-якими органами (судами, нотаріусами, органами виконавчої служби, тощо), що їх наклали (вчинили).

Статтею 23 Закону про банкрутство встановлено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, зокрема, скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

Відповідно до ст.ст. 22, 23 Закону про банкрутство, постанова про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатора у справі про банкрутство набуває чинності з дня її прийняття.

Відповідно до ст.25 Закону про банкрутство, ліквідатор з дня свого призначення, зокрема, приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута тощо згідно з законодавством.

Усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси (ст.26 Закону про банкрутство).

Відповідно до ст.52 ЦК України, фізична особа-підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Слід зазначити, що чинним законодавством України не розділяється майно фізичної особи як громадянина та майно фізичної особи-підприємця, тому в ліквідаційній процедурі після визнання боржника банкрутом виявленню та продажу підлягають усі майнові активи, які належать боржнику-банкруту, окрім майна, на яке згідно з цивільним процесуальним законодавством України не може бути звернено стягнення; за рахунок цього майна підлягають погашенню у встановленому законом порядку вимоги кредиторів.

Частина 2 статті 26 Закону про банкрутство встановлює, що майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

Після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута, ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом не встановлено інший порядок продажу майна банкрута (ст.30 Закону про банкрутство).

Як вбачається з матеріалів справи, ліквідатором при проведенні ліквідаційної процедури сформовано ліквідаційну масу банкрута, до складу якої увійшло, зокрема, нерухоме майно - нежитлове приміщення (літер А-5), загальною площею 149,9 кв.м., приміщення з 34-4 по 34-19 за адресою: АДРЕСА_3 номер РПВН: 9262624, на яке, як вбачається, накладено ряд обтяжень, що підтверджується Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

З огляду на викладене, перебування майна, яке входить до складу ліквідаційної маси банкрута під обтяженнями та арештами у процедурі банкрутства робить неможливим виконання ліквідатором банкрута обов'язків, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та суперечить приписам частини 1 статті 23 зазначеного Закону щодо зняття арештів чи інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута.

Таким чином, під час здійснення ліквідатором покладених на нього обов'язків щодо задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, майнові активи боржника, визнаного банкрутом, мають бути вільними від будь-яких обмежень щодо розпорядження ними, оскільки одним із завдань ліквідаційної процедури є продаж майна боржника з метою задоволення визнаних вимог кредиторів.

Відповідно до ст.1 Закону про банкрутство, ліквідація - це припинення діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів по задоволенню визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна.

Накладені обтяження та арешти на майно банкрута є перешкодою (обмеженням) у здійсненні ліквідатором ліквідаційних заходів щодо банкрута, а саме, реалізації майна, одержання та накопичення коштів на відкритому депозиті в нотаріальній конторі та послідуючим проведенням задоволення вимог кредиторів у порядку, визначеному Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Крім того, наявність зазначених обтяжень та арештів порушує права та законні інтереси переможців аукціону відносно права розпорядження об'єктами приватної власності.

Отже, з моменту відкриття щодо боржника ліквідаційної процедури всі без винятку обтяження його активів підлягають скасуванню. Це пов'язано з тим, що у процедурі ліквідації задоволення вимог кредиторів відбувається за рахунок коштів, отриманих від здійсненої у встановленому порядку реалізації майна банкрута.

При цьому, зняття заборон та арештів із майна боржника у порядку статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є безумовним, і стосується будь-яких органів і посадових осіб.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України №Б-50/112-09 від 13.10.2011р., №20/б від 18.01.2011р., №Б-24/39-09 від 08.12.2011р., №5/19 від 01.11.2011р., №22/60б від 17.02.2011р., №Б-50/265-10 від 26.07.2011р., №5023/1208/11 від 11.10.2011р., №17/140-Б-10 від 18.07.2012р., №5016/343/2012 від 26.02.2013р., №12/5009/7594/11 від 15.05.2013р.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення клопотання ліквідатора та, відповідно, скасування обтяжень та заборон на майно боржника, яке увійшло до ліквідаційної маси останнього.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Натомість, скаржником не подано судовій колегії належних та достатніх доказів, які стали б підставою для скасування рішення місцевого господарського суду. Посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала господарського суду Волинської області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для її скасування.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105,106 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Волинської області від 15.05.2014 року - залишити без змін.

2. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуюча суддя Коломис В.В.

Суддя Огороднік К.М.

Суддя Тимошенко О.М.