Вирок № 39523041, 26.06.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження №11кп/790/714/14 Головуючий 1 інстанції: Бібік О.В.

Справа №621/899/14-к Доповідач: Протасов В.І.

Категорія: ч.1 ст.309 КК України

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді - Протасова В.І.,

суддів - Савченко І.Б., Плетньова В.В.,

при секретарі - Дякової О.В.,

за участю прокурора - - Пресс Г.С.,

обвинуваченого - - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора прокуратури Зміївського району Харківської області на вирок Зміївського районного суду Харківської області від 5 травня 2014 року щодо ОСОБА_2 обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А:

Зазначеним вироком,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженець м.Мерефа Харківського району Харківської

області, мешканець АДРЕСА_1, громадянин України,

із середньою освітою, не одружений, не працюючий, раніше

засуджений:

- 14 листопада 2008 року Київським районним судом

м.Харкова за ч.1 ст.186, ч.1 ст.296 КК України до 1 року

позбавлення волі;

23 квітня 2012 року Зміївським районним судом Харківської

області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі

із застосуванням ст.75 КК України від призначеного

покарання звільнений з іспитовим строком на 3 роки, -

засуджений за ч.1 ст.309 КК України та призначено покарання у виді штрафу в сумі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривен.

На підставі ч.1 ст.71 КК України, за сукупністю вироків, остаточно призначено покарання у виді штрафу в сумі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривен, «та не відбуте покарання за вироком Зміївського районного суду Харківської області від 23 квітня 2012 року у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком на 3 (три) роки - виконувати самостійно».

Вироком встановлено, що 13 лютого 2014 року, в ході обшуку домоволодіння за місцем проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1, працівниками міліції в приміщенні будинку у двох згортках було виявлено та вилучено речовину рослинного походження, яка згідно висновку судово-хімічної експертизи від 15 лютого 2014 року є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабіс, обіг якого заборонено законом. В перерахунку на суху речовину маса канабіса склала 14,564 грам, яку ОСОБА_2 незаконно зберігав для особистого вживання, без мети збуту.

В апеляційній скарзі та доповненнях до неї прокурор просить вирок скасувати в зв'язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступені тяжкості злочину та особі обвинуваченого внаслідок м'якості, постановити новий вирок, призначивши ОСОБА_2 покарання за ч.1 ст.309 КК України у вигляді 2 років обмеження волі, на підставі ст.71 КК України, за сукупністю вироків, остаточно призначити покарання у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі.

Крім того, прокурор зазначає, що суд, призначаючи покарання, неправильно застосував кримінальний закон - ст.71 КК України.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав доводи апеляції, посилаючись на обставини наведені в скарзі, пояснення обвинуваченого ОСОБА_2, який вважав, що апеляція задоволенню не підлягає, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Висновок суду щодо доведеності винності обвинуваченого у вчиненні злочину, за який його засуджено, та правильність кваліфікації його дій, в апеляційній скарзі не оспорюються.

Згідно з вимогами ч.1 ст.404 КПК України, вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.

Доводи апелянта про невідповідність призначеного обвинуваченому покарання ступені тяжкості злочину та його особі зводяться до того, що ОСОБА_2 вчинив злочин під час іспитового строку. Ця обставина сама по собі є підставою для висновку про те, що виправлення обвинуваченого неможливе без відбування покарання і відповідно до положень ст.78 КК України покарання обвинуваченому призначається за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 КК України.

Суд, призначаючи покарання обвинуваченому врахував, що він щиро кається у скоєному, активно сприяв розкриттю злочину, має постійне місце проживання за яким характеризується позитивно.

Крім того, слід взяти до уваги, що ОСОБА_2 працює за договорами підряду, на обліку у нарколога та психіатра не перебуває, масу наркотичного засобу, який він зберігав.

За таких обставин, висновок суду першої інстанції про вид та розмір покарання, призначеного ОСОБА_2, є законним та обґрунтованим і немає підстав вважати, що воно явно несправедливо внаслідок м'якості.

Разом з тим, при призначенні покарання суд хоча і зазначив, що застосовує положення ст.71 КК України, але резолютивна частини вироку викладена всупереч вимогам зазначеного закону.

Маючи дані про те, що ОСОБА_2 вчинив злочин у період іспитового строку, встановленого йому вироком Зміївського районного суду Харківської області від 23 квітня 2012 року у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки із звільненням від відбування покарання з іспитовим строком - три роки, суд фактично не призначив обвинуваченому покарання за правилами, передбаченими ст.71 КК України, а ухвалив рішення про самостійне виконання попереднього вироку.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляції прокурора, в цій частині, є слушними, а тому відповідно до вимог ст.420 КПК України, вирок в частині призначення покарання підлягає скасуванню і ухвалює свій вирок.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.405, 407, 420 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково.

Вирок Зміївського районного суду Харківської області від 5 травня 2014 року щодо ОСОБА_2 в частині призначеного покарання скасувати.

Призначити ОСОБА_2 за ч.1 ст.309 КК України покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривен.

Відповідно до положень ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання повністю приєднати покарання - три роки позбавлення волі не відбуте за вироком Зміївського районного суду Харківської області від 23 квітня 2012 року та остаточне покарання ОСОБА_2 призначити три роки позбавлення волі зі штрафом в розмірі вісімсот п'ятдесят гривен.

Відповідно до ч.3 ст. 72 КК України кожне з призначених покарань підлягають виконанню самостійно.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з моменту фактичного затримання.

В решті вирок залишити без змін.

Вирок набирає чинності з моменту його проголошення та може бути оскаржений до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, що тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії вироку.

Головуючий -

Судді: