Постанова № 39520637, 17.06.2014, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2014 р. Справа №818/1403/14

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Воловика С.В.,

за участю секретаря судового засідання - Шевець Ю.П.,

представника позивача - Сенченка А.В.,

представника відповідача - Васильченко М.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Суми адміністративну справу № 818/1403/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Машхімнафтосервіс»

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Машхімнафтосервіс» (далі по тексту - позивач, ТОВ НВП «Машхімнафтосервіс») звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області (далі - відповідач, ДПІ в м. Сумах), в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14 травня 2014 року №0001242204, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 12150,00 грн.

Позовні вимоги ТОВ науково-виробниче підприємство «Машхімнафтосервіс» обґрунтовує наступним. За результатами документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по фінансово-господарським операціям з ТОВ «Макрос-опт» за період з 01.07.2013 р. по 31.07.2013 р., згідно акту № 1453/2204/23817206/149 від 22 квітня 2014 року, ДПІ в м. Сумах дійшла висновку про порушення позивачем п.п. 14.1.36, п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого знижено податок на додану вартість за липень 2013 року в сумі 9720 грн. На підставі висновків акту перевірки, відповідачем 14 травня 2014 року було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001242204 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, в розмірі 12150,00 грн.

На переконання позивача, висновки ДПІ в м. Сумах про порушення податкового законодавства, викладені в акті перевірки, є безпідставними та необґрунтованими, оскільки господарські операції по придбанню муфти для насосних агрегатів в кількості 20 шт. у ТОВ «Макрос-опт» є реальними, товар отриманий, що підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку, а саме: договором, податковими накладними, документами про оплату та ін.

Враховуючи наявність всіх документів, які підтверджують отримання товару, ТОВ науково-виробниче підприємство «Машхімнафтосервіс» має право на відображення указаних господарських операцій у податковому обліку, зокрема формувати податковий кредит при визначенні об'єкта оподаткування податком на додану вартість.

З вищезазначених підстав представник ТОВ науково-виробниче підприємство «Машхімнафтосервіс» в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

ДПІ в м. Сумах з позовними вимогами не погодилась, в запереченні на адміністративний позов (а.с.26-28) зазначила, що за результатами автоматизованого співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту на рівні ДПА України в розрізі контрагентів встановлені розбіжності між задекларованими даними платника ТОВ науково-виробниче підприємство «Машхімнафтосервіс» та його контрагента ТОВ «Макрос-опт». ТОВ «Макрос-опт» має стан - 9 (направлено повідомлення про відсутність за місцем знаходження), свідоцтво платника податку на додану вартість анульоване. В акті ДПІ у м. Сумах «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Макрос-опт» з контрагентами, з якими платником задекларовані взаємовідносини за період з 01.06.2013 року по 31.12.2013 року» від 21.02.2014 року №268/2204/37846050/78 зроблено висновок про неможливість фактичного здійснення ТОВ «Макрос-опт» господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу, внаслідок чого операції купівлі-продажу є нереальними та вчинені без мети настання правових наслідків, які обумовлені ними, з метою надання податкової вигоди позивачу.

Зазначені обставини, на переконання відповідача, свідчать про відсутність у ТОВ науково-виробниче підприємство «Машхімнафтосервіс» права відображати господарські операції з ТОВ «Макрос-опт» у податковому обліку, зокрема формувати податковий кредит.

Враховуючи наведене, в судовому засіданні представник ДПІ в м. Сумах проти позову заперечував та просив суд в його задоволенні відмовити.

Заслухавши повноважних представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне адміністративний позов ТОВ науково-виробниче підприємство «Машхімнафтосервіс» задовольнити, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та направлення №761 від 08.04.2014 року, головним державним ревізором-інспектором Дубровною М.О. проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ науково-виробниче підприємство «Машхімнафтосервіс» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства законодавства по фінансово-господарським операціям з ТОВ «Макрос-опт» за період з 01.07.2013 р. по 31.07.2013 р. За результатами перевірки 22 квітня 2014 року складений акт № 1453/2204/23817206/149 (а.с.7-20), згідно якого ДПІ в м. Сумах дійшла висновку про порушення позивачем порушення позивачем п.п. 14.1.36, п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого знижено податок на додану вартість за липень 2013 року в сумі 9720 грн.

На підставі висновків акту перевірки, відповідачем 14 травня 2014 року було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001242204 (а.с.5) про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, в розмірі 12150,00 грн.

Отже, правовою підставою для визначення податкових зобов'язань та прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, ДПІ в м. Сумах визначила нереальність господарських операцій між ТОВ науково-виробниче підприємство «Машхімнафтосервіс» і ТОВ «Макрос-опт», вчинення цих операцій без мети настання правових наслідків, які обумовлені ними, з метою надання податкової вигоди позивачу, про що свідчить акт про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача № 268/2204/37846050/78 від 21.02.2014 р.

Проте, надаючи оцінку обставинам справи, суд не може погодитись з указаними доводами відповідача, з огляду на нижченаведене.

Порядок оподаткування податком на додану вартість та підстави формування податкового кредиту визначається Податковим кодексом України.

Так, податковим кредитом, згідно пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктами 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням чи виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку або придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями та іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже, виходячи із системного аналізу вказаних норм, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість, має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Виникнення у платника податку права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства і сплатою податку до бюджету іншими суб'єктами господарювання. Зокрема, платник податку не може нести відповідальність за неподання контрагентом обов'язкових звітів про свою господарську діяльність, а також за інші порушення законодавства.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту для цілей оподаткування податком на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Тобто, для підтвердження даних податкового обліку платника податку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Господарською операцією, згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Також, вказана вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов'язкова ознака господарської операції, кореспондує і з нормами Податкового кодексу України. При цьому, сама собою відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

В даному випадку, як вбачається з матеріалів справи, позивачем 17 липня 2013 року з ТОВ «Макрос-опт» укладено договір поставки муфти для насасних агрегатів в кількості 20 шт. (а.с.34) Факт поставки і оплати вказаного товару підтверджується платіжними дорученнями, товарно-транспортною накладною, актом списання та ін.

Враховуючи наведене, на переконання суду, господарські операції поставці товару між ТОВ науково-виробниче підприємство «Машхімнафтосервіс» і ТОВ «Макрос-опт» фактично здійснені, направлені на настання правових наслідків, які обумовлені ними та підтверджені належним чином складеними первинними документами. Тобто, позивач має право на відображення цих господарських операцій у податковому обліку при визначенні об'єкту оподаткування податком на додану вартість, зокрема формування податкового кредиту.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення ДПІ в м. Сумах не відповідають ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в зв'язку з чим адміністративний позов ТОВ науково-виробниче підприємство «Машхімнафтосервіс» підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу административного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Машхімнафтосервіс» до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області від 14 травня 2014 р. № 0001242204 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, в розмірі 12 150, 00 грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) С.В. Воловик

З оригіналом згідно

Суддя С.В. Воловик

Повний текст постанови складений 23.06.2014 року.