Постанова № 39520567, 25.06.2014, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

25.06.2014 справа №908/3776/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівБойченка К.І. Діброви Г.І., Радіонової О.О.при секретарі судового засідання за участю представників: Демурі О.А.від позивача:Лункіній І.М. - довіреність від 19.06.2014 року №19/64від відповідача:не з'явились від третьої особи:не з'явилисьрозглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Запоріжкокс», м.Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від12.05.2014 року у справі№ 908/3776/13 (Головуючий суддя: Корсун В.Л., судді: Горохов І.С., Смірнов О.Г.)за позовною заявою Державного підприємства «Придніпровська залізниця», м.Дніпропетровськдо Публічного акціонерного товариства «Запоріжкокс», м.Запоріжжятретя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство «Запорізький завод феросплавів», м. Запоріжжяпростягнення 19248 грн. 10 коп. плати за користування вагонамиВ С Т А Н О В И В:

Державне підприємство «Придніпровська залізниця» звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою про стягнення Публічного акціонерного товариства «Запоріжкокс» 19248 грн. 10 коп. плати за користування вагонами.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 12.05.2014 року по справі №908/3776/13 позовні вимоги Державного підприємства «Придніпровська залізниця» задоволені в повному обсязі, стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Запоріжкокс» на користь Державного підприємства «Придніпровська залізниця» 19248грн. 10 коп. плати за користування вагонами та 1720 грн. 50 коп. - витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви.

Дане рішення мотивоване обґрунтованістю позивних вимог.

Не погодившись з рішенням господарського суду Запорізької області від 12.05.2014 року у справі №90837776/13, Публічне акціонерне товариство «Запоріжкокс» подало до Донецького апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує на те, що суд першої інстанції не повністю з'ясував обставини, які мають значення по справі та неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до невірного прийняття рішення по справі.

Зазначає, що позивачем безпідставно та в порушення норм чинного законодавства, зокрема п. 15 Правил користування вагонами і контейнерами нарахована відповідачу плата за користування вагонами, оскільки спірні вагони орендовані ТОВ «МТК» за договором оренди від 31.07.2012 року №5/12 ЦВРЕФЮ-У.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач вказує на її безпідставність та зазначає, що оскільки відповідач не є власником спірних вагонів, а також, Державне підприємство «Придніпровська залізниця» не може керуватись договорами сторонніх суб'єктів господарювання, зокрема, не має відношення до відносин між ДП «УДЦЗРП «Укррефтранс» та ТОВ «МТК» за договором оренди від 31.07.2012 року № 5/12 ЦВРЕФЮ-У, на який в своїх запереченнях посилається Товариство з обмеженою відповідальністю «Запоріжкокс», підстави вважати, що позивачем необґрунтовано та з порушенням норм чинного законодавства нарахована відповідачу плата за користування вагонами відсутні.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач вказує на її безпідставність та просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні 25.06.2014 року підтримав доводи апеляційної скарги, надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції - скасувати.

Представник позивача та третьої особи в судове засідання 25.06.2014 року не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, представник третьої особи відзив на апеляційну скаргу не надав.

Неявка без поважних причин у судове засідання представників позивача та третьої особи не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється учасникам процесу в установленому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 Господарського процесуального Кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково доданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено місцевим господарським судом Державне підприємство «Придніпровська залізниця» (Залізниця) та Публічне акціонерне товариство «Запоріжкокс» (Власник колії) 22.01.2013 року уклали договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії Публічного акціонерного товариства «Запоріжкокс», яка примикає до станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці № ПР/М-13-3/2-397/НЮ/дч320 (далі - договір) (т. 1 а.с.108-112).

Пунктом 1 договору сторони визначили, що згідно з Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і на умовах цього договору експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику колії, що примикає до станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці стрілочним переводом № 4 до парної горловини парку «А» і яка обслуговується власним локомотивом.

Межею під'їзної колії є сигнальний знак «Межа під'їзної колії», який встановлено проти вхідного світлофора «ЧК» станції Запоріжжя-Ліве на відстані 263,6 м від вістря вістряків стрілочного переводу № 4 парку «А»станції Запоріжжя-Ліве в бік станції «Південна» власника колії.

Відповідно до п. 2 договору (в редакції протоколу узгодження розбіжностей від 05.03.2013 року) розгорнута довжина під'їзної колії складає 68602,86 погонних метрів, у тому числі Власника колії 40 492,9 погонних метрів.

Згідно п. 3 договору в межах смуги відведення під'їзною колією зайнято ділянку землі площею 2300 кв.м.

Пунктом 4 сторони визначили, що рух поїздів на під'їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації Залізниць України, Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під'їзній колії та Інструкції по сигналізації на залізницях України.

Згідно п. 5 договору передача вагонів для під'їзної колії здійснюється через інтервал часу - 4 години.

Відповідно до п. 6 договору вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці на одну з передавальних колій парків «А» і «Б» станції Запоріжжя-Ліве з наступним виключенням напруги контактної мережі з реєстрацією в книзі наказів чергового парку «А» і парку «Б» станції Запоріжжя-Ліве.

Завдання вагонів у комерційному та технічному відношенні залізницею власнику колії здійснюється на передавальних коліях парків «А», «Б».

Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії.

З під'їзної колії вагони здаються залізниці через інтервал часу - 4 години (п. 8 договору).

За умовами п. 13 договору (в редакції протоколу розбіжностей від 05.03.2013 року вагони подаються:

-ПАТ «Запорізький завод феросплавів (п. 13.1. договору);

-ПАТ «Запорізький завод зварювальних флюсів та скловиробів» (п. 13.2. договору); -ТОВ «ЛЕНД ПІВДЕНЬ 2007» та орендаторам під'їзної колії ТОВ «ЛЕНД ПІВДЕНЬ 2007»: ТОВ «Гудвілл текс» та ТОВ «МК-Профі» (п. 13.3. договору).

Згідно п. 15 договору сторони узгодили, що Власник колії сплачує Залізниці плату:

- за користування вагонами згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами за ставками наведеними у Тарифному керівництві № 1;

- за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажів:

- інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, що виконує залізниця для власника колії - згідно з діючими нормативно- правовими актами.

Власник колії відшкодовує Залізниці витрати на утримання смуги відведення в розмірі 5336,46 грн. за рік без ПДВ.

Списання здійснюється розрахунковим підрозділом залізниці з особового рахунку Власника колії. За наступний рік збір стягується одноразово у першій декаді січня

Збори і плати вносяться на підставі ст. 62 Статуту залізниць України по передоплаті через розрахунковий підрозділ залізниці з відповідними оголошеними Укрзалізницею коефіцієнтами підвищення.

Згідно ч.1, 3 п. 21 договору одностороння відмова від виконання договору і одностороння зміна його умов не допускається.

З усіх питань, що не передбачені цим договором, сторони керуються Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів та чинним законодавством.

Відповідно до п. 22 договору цей договір укладається терміном на 5 років і діє з моменту підписання його сторонами.

В матеріалах справи також міститься договір, укладений 19.03.2013 року між Публічним акціонерним товариством «Запоріжкокс» (Виконавець) та Публічним акціонерним товариством «Запорізький завод феросплавів» (Замовник) № 645/164 (далі - договоір №645/164).

Згідно п. 1.1 договору№645/164 Виконавець зобов'язується при забезпеченні безпеки, якісно надати, а Замовник прийняти та оплатити послуги , в тому числі, з подачі та прибирання вагонів і послугу маневрову.

Відповідно 2.7. договору №645/164 за користування вагонами та контейнерами загального парку, а також вагонами власності державних підприємств, які прибули на адресу Замовника, Виконавець сплачує за «ТехПд-1» Придніпровській залізниці плату за користування на підставі Відомості плати за користування вагонами (контейнерами) форми ГУ-46, а Замовник відшкодовує витрати Виконавця з оплати сплати за користування вагонами з моменту пред'явлення на під'їзний шлях Виконавця до здачі на станцію Запоріжжя Ліве у відповідності до Відомості плати за користування вагонами (контейнерами) форми ГУ-46.

Згідно п. 71 Статуту залізниць України взаємовідносини Залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій, визначаються договором.

Відповідно до ч.2 статті 119 Статуту залізниць України плата за користування вагонами і контейнерами вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

В пункті 1 Правил користування вагонами і контейнерами зазначено про те, що ці Правила визначають порядок користування і умови користування вагонами залізниць України та вагонами, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, а також орендовані ними (якщо ці вагони знаходяться на коліях залізниць загального користування).

Згідно п.6 Правил користування вагонами і контейнерами час користування обчислюється окремо для кожного вагона і контейнера за його номером. Номерному обліку часу користування підлягають усі вагони і контейнери, подані під вантажні операції на місцях загального користування, а на місцях не загального користування - вагони і контейнери парку залізниць України й інших держав, передані на під'їзні колії або орендовані ділянки колій.

Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.

Відповідно до п. 3 Правил користування вагонами і контейнерами облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станції відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-45, яка складається на підставі пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, актів загальної форми ГУ-23.

Пунктом 4 Правил користування вагонами і контейнерами визначено, що відомості плати за користування вагонами складаються на вагони, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів у пунктах навантаження та вивантаження напід'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами.

У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями.

З відомостей плати за користування вагонами вбачається, що вони підписані відповідачем із зауваженнями стосовно вагонів за №24533861, №26273599, №24587875, №24544108, №24432684, №24589228, №24444770, №24589111, №24322661.

Доводи апеляційної скарги про те, що оскільки спірні вагони знаходяться в оренді у ТОВ «МТК» згідно договору оренди від 31.07.12 № 5/12 ОР ЦВРЕФЮ-У, укладеного між ТОВ «МТК» та ДП «Український державний центр залізничних рефрижераторних перевезень «Укррефтранс» (далі ДП «УДЦЗРП «Укррефтранс») підстави для нарахування позивачем плати за користування спірними вагонами відсутні, колегія суддів не приймає до уваги, з огляду на наступне.

Згідно з п.15 Правил користування вагонами і контейнерами за час перебування на під'їзних коліях та інших місцях не загального користування вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, плата не вноситься. Якщо такі вагони затримані на станції призначення чи на підходах до неї або на станції відправлення з причин, що залежать від вантажовласника, то плата за користування сплачується в розмірі 50 відсотків.

В матеріалах справи наявний договір оренди майна № 5/12 (індивідуально-визначене майно), укладений 31.07.2012 року між ДП «Український державний центр залізничних рефрижераторних перевезень «Укррефтранс» (Орендодавець) та ТОВ «Металургійна транспортна компанія» (Орендар) (далі - договір №5/12) (т. 2 а.с. 74-78).

Згідно п. 1.1. договору №5/12 Орендодавець на підставі дозволу Укрзалізниці зобов'язався передати, а Орендар, як переможець конкурсу на право оренди рухомого складу, приймає у строкове платне користування рухомий склад на умовах оренди (30 критих вагонів) для перевезення вантажів.

Відповідно до п. 1.2. договору №5/12 Орендар використовує орендовані власні вантажні вагони для перевезення вантажів залізницями України (внутрішньому , експортно-імпортному сполученнях, транзитних перевезеннях), СНД, Балтії (Естонії, Латвія, Литви), Польщі, Угорщини, Румунії, Словакії, Болгарії.

Пунктом 2.1. договору №5/12 сторони узгодили, що вступ Орендаря у строкове платне користування майном настає одночасно з підписанням уповноваженими представниками сторін актів прийому-передачі, які являються невід'ємною частиною договору.

Згідно п. 9.1. договору №5/12, останній діє з моменту підписання до 31 грудня 2013 року.

За даними акту приймання-передачі вагонів в оренду від 14.05.2013 року, складеного на підставі договору №5/12, Орендодавець (ДП «УДЦЗРП «Укррефтранс») передав, а Орендар (ТОВ «Металургійна транспортна компанія») прийняв в оренду 7 критих вагонів, в тому числі:№: 24322661, №24589111, №24587875, №24585200, №24544108, №24533861, №24444770.

Вагони № 26273599, №24432684, №24589228 від Орендодавця Орендарю за договором від 31.07.2012 №5/12 передані за актом приймання-передачі вагонів в оренду від 16.05.2013 року.

З наведеного вбачається, що спірні вагони: №24322661, №24589111, №24587875, №24585200, №24544108, №24533861, №24444770, №26273599, №24432684, №24589228 належать на праві власності ДП «УДЦЗРП «Укррефтранс», яке в подальшому передало ці вагони в оренду за договором оренди майна (індивідуально-визначене майно) від 31.07.12 №5/12 ТОВ «Металургійна транспортна компанія».

Таким чином, оскільки відповідачем наявними та допустимими доказами у справі не доведений факт оренди ПАТ «Запоржкокс» спірних вагонів або факт того, що останні належать йому на праві власності, підстави вважати, що позивачем необґрунтовано та з порушенням норм чинного законодавства нарахована плата за користування вагонами відсутні.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційна скарга є такою, що не підлягає задоволенню, у зв'язку з необґрунтованістю та недоведеністю доводів, а рішення суду першої інстанції, таким, що повно та всебічно відповідає нормам чинного законодавства, у зв'язку з чим підлягає залишенню без змін.

Судові витрати за апеляційною скаргою покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального Кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В :

1) Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Запоріжкокс» на рішення господарського суду Запорізької області від 12.05.2014 року по справі №908/3776/13 - залишити без задоволення.

2) Рішення господарського суду Запорізької області від 12.05.2014 року по справі №908/3776/13 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя К.І. Бойченко

Судді Г.І. Діброва

О.О. Радіонова