Ухвала суду № 3951926, 15.06.2009, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

15 червня 2009 року № 22а-13030/08/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Багрія В.М.,

суддів Обрізка І.М., Улицького В.З.,

при секретарі судового засідання Ткач О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову господарського суду Тернопільської області від 16.07.2008 року у справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Тернопільголовпостач» до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

В грудні 2007 року ВАТ «Тернопільголовпостач» звернулось до суду з позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення.

Позивач посилався на те, що на підставі акту перевірки №10932/23-09/01882806 від 20.11.2007 року податковим органом 03.12.2007 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0002251703/0/61312, згідно якого позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 81957,42 грн., у тому числі 27319,14 грн. основного зобов'язання та 54638,28 грн. штрафних (фінансових) санкцій. Відповідачем донараховано податок на доходи з фізичних осіб у зв'язку з передачею позивачем безоплатно у власність ОСОБА_1.,ОСОБА_2та ін. у вигляді додаткового блага, фактично одержаного як відшкодування матеріального та моральної шкоди двокімнатну квартиру згідно рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради №598 від 10.05.2006 року.

Відповідачем не враховано, що квартира була передана позивачем на користь ОСОБА_1.,ОСОБА_2та ін. на виконання ухвали Тернопільського міськрайонного суду від 20.10.2005 року, якою затверджено мирову угоду. Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 27.11.2006 року вищевказана ухвала була скасована за нововиявленими обставинами. Таким чином, фактично ОСОБА_1.,ОСОБА_2та ін. не набули у власність квартиру і остання підлягає до повернення позивачу.

Позивач просив скасувати податкове повідомлення-рішення №0002251703/0/61312 від 03.12.2007 року в частині донарахування податку з доходів фізичних осіб в сумі 27087,20 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 54174,40 грн.

Постановою господарського суду Тернопільської області від 16.07.2008 року позовні вимоги задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення, прийняте Тернопільською ОДПІ №0002251703/0/61312 від 03.12.2007 року в частині донарахування податку з доходів фізичних осіб у сумі 27087,20 грн. та застосованих штрафних санкцій в сумі 54174,40 грн.

Постанову суду першої інстанції оскаржила Тернопільська об'єднана державна податкова інспекція, подавши на неї апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апелянт вказує на те, що судове рішення підлягає скасуванню, оскільки прийняте із неповним з'ясуванням судом обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору по суті.

Апелянт звертає увагу на те, що оскільки передача квартири відбулась 23.05.2006 року, то сплату податку з доходів фізичних осіб ВАТ «Тернопільголовпостач» зобов'язано здійснити на наступний день - 24.05.2006 року. Така сплата до бюджету позивачем вчинена не була, що відображено в акті перевірки.

Апелянт просить скасувати постанову господарського суду Тернопільської області від 16.07.2008 року та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Встановлено, що Тернопільською ОДПІ 3.12.2007р. прийнято податкове повідомлення-рішення, яким ВАТ «Тернопільагропостач» визначено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в загальній сумі 81957,42 грн., в т.ч. 27319,14 грн. основного платежу та 54638,,28 грн. штрафних санкцій.

Позивач дане податкове повідомлення-рішення оскаржує в частині донарахування податку з доходів фізичних осіб в сумі 27087,20 грн. та в частині застосованих штрафних санкцій в сумі 54174,40 грн.

Податковий орган вважав, що підприємство в травні 2006р. не утримало та не перерахувало до бюджету податок з доходів фізичних осіб - сімї ОСОБА_2, які отримали від товариства безоплатно двохкімнатну квартиру поАДРЕСА_1 ринковою вартістю 181343 грн., що є додатковим благом.

 З матеріалів справи видно, що позивач та сімя ОСОБА_2 - ОСОБА_1.,ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4. та ОСОБА_5. в рамках цивільної справи уклали мирову угоду, згідно якої ВАТ «Тернопільголовпостач» зобов'язувалося передати безоплатно та передати у виконавчий комітет Тернопільської міської ради документи для оформлення права власності на квартиру по АДРЕСА_1, а фізичні особи зобов'язувалися за власний рахунок вивести свій будинок по АДРЕСА_2із зони вітрового підпору. Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 20.10.2005р. мирову угоду затверджено.

На виконання мирової угоди виконком Тернопільської міської ради 10.05.2006р. прийняв рішення про оформлення права власності за вказаними фізичними особами на квартиру.

Задовольняючи позовні вимоги товариства, господарський суд Тернопільської області правильно виходив з положень п.1.1 ст.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», згідно якої додаткове благо фізичних осіб - це інші виплати і винагороди, а саме кошти, матеріальні і нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, , що виплачуються (надаються) платнику податку його працедавцем, якщо такий дохід не є заробітною платою чи виплатою, відшкодуванням чи компенсацією за цивільно-правовими угодами, укладеними з таким платником податку.

Суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що надана у відповідності з мировою угодою, затвердженою судом, квартира фізичним особам не є додатковим благом, оскільки не надана працедавцем цих фізичних осіб, а передана за мировою угодою в процесі вирішення цивільно-правового спору судом.

Крім того, з матеріалів справи видно, що ухвала суду про затвердження мирової угоди скасована судом при перегляді рішення суду за нововиявленими обставинами, а постановою господарського суду Тернопільської області від 14.05.2008р. рішення виконкому Тернопільської міської ради від 10.05.2006р. про оформлення права власності за ОСОБА_2 на квартиру скасовано.

За таких обставин господарський суд правильно вважав про відсутність у позивача підстав для утримання податку з доходів фізичних осіб при передачі у власність квартири та обґрунтовано задоволив позов, скасувавши оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Постанова суду першої інстанції відповідає матеріалам справи, наявним в ній доказам, правильно застосованим нормам матеріального та процесуального права, тому підстав для її скасування колегія суддів не знаходить.

Доводи апеляційної скарги в тій частині, що позивач зобов'язаний утримати та перерахувати податок з доходів фізичних осіб як податковий агент при передачі безоплатно у власність квартири на висновки господарського суду не впливають, спростовуються ними та нормами матеріального права, тому підставою для задоволення апеляційної скарги бути не можуть.

Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Тернопільської ОДПІ залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Тернопільської області від 16.07.2008 року у справі № 7а/241-5184 залишити без змін.

 Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В.М. Багрій

Судді : І.М. Обрізко

В.З. Улицький