Ухвала суду № 39508311, 20.06.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

20 червня 2014 року м. Київ К/800/32428/14

Суддя Вищого адміністративного суду України Ліпський Д.В. розглянувши касаційну скаргу Ягодинської митниці Міндоходів на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Ягодинської митниці Міндоходів про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України.

З матеріалів касаційної скарги видно, що постановою Волинського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2013 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2014 року, позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано наказ Ягодинської митниці Міндоходів від 01 жовтня 2013 року № 205-о. Поновлено позивача на посаді головного інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Ягодин» Ягодинської митниці Міндоходів з дня звільнення 2 жовтня 2013 року. Стягнуто з Ягодинської митниці Міндоходів на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 4 969, 44 грн. Постанову в частині поновлення позивача на посаді та стягнення середнього заробітку за один місяць у сумі 3 598, 56 грн. допущено до негайного виконання.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову суди виходили з наступного.

Наказом Ягодинської митниці Міндоходів від 1 жовтня 2013 року №205-о позивача, головного інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Ягодин» Ягодинської митниці, звільнено із займаної посади з 2 жовтня 2013 року в зв'язку із реорганізацією та скороченням чисельності працівників з виплатою вихідної допомоги у розмірі середньомісячного заробітку, відповідно до пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України.

Судами встановлено, що відбулася реорганізація установи, у якій працював позивач, а тому його звільнення могло здійснюватись лише у випадку скорочення чисельності або штату працівників, змінами у їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями.

Проаналізувавши штатні розписи суди встановили, що у структурному підрозділі, у якому працював позивач фактичного скорочення чисельності або штату працівників, змін у їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями не відбулося.

Крім того, відповідач не пропонував позивачу іншої роботи (посади), що суперечить вимогам частини 2 статті 40 та частини 3 статті 49-2 КЗпП України.

Стягуючи з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 4 969, 44 грн. суд першої інстанції керувався частиною 2 статті 235 Кодексу законів про працю України.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують.

Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 КАС України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Враховуючи те, що касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, то правові підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

Керуючись ст. 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Ягодинської митниці Мін-доходів на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Ягодинської митниці Міндоходів про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Копію касаційної скарги та додані до неї документи повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Д.В. Ліпський

Суддя Д.В. Ліпський