Ухвала суду № 39508310, 25.06.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" червня 2014 р. м. Київ К/800/24827/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І.В. Бухтіярової І.О. Костенка М.І. розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2014 р.

у справі № 804/2413/14

за позовом приватного підприємства «Соната Групп»

до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2014 року приватне підприємство «Соната Групп» (далі - позивач, ПП «Соната Групп») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - відповідач, Лівобережна ОДПІ м. Дніпропетровська), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.01.2013 р. № 0000132205.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2014 р. адміністративний позов задоволено визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська від 17.01.2014 р. № 0000132205; вирішено питання про судові витрати.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2014 р. апеляційну скаргу Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська - повернуто апелянту.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2014 р. і направити справу для продовження розгляду.

Позивач своїм процесуальним правом надати заперечення на касаційну скаргу не скористався.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, які не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Повертаючи відповідачу апеляційну скаргу, апеляційний суд виходив з того, що апеляційну скаргу від імені Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Так, за твердженням суду апеляційної інстанції строк дії доданої до апеляційної скарги довіреності № 5423/10/10-024 від 02.09.2013 р.,та як слідує з її змісту - дійсна протягом одного року, закінчився 31.12.2013 р., що свідчить про відсутність у представника податкового органу повноважень на подання та підписання апеляційної скарги в інтересах відповідача.

Разом з тим, колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу на те, що вказаний висновок апеляційного суду не можна вважати таким, що ґрунтується на нормах чинного процесуального законодавства.

Відповідно до частини сьомої статті 56 Кодексу адміністративного судочинства України законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.

Документом, що підтверджує повноваження представника є, зокрема, довіреність.

Довіреності від імені органу, підприємства, установи, організації, згідно частини третьої статті 58 Кодексу адміністративного судочинства України, видаються за підписом керівника або іншої уповноваженої на те законом, положенням, статутом особи і засвідчуються печаткою цього органу, підприємства установи, організації.

Відповідно до частини першої статті 247 Цивільного кодексу України строк довіреності встановлюється у довіреності. Якщо строк довіреності не встановлений, вона зберігає чинність до припинення її дії.

Так, у довіреності повинна бути зазначена дата її вчинення, яка є початком відрахування строку її дії.

Частиною першою статті 251 Цивільного кодексу України встановлено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк, згідно частини першої статті 252 Цивільного кодексу України, визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Відповідно до частини першої статті 254 Цивільного кодексу України строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

Як вбачається з матеріалів справи, до апеляційної скарги відповідача на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2014 р. у справі № 804/2413/14, на підтвердження повноважень представника податкового органу додано довіреність № 5423/10/10-024, дата вчинення довіреності - 02.09.2013 р., строк дії - дійсна протягом одного року.

Виходячи із положень вище зазначених правових норм та змісту довіреності, колегія суддів касаційної інстанції приходить до висновку, що датою закінчення дії довіреності № 5423/10/10-024 від 02.09.2013 р. є 02.09.2014 р.

Таким чином, Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом при прийнятті оскарженої ухвали було порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

За таких обставин ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2014 року підлягає скасуванню, а справа направленню до цього ж суду для продовження розгляду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2014 р. у справі № 804/2413/14 - скасувати.

Справу № 804/2413/14 направити до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені статтями 236-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис) І.В. Приходько Судді: (підпис) І.О. Бухтіярова (підпис) М.І. Костенко