Ухвала суду № 39508315, 24.06.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

24 червня 2014 року м. Київ К/800/33198/14

Суддя Вищого адміністративного суду України Ліпський Д.В. розглянувши касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Миколаєва на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2014 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Миколаєва до ОСОБА_1 про стягнення надмірно отриманої пенсії, -

В С Т А Н О В И В :

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, скаржник подав касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України.

З матеріалів касаційної скарги видно, що постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2014 року, позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 надмірно отриману суму пенсії у зв'язку із втратою годувальника у розмірі 7 868 грн. на користь управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Миколаєва. В іншій частині позову відмовлено.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову суди виходили з наступного.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 36 Закону України ,,Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV непрацездатними членами сім'ї вважаються і мають право на отримання пенсії діти, які навчаються на денній формі навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих закладах, - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, а діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні.

Згідно статті 50 вказаного Закону суми пенсій, виплачені надмірно внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно, або стягнуті на підставі рішення територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Судами встановлено, що Наказом № 176 від 7 червня 2010 року ОСОБА_1 відрахована з 26 березня 2010 року за порушення умов 4.3 типового договору. Наказом № 761 від 25 листопада 2011 року ОСОБА_1 відрахована з 19 лютого 2011 року за порушення умов 4.3 типового договору.

Судами також встановлено, що ОСОБА_1 до часу винесення вказаних Наказів здійснювала навчання, що підтверджується листами проректора Національного університету ім. В.О. Сухомлинського від 8 листопада 2011 року № 01/1673 та від 28 серпня 2013 року № 01/998.

Отже, судами зроблено правильний висновок про часткове задоволення позову.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують.

Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Враховуючи те, що касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, то правові підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

Керуючись ст. 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Миколаєва на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2014 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Миколаєва до ОСОБА_1 про стягнення надмірно отриманої пенсії.

Копію касаційної скарги та додані до неї документи повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Д.В. Ліпський

Суддя Д.В. Ліпський