Ухвала суду № 39503203, 23.06.2014, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-ц/796/7984/2014 Головуючий у 1 інстанції - Мельник А.В. .

Доповідач - Слободянюк С.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді - Слободянюк С.В.,

суддів - Лапчевської О.Ф., Оніщука М.І..,

при секретарі - Трофименко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 29 квітня 2014 року за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» про стягнення заборгованості за договором банківського вкладу, -

В С Т А Н О В И Л А:

В липні 2013 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» (далі БАНК) , в якому просила стягнути на її користь заборгованість за договором банківського вкладу в розмірі 407 500,00 гри, проценти за банківським вкладом в розмірі 48 408,73 грн., інфляційні втрати в розмірі 407,50 грн. та 3 % річних в розмірі 6 229,73 гри., а всього стягнути 462 545,96 грн.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 29 квітня 2014 року відмовлено у позові.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення, ухвалення нового про задоволення позову.

Апелянт зазначає, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи.

В судовому засіданні ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_1 (договір про надання правової допомоги Т.2, а.с.28-31) апеляційну скаргу підтримали, представник ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» - Музичук Ю.А. скаргу не визнав.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 03 грудня 2012 року сторонами було укладено договір № 154195 банківського вкладу. Згідно з п.1.1. договору БАНК повинен був прийняти від ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 407 500,00 грн. строком на 370 днів що починається з наступного дня після внесення (надходження) грошових коштів на депозитний рахунок до 08 грудня 2013 року на умовах та в порядку визначених цим Договором ( а.с.6-8).

Відповідно до п.1.2 договору процентна ставка за вкладом становить 16 % річних ( а.с.6).

Згідно з даними виписки по особовим рахункам з 03 березня 2012 року по 10 вересня 2013 року залишок грошових коштів на депозитному рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 складає 1 131,43 грн.( а.с.91).

Згідно вищевказаної виписки ОСОБА_1 03 березня 2012 року внесла грошові кошти в сумі 1 000,00 грн., тобто в сумі не знижувального залишку, який передбачений п.1.3. договору.

Відповідно до п. 2.1.1. договору № 154195 від 03 грудня 2012 року підтвердженням внесення грошових коштів є належним чином оформлена квитанція та / або виписка по рахунку.

Пунктом 1.4 Положення про порядок здійснення банками України вкладних ( депозитних ) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України (далі НБУ) від 03 грудня 2003 року № 516, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня за № 1256/8577 (далі Положення), передбачено, що залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадного (депозитного) сертифіката; договором банківського рахунку; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею іншого документу, що підтверджує внесення грошової суми або банківських металів і відповідає вимогам, встановленими законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) звичаями ділового обороту.

Пункт 2.9 глави 2 розділу IV Інструкції про ведення касових операцій банками України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 1 червня 2011 року N 174 (далі - Інструкція) передбачає, що банк (філія, відділення) зобов'язаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції або напис чи штамп «вечірні» чи «післяопераційний час»), а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ.

Виходячи з положень статті 1059 ЦК України, пункту 1.4 Положення, пункту 2.9 глави 2 розділу IV Інструкції письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. При цьому квитанція (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі.

Процедура внесення коштів на рахунок також підтверджується і внутрішнім положенням банку, яке розроблене на підставі вимог НБУ «Про ведення касових операцій та організацію системи контролю за касовими операціями в ПАТ «КБ «ФІНАНСОВА ІНІЦІАТИВА», затвердженого рішенням Правління ПАТ «КБ «ФІНАНСОВА ІНІЦІАТИВА» протокол від 01 листопада 2011 року № 01-0111/1 ( витяг з положення а.с.144.)

В суді першої інстанції ОСОБА_1, яка давала показання як свідок (а.с118), і свідок ОСОБА_4 (а.сч.119) зазначали про внесення позивачем до каси банку грошових коштів; квитанцію № 28495 від 03 грудня 2012 року на суму 407 500,00 грн. особисто в касі банку надрукувала, проставила свій підпис та видала касир ОСОБА_5

Свідок ОСОБА_5 (а.с.143) вказані обставини заперечувала.

Надана позивачкою квитанція № 28495 від 03 грудня 2012 року не містить підпису ані виконавця, який її генерував в системі, ані підпису контролера (копія ас.9). Оригінал вказаної квитанції міститься на аркуші справи № 184.

Суд першої інстанції правильно зазначав, що дана квитанція не відповідає вимогам закону, оскільки не містить обов'язкових реквізитів визначених пунктом 2.9 Інструкції, а тому не може бути визнана судом доказом внесення вказаних грошових коштів позивачем.

Ухвалою суду першої інстанції від 27 січня 2014 року призначалось судова почеркознавча експертиза щодо належності підпису на квитанції ОСОБА_5 (касир а.с.164, ухвала 189,190).

Висновком експерта за результатами проведення судово-почеркознавчої та технічної експертизи від 07 квітня 2014 року № 312/313/14-21 не було підтверджено належність підпису на квитанції № 28495 від 03 грудня 2012 року касиру ОСОБА_5 (а.с. 199-202).

Доводи апеляційної скарги стосовно не категоричності висновку експерта за результатами проведення почеркознавчої експерти, в якому зазначено про ймовірність підпису на квитанції виконано іншою особою, а не ОСОБА_5 Апелянт зазначає, що такий висновок експерта суд поклав в основу рішення не заслуговують на увагу з таких підстав.

Відповідно до діючих норм процесуального права, висновок експерта є засобом доказування і одним із видів доказів. Висновок експерта не має наперед встановленого значення, йому не надається переваги перед іншими доказами; висновок експертизи оцінюється в сукупності з іншими доказами, що ґрунтується на всебічному, повному та об*єктивному дослідженню наявних у справі доказів.

Суд першої інстанції зазначав, що свідчення ОСОБА_5, а також положення Інструкції № 174 НБУ, Положення «Про ведення касових операцій та організацію системи контролю за касовими операціями В ПАТ «КБ «ФІНАНСОВА ІНІЦІАТИВА», висновок експерта № 312/313/14-21 від 07 квітня 2014 року повністю спростовують твердження свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_4 про те, що касир власноручно друкує та видає квитанції про зарахування коштів на вкладний рахунок. Висновок експерта спростовує внесення ОСОБА_1 грошових коштів в касу банку для зарахування на вкладний рахунок.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ПАТ «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» має код № 33299878 (а.с.19,20). Такий номер коду банку зазначено і у виписці з особового рахунку з 03 березня 2012 року по 10 вересня 2013 року, відповідно до якого позивачкою внесено 1000,00 грн. ( а.с.91). Квитанція № 28495 від 03 грудня 2012 року, відповідно до якою позивачкою внесено на депозит 407 500,00 грн., містить інший номер коду банку, а саме 380054.

Квитанція № 28495 від 03 грудня 2012 року не містить підпису відповідального виконавця, контролера та касира ОСОБА_5, а отже містить неналежні реквізити. Крім того, зазначена сума в розмірі 407 5000 грн. не поступила від ОСОБА_1 до каси банку та не була проведена через банківський бухгалтерський облік у зв'язку з відсутністю підстави - внесення грошей останньою.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновку суду першої інстанції про відмову у позові. Висновок суду про те, що сума депозитних коштів у розмірі 407 5000 грн. не поступила від позивачки до каси банку та не була проведена через банківський бухгалтерський облік є правильним.

З огляду на викладене, відстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається. Висновок суду першої інстанції щодо підстав для відмови у задоволенні позовних вимог відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону. Доводи, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують їх, тому відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308,313 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 29 квітня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справи протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: