Рішення № 39494495, 25.06.2014, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25 червня 2014 р. Справа № 902/788/14

Господарський суд Вінницької області у складі судді Мельника П.А., при секретарі судового засідання Віннік О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Приватного підприємства по міжнародним перевезенням "Дейв - Експрес Логістік" 10007, м.Житомир, Київське шосе, 143

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вінницький агрегатний завод" 21000, м.Вінниця, вул.Кірова, 16-Б

про стягнення 57886,4 грн. заборгованості

За участю представників сторін:

позивача : Базилевська С.А. - за довіреністю;

відповідача : не з''явився.

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов Приватного підприємства по міжнародним перевезенням "Дейв - Експрес Логістік" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вінницький агрегатний завод" про стягнення 57886,4 грн. заборгованості за надані транспортні послуги, з яких: 50336,00 грн. основного боргу та 7550,40 грн. 15% штрафу.

Ухвалою суду від 10.06.2014р. порушено провадження по справі №902/788/14 та призначено до розгляду в засіданні на 25.06.14р.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, просила суд їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, представника в судове засідання не направив, витребуваних судом документів та письмових пояснень не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений завчасно та у встановленому законом порядку, що стверджується відміткою в повідомленні про вручення поштового відправлення вх.№4337 від 19.06.2014р.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи і забезпечення його явки в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист . З огляду на вказане вище, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутність представника відповідача та за наявними у ній матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.

Крім того суд враховує, що відповідно до змісту п.3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.

При розгляді справи судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як слідує із матеріалів справи, між Приватним підприємством по міжнародним перевезенням "Дейв - Експрес Логістік" (Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вінницький агрегатний завод" (Відповідач) було укладено договір № 93-1 від 19.07.2013 року, в рамках виконання якого між сторонами було укладено заявку № 1 від 30 липня 2013 р. на перевезення вантажу відповідно до якої ПП "Дейв- Експрес Логістік" зобов'язалося організувати перевезення, а ТОВ "Торговий дім "Вінницький агрегатний завод" зобов'язалося сплатити за надані транспортні послуги 3200 євро, відповідно до рахунку-фактури № ДЛ-733 від 13 серпня 2013 грн. (ціна складає 33967,05 грн. - гривневий еквівалент на 01.09.13 р.).

Відповідно до п. 5.3. Договору № 93-1 від 19.07.2013 р. оплата за надані транспортні послуги здійснюється протягом 2-3 банківських днів (якщо інше не обумовлено в заявці) після отримання рахунку-фактури, товарно-транспортної накладної (СМК/ТТК), акта виконаних робіт:

- Рахунок-фактура № ДЛ-733 від 13 серпня 2013 р. на суму 33967,05 (тридцять три тисячі дев'ятсот шістдесят сім грн. 05 коп. - гривневий еквівалент 3200,00 євро, згідно курсу НБУ на 01.09.2013 р.)

- Товарно-транспортні накладні (СМК): № № 079096, 279178

- Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 733 від 13 серпня 2013 р.

Оригінали документів позивачем були направлені відповідачу 02.09.2013 року та отримані ним 09.09.2013 р.

Оплата повинна бути проведена до 12.09.2013 р., яка в обумовлені строки відповідачем не здійснена.

Добровільна відмова від оплати виниклого боргу в сумі 50336,00 грн. (3200,00 євро по курсу НБУ станом на 28.04.14 р.) спонукала позивача звернутись з даним позовом до суду.

Крім основного боргу, позивачем заявлено до стягнення 15% штрафу у розмірі 7550,40 грн.

З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов наступних висновків.

Виконання договірних умов між сторонами у справі здійснювалося у відповідності до Конвенції про договір міжнародного перевезення вантажів по дорогам (КДПГ) (19 травня 1956 року) та чинним законодавством України.

Відповідно до ст. 1 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів ця Конвенція застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобам за винагороду, коли зазначенні в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною країною, незважаючи на місце проживання і громадянство сторін.

Відповідно до договірних відносин та у відповідності до ст. 909 Цивільного кодексу України, ст. 307 Господарського кодексу України Перевізник зобов'язується доставити довірений йому другою стороною вантаж до пункту призначення та видати його особі яка має право на одержання вантажу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату.

Як вбачається із приписів ст. 530 ч.1 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається , якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення заборгованості в розмірі 50336,00 грн. (3200,00 євро) за надані транспортні послуги підлягають задоволенню, оскільки є обґрунтованими та фактично відповідають матеріалам справи.

Визначаючись щодо штрафу, суд виходив із наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 252 ЦК України визначено, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ч. 1 ст. 253 ЦК України).

Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч. 5 ст. 254 ЦК України).

Оскільки відповідач не виконав зобов'язання у встановлений договором строк, він є боржником, що прострочив.

У разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України він зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню).

Неустойкою (штрафом, пенею) відповідно до положень ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Сторони в пункті 4.8. договору обумовили, що при простроченні платежу більш ніж 20 календарних днів Експедитор (позивач) має право стягнути з Замовника (відповідача) штраф в розмірі 15% від вартості заборгованості.

Наданий позивачем розрахунок штрафу здійснений відповідно до умов укладеного сторонами договору та чинного законодавства, відтак, підлягає задоволенню.

В силу ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Оскільки станом на час розгляду справи відповідач не надав доказів погашення заборгованості за надані транспортні послуги, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 50336,00 грн. основного боргу та 7550,40 грн. 15% штрафу є обгрунтованими, заявленими правомірно та підлягають задоволенню.

Відповідач не спростував у встановленому законом порядку правомірність заявлених позивачем вимог .

У відповідності до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 49, 75, 82, 84, 85, 87, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вінницький агрегатний завод" (21000, м.Вінниця, вул.Кірова, 16-Б, код 35370339) на користь Приватного підприємства по міжнародним перевезенням "Дейв - Експрес Логістік" (10007, м.Житомир, Київське шосе, 143, код 32122163) 50336,00 грн. (еквівалент 3200,00 євро) основного боргу, 7550,40 грн. 15% штрафу та 1827,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення направити сторонам.

Повне рішення складено 27 червня 2014 р.

Суддя Мельник П.А.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу 10007, м.Житомир, Київське шосе, 143

3 - відповідачу 21000, м.Вінниця, вул.Кірова, 16-Б