За позовом: Відкритого акціонерного товариства по
газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз», 69035, м. Запоріжжя, вул.
Заводська,7
до: Спеціалізованої
державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті
Запоріжжі, 69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 190-А
про визнання
недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000300302/0 від 07.07.2004року та №
0000300302/1 від 30.08.2004 року
Колегія суддів у
складі:
головуючого
судді Нечипуренко О.М.
судді А.А.
Щербак
судді Л.О. Нестеренко
при секретарі судового засідання Младенові О.П.
у засіданні приймали участь
представники сторін
Від позивача - Рубітель О.Ю. (дов. № 09/4973 від
19.09.08р.).
- Барсукова І.Г. (дов.№ 09/820 від 11.02.08р.).
Від відповідача - Рачинський Р.М. (дов. б/н від 12.03.09р).
- Андросович Г.Є.
(дов. № б/н від 09.06.08р.)
- Сиваш О.О.(
дов. б/н від 26.11.08р.)
- Богдан О.І.
(дов. № б/н від 21.07.08р.)
04.03.09р.
колегією суддів Запорізького окружного адміністративного суду у складі
головуючого судді Нечипуренко О.М., суддів Каракуші С.М. і Нестеренко Л.О.
прийнято до провадження та призначено до розгляду на 08.04.09р. адміністративну
справу №
2а-1552/09/0870 за позовом Відкритого
акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» (надалі
ВАТ «Запоріжгаз» або позивач) до Спеціалізованої державної податкової інспекції
по роботі з великими платниками податків у місті Запоріжжі (надалі СДПІ по
роботі з ВПП у м. Запоріжжя або відповідач) про визнання недійсними податкових
повідомлень-рішень останньоъ № 0000300302 від 07.07.04р. та № 0000300302/1 від 30.08.04р.
Розпорядженням
Голови Запорізького окружного адміністративного суду від 08.04.09р. № 18, у зв'язку з відпусткою судді Каракуши
С.М., колегію складу суду для розгляду справи № 2а-1552/09/0870 було змінено,
до розгляду справи залучено суддю Щербака А.А.
У розгляді
справи, в порядку ст. 150 КАС України, оголошувались перерви до 13.05.09р. та
04.06.09р.
У судовому
засіданні 04.06.09р., судом, відповідно до ст.160 КАС України, сторонам проголошено вступну та резолютивну
частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.
Відповідно
до ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства, під час судового розгляду
здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних
засобів, а саме: комплексу «Камертон».
Представник
позивача підтримав позовні вимоги і просить задовольнити їх у повному обсязі з
підстав, викладених у позовній заяві від
09.09.04р., уточнень до позову від 06.03.09р., пояснень від 05.05.09р. та
доповнень до позову від 02.06.09р. Зокрема зазначає, що на підставі акту перевірки від 05.07.04р. №
12/03345716/33-2, СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжя 07.07.04р. прийнято
податкове повідомлення-рішення № 0000300302/0 про донарахування
позивачу суми податкового зобов'язання по податку на прибуток підприємств у
розмірі 70 908 771,12 грн. у тому числі за основним платежем 35 454 385,56 грн.
та 35 454 385,56 грн. штрафних санкцій.
Позивач
вказує, що перевірка проводилась не об'єктивно та однобічно без зазначення
підстав її проведення, дати та номеру посвідчень осіб, що проводять перевірку.
В акті
перевірки зазначено, що у перевіряємому (01.07.01р. - 30.06.03р.) позивачем не
відображено завищення податкових зобов'язань на 429,4 тис.грн. (1431,4 х 30%),
в тому числі за 2002р. - на 90,3 тис. грн. та за І півріччя 2003р. - на 1 341,1
тис. грн.
До складу
ВАТ «Запоріжгаз» входить 5 філій, які не є юридичними особами, але в акті
перевірки зазначені результати перевірки
нарахування податку на прибуток Оріхівського управління по газопостачанню та
газифікації та Бердянського управління по газопостачанню та газифікації.
Відомостей щодо перевірки нарахування податку на прибуток інших структурних
підрозділів вказаний акт не містить, що є порушенням викладення суттєвих
обставин фінансово-господарської діяльності підприємства.
Відповідачем
зроблено висновок про невключення позивачем до складу валових витрат доходів
від інших джерел у вигляді безоплатно наданої вартості матеріальних цінностей
(газопроводів в сумі 426 538,35 грн.
Позивач не
погоджується із вказаним твердженням відповідача, та зазначає, що на протязі
2002-2003р.р безплатно отримував у постійне користування основні засоби у
вигляді газопроводів. Об'єкти газопостачання є державною власністю, а їх
передача на баланс ВАТ «Запоріжгаз» не тягне за собою зміну власника, та
позивач лише уповноважений здійснювати користування цими основними засобами.
Крім того, ВАТ «Запоріжгаз» щороку проводить інвентаризацію державного майна,
що перебуває у нього на балансі, результати якої погоджується з Міністерством
палива та енергетики. Тобто, переходу права власності при передачі газопроводів
на баланс підприємства не відбулося, оскільки такі основні засоби є власністю
держави. Таким чином, позивач вказує, що вартість безоплатно переданих основних
фондів на баланс ВАТ «Запоріжгаз» не є його доходами, а, отже позивач
правомірно не включив отримані газопроводи до складу валового доходу. На підставі викладеного, позивач вважає, що
відповідач неправомірно відніс до складу валових доходів позивача суми
безоплатно отриманих основних засобів у вигляді газопроводів.
Відповідачем
в акті перевірки зроблено хибний висновок про невключення позивачем до складу
валових доходів кредиторської заборгованості у розмірі 10 368 225,30
грн. перед ТОВ «Променерго», яка залишилась нестягнутою після закінчення строку
позовної давності. Заборгованість у сумі 10368225,30 грн. виникла у позивача
внаслідок того, що 28.12.98р. УП СП «Антопол» були емітовані на користь ТОВ
«Проенерго» переказні векселя зі строком погашення «до пред'явлення», в яких
платником було зазначено ВАТ «Запоріжгаз». В момент видачі цих векселів на користь ТОВ «Променерго», вони були
пред'явлені до акцепту ВАТ «Запоріжгаз». Піч час пред'влення векселів до
акцепту позивачем було змінено строки оплати за векселями, а саме: «за
пред'явленням, але не раніше 10.12.99р.» Отже, у держателя векселів з
10.12.99р. виникло лише право на пред'явлення векселів до оплати. Але відповідачем невірно розраховані строки
давності, оскільки ст. 34 Уніфікованого
закону про переказні векселі та прості векселі, переказний вексель строком за
пред'явленням підлягає оплаті при його пред'явленні. Він повинен бути пред'явлений
до платежу протягом одного року від дати його складання. Позовні вимоги до
акцептанта, які випливають з переказного векселя, погашаються із закінченням
трьох років від дати настання строку платежу, а отже, термін позовної давності
по заборгованості починає рахуватися від дня граничного терміну пред'явлення
векселів до оплати, тобто, з 10.12.00р. до 10.12.03р. З огляду на викладене,
позивач вважає висновок відповідача щодо визначення сум його кредиторської
заборгованості у розмірі 10 368 225,30 грн. в якості безповоротної фінансової
допомоги неправомірним.
У п.п. 2.2.3
акту перевірки відповідач зазначає, що ВАТ «Запоріжгаз» завищено валові витрати
у сумі 643 433,33 грн. у зв'язку з віднесенням до складу валових витрат
вартості юридичних послуг Адвокатської компанії «Правіс» по супроводу
справи № 1/3/143 проти
ДПІ у м. Запоріжжя. Оскільки суми витрат у вигляді винагороди за надання
юридичних послуг були пов'язані з господарською діяльністю, позивач вважає, що
ці витрати були правомірно ним віднесені до складу валових витрат.
СДПІ по
роботі з ВПП у м. Запоріжжя в акті перевірки (п.п 2.2.4) зроблено хибний
висновок щодо порушення позивачем приписів Закону України «Про оподаткування
прибутку підприємств», а саме: віднесення до складу валових витрат неоплачених
сум збільшення вартості не сплаченого у строк отриманого природного газу
відповідно до курсу долару. В той же час, позивач зазначає, що заборгованість у
розмірі 48664417,99 грн.
виникла за поставлений в 1995р. природний газ по договорам № 225 від 02.06.95р.
та № 225-а/300 від 30.08.95р., а починаючи з 1995р. податковими органами
неодноразово проводились перевірки фінансово-господарської діяльності ВАТ
«Запоріжгаз», тому останній вказує. що у зв'язку зі спливом трирічного строку
обов'язок зберігання таких документів відсутній. При цьому факт наявності
заборгованості позивача перед УМГ «Харківтрансгаз» у сумі 74314324,00грн.
встановлений Постановою Вищого господарського суду України від 05.04.01р. по
справі № 04-1/9-15/82. Під час проведення перевірки відповідачу було надано
вказане судове рішення та мирова угода між сторонами щодо строків погашення
цієї заборгованості. Тому, з урахуванням викладеного, оскільки зазначена
заборгованість підтверджена відповідними документами, висновок відповідача щодо
неправомірності віднесення до складу валових витрат сум такої заборгованості
суперечить закону.
Відповідачем під час проведення перевірки виявлено
неправомірне віднесення позивачем до складу валових витрат у розмірі 2759078,69
грн. Відповідач вказує, що ці витрати не підтверджені відповідними
розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і
зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Перевіркою
встановлено факт зникнення первинних документів по правовідносинам з ПП «Юрконсул». Позивач, у відповідності до вимог
чинного законодавства, листом повідомив про вказаний факт відповідача, а у
зв'язку з неможливістю поновити втрачені документи, ВАТ «Запоріжгаз» було
зменшено склад валових витрат та нараховано пеню, що відображено у податковій
декларації з податку на прибуток за І півріччя 2004р. Таким чином, зменшення
позивачем валових витратна вказану суму є правомірним.
Перевіркою
встановлено завищення позивачем валових витрат у сумі 70991252,00 грн. внаслідок списання
заборгованості, по якій закінчився строк позовної давності. Але позивача
вказує, що списана заборгованість є заборгованістю населення за спожитий
природній газ, станом 01.10.1998р., однак, первинні документи, що підтверджують
споживання природного газу населенням до жовтня 1998р. знищенні у зв'язку із
закінченням терміну зберігання, оскільки у відповідності до приписів чинного
законодавства, первинні документи зберігаються протягом трьох років. Разом з тим, первинні документи і додатки до
них, що фіксують факт виконання господарських операцій і є підставою для
записів у реєстрах бухгалтерського обліку та податкових записах, у зв'язку з
чим податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. У бухгалтерському
обліку ВАТ «Запоріжгаз» обліковувалась заборгованість за спожитий населенням
природний газ. Таким чином, не зважаючи на те, що первинні документи були
знищенні у зв'язку із закінченням терміну їх зберігання, підприємство мало
право на формування валових витрат на підставі облікових регістрів
бухгалтерського обліку, що відповідає приписам чинного законодавства.
На підставі
проведеної перевірки та складеного акту перевірки, СДПІ по роботі з ВПП у м.
Запоріжжя винесено спірне податкове повідомлення-рішення, відповідно до
якого донараховано податок на прибуток та штрафні санкції.
Позивач зазначає, що оскільки всі висновки відповідача щодо заниження
скоригованого валового доходу та завищення валових витрат є необгрунтованими,
то донарахування податку на прибуток у розмірі 35 454 385,55 грн. та штрафних
санкцій у сумі 35 454 385,55 грн. є неправомірними
Враховуючі
викладене вище, ВАТ «Запоріжгаз» просить суд податкові повідомлення-рішення №
0000300302/0 від 07.07.04р. та № 0000300302/1 від 30.08.04р., винесені СДПІ по
роботі з ВПП у м. Запоріжжя визнати недійсними та скасувати.
Відповідач
проти позову заперечив та надав письмові заперечення. Зокрема зазначив, що СДПІ
по роботі з ВПП у м. Запоріжжя була проведена планова документальна перевірка
фінансово-господарської діяльності з
питань дотримання ВАТ «Запоріжгаз» вимог податкового та валютного законодавства
за період з 01.07.01р. по 01.07.03р. За
результатами проведеної перевірки 05.07.04р. складено акт від № 12/03345716/33-2,
на підставі розгляду якого відповідачем 07.07.04р. винесено податкове
повідомлення-рішення № 0000300302/0 про визначення суми податкового
зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 35 454 385,55 грн. та застосовано
штрафні санкції у розмірі 35 454 385,55 грн. За наслідками оскарження вказаного
рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжя прийнято податкове
повідомлення-рішення № 0000300302/1 від 30.08.04р., згідно з яким визначена
позивачу сума податкового зобов'язання залишена без змін.
Відповідач
вказує, що винесені спірні податкові-повідомлення рішення є обґрунтованими та
відповідають вимогам чинного законодавства, з огляду на наступне:
Позивачем
занижено валовий дохід на суму безоплатно отриманих основних фондів у розмірі
426 538,35 грн. Згідно Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»,
передбачено виняток, коли вартість основних фондів, безоплатно отриманих
платником податку не включається до
складу валового доходу, а саме: якщо такі основні фонди отримані за рішенням
органів центральної виконавчої влади та у разі отримання спеціалізованими
експлуатуючими підприємствами об'єктів енергопостачання, газо- і тепло
забезпечення, водопостачання, каналізаційних мереж, відповідно до рішень
місцевих органів виконавчої влади та виконавчих органів рад, прийнятих у межах
їх повноважень. Посилання ж позивача на
те, що постанова КМУ від 25.02.98р. № 747 є саме рішенням центрального
виконавчого органу у розумінні вказаних приписів Закону України «Про оподаткування
прибутку підприємств» є помилковими, оскільки ця постанова стосується лише
утворення НАК «Нафтогаз України».
Щодо
завищення валових витрат позивачем у розмірі 48664 417,99 грн., то останній
вказує, що ця заборгованість виникла внаслідок несвоєчасної сплати зобов'язань
за отриманий природний газ та внаслідок збільшення курсу долара в порівнянні із
1995р., тобто ця заборгованість є курсовою різницею, яка визначилась на
підставі постанови Вищого господарського суду України № 04-1/9-15/82 від
05.04.09р., а відтак, твердження
позивача, що вказана заборгованість виникла у 1995р. є безпідставним.
Перевіркою
правильності визначення валових доходів ВАТ «Запоріжгаз» встановлено заниження
скоригованого валового доходу у сумі 10 368 225,30 грн. у 2 кварталі 2003р., а
саме: до складу валових доходів не включена кредиторська заборгованість на
вказану суму перед ТОВ «Променерго». На момент видачі переказних векселів на користь ТОВ «Променерго», вони були пред'явлені до акцепту ВАТ «Запоріжгаз». Під
час пред'явлення векселів до акцепту позивачем було змінено строки оплати за
векселями, а саме «за пред'явленням, але не раніше 10.12.99р.». Тобто ВАТ
«Запоріжгаз», в порушення п.п. 4.1.6. ст. 4 Закону України «Про оподаткування
прибутку підприємств», до складу валових доходів за І півріччя 2003р. не включена
кредиторська заборгованість у розмірі 10
368 255,30 грн. перед ТОВ «Променерго», що залишилась нестягнутою після
закінчення строку позовної давності.
В ході
проведення перевірки для з'ясування правомірності віднесення до складу валових
витрат сум безнадійної заборгованості у ВАТ «Запоріжгаз» була запрошена
інформація щодо списання дебіторської заборгованості з визначенням найменування
боржника та його реквізитів, періоду виникнення та розміру заборгованості,
первинних документів та підстав для віднесення до складу валових витрат.
Позивач, листами від 22.04.04р. № 06/1456 та від 27.04.04р. № 06/1497
повідомило, що первинні документи, які підтверджують виникнення заборгованості,
знищенні в зв'язку з закінченням терміну зберігання документів, що підтверджується
відповідними актами знищення. Первинні документи, що підтверджують споживання природного газу
населенням до жовтня 1998р. знищені у зв'язку з закінченням терміну зберігання.
Заборгованість населення станом на 01.10.98р. зафіксована у програмі обліку
заборгованості споживачів в зв'язку з введенням в Запорізькій області
спеціального порядку розрахунків за придбаний природний газ. Разом з тим,
позивач у листах від 22.04.04р. № 06/1456 та 27.04.04р. № 06/1497 повідомляє,
що віднесення до складу валових витрат сум дебіторської заборгованості
здійснювалось на підставі Закону України «Про оподаткування прибутку
підприємств», але первинних документів, які підтверджують термін виникнення
дебіторської заборгованості у розмірі 47 559 400,00 та 28 738 000,00грн. не
надано, оскільки, як вказує сам позивач, вони були знищені. Отже, підтвердити
закінчення строку позовної давності та існування вищезазначеної дебіторської
заборгованості немає можливості. У відповідності до чинного законодавства
України, документи, щодо дебіторської заборгованості зберігаються доки не мине
потреба, а отже, позивачем не доведено факту існування дебіторської
заборгованості.
Проведеною
перевіркою встановлено завищення ВАТ «Запоріжгаз» валових витрат на 643 433,33
грн. Вказане порушення виникло у результаті оплати вартості послуг Адвокатської
компанії «Правіс» по супроводу справи про визнання недійсним рішення ДПІ від
20.12.01р. № 126-33-02-03345716. Згідно з приписами чинного законодавства
України, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених
(нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією,
веденням виробництва, продажем продукції і охороною праці. Тобто, позивачем
неправомірно включено до складу валових витрат вартість юридичних послуг
Адвокатської компанії «Правіс».
СДПІ по
роботі з ВПП у м. Запоріжжя під час проведення перевірки встановлено завищення
валових витрат ВАТ «Запоріжгаз» на 76 297 400,00грн., яке виникло у результаті
наступного: позивач мав взаємовідносини з ПП «Юрконсул». На вимоги відповідача
надати первинні документи щодо взаємовідносин між вказаними сторонами, ВАТ
«Запоріжгаз» повідомило про їх зникнення. Оскільки останнім не було надано
відповідачу декларацію з податку на прибуток із виправленими показниками валових
витрат, то включення ВАТ «Запоріжгаз» до складу валових витрат вартості
юридичних послуг є неправомірним.
Щодо
застосування до ВАТ «Запоріжгаз» штрафних санкцій, то відповідач вказує, що
завищення платником податків валових витрат, або заниження валового доходу
призводить до заниження об'єкту оподаткування, і, як наслідок, заниження
податку на прибуток. У зв'язку з виявленими під час перевірки порушеннями, позивачу було донараховано податкові
зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 35 454 385,56 грн., та штрафні
санкції за виявлені порушення податкового законодавства.
На підставі
викладеного вище, відповідач вважає спірні повідомлення-рішення правомірними та
просить відмовити у задоволені позовних вимог ВАТ «Запоріжгаз».
Розглянувши
та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін,
колегія суддів,-
ВСТАНОВИЛА:
З 26.08.03р.
по 23.06.04р. СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжя проведено перевірку
Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз»
з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.01р. по
30.06.03р. За результатами проведеної перевірки 05.07.04р. складено акт №
12/03345716/33-2.
На підставі
розгляду матеріалів перевірки, СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжя 07.07.04р.
винесено податкове повідомлення-рішення № 0000300302/0, відповідно до якого ВАТ
«Запоріжгаз» визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у
розмірі 70 908 771,12 грн., в тому числі 35454 385,56 грн. - за основним
платежем, та 35454 385,56 грн. - штрафних санкцій.
Позивач, не
погодившись з винесеним податковим повідомленням-рішенням оскаржив його до СДПІ
по роботі з ВПП у м. Запоріжжя, але рішенням про результати розгляду скарги №
10176/10/10 від 30.08.04р. скаргу залишено без задоволення, а податкове
повідомлення-рішення № 0000300302/0 від 07.07.04р. без змін.
30.08.04р.
відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №
0000300302/1.
ВАТ
«Запоріжгаз», не погодившись із донарахуванням йому податкових зобов'язань та
застосуванням штрафних санкцій, звернулось до суду із позовом до СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжя про
скасування вказаних податкових повідомлень-рішень.
Проаналізувавши
наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані
докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, колегія
суддів вважає, позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, а
саме: скасування спірних податкових повідомлень-рішень в частині визначення ВАТ
по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» податкових зобов'язань у розмірі
10 368 225,30 грн., у зв'язку із заниженням скоригованого валового
доходу позивачем на суму 10 368 225,30 грн., виходячи з
наступного:
Відповідно
до ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого
самоврядування, їхні посадові і службові
особи зобов'язані діяти лише на
підставі, в межах повноважень та у
спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд вирішує
справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що
передбачені Конституцією та законами України.
Підставами
для визнання незаконними (нечинними) актів в судовому порядку є невідповідність
їх вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу,
який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також
порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом
інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.
Згідно до
ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах,
відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено
законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх
посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у
спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно
до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданнями
органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням
податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю
сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових
платежів).
Право
здійснювати планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності,
достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових
платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями,
відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної
особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької
діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України
покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові
платежі) надано органам державної податкової служби п. 1 ст.11 Закону України
від "Про державну податкову службу в Україні".
На підставі
вищезазначених приписів, СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжя проведено планову
документальну перевірку ВАТ «Запоріжгаз» з питань дотримання останнім вимог
податкового законодавства за період з 01.07.01р. по 30.06.03р.
Перевіркою
встановлено заниження скоригованого валового доходу в сумі 426538,35 грн., в
тому числі за 2002р. у сумі 346832,12грн., за півріччя 2003р. - 79706,23 грн.
Висновок
відповідача, щодо заниження позивачем валового доходу на вказану суму колегія
суддів вважає не обґрунтованим, а позов у цій частині таким, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне:
У
відповідності до п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»,
валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого)
протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі,
виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами. Валовий доход
включає доходи з інших джерел, у тому числі у вигляду вартості товарів (робіт,
послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді.
Разом з тим,
як свідчать приписи п. 4.2.15 вказаного Закону, до складу валового доходу
не включаються основні фонди,
отримані за рішенням органів центральної виконавчої влади та у разі отримання
спеціалізованими експлуатуючими підприємствами об'єктів енергопостачання, газо- і теплозабезпечення, водопостачання,
каналізаційних мереж відповідно до рішень місцевих органів виконавчої влади та
виконавчих органів рад, прийнятих у
межах їх повноважень. Основні фонди, що
отримуються у випадках, передбачених цим підпунктом,
приймаються на баланс за балансовою вартістю. Порядок безоплатної передачі таких основних фондів встановлюється Кабінетом Міністрів
України.
Тобто,
обов'язковою умовою не включення до валового доходу вартості безоплатно
отриманих платником податку основних фондів є наявність відповідного рішення органів центральної виконавчої влади,
місцевих органів виконавчої влади та виконавчих органів рад.
Як
встановлено судом, позивач на протязі 2002-2003р.р безоплатно отримував у
постійне користування основні засоби у вигляді газопроводів. Ці фонди
отримувались позивачем з метою здійснення їх експлуатації, від підприємств
недержавної форми власності за погодженням з головами районних адміністрацій,
але рішення місцевих органів виконавчої влади та виконавчих органів рад на таку
передачу відсутні.
Обгрунтовуючі
заниження валового доходу на 426538,35
грн., позивач посилається на Постанову Кабінету Міністрів України від
25.05.98р. № 747 «Про утворення Національної компанії «Нафтогаз України» як на
рішення центрального виконавчого органу у розумінні вимог п.п 4.2.15 ст. 4
Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Але це твердження є
помилковим, оскільки вказана Постанова КМУ стосується лише утворення НАК
«Нафтогаз України» як самостійної юридичної особи і не передбачає безоплатну
передачу будь-якого майна акціонерам цієї компанії.
Крім того,
як вбачається із матеріалів справи, основні фонди отримувались позивачем від
різних суб'єктів господарювання, у тому числі і від громадян - приватних підприємців.
З огляду на
вказане, ВАТ «Запоріжгаз» не мало підстав занижати валовий дохід шляхом не
включення до його складу вартість основних фондів, безоплатно отриманих. У сумі
426 538,35 грн.
Позиція суду
щодо відмови ВАТ «Запоріжгаз» в задоволені позову у цій частині, не суперечить
висновкам, викладеним в ухвалі Вищого адміністративного суду України від
16.09.08р. у справі № 5/235.
Проведеною
перевіркою позивача встановлено заниження у 2 кварталі 2003р. валового доходу
сумі 10368225,30грн.
Вивчивши
матеріали справи, колегія суддів вважає такі висновки СДПІ по роботі з ВПП у м.
Запоріжжя необґрунтованими та задовольняє позовні вимоги у цій частині,
виходячі із наступного:
ВАТ
«Запоріжгаз» має кредиторську заборгованість у розмірі 10 368 225,30 грн. перед
ТОВ «Променерго». Ця заборгованість лишилась нестягнутою після закінчення
строку позовної давності і була включена позивачем до складу валового доходу у
4 кварталі 2003р.
Як свідчать
матеріали справи, зазначена заборгованість виникла у ВАТ «Запоріжгаз» внаслідок
того, що УП СП «Антопол» були емітовані на користь ТОВ «Проенерго» переказні
векселі на загальну суму погашення 2 990 000,00 доларів США зі строком
погашення «за пред'явленням», в яких платником вказано ВАТ «Запоріжгаз». В
момент видачі переказних векселів на користь ТОВ «Променерго», вони були
пред'явлені до акцепту позивачем, при цьому останній змінив строки оплати, а
саме: «за пред'явленням, але не раніше 10.12.99р.».
У грудні
2002р. ТОВ «Авалон» звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до ВАТ
«Запоріжгаз» про стягнення з останнього заборгованості за переказним векселям у
розмірі 16 256 929,00грн. та пені у розмірі 242 618,40 грн. Рішенням суду з ВАТ
«Запоріжгаз» на користь ТОВ «Авалон» стягнуто 16 256 929,00грн. основного
боргу, 1990916,90 грн. відсотків та 1818,00 грн. судових витрат. Рішення
господарського суду м.
Києва залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду
від 21.04.03р. Але, постановою Вищого господарського суду України від 11.06.03р.
у справі № 20/712 задоволено касаційну скаргу ВАТ «Запоріжгаз», та визначено,
що останнє не є зобов'язаною особою по переказним векселям.
Відповідно
до приписів ст. 71 ЦК УРСР (в редакції від 1963р., яка діяла в період
здійснення відповідачем перевірки позивача), загальний строк для захисту права
за позовом особи, право якої порушується, становить три роки.
Згідно
приписів ст. 70 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі
(набув чинності в України 06.01.00р.), позовні вимоги до акцептанта, які
випливають з переказного векселя, погашаються із закінченням трьох років, які
обчислюються від дати настання строку платежу.
А відповідно
до ст. 34 вказаного Закону, переказний вексель строком за пред'явленням
підлягає оплаті при його пред'явленні. Він повинен бути пред'явлений для
платежу протягом одного року від дати його складання.
Як свідчать
матеріали справи, строк оплати кредиторської заборгованості за векселями настає
за їх пред'явленням, але не раніше 10.12.99р. Тобто, вказані векселі, згідно
ст. 34 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, могли бути
пред'явлені до акцепту в період з 10.12.99р. по 10.12.00р.
Отже,
перебіг трирічного строку на пред'явлення позовних вимог до ВАТ «Запоріжгаз»,
як акцептанта переказного векселя, починається з 10.12.00р. і закінчується
10.12.03р.
Таким чином,
у ТОВ «Променерго» строк позовної давності по заборгованості позивача у розмірі
10368225,30грн. закінчився 10.12.03р., а отже, ВАТ «Запоріжгаз» правомірно
збільшено валові доходи саме у 4 кварталі 2003р.
З огляду на
зазначене, висновки СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжя не відповідають приписам чинного законодавства України,
а податкові повідомлення-рішення №
0000300302/0 від 07.07.04р. та № 0000300302/1 від 30.08.04р., винесені відносно
ВАТ «Запоріжгаз» підлягають скасуванню у частині визначення останньому
податкових зобов'язань у розмірі 10 368 225,30 грн., у зв'язку із заниженням позивачем скоригованого валового доходу на суму 10 368 225,30 грн.
Перевіркою
також встановлено завищення ВАТ «Запоріжгаз» валових витрат у 3 кварталі 2002р.
на 643433,33 грн., чим порушено п.п. 5.2.1 ст. 5 Закону України «Про
оподаткування прибутку підприємств», а саме: позивач відніс до складу валових
витрат вартість послуг Адвокатської компанії «Правіс» по супроводу справи №
1/3/143 проти ДПІ.
Судом
встановлено, що між позивачем та Адвокатською компанією «Правіс» 10.01.02р.
укладено договір про надання правової допомоги щодо захисту інтересів ВАТ
«Запоріжгаз» у Дніпропетровському апеляційному господарському суді на загальну
суму 7721197,33 грн.
Як свідчать
докази у справі (декларації про прибуток за 9 місяців 2002р.), ВАТ «Запоріжгаз»
віднесло вартість цих юридичних послуг
до складу валових витрат товариства.
Відповідно
до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові
витрати - це витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація
вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській
діяльності.
До складу
валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного
періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії
Цем же
Законом (п. 1.32) роз'яснюється поняття господарської діяльності, як будь-якої діяльністі особи,що
направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній
формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Згідно з довідкою про включення ВАТ
«Запоріжгаз» до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України
від 07.11.00р. № 24/5590, основними видами діяльності позивача є
газопостачання, будівельно-монтажні роботи, підвищення кваліфікації
працівників, розподілення газоподібного палива, будівництво трубопроводів та
газопроводні роботи.
Оскільки,
предметом договору, що укладений позивачем з Адвокатською компанією «Правіс» є
надання правової допомоги по питаннях, пов'язанних із захистом ВАТ
«Запоріжгаз» у Дніпропетровському
апеляційному господарському суді у
справі № 1-3-143 за позовом
останнього до ДПІ у м. Запоріжжя про визнання недійсним податкових
повідомлень-рішень, то такі юридичні
послуги не можуть розцінюватися як пов'язані з підготовкою, організацією,
веденням виробництва, продажем продукції і охороною праці.
Таким чином,
СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжя правомірно і обґрунтовано зроблено висновок
про порушення ВАТ «Запоріжгаз» п.п 5.2.1 ст. 5 Закону України «Про
оподаткування прибутку підприємств».
СДПІ по
роботі з ВПП у м. Запоріжжя під час проведення перевірки позивача встановлено
завишення останнім валових витрат у 3 кварталі 2002р в сумі 48664417,99 грн.,
що є порушенням п.п 5.3.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку
підприємств», а саме: до складу валових витрат позивач відніс неоплачені суми
збільшення вартості не сплаченого у строк отриманого природного газу відповідно
до курсу долару.
Такі
висновки відповідача колегія суддів вважає правомірними, оскільки, як
встановлено судом, заборгованість у розмірі 48664417,99 грн. виникла внаслідок
несвоєчасної сплати зобов'язань за отриманий природний газ та внаслідок
збільшення курсу долара в порівнянні з 1995р., тобто, така заборгованість є
курсовою різницією.
Із
матеріалів справи вбачається, що між ДП «Харківтрансгаз» АТ «Укргазпром» в
особі його структурного підрозділу Запорізького управління магістральних
газопроводів, правонаступником якого є ДК «Укратрансгаз» НАК «Нафтогаз України»
та комітетом економіки і управління народним господарством Запорізької обласної
ради народних депутатів,
правонаступником якого в частині подачі природного газу комунально-побутовим
споживачам стало ВАТ «Запоріжгаз», укладено договір від 02.06.95р. № 255 та №
255-а/300 від 30.08.95р. на подачу природного газу населенню та комунальним
споживачам. Позивач за поданий природний газ повністю не розрахувався, у
зв'язку з чим ДК «Укратрансгаз» НАК «Нафтогаз України» звернулось до суду з
позовом про стягнення з ВАТ «Запоріжгаз» заборгованості за поставлений газ у
розмірі 74 314 324,03грн. Постановою Вищого арбітражного суду України від
05.04.01р. у справі № 04-1/9-15-82 позов задоволено та стягнуто з ВАТ
«Запоріжгаз» суму боргу у розмірі 74314324,03грн.
На виконання
вказаної постанови, ВАТ «Запоріжгаз» частково розрахувалось по існуючій
заборгованості та сплатило 25 649 906,04грн. Щодо стягнення іншої частини
заборгованості, то між ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» та ВАТ
«Запоріжгаз» укладено мирову угоду, відповідно до умов якої, сторони погодились
на відстрочення сплати залишку заборгованості, а також визначились, що сума у
розмірі 48664417,99 грн. є курсовою різницею між сумою вартості газу у
доларовому еквіваленті, розрахованою за курсом Національного банку України та
перераховану у національну валюту України на день постачання, та сумою на день
винесення постанови Вищого арбітражного
суду України - 05.04.01р.
Відповідно до п. 11.2.1 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку
підприємств», датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається
дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з
подій, що сталася раніше:
- або дата
списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів
(робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх
видачі з каси платника податку;
- або
дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт
(послуг).
Згідно з п.п
5.3.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не
належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення
податкового обліку.
Тобто,
приписами зазначеного Закону встановлено, що підставою для не включення до
валових витрат є випадок відсутності будь-яких розрахункових документів,
платіжних документів, тому непідтверджені будь-якими документами суми не можуть
бути віднесені до складу валових витрат. До того ж, згідно чинного
законодавства України, документи, щодо дебіторської заборгованості зберігаються
доки не мине потреба.
Як зазначає
сам позивач, документи, що підтверджують зазначену заборгованість мають
зберігатися протягом 3-х років. Оскільки цей термін сплинув, у позивача
відсутній обов'язок на зберігання таких документів.
Відповідно
до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та звітність в Україні»,
підставою для бухгалтерського обліку господарський операцій є первинні
документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні
документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції або
безпосередньо після її закінчення.
Оскільки
позивачем не надано первинних документів, що підтверджують факт здійснення
такої господарської операції, то колегія суддів вважає, що останнім не доведено
факту існування заборгованості, а тому висновки СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжя щодо неправомірності
включення ВАТ «Запоріжгаз» до складу валових витрат 48664417,99 грн. є
обґрунтованими та такими, що відповідають приписами чинного законодавства
України.
Відповідачем
під час проведення перевірки встановлено також порушення позивачем п.п 5.3.9
ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме:
завищення валових витрат у розмірі 2 759 078,63 грн. (в тому числі у 4 кварталі
2001р. - 1366479,99грн., у 1 кварталі 2002р. - 1392598,63 грн.)
Перевіркою
встановлено, що в перевіряємому періоді позивач мав взаємовідносини з ПП «Юрконсул», яке здійснювало для ВАТ
«Запоріжгаз» юридичні послуги.
Як свідчать
матеріали справи та не заперечується сторонами, СДПІ по роботі з ВПП у м.
Запоріжжя звернулось до позивача листом
від 11.05.04р. № 4190/10/33-2 про надання відповідних розрахункових, платіжних
та інших документів. Обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена
правилами ведення податкового обліку по операціям з ПП «Юрконсул». Листом від
13.05.04р. № 06/1709 керівництво ВАТ «Запоріжгаз» повідомило відповідача про
факт зникнення первинних документім по операціях з вказаним контрагентом.
Як зазначено
вище, згідно п.п 5.3.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку
підприємств» до складу валових витрат не належать будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких
передбачена правилами ведення податкового обліку.
Відповідно
до п.п 17.2. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що
платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження
податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:
- або надіслати уточнюючий розрахунок і
сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до
подання такого уточнюючого розрахунку;
- або відобразити суму такої недоплати
у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої
суми, з відповідним збільшенням загальної
суми податкового зобов'язання з цього податку.
Відповідачем,
на виконання п. 2 Указу Президента України «Про деякі заходи з дерегулювання
підприємницької діяльності» за 10 днів до початку комплексної документальної
перевірки направлено позивачу повідомлення про початок її проведення, тобто,
ВАТ «Запоріжгаз» було надана можливість підготувати всі необхідні документи для
перевірки податковим органом.
Оскільки
зникнення первинних документів виявлено позивачем у 2 кварталі 2004р., а
перевірка закінчилася 07.07.04р., то ВАТ «Запоріжгаз» мало можливість до її закінчення
надати до СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжя податкову декларацію з податку на
прибуток із виправленими показниками валових витрат, чого, згідно матеріалів
справи, позивачем зроблено не було.
З урахування
викладеного, вимоги позивача щодо скасування спірних податкових
повідомлень-рішень у частині визначення йому податкового зобов'язання у розмірі
2759078,62 грн. є безпідставними та задоволенню не підлягають.
СДПІ по
роботі з ВПП у м. Запоріжжя під час перевірки ВАТ «Запоріжгаз» виявила порушення
останнім п.п 5.3.9 та п.п 5.2.8 ст. 5 Закону України «Про оподаткування
прибутку підприємств», а саме: завищення валових витрат на 76297400,00грн ., у тому
числі в 4 кварталі 2001р. - 47559400,00грн. та у 4 кварталі 2002р. -
28738000,00грн.
Колегія суддів вважає висновки СДПІ по роботі
з ВПП у м. Запоріжжя обґрунтованими, а вимоги позивача у цій частині такими, що
не підлягають задоволенню, виходячі з наступного:
Позивачем у
2001р. та 2002р. до складу валових витрат віднесені суми, не підтверджені відповідними
розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і
зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, а саме: сум
заборгованості, стосовно яких немає можливості підтвердити термін виникнення
заборгованості.
Позивач
пояснив, що первинні документи, які підтверджують виникнення заборгованості
знищені у зв'язку з закінченням терміну зберігання документів, що
підтверджується Актами знищення документів.
Списана
позивачем заборгованість є заборгованістю населення за спожитий населенням природний газ і відображена в програмі по
обліку заборгованості у зв'язку із введенням в Запорізькій області спеціального
порядку розрахунків за придбаний природний газ (відповідно до Постанови
Кабінету міністрів України № 1131 від 22.07.98р. та Розпорядження голови
Запорізької облдержадміністрації № 566 від 22.09.98р.). Як свідчать матеріали
справи, первинних документів на
підтвердження терміну виникнення
дебіторської заборгованості у розмірі 76297400,00грн. позивачем не надано, отже
підтвердити закінчення строку позовної давності немає можливості.
Посилання ж
позивача на знищення документів на підставі спливу терміну зберігання не
відповідає вимогам чинного законодавства України, а саме Наказу Головного
архівного управління при Кабінеті Міністрів України № 41 від 20.07.98р., яким затверджено Перелік типових документів,
що створюються в діяльності підприємств, установ, організацій із зазначенням
термінів зберігання цих документів. Так, приписами зазначеного Наказу
встановлено, що первинні документи зберігаються протягом трьох років за
умови завершення перевірки податковими органами з питань дотримання
податкового законодавства. Крім того, зазначеним Наказом визначено, що документи
щодо дебіторської заборгованості, розтрат, недостачі, розкрадань зберігаються
доки не мине потреба .
Отже,
обов'язковою умовою знищення документів у зв' язку із закінченням терміну їх
зберігання є саме завершення перевірки податковими органами з питань дотримання
податкового законодавства. Тож, суд вважає,
що позивачем документально не доведено факт існування дебіторської
заборгованості.
Щодо
посилання позивача на п.п 5.2.8 ст. 5 Закону України «Про оподаткування
прибутку підприємств», відповідно до якого платник податків має право на
віднесення до складу валових витрат сум безнадійної заборгованості, у разі,
коли відповідні заходи щодо стягнення таких боргів не привели до позитивного
наслідку, а також суми заборгованості, стосовно яких закінчився строк позовної
давності, то такі твердження є безпідставними, оскільки цією нормою не
спростовуються приписи п.п. 5.3.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування
прибутку підприємств», відповідно до яких до складу валових витрат не належать
витрат, не підтверджені відповідними розрахунковими та іншими документами,
обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення
податкового обліку.
Таким чином,
оскільки позивачем документально не доведено наявність дебіторської
заборгованості населення за спожитий населенням природний газ, то ним неправомірно завищено валові витрати підприємства.
На підставі
виявлених СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжя до ВАТ «Запоріжгаз» податковими
повідомленнями рішеннями № 0000300302/0 від 07.07.04р. та № 0000300302/1 від
30.08.04р. застосовано штрафні санкції у розмірі 35454385,56 грн.
Суд вважає
нарахування позивачу штрафних санкцій на вказану суму правомірними та такими,
що відповідають вимогам чинного законодавства з урахуванням наступного:
Як свідчать
приписи п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»,
об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду,
визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених
статтею 5 цього Закону та суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.
Тобто,
неправомірне завищення платником податків валових витрат, або заниження
валового доходу призводить до заниження об'єкту оподаткування, і як наслідок
заниження податку на прибуток.
Відповідно
до Наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження
Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових)
санкцій органами державної податкової служби», у разі, якщо платник податків
декларує завищені або занижені об'єкти оподаткування, що призводить до
заниження податкового зобов'язання (з
конкретного податку, збору, обов'язкового платежу) у великих розмірах, до
такого платника податків, додаткового до штрафів, визначених цим пунктом, за
наявності підстав для їх накладення, застосовуються штрафна санкції у розмірі
50 відсотків від суми недоплати, але не менше ста неоподатковуваних мінімумів
доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості
податкових періодів, що минули. Великий розмір коштів - суми податків, зборів і
інших обов'язкових платежів, які в три тисячі і більше разів перевищують
установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто,
суми, яка перевищує 184500 грн.
За
результатами перевірки ВАТ «Запоріжгаз» донараховано податкові зобов'язання по
податку на прибуток у розмірі 35 454385,56грн., тобто, позивачем було допущення
заниження податку у великих розмірах.
Згідно
приписів п. 17.1.6 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», разі коли платника податків (посадову особу платника
податків) засуджено за скоєння злочину щодо ухилення від сплати податків або якщо платник податків
декларує переоцінені або недооцінені об'єкти оподаткування, що призводить до заниження податкового зобов'язання у великих розмірах, такий платник податків додатково до штрафів, визначених цим пунктом, за наявності підстав для їх накладення сплачує штраф у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми недоплати, але не менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк
недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Таким чином,
нарахування ВАТ «Запоріжгаз» штрафних санкцій є правомірним, законодавчо
обґрунтованим, а відповідно, вимоги останнього про їх скасування -
безпідставними.
У справах
щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень
адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у
межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно
до ст.162 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити
адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні
повністю або частково.
На підставі
викладеного, враховуючи положення ч. 1 ст. 11 КАС України (розгляд і вирішення
справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та
свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх
переконливості), суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги про
скасування податкових повідомлень-рішень № 0000300302/0 від 07.07.04р. та №
0000300302/1 від 30.08.04р., винесених СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжя про донарахування позивачу суми податкового
зобов'язання по податку на прибуток підприємств у розмірі 70 908 771,12 грн. у тому
числі за основним платежем 35 454 385,56 грн. та 35 454 385,56 грн. штрафних
санкцій підлягають задоволенню частково, в частині визначення ВАТ по
газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» податкових зобов'язань у розмірі 10
368 225,30 грн. Іншу частину позовних вимог колегія суддів вважає
необґрунтованою та документально не доведеною.
Відповідно
до вимог ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті
обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків,
встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В
адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності
суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого
рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує
проти адміністративного позову. СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжя -
відповідач у справі, частково доведено правомірність прийнятих спірних
податкових повідомлень-рішень, а саме, у частині визначення позивачу
зобов'язання у розмірі 60540545,82 грн.
Отже,
зважаючи на викладене вище, у позов підлягає задоволенню частково.
Керуючись
ст. ст. 24, 25, 94, 158, 160, 162, 163,
167 КАС України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА :
1. Позов
Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації
«Запоріжгаз» до Спеціалізованої державної податкової інспекції
по роботі з великими платниками податків у місті Запоріжжі про визнання недійсними податкових
повідомлень-рішень № 0000300302/0 від 07.07.2004року та № 0000300302/1 від
30.08.2004 року задовольнити частково.
2. Податкове
повідомлення-рішення №0000300302/0 від 07.07.2004року визнати нечинним та
скасувати частково, в частині визначення ВАТ по газопостачанню та газифікації
«Запоріжгаз» податкових зобов'язань у розмірі 10 368 225,30 грн., у зв'язку із заниженням скоригованого валового доходу ВАТ по газопостачанню та газифікації
«Запоріжгаз» на суму 10 368 225,30 грн.
3. В іншій частині позову відмовити.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше
не встановлено КАС України, набирає
законної сили після закінчення строку
подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її
проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд
апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для
поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Постанова в
повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і
підписана 18.06.09 р.
Головуючий суддя О.М.
Нечипуренко
Суддя А.А. Щербак
Суддя Л.О. Нестеренко
Часті запитання
Який тип судового документу № 3949386 ?
Документ № 3949386 це Постанова
Яка дата ухвалення судового документу № 3949386 ?
Дата ухвалення - 04.06.2009
Яка форма судочинства по судовому документу № 3949386 ?
Форма судочинства - Адміністративне
Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?
Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись
в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту.
Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.
В якому cуді було засідання по документу № 3949386 ?
У чому перевага платних тарифів?
У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22.
Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.
Відомості про судове рішення № 3949386, Запорізький окружний адміністративний суд
Судове рішення № 3949386, Запорізький окружний адміністративний суд було прийнято 04.06.2009.
Форма судочинства - Адміністративне,
форма рішення - Постанова.
На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Судове рішення № 3949386 відноситься до справи № 2а-1552/09/0870
Це рішення відноситься до справи № 2а-1552/09/0870. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:
Наша система підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.
Зареєструйтеся та перегляньте
більше інформації про
юридичну особу!
