Ухвала суду № 39484036, 26.06.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-18/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Лапій С.М. Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Літвіної Н.М.,

Суддів Коротких А.Ю.

Хрімлі О.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Васильківської об»єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області до Приватного підприємства «Ремонтно-будівельна фабрика «Рембудсервіс», третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Батекс» про стягнення коштів, отриманих за нікчемною угодою,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до ПП «Ремонтно-будівельна фабрика «Рембудсервіс», третя особа - ТОВ «Батекс» про стягнення коштів, отриманих за нікчемною угодою.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2014 року адміністративний позов було задоволено.

У задоволенні адміністративного позову Васильківської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Київській області Головного управління Міндоходів у Київській області до ПП «Ремонтно-будівельна фабрика «Рембудсервіс», третя особа - ТОВ «Батекс» про стягнення коштів, отриманих за нікчемною угодою про стягнення коштів, отриманих за нікчемною угодою - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - Васильківська ОДПІ Головного управління Міндоходів у Київській області, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України - суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, посадовими особами ДПА в Київській області проведено невиїзну документальну перевірку ПП «Ремонтно-будівельна фабрика «Рембудсервіс» з питань правових відносин з ТОВ «Батекс» за період з 01 січня 2004 року по 30 червня 2007 року, якою встановлено, що договір № 4 від 01 липня 2005 року між відповідачем і ТОВ «Батекс» є таким, що укладено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, за результатами якої складено Акт № 6-39/37764438 від 09 жовтня 2007 року.

Вказані висновки податкового органу ґрунтуються на тому, що заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 16 лютого 2006 року у справі № 2-1557/10 статут та установчий договір ТОВ «Батекс» визнано недійсним з моменту реєстрації підприємства, а свідоцтво про реєстрацію даного підприємства платником податку на додану вартість № 37014223 визнано недійсним з моменту його реєстрації, тобто з 23 червня 2001 року. Підставами для визнання недійсними статутних документів та свідоцтва платника ПДВ було створення ТОВ «Батекс» без наміру здійснення підприємницької діяльності, відсутністю його за вказаною в установчому договорі адресою та неподання податкової звітності з моменту реєстрації.

В зв»язку з чим Васильківська ОДПІ Головного управління Міндоходів у Київській області звернулася до суду з позовом про стягнення коштів, отриманих за нікчемною угодою.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ГК України - господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно до ч. 1 ст. 208 ГК України - якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги в разі нікчемності правочину та наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі висновків Акту перевірки Фастівською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000718800/0 від 27 грудня 2007 року, яким відповідачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 49 304, 00 грн., у тому числі 32 869, 00 грн. - за основним платежем та 16 435, 00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

За результатами адміністративного оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення Фастівською ОДПІ відмовлено у задоволенні скарги ПП «Ремонтно-будівельна фабрика «Рембудсервіс» та прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000718800/1 від 27 грудня 2007 року.

Проте, постановою Господарського суду Київської області від 25 квітня 2008 року у справі № А4/074-08, залишеною без змін ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2009 року та Вищого адміністративного суду України від 18 серпня 2011 року, податкові повідомлення-рішення № 0000718800/0 від 23 жовтня 2007 року та № 0000718800/1 від 27 грудня 2007 року визнано недійсними.

Як вбачається зі змісту вищезазначених рішень, між ПП «Рембудсервіс» і ТОВ «Батекс» 01 липня 2005 року укладено договір № 4, за умовами якого виконавець - ТОВ «Батекс» взяло на себе зобов'язання щодо організації ремонтно-будівельних робіт на об'єктах замовника - ПП «Рембудсервіс».

Факт виконання ремонтно-будівельних робіт підтверджується актами приймання виконаних робіт. Розрахунки за придбаний товар відбувались у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок виконавця робіт - ТОВ «Батекс», при цьому ПП «Рембудсервіс» за виконані роботи розрахувалось у повному обсязі.

На виконання зазначеного договору ТОВ «Батекс» протягом липня - серпня 2005 року видавало ПП «Рембудсервіс» податкові накладні, які містять всі необхідні реквізити, визначені вимогами п. п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону і у податкового органу були відсутні будь-які зауваження щодо правильності їх оформлення.

Відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду України від 18 серпня 2011 року податкові накладні виписані ТОВ «Батекс» протягом липня-серпня 2005 року, і в цей період ТОВ «Батекс» було зареєстроване платником ПДВ, а тому податкові накладні є належними первинними документами, що підтверджують правомірність віднесення ПП «Рембудсервіс» відповідних сум ПДВ до податкового кредиту.

Крім того, станом на час здійснення позивачем вказаних господарських операцій його контрагент був належним чином зареєстрований як юридична особа, мав статус платника податку на додану вартість, а тому був законодавчо наділений правом на підготовку та оформлення документів фінансової звітності за наслідками здійснених із ним правочинів.

Виходячи із вимог ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно до ч. 1 ст. 72 КАС України - обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи, що реальність виконання договору № 4 від 01 липня 2005 року між ПП «Рембудсервіс» і ТОВ «Батекс» встановлена судовим рішенням, яке набрало законної сили, а тому підстави для задоволення адміністративного позову відсутні..

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Васильківської об»єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Літвіна Н.М.

Судді: Коротких А.Ю.

Хрімлі О.Г.

Головуючий суддя Літвіна Н. М.

Судді: Коротких А. Ю.

Хрімлі О.Г.