Рішення № 39480225, 23.06.2014, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/1562/14-ц

Провадження № 22-ц/779/1262/2014

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Веселов В. М.

Суддя-доповідач Ковалюк Я.Ю.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Ковалюка Я.Ю.

суддів: Шалаути Г.І., Шишка А.І.

секретаря Бойчука Л.М.

з участю: представника апелянта - Рокетської С.В., відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Приват Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою представника публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» - Шуліки Аліни Володимирівни на рішення Коломийського міськрайонного суду від 14 квітня 2014 року,-

в с т а н о в и л а :

В березні 2014 року банк звернувся в суд із зазначеним позовом, посилаючись на те, що згідно кредитного договору №IFXRR011820129 від 27.08.2008 року, ОСОБА_3 отримала у ПАТ «ПриватБанк» грошові кошти в сумі 7340грн. 64коп. зі сплатою 12% річних на суму залишку. Внаслідок неналежного виконання зобов'язання по кредитному договору, станом на 13.03.2014 року заборгованість становить 19567грн. 28коп.

Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 14 квітня 2014 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 500гривень та 243,60грн. судового збору.

На дане рішення представник ПАТ «ПриватБанк» - Шуліка А.В. подала апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального і процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Апелянт зазначає, що так як відповідач належним чином не виконував зобов'язання за кредитним договором, у позивача виникло право вимагати сплати неустойки.

Апелянт також вказує, що при укладенні договору сторони досягли згоди щодо його умов, зокрема щодо суми неустойки, зваживши на відповідальність, яка настає згідно умов договору при його невиконанні або неналежному виконанні. Відповідач укладаючи кредитний договір не ставив під сумнів розумність та справедливість його умов.

Крім того, відповідач не пред'явив зустрічні позовні вимоги про визнання умов кредитного договору щодо розміру неустойки недійсними, а тому такі умови договору є обов'язковими для виконання.

На думку апелянта, суд даним обставинам не дав належної оцінки та ухвалив рішення з порушенням вимог закону.

З вище наведених підстав просила рішення суду першої інстанції змінити, задоволивши позов у повному обсязі.

В судовому засіданні представник апелянта доводи апеляційної скарги підтримала з мотивів поданих у апеляційній скарзі, просила про їх задоволення.

Відповідач апеляційну скаргу заперечила, вважає її безпідставною, а рішення суду законним та обґрунтованим.

Вислухавши доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції не відповідає цим вимогам матеріального та процесуального права.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що у відповідності до вимог ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, згідно кредитного договору №IFXRR011820129 від 27.08.2008 року, ОСОБА_3 отримала у ПАТ «ПриватБанк» грошові кошти в сумі 7340грн. 64коп. зі сплатою 12% річних. Внаслідок неналежного виконання зобов'язання по кредитному договору, станом на 13.03.2014 року заборгованість становить 19567грн. 28коп.

Зазначені обставини підтверджуються документальними доказами, що є в матеріалах справи.

Згідно ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Статтею 530 зазначеного Кодексу визначено, якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до представленого позивачем розрахунку суми заборгованості кредитний борг ОСОБА_3 разом із штрафними санкціями станом на 13.03.2014 року становить 19567грн. 28коп.: 18159грн. 31коп. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором; 500грн. - штраф (фіксована частина); 907грн. 97коп. - штраф (процентна складова), що відповідачем не спростовано ні в суді першої інстанції ані в судовому засіданні апеляційного суду.

Згідно з вимогами ч.3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

У відповідності до п. 27 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року N 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з частиною другою статті 625 ЦК, які мають іншу правову природу.

Істотними обставинами в розумінні частини третьої статті 551 ЦК України можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).

При цьому розмір заборгованості та штрафних санкцій, їх співмірність, обставини, які дають суду право застосувати або не застосувати ч.3 ст.551 ЦК України, є фактичними обставинами справи, встановлення яких судом відповідно до п. 2 ч.1 ст.214 ЦПК України є обов'язковою умовою при розгляді справи та ухваленні судового рішення у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Суд першої інстанції, за клопотанням відповідача про зменшення розміру пені, враховуючи ступінь виконання зобов'язання, що позичальник повернула придбаний за кредитні кошти ноутбук, відсутність заборгованості по основному тілу кредиту, вірно визначився з можливістю зменшення розміру пені, згідно ч.3 ст.551 ЦК України.

Однак, суд не звернув увагу на ту обставину, що згідно із ч.3 ст.551 ЦК України, суд має право зменшити розмір стягуваної пені, однак не вправі зменшувати розмір штрафів. Тобто, фактично суд не розмежував суму заборгованості по пені та штрафах, а дійшов до висновку про її зменшення як з пені та і з штрафів разом, що являється незаконним та таким, що порушує право позивача на отримання, передбачених кредитним договором штрафних санкцій. Крім того, суд першої інстанції не навів у мотивувальній частині розрахунки, а вказав тільки загальну суму заборгованості.

Враховуючи вищенаведені істотні обставини справи, колегія суддів вважає за можливе зменшити розмір пені, яка підлягає стягненню з ОСОБА_3 до 1000 грн., а штрафні санкції слід стягнути відповідно до поданого банком розрахунку заборгованості.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції являється незаконним та необгрунтованим, а тому підлягає до скасування, з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк», яким з ОСОБА_3 слід стягнути заборгованість за кредитним договором №IFXRR011820129 від 27.08.2008 року у розмірі 2407 грн. 97 коп., з яких: 500грн. - штраф (фіксована частина), 907грн ,97 коп. - штраф (процентна складова) та 1000 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язання. А в решті позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 218, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» - Шуліки Аліни Володимирівни задовольнити частково.

Рішення Коломийського міськрайонного суду від 14 квітня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов публічного акціонерного товариства «Приват Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором №IFXRR011820129 від 27.08.2008 року у розмірі 2407 (дві тисячі чотириста сім) гривень 97 копійок, з яких: 500 (п'ятсот) гривень - штраф (фіксована частина), 907 (дев'ятсот) гривень 97 копійок - штраф (процентна складова) та 1000 (одна тисяча) гривень - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язання.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» 243 гривні 60 копійок судового збору.

В задоволенні решти позову - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий Я.Ю. Ковалюк

Судді: Г.І. Шалаута

А.І. Шишко