Ухвала суду № 39480213, 20.06.2014, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/2-4371/2011

Провадження № 22-ц/779/1299/2014

Категорія 24

Головуючий у 1 інстанції Островський Л. Є.

Суддя-доповідач Бойчук І.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Бойчука І.В.,

суддів Вакарук В.М., Горейко М.Д.,

секретаря Драганчук У.М.,

з участю представників сторін,-

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного підприємця ОСОБА_3, Туристичного агентства «Вояжель», третя особа на стороні позивача Головне управління у справах захисту прав споживачів у Івано-Франківській області, третя особа на стороні відповідача ТзОВ «КАРІЯ ТУР ЮКРЕЙН» про визнання факту порушення прав споживачів, стягнення грошових коштів за оплату послуг, стягнення моральної шкоди та витрат на правову допомогу за апеляційною скаргою представника ПП ОСОБА_3 на рішення Івано-Франківського міського суду від 31 березня 2014 року,-

в с т а н о в и л а :

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 31 березня 2014 року задоволено частково позов ОСОБА_2 до приватного підприємця ОСОБА_3, Туристичного агентства «Вояжель», третя особа на стороні позивача Головне управління у справах захисту прав споживачів у Івано-Франківській області, третя особа на стороні відповідача ТзОВ «КАРІЯ ТУР ЮКРЕЙН» про визнання факту порушення прав споживачів, стягнення грошових коштів за оплату послуг, стягнення моральної шкоди та витрат на правову допомогу.

Стягнуто з приватного підприємця ОСОБА_3, та Туристичного агентства «Вояжель» на користь ОСОБА_2 21 000 грн., які оплачено за послуги відповідно до Договору №32 про надання туристичних послуг від 02.07.2010 року.

Стягнуто з приватного підприємця ОСОБА_3 та Туристичного агентства «Вояжель» на користь ОСОБА_2 1 000 грн. витрат на правову допомогу.

В решті позовних вимог - відмовлено.

Апелянт частково незгідний з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, де зазначає, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду.

Зі змісту договору №32 від 02.07.2010 року на туристичне обслуговування, вбачається що тур агент на підставі заявки туриста здійснює підбір послуг туроператором туристу і переліку туроператору транзитних грошових коштів, сплачених туристом, за туристичні послуги туроператора. Тому, ОСОБА_3 несе відповідальність виключно в межах юридичних і фактичних дій, пов'язаних з реалізацією туристичного продукту (п. 10.3 Ліцензійних умов), тому, не будучи стороною договору, не може нести відповідальність за зобов'язаннями свого довірителя - ТОВ «Карія Тур Юкрейн».

Згідно Закону України «Про Туризм» ОСОБА_3 як турагентом виконано всі зобов'язання в повному обсязі, проте, що туристична подорож не відбулася не є їхньою безпосередньою виною. Судом не встановлено вини ОСОБА_3 у ненаданні послуг, оскільки ліцензія видана ТОВ «Карія Тур Юкрейн» на вид господарської діяльності - тур операторська діяльність, анульована на підставі ст.21 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності».

Однак, суд не звернув уваги, що ліцензія анульована в листопаді 2010 року після невиконання туроператором «Карія Тур Юкрейн» у липні місяці 2010 року послуг ОСОБА_2 та його сім'ї, яка не була також залучена до справи, оскільки 21000 грн. були оплачені на всі 4 особи, тобто сім'ю ОСОБА_2.

Просить рішення суду першої інстанції скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Судом встановлено, що 02.07.2010 року ПП ОСОБА_3, Туристичне агенство «Вояжель» в особі ОСОБА_3, що діє від імені та за дорученням ТзОВ «КАРІЯ ТУР ЮКРЕЙН» на підставі договору про реалізацію туристичних послуг №1305 від 02.04.2010 р. уклали Договір №32 на туристичне обслуговування з ОСОБА_2 Пунктом 1.1 даного договору передбачено, що турагент (ПП ОСОБА_3, та «Вояжель») зобов'язується забезпечити туристу (ОСОБА_2) надання комплексу туристичних послуг, а турист (ОСОБА_2,) зобов'язується на умовах цього Договору прийняти та оплатити ці послуги. Відповідно до п.1.2 туристична подорож здійснюється за маршрутом Львів-Анталія-Львів. Договір, укладений між сторонами судом не визнано недійсним.

ОСОБА_2 оплатив за туристичні послуги відповідно до умов договору грошові кошти в сумі 21 000 грн. за тур Туреччина (Белек) приватному підприємцю ОСОБА_3, та «Вояжель», що вбачається з квитанції до прибуткового касового ордеру від 02.07.2010 року. Таким чином, ОСОБА_2 виконав зобов'язання передбачені Договорм №32 на туристичне обслуговування.

За договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, турагент) за встановлену договором плату зобов'язується забезпечити надання за замовленням іншої сторони (туриста) комплексу туристичних послуг (туристичний продукт) ( п.1 ст. 20 ЗУ «Про туризм»).

Відповідно до листа управління у справах захисту прав споживачів у Івано-Франківській області від 27.05.2011 №521-а/8 службовими особами управління 26.05.2011 року здійснено перевірку дотримання законодавства про захист прав споживачів фізичною особою підприємцем ОСОБА_3, про що складено акт №0437. За результатом цієї перевірки видано припис щодо повернення грошових коштів в обсязі оплаченому ОСОБА_2 в термін до 03.06.2011 року, а також до ФОП ОСОБА_3 застосовано адміністративно-господарську санкцію.

Згідно п.4.4. Договору №32 на туристичне обслуговування у випадку невиконання з вини Турагента своїх зобов'язань, передбачених Договором, відповідальність Турагента обмежується розміром подвійної плати вартості туристичних послуг.

Відповідно до ст.526 ЦК України "Загальні умови виконання зобов'язань" - зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Судом встановлено, що зобов'язання відповідачами не були виконанні вчасно, як це передбачає договір, зокрема п. 1.2 договору визначає строк в термін 10 ночей з 14 по 24 липня 2010 року.

Згідно до ч. 2 ст. 902 ЦК України у випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

До договору на туристичне обслуговування застосовуються загальні положення договору про надання послуг, якщо інше не передбачено законом та не суперечить суті зобов'язання.

Відповідно до Закону України «Про туризм», способи захисту прав туристів визначаються Законом України «Про захист прав споживачів».

Судом першої інстанції встановлено, що позивач належним чином виконав перед відповідачами ПП ОСОБА_3 та туристичним агентством «Вояжель» умови договору №32 від 02.07.2010 року про надання туристичних послуг, а відповідачі, які є стороною договору, його умов не виконали, тому відповідно до ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», суд прийшов до правильного висновку, що у позивача виникло право на повернення коштів в сумі 21 000 грн., внесених по договору.

У листі Державної служби туризму і курортів від 24.11.2010 року №13/08-1344 зазначається, що рішенням Держтуризмкурортів (наказ від 05.11.2010 №32) ліцензія серії АВ №467107, видана ТОВ «Карія Тур Юкрейн» на вид господарської діяльності - тур операторська діяльність, анульована на підставі ст.21 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності».

Також позивачем було понесені витрати, пов'язані з наданням останньому правової допомоги в сумі 1000 грн., що підтверджується договором про надання юридичних послуг та копією квитанції про їх оплату, які суд правомірно стягнув з відповідачів.

Доводи апелянта про те, що належним відповідачем у даній справі є ТзОВ «КАРІЯ ТУР ЮКРЕЙН», не є обґрунтованими, оскільки належною стороною договору про наданя туристичних послуг є саме відповідачі і грошові кошти за договором передавалися позивачем саме цим відповідачам.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції постановлено рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права, тому підстав для його скасування з мотивів, наведених у апеляційній скарзі, не встановлено.

Керуючись ст.ст. 307,308,313-315,317 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника приватного підприємця ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 31 березня 2014 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді: І.В. Бойчук

В.М. Вакарук

М.Д. Горейко