Постанова № 39474669, 19.06.2014, Луганський окружний адміністративний суд

8.3.2

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 червня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/3249/14

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Шембелян В.С.

при секретарі: Стройній О.О.,

за участю

представника відповідача: Лейбенка О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства "Сєвєродонецький приладобудівний завод" до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного Управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.04.2014 № 0002321702,-

ВСТАНОВИВ:

12 травня 2014 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства "Сєвєродонецький приладобудівний завод" до Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області, у якому позивач зазначив, що податковим органом проведено позапланову виїзну перевірку позивача, за результатами якої складено акт перевірки від 26.03.2014 № 471/12-14-22-01/05744350. На підставі вищевказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0002321702 від 04.04.2014 про нарахування (збільшення) суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 98633,37 грн., і яким нараховано штрафні санкції у сумі 66894,74 грн.

Таке податкове повідомлення-рішення позивач вважає незаконним, оскільки постановою Господарського суду Луганської області від 30.01.2014 ВАТ "Сєвєродонецький приладобудівний завод" визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру. При винесенні податкового повідомлення-рішення від 04.04.2014 відповідач не врахував даний факт, а також положення ч. 1 ст. 38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», якими заборонено нарахування додаткових зобов'язань зі сплати податків з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Додаткові податкові зобов'язання за відповідним рішенням відповідача виникли після визнання позивача банкрутом, після оприлюднення на офіційному веб-сайті ВГСУ відповідного повідомлення, тобто поза встановленої строкової межі, і не є поточними, виниклими під час проведення процедур банкрутства та, на думку позивача, не можуть бути визнані конкурсними грошовими вимогами.

У зв'язку з викладеним позивач просив визнати незаконним податкове повідомлення-рішення від 04.04.2014 № 0002321702.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, надав суду заперечення, в якому зазначив, що під час перевірки позивача було встановлено факти неперерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету, що підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені Кодексом для місячного податкового періоду, тобто протермінованої до сплати до бюджету податку у перевіряємому періоді в загальній сумі 102919,27 грн., в т.ч. за період з 01.01.2011 року по 30.06.2011 року в сумі 12 195,99 грн., за липень 2011 року в сумі 2246,54 грн., за серпень 2011 року в сумі 2 141,85 грн., за період з 01.09.2011 по 31.01.2013 в сумі 86334,89 грн. Так несвоєчасне перерахування до бюджету утриманих сум податку з доходів фізичних осіб по підприємству встановлено у період з січня по червень 2011 року та відсутність будь-яких перерахувань податку з доходів фізичних осіб у період з 01.07.2011 року по 14.03.2014 року в порушення вимог пп.168.1.2, 168.1.5 п.168.1 ст.168, абзацу а) п.176.2 ст.176 ПК України у вищезазначені періоди. Що стосується судового рішення про визнання юридичної особи банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, то ВАТ «СПЗ» визнано банкрутом з 30.01.2014 року і у нього не виникають додаткові зобов'язання, крім витрат, безпосередньо пов'язаних зі здійсненням ліквідаційної процедури з 01.02.2014 року. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до такого.

Відкрите акціонерне товариство "Сєвєродонецький приладобудівний завод" (код 05744350) зареєстровано як суб'єкт господарювання - юридична особа виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради Луганської області 18 січня 1996 року, про що видане свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи А00 № 049296. ВАТ "Сєвєродонецький приладобудівний завод" є платником податків та зборів і перебуває на обліку в Державній податковій інспекції в Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області (далі - ДПІ в Сєвєродонецьку) з 01.02.1996.

Судом встановлено, що наказом Державної податкової інспекції в Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області № 205-п від 13.03.2014 призначено проведення позапланової виїзної документальної перевірки ВАТ "Сєвєродонецький приладобудівний завод" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 по 14.03.2014, валютного та іншого законодавства за період 01.01.2011 по 14.03.2014.

За результатами вказаної перевірки ДПІ в Сєвєродонецьку складено акт від 26.03.2014 № 471/12-14-22-01/05744350 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ВАТ "Сєвєродонецький приладобудівний завод" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 по 14.03.2014, валютного та іншого законодавства за період 01.01.2011 по 14.03.2014. (а.с. 32-47).

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пп.168.1.2, 168.1.5 п.168.1 ст.168, абзацу а) п.176.2 ст.176 ПК України, а саме факти неперерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету, що підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені Кодексом для місячного податкового періоду, тобто простроченої заборгованості, що підлягає до сплати до бюджету в перевіряємому періоді в загальній сумі 102919,27 грн., в т.ч. за період з 01.01.2011 року по 30.06.2011 року в сумі 12195,99 грн., за липень 2011 року в сумі 2246,54 грн., за серпень 2011 року в сумі 2 141,85 грн., за період з 01.09.2011 по 31.01.2013 в сумі 86334,89 грн..

На підставі вищевказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0002321702 від 04.04.2014 про нарахування (збільшення) суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 98633,37 грн., і яким нараховано штрафні санкції у сумі 66894,74 грн.(а.с.6).

Відповідно до ухвали господарського суду Луганської області від 12.05.2003 порушено провадження у справі № 10/110б про банкрутство ВАТ "Сєвєродонецький приладобудівний завод" (а.с. 7)

Постановою господарського суду Луганської області від 30.01.2014 ВАТ "Сєвєродонецький приладобудівний завод" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. (а.с. 8-12).

Як вбачається з розрахунку фінансових санкцій, застосованих оскарженим повідомленням-рішенням, всі порушення щодо яких дораховані податкові зобов'язання та нараховані суми штрафу виникли в період з 01.01.2011 по 31.01.2014, тобто до визнання позивача банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури (а.с.48-49).

Відповідно до ч.1 ст.38 Закону України від 14.05.1992 № 2343-12 «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції від 11.08.2013 року (далі - Закон № 2343)з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури на стають наступні наслідки, в тому числі:

- господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо;

- строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав;

- у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури;

- припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута;

- відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю;

- продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому цим Законом;

- скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається;

- вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі;

- виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбачених цим розділом.

з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури на стають наступні наслідки, в тому числі:

- господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо;

- строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав;

- у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури;

- припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута;

- відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю;

- продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому цим Законом;

- скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається;

- вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі;

- виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбачених цим розділом.

За встановлених судом обставин, що оскарженим повідомленням-рішенням податковим органом були донараховані податкові зобов'язання та нараховані штрафні санкції позивачу вже після оголошення його банкрутом та відкриття процедури його ліквідації, суд вважає, що ці дії податкового органу суперечать вказаним вимогам Закону № 2343). Тому оскаржене рішення відповідача є незаконним та підлягає скасуванню.

Посилання відповідача на вимоги Податкового кодексу України не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до п.1.3 статті1 цього кодексу, Податковий кодекс України не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» цей Закон має пріоритет перед іншими законодавчими актами України у регулюванні відносин, пов'язаних з банкрутством суб'єктів підприємницької діяльності, за винятком випадків, передбачених цим Законом.

З огляду на зазначене суд приходить до висновку про обґрунтованість доводів позивача щодо протиправності податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного Управління Міндоходів у Луганській області від 04.04.2014 № 0002321702.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

За подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру встановлюється ставка судового збору в розмірі 2 відсотків розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати (підпункт 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»)

Вказаний адміністративний позов містить вимоги майнового характеру.

Суд вважає за необхідне зазначити, що ухвалою суду від 15 травня 2014 року про відкриття провадження по цій справі позивачу було відстрочено сплату судових витрат до прийняття рішення у справі. За час розгляду справи позивачем судовий збір в визначеному законодавством розмірі при зверненні до суду з позовом майнового характеру сплачено не було, що суперечить вимогам КАС України. У зв'язку з задоволенням позовних вимог суд вважає відсутні правові підстави для стягнення з позивача судового збору в постанові суду.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства "Сєвєродонецький приладобудівний завод" до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного Управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.04.2014 №0002321702 - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного Управління Міндоходів у Луганській області від 04.04.2014 №0002321702 про нарахування (збільшення) суми грошового зобов'язання по податку на податок на доходи фізичних осіб в розмірі 98633,37 грн. і яким нараховано штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 66894,74 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Луганський окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанову складено у повному обсязі 23 червня 2014 року.

Суддя В.С. Шембелян