Ухвала суду № 39472224, 23.06.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" червня 2014 р. м. Київ К/800/42399/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Моторного О.А. - головуючого,

Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

за участю секретаря - Титенко М.П.

та представників сторін:

від позивача - Романенко А.В.,

від відповідача - Манікало І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18.06.2013

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.07.2013

у справі № 805/1112/13-а

за позовом Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 18.06.2013, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.07.2013, позовні вимоги задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення від 14.01.2013 №0000021510/871/10/15-17/1-1-00191129.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами заявника не погодився, просив скаргу залишити без задоволення, оскаржувані рішення - без змін.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом була проведена камеральна перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ, заявленого до відшкодування на розрахунковий рахунок по декларації за жовтень 2012 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення податку, що декларувалось в період з 01.09.2012 по 30.09.2012, за результатами якої складений акт перевірки від 19.12.2012 №607/15-17/1-1-00191129.

Згідно висновків акта перевірки, встановлено порушення позивачем п.201.10 ст. 201, п. 200.3, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України та п. 20 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 25.11.2011 N1492 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2011 N1490/20228, що призвело до завищення податкового кредиту за вересень 2012 року на 728330,00 грн., відповідно до завищення від'ємного значення ПДВ на суму 728330,00 грн. за вересень 2012 року та завищення заявленої до бюджетного відшкодування суми ПДВ за жовтень 2012 року на 728330,00 грн.

На підставі акта перевірки, відповідачем 14.01.2013 прийняте спірне податкове повідомлення-рішення №0000021510/871/10/15-17/1-1-00191129, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ по декларації за жовтень 2012 року у розмірі 728330,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 364165,00 грн.

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про скасування вказаного повідомлення-рішення, враховуючи наступне.

Позивачем подана податкова декларація з ПДВ за жовтень 2012 року, у якій до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку (рядок 23.1) заявлена сума 176958556,00 грн.

З додатку 2 до вказаної декларації вбачається, що залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету за наслідками поточного звітного періоду, складає 176958556,00 грн. та виник у вересні 2012 року.

22.10.2012 позивачем була надана податкова декларація з ПДВ за вересень 2012 року з усіма відповідними додатками, серед яких, зокрема, надано додаток 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)». У вказаній заяві зазначені постачальники позивача, які відмовились надати податкову накладну та/або порушили порядок заповнення, та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно супровідного листа від 22.10.2012 № 04/2194, разом із декларацією та додатком 8 позивачем, також, були надані копії розрахункових документів, які підтверджують факт сплати податку у зв'язку із придбанням таких товарів (послуг) та копії первинних документів, які складені у відповідності до вимог діючого законодавства, та підтверджують факт отримання таких товарів (послуг).

Крім того, на вимогу суду першої інстанції, позивачем по кожному рахунку-фактурі, що надавались відповідачу, були надані інші первинні документи на підтвердження здійснених господарських операцій, а саме - накладні, видаткові накладні, акти здачі-прийняття робіт, розхідні накладні, товарні накладні, а також, платіжні доручення на підтвердження факту сплати придбаного товару.

Таким чином, як було вірно встановлено судами, позивачем доведено фактичне виконання господарських операцій, підтверджено правомірність визначення податкового кредиту за вересень 2012 року та включення до його складу суми ПДВ у вказаному розмірі.

Датою виникнення права платника ПДВ на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 200.1 статті 200 Податкового Кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Згідно з п. 200.3 ст. 200 Податкового Кодексу України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди ( тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а при відсутності податкового боргу -зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, у разі, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг) або до Державного бюджету України;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

За наведених обставин, сума фактично сплаченого позивачем податкового кредиту постачальникам у вересні 2012 року у повному обсязі покриває суму від'ємного значення ПДВ у розмірі 176958556,00 грн., що підтверджує право позивача на отримання заявленого бюджетного відшкодування з ПДВ в декларації за жовтень 2012 року у вказаній сумі, у тому числі в сумі 728330,00 грн., на яку зменшено відповідачем спірним податковим повідомленням-рішенням.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності порушень, встановлених камеральною перевіркою, необґрунтованості відмови відповідачем у бюджетному відшкодуванні ПДВ в сумі 728330,00 грн. та прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судами попередніх інстанцій.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись ст. ст. 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18.06.2013 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.07.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль