Ухвала суду № 39472216, 23.06.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" червня 2014 р. м. Київ К/800/24359/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Моторного О.А. - головуючого,

Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

за участю секретаря - Титенко М.П.

та представників сторін:

від позивача - не з'явився,

від відповідача - Гарькава Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби

на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 01.02.2013

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 08.04.2013

у справі № 0670/6099/12

за позовом Приватного акціонерного товариства «Фаворит Компані»

до Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 01.02.2013, яка залишена без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 08.04.2013, позов задоволено частково: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 30.08.2012 №0003661702, №0003651702, №0000126222 та №0000125222. В задоволенні позовних вимог про визнання незаконними дій посадових осіб щодо складання акта перевірки від 10.08.2012 - відмовлено.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами заявника не погодився, просив скаргу залишити без задоволення, оскаржувані рішення - без змін.

В судове засідання з'явився представник відповідача. Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом проведено планову виїзну перевірку ПАТ «Фаворит Компані» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011 по 31.03.2012, за результатами якої складено акт від 10.08.2012 № 2585/222/13579674, в якому зафіксоавно порушення позивачем вимог:

- пп.138.1.1 п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, внаслідок чого занижено податок на прибуток за 2-4 кв. 2011 року в сумі 732899,00 грн.;

- п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.7 ст. 201 ПК України, внаслідок чого підприємством занижено податок на додану вартість в сумі 5184,00 грн. за лютий 2012 року;

- п.2.2, п.2.6 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 № 637; п.51.1 ст.51, п.п.47.1.1 п.47.1 ст.47 ПК України щодо повноти відображення доходів приватних підприємців та достовірності надання інформації про нараховані та виплачені доходи фізичним особам-підприємцям за 2-4 кв.2011 року, 1 кв. 2012 року.

На підставі вказаних висновків акта перевірки, відповідачем 30.08.2012 прийнято спірні податкові повідомлення-рішення:

- № 0000125222, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 732899,00 грн.;

- № 0000126222, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 5184,00 грн. та застосовано фінансові санкції в сумі 1296,00 грн.;

- №0003661702, яким підприємству нараховано фінансові санкції в сумі 2040,00 грн.;

- №0003651702, яким збільшено грошові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 1099,79 грн. та застосовано фінансові санкції в сумі 274,95грн.

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про скасування вказаних повідомлень-рішень, враховуючи наступне.

Пунктом 138.2 ст.138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно із пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів /послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника ПДВ на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6. цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як було вірно встановлено судами, факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом - ТОВ "Новатор-груп", згідно договору купівлі-продажу від 19.08.2011 №190811, підтверджується наявними в матеріалах справи, належним чином оформленими, первинними документами бухгалтерського обліку, зокрема: видатковими та податковими накладними, товарно-транспортними накладними, реєстрами отриманих та виданих податкових накладних, виписками банку, журналів-ордерів, відомостями по бухгалтерським рахункам.

В матеріалах справи відсутні докази встановлення податковим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи спірний договір, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Податковим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні угод позивачем з вказаними контрагентом, що мали місце під час здійснення позивачем підприємницької діяльності.

Також, судами встановлено, що позивачем протягом 2 кварталу 2011 року здійснювалась господарська діяльність щодо закупівлі молока у населення. На підтвердження вказаних обставин позивачем надано первинні документи, що підтверджують факт отримання молока від населення та понесенні витрати позивача на зазначені цілі на суму 3160599,00 грн. (приймально-розрахункові відомості, звіти заготівельників про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт).

За наведених вище обставин, у відповідача були відсутні підстави для визначення позивачу податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість, у зв'язку з чим колегія суддів погоджується з висновками судів щодо протиправності прийняття спірних податкових повідомлень-рішень від 30.08.2012 №0000126222 та №0000125222.

Підставою для винесення податкового повідомлення-рішення №0003661702 від 30.08.2012 є порушення позивачем вимог п. 47.1.1 п.47.1 ст.47 та п.51.1 ст.51 Податкового кодексу України, що виразилися в поданні з недостовірними відомостями податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку за 2-4 квартали 2011 року, 1 квартал 2012 року.

Згідно п.51.1 ст.51 Податкового кодексу України, податковий агент, зобов'язаний подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку органу державної податкової служби за місцем свого обліку.

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, форму податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма N 1ДФ) затверджено Наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 N 1020.

Разом з тим, як було вірно встановлено судами, податкові розрахунки за формою № 1ДФ за вказані звітні періоди (за 2, 3, 4 квартали 2011 року, за 1 квартал 2012 року) до податкового органу подані своєчасно, заповнені позивачем у відповідності до вимог Порядку із зазначенням податкових номерів фізичних осіб, сум нарахованих та сум виплачених доходів, сум нарахованих та перерахованих податків, із зазначенням ознак доходів, що перелічені в додатку до Порядку (довідник ознак доходів).

Щодо висновків відповідача про порушення позивачем вимог п.п.165.1.24 п.165.1 ст.165 Податкового кодексу України, що виразилися в недоотриманні та неперерахуванні податку на доходи фізичних осіб за 2, 3, 4 квартали 2011 року, за 1 квартал 2012 року, колегією суддів слід зазначити наступне.

Матеріали справи свідчать, що позивачем фізичним особам у зазначені періоди нараховувався та виплачувався дохід у вигляді грошових коштів. Так, за 2 квартал 2011 року нараховано та виплачено дохід ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 За 3 квартал 2011 року нараховано та виплачено дохід ОСОБА_9 За 4 квартал 2011 року нараховано та виплачено дохід ОСОБА_9 та ОСОБА_10 За 1 квартал 2012 року нараховано та виплачено дохід ОСОБА_9

Як зазначено в Податковому розрахунку за 2 квартал, фізичній особі ОСОБА_7 нараховано та виплачено 2130,60 грн. доходу, нараховано та утримано 319,59 грн. податку на дохід (15% від 2130,60=319,59).

На виплачені доходи ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 позивачем податок не нараховувався відповідно до вимог пп.165.1.24 п.165.1 ст.165 Податкового кодексу України, оскільки, як було вірно встановлено судами, такі доходи отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо цими фізичними особами на земельних ділянках, наданих їм у розмірах, встановлених Земельним кодексом України. Підставою є довідки за формою № 3ДФ, видані відповідно до Порядку видачі довідки про право фізичної особи на отримання доходу від податкового агента без утримання податку, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010 N 975 (а.с.68- 70 т.1).

На виплачені доходи ОСОБА_9 та ОСОБА_10 позивачем податок не нараховувався відповідно до вимог пп.165.1.36 п.165.1 ст.165 Податкового кодексу України, так, як вказані особи є самозайнятими, що підтверджується даними Єдиного державного реєстру (а.с.98-101 т.1).

За наведених обставин, судами попередніх інстанцій правомірно скасовано податкове повідомлення-рішення №0003651702 від 30.08.2012 про збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судами попередніх інстанцій.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись ст. ст. 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 01.02.2013 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 08.04.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль