Ухвала суду № 39459675, 18.06.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2014 р. Справа № 876/3435/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Дяковича В.П.,

суддів: Іщук Л.П., Онишкевича Т.В.,

з участю секретаря судового засідання: Сердюк О.Ю.,

представника позивача Павлишина І.А.,

представника відповідача Середяка Б.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Городоцької об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04 березня 2014 року по справі № 813/8830/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміум Маркет Пак" до Городоцької об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівської області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

22.11.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Преміум Маркет Пак" звернулося в суд з позовом, яким просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Городоцької об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівської області №0000852200 від 09.09.2013 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 04 березня 2014 року позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Городоцької об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівської області №0000852200 від 09.09.2013 року.

Відповідач постанову суду першої інстанції оскаржив, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою в позові відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що для встановлення факту реальності здійснення господарської операції судам належить дослідити договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. ТзОВ "Преміум Маркет Пак" не представлено цілий ряд документів, що передбачені згідно з умовами договору від 03.10.2011 року №10/01 та Загальними умовами, які і є підтвердженням факту фактичного здійснення будівельних робіт саме ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс», так як складаються в процесі будівництва. В ході проведення взаємовідносин між ТзОВ "Преміум Маркет Пак" та ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс» визнано такими, що не мають реального характеру, лише фіксують документування операцій по регістрах бухгалтерського обліку, здійснені з метою завищення податкового кредиту замовником, оскільки операція по факту постачання здійснена не ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс».

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення та заперечив проти доводів апеляційної скарги, а представик відповідача підтримав їх.

Суд, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Преміум Маркет Пак" зареєстроване 13.01.2006 року виконавчим комітетом Львівської міської ради як юридична особа. Взяте на облік в органах Державної податкової служби з 13.01.2006 року за №375, перебуває на обліку в Городоцькій ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області.

Городоцькою об"єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Львівської області проведена позапланова документальна виїзна перевірка ТзОВ «Преміум Маркет Пак» з питань правильності визначення податкового зобов'язання та податкового кредиту за період з 01.01.2011 року по 30.11.2011 року при взаєморозрахунках з ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс». За результатами перевірки складено акт №449/22/34028694 від 27.08.2013 року.

Перевіркою встановлені порушення позивачем п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого завищено від'ємне значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за листопад 2011 року в сумі 292 204грн..

На підставі Акта перевірки №449/22/34028694 від 27.08.2013 року Городоцькою об"єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Львівської області винесено податкове повідомлення-рішення №0000852200 від 09.09.2013 року, яким зменшено позивачу розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 292 204грн..

Між позивачем та ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс» укладено договір підряду на виконання будівельних робіт №10/01 від 03.10.2011 року, відповідно до умов якого підрядник (ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс») зобов'язується на свій ризик своїми та/або залученими силами та засобами провести роботи з влаштування: водопостачання, водовідведення і теплопостачання та внутрішнього опорядження в шестиповерховому з мансардою житлового будинку із вбудованими офісними приміщеннями замовника (позивача) та передати їх замовнику відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації, умов Договору та завдання замовника, а замовник зобов'язується прийняти закінчений об'єкт та оплатити його в межах договірної ціни.

Згідно з п.1.2. вказаного договору об'єктом підряду на виконання будівельних робіт є шестиповерховий з мансардою житловий будинок із вбудованими офісними приміщеннями за адресою: м. Львів, вул. Караджича, 29а.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивач надав копії таких документів: договору підряду на виконання будівельних робіт №10/01 від 03.10.2011 р., акта №1 приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2011 року від 25.11.2011 р., довідки про вартість виконаних підрядних робіт за листопад 2011 року від 25.11.2011 р., акта №2 приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2011 року від 28.11.2011 р., довідки про вартість виконаних підрядних робіт за листопад 2011 року від 26.11.2011 р., акта №3 приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2011 року від 29.11.2011 р., довідки про вартість виконаних підрядних робіт за листопад 2011 року від 29.11.2011 р., акта №4 приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2011 року від 30.11.2011 р., довідки про вартість виконаних підрядних робіт за листопад 2011 року від 30.11.2011 р., робочого проекту будівництва 5-ти поверхового з мансардою житлового будинку з вбудованими офісними приміщеннями по вул.Караджича у м.Львові (добудова до 9-ти поверхового житлового будинку з офісними приміщеннями по вул.Караджича, 29а), погодженого головним архітектором м. Львова №5-383/240 від 05.05.2010 року.

Оплата за отримані від ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс» роботи здійснена позивачем в повному обсязі, що підтверджується копіями акта прийому-передачі векселя серії АА №1102392 від 19.03.012 р. на суму 43800 грн., акта прийому-передачі векселя серії АА №1102393 від 19.03.012 р. на суму 440000 грн., акта прийому-передачі векселя серії АА №1102394 від 19.03.012 р. на суму 437610,80 грн., акта прийому-передачі векселя серії АА №1102395 від 19.03.012 р. на суму 437610,80 грн., картки рахунку 631 по контрагенту ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс» за період з 01.11.2010 року по 31.12.2013 року.

На підтвердження віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ за період, що перевірявся, ТзОВ «Преміум Маркет Пак» надало суду податкові накладні, складені ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс», що не мають жодних недоліків та порядок їх заповнення відповідає діючому законодавству. Суми ПДВ за цими податковими накладними включені підприємством в податковий кредит відповідного періоду та відповідають даним податкової декларації по ПДВ.

Податкові накладні: від 25.11.2011 р. №928 на суму 396304,80 грн., від 28.11.2011 р. №1016 на суму 446637,60 грн., від 29.11.2011 р. №1058 на суму 510355,20 грн., від 30.11.2011 р. №1164 на суму 399924 грн., які отримані від ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс», внесені в реєстр податкових накладних та задекларовані в податковій звітності у відповідному звітному періоді в складі інших отриманих податкових накладних.

Відповідач обґрунтовує неможливість підтвердження факту проведення позивачем господарських операцій з ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс» тим, що згідно з актом перевірки ДПІ у Печерському районі м.Києва від 17.05.2013 р. №1691/22.8/37635291 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.10.2011 р. по 30.04.2012 р.» не підтверджено задекларовані ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс» обсяги податкових зобов'язань та податкового кредиту, встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за вказаний період.

Актом перевірки ДПІ у Печерському районі м.Києва від 17.05.2013 р. №1691/22.8/37635291 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.10.2011 р. по 30.04.2012 р.» встановлена відсутність інформації про загальну чисельність працюючих ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс», приміщень, які використовуються ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс» у своїй діяльності, відсутність автомобільного чи іншого транспорту, устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Доводи відповідача про нереальність господарських відносин між позивачем та ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс» через відсутність у контрагента технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів і транспортних засобів, як доказ неможливості самостійно здійснювати фінансово-господарську діяльність до уваги судом не беруться, оскільки суб'єктам господарювання не заборонено залучати до здійснення фінансово-господарської діяльності інші підприємства чи підприємців на договірних засадах без їх прийняття на роботу, орендувати майно та транспортні засоби. В свою чергу, під час проведення перевірки, вказана обставина не досліджувалась та не відображена в акті перевірки.

В договорі підряду на виконання будівельних робіт №10/01 від 03.10.2011 р., довідках про вартість виконання будівельних робіт та актах приймання підрядних робіт вказана адреса об'єкта будівництва, на якому проводились роботи: вул.Караджича, 29в, м.Львів, а тому доводи відповідача про відсутність документального підтвердження місць виконання зобов'язань товариства не заслуговують на увагу.

Слід зазначити, що будівництво шестиповерхового з мансардою житлового будинку із вбудованими офісними приміщеннями за адресою: м.Львів, вул.Караджича, 29а, який є об'єктом підряду на виконання будівельних робіт відповідно до п.1.2. Договору між позивачем та ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс» №10/01 від 03.10.2011 р., завершене, що підтверджується декларацією про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованою ІДАБК у Львівській області 15.11.2011 р. №ЛВ143110285.

Крім того, в період здійснення господарських операцій ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс», було включене до ЄДРПОУ та було платником податку на додану вартість. Доказів відсутності статусу платника податку на додану вартість у ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс» чи анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість у ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс» з боку відповідача надано не було.

Таким чином, надані позивачем докази в повній мірі підтверджують факт реальності здійснення господарських операцій з ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс».

Згідно з ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

В числі обов'язкових ознак господарської діяльності в відповідності до вищезазначених норм: здійснення їх суб'єктами господарської діяльності в сфері громадського виробництва; скерованість на виготовлення і реалізацію продукції, виконання робіт або надання послуг; результати цієї діяльності (продукція, роботи, послуги), які мають вартісний характер і ціновий вираз.

Згідно із статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондується з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незвершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Виходячи з вимог вказаного вище Закону, відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до вимог п. 3.2 ст. 3 цього Закону, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до пп. 2.4 п. 2 Положення "Про документальне забезпечення запасів в бухгалтерському обліку", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 05.06.1995 року № 168/704, первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному вираженні), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Згідно з пп. 2.15 -2.16 п. 2 вказаного Положення, первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документів обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна зв'язку показників. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним документам, встановленому порядку приймання, зберігання та витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, юридичним або фізичним особам.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні. Виходячи з вимог Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку. Таким чином, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні бути складені до вимог чинного законодавства.

Стаття 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" встановлює вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з положеннями цієї статті, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

При цьому, згідно з ч. 2 цієї статті, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Отже, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні відповідати вимогам чинного законодавства України. При цьому, фактичні витрати на послуги повинні оформлятися відповідними документами, які б підтверджували фактичне виконання тієї чи іншої господарської операції.

Первинні документи для надання їм юридичної сили повинні мати обов'язкові реквізити, передбачені ст. 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні".

Надані позивачем докази в повній мірі підтверджують реальність господарських відносин з контрагентом, а відповідні первинні документи є тими документами, на підставі яких ведеться податковий та бухгалтерський облік згідно ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні".

Слід зазначити, що платник податків, який через покладений на нього законами обов'язок щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом. Також, слід враховувати і те, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, то це тягне за собою відповідну відповідальність та інші негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податків права на віднесення відповідних витрат до валових та сплачених ним у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені умови щодо нього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Крім того, на думку суду, платник податку не повинен нести відповідальність за невиконання постачальником його зобов'язань зі спати податку і в результаті чого сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. Такі вимоги стають надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення Городоцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області №0000852200 від 09.09.2013 року є протиправним та підлягає скасуванню.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади, до яких належать органи державної податкової служби та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дір бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції дійшов до вірних висновків, приймаючи рішення по суті спірних правовідносин.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Городоцької об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівської області - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04 березня 2014 року по справі № 813/8830/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя В.П. Дякович

Судді Л.П. Іщук

Т.В. Онишкевич