Ухвала суду № 39459681, 19.06.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2014 року Справа № 147884/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

Головуючого судді - Каралюса В.М.,

суддів: Затолочного В.С., Матковської З.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сокальському районі на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2011 року в адміністративній справі за позовом Державної податкової інспекції у Сокальському районі до управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Львівській області, третя особа на стороні відповідача - Сокальська виправна колонія № 47 про стягнення коштів в ракхунок погашення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2011 року позивач Державна податкова інспекція у Сокальському районі звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Львівській області, в якому просив прийняти рішення про звернення стягнення податкового боргу у розмірі 18427,92 грн. з коштів позивача на користь бюджету в особі позивача.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2011 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погодившись із таким рішенням суду, його оскаржив позивач, який в поданій апеляційній скарзі, покликаючись на незаконність оскаржуваної постанови, просить таку скасувати та прийняти нову, якою заявлені позовні вимоги задоволити в повному обсязі.

В оьгрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що оскільки його подання стосовно заборгованості Сокальської виправної колонії № 47, направлене управлінню Державного департаменту України з питань виконання покарань у Львівській області, як органу виконавчої влади, до сфери управління якого входить боржник, залишилось без задоволення, вказану заборгованість слід стягнути в судовому порядку.

Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, у відповідності до ч.1 п.2 ст.197 КАС України, вважає за можливе розглядати справу у порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до підп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Державне підприємство «Підприємство Сокальської виправної колонії № 47 управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Львівській області»(далі Підприємство Сокальської виправної колонії № 47) зареєстроване як юридична особа 07.07.2000 року, йому присвоєно ідентифікаційний номер 08680460. Підприємство Сокальської виправної колонії № 47, згідно з довідки форми № 4 ОПП, перебуває на обліку як платник податків в ДПІ у Сокальському районі Львівської області.

Станом на квітень 2011 року податковий борг Підприємства Сокальської виправної колонії № 47 за січень-березень 2011 року становить 18427,92 грн. і складається з наступних узгоджених податкових зобовязань (а.с. 14-21): 1) податку на додану вартість на загальну суму 15331,10 грн., з яких 13479 грн. самостійно задекларовані платником, 1852,10 грн. пеня за несвоєчасну сплату податкових зобовязань; 2) податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі 600 грн. згідно з розрахунку на 2010 рік. (борг за четвертий квартал 2010 року); 3) земельного податку на загальну суму 2385,16 грн., самостійно задекларованих платником у податковому розрахунку земельного податку на 2010 рік та на 2011 рік; 4) комунального податку в сумі 51 грн. згідно з розрахунку на четвертий квартал 2010 року; 5) збору за забруднення навколишнього природного середовища з юридичних осіб в сумі 50,66 грн. (пеня).

З метою спонукати сплатити податкові зобовязання минулих періодів ДПІ у Сокальському районі надіслало платнику податкові вимогиперша від 24.10.2001 року на суму 2216,25 грн., друга від 12.12.2001 року на суму 51996,08 грн.

Згідно з пп. 95.1-95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Певні особливості погашення податкового боргу державних підприємств, які не підлягають приватизації та комунальних підприємств визначено ст. 96 ПК України, у п. 96.2 якої передбачено, що у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна державного підприємства, яке не підлягає приватизації, у тому числі казенного підприємства, не покриває суму податкового боргу такого платника податків і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, з поданням щодо прийняття рішення про: 1) надання відповідної компенсації з бюджету за рахунок коштів, призначених для утримання такого органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків; 2) досудову санацію такого платника податків за рахунок коштів державного бюджету; 3) ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; 4) виключення платника податків із переліку об'єктів державної власності, які не підлягають приватизації відповідно до закону, з метою порушення справи про банкрутство, у порядку, встановленому законодавством України.

Відповідно до п. 96.3 ст. 96 ПК України відповідь щодо прийняття одного із зазначених рішень надсилається органу державної податкової служби протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення. У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

ДПІ у Сокальському районі звернулось у порядку ст. 96 ПК України до Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Львівській області з поданням від 12 березня 2011 року, мотивуючи його тим, що сума коштів, отримана від продажу внесеного у податкову заставу майна Підприємства Сокальської виправної колонії № 47 не покриває суми його податкового боргу і витрат пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, а також відсутністю у боржника власного майна, що відповідно до законодавства може бути внесено у податкову заставу та відчужено в рахунок погашення податкового боргу.

У відповідь Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Львівській області повідомило, що заборгованість Підприємства Сокальської виправної колонії № 47 є наслідком його складного фінансово-господарського становища протягом багатьох років, зумовленого недостатнім бюджетним фінансуванням, а також морально та технічно застарілими виробничими потужностями, відсутністю налагоджених господарських взаємовідносин з іншими підприємствами і, значною мірою, специфікою трудового колективу. Додатково Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Львівській області зазначило, що відповідно до ст. 13 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України»стосовно підприємств установ виконання покарань не може бути порушено провадження у справі про банкрутство.

Зі змісту наведених вище норм закону вбачається, що згідно з чинного на сьогодні Податкового кодексу України стягнення податкового боргу відбувається послідовно спершу шляхом стягнення коштів, і лише в разі їх недостатності за рахунок майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Щодо державних та казенних підприємств закон передбачає деякі особливості, обумовлені їх організаційно-правовою формою, а саме якщо після реалізації заставленого майна отримана сума коштів не покриває суми податкового боргу такого платника податків, то орган ДПС звертається до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, з поданням щодо прийняття рішення, передбаченого ст. 96 ПК України, про що уже зазначено вище.

Як безспірно встановив суд першої інстанції, майно Підприємства Слокальської виправної колонії № 47, починаючи з грудня 2005 року, перебуває у податковій заставі, свідченням чого є акти опису активів від 16.12.2005 року № 20, від 20.04.2006 року № 8, від 11.09.2008 року № 15, від 19.01.2009 року № 7. Проте, жодних доказів, які б свідчили про реалізацію заставлено майна такого платника в рахунок погашення його податкового боргу позивач не долучив. На запитання суду не підтвердив цього також і представник позивача. Представник третьої особи повідомив, що орган ДПС впродовж 2005-2011 рр. не реалізовував описаних активів платника податків. Відтак, суд розцінює звернення органу ДПС з поданням у порядку ст. 96 ПК України як передчасне, оскільки для цього не було обумовлених законом підстав.

Крім того, відповідно до ст. 13 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» підприємства установ виконання покарань є казенними підприємствами, які здійснюють некомерційну господарську діяльність без мети одержання прибутку для забезпечення професійно-технічного навчання засуджених та залучення їх до праці. Підприємства установ виконання покарань проводять свою діяльність відповідно до законодавства з урахуванням таких особливостей, зокрема: засновником підприємств установ виконання покарань є центральний орган виконавчої влади з питань виконання покарань, який затверджує їх статути; створення, реорганізація і ліквідація підприємств установ виконання покарань, розпорядження їх майном здійснюються центральним органом виконавчої влади з питань виконання покарань.

Таким центральним органом є Державний департамент України з питань виконання покарань. Відповідно до статуту підприємства, таке засноване на державній формі власності і входить до сфери управління Державного департаменту України з питань виконання покарань. Натомість, ДПІ у Сокальському районі звернулось з поданням щодо прийняття одного з рішень, передбаченого у п. 96.2 ст. 96 ПК України, до неналежного суб'єкта, Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Львівській області, що є територіальним органом Держдепартаменту та, відповідно, не наділено повноваженнями на прийняття рішень, щодо яких звернувся орган ДПС.

Зважаючи на вищенаведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що заявлені позовні вимоги є як необґрунтованим по суті, так і безпідставно звернені до органу, який не є органом управління державного підприємства та дійшов правомірного висновку, що у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сокальському районі залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2011 року у справі № 2a-9752/11 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з набрання нею законної сили.

Головуючий суддя В.М. Каралюс

суддя В.С. Затолочний

суддя З.М. Матковська