Постанова № 39459295, 10.06.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/1648/14 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М.

Суддя-доповідач: Федотов І.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 червня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів - Ісаєнко Ю.А. таЕпель О.В.,

при секретарі - Трегубенко Є.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОРИЗОНТ ФІШ» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОРИЗОНТ ФІШ» до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання протиправними дій, скасування рішення про коригування митної вартості товарів, картки відмови у митному оформленні (випуску) товарів та стягнення коштів, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГОРИЗОНТ ФІШ» (далі - ТОВ «ГОРИЗОНТ ФІШ» або позивач) звернулося до суду з позовом до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів (далі - відподвіач-1), Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві (далі - відповідач-2), про визнання протиправними дій Київської міжрегіональної митниці Міндоходів щодо прийняття рішення про коригування митної вартості товарів від 25.12.2013 року №100270004/2013/310308/2 та картки відмови у митному оформленні (випуску) товарів від 25.12.2013 року № 100270004/2013/50341; скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 25.12.2013 року № 100270004/2013/310308/2; скасування картки відмови у митному оформленні (випуску) товарів Відповідача-1 від 25.12.2013 року№100270004/2013/50341; стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України на користь Позивача суму надмірно сплачених до бюджету митного збору в розмірі 11 155, 84 грн. та податку на додану вартість в розмірі 46 854, 53 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 березня 2013 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, ТОВ «Горизонт Фіш» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції оскільки вважає, що вона винесена без неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, судом не доведено обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст.12, ч. 1 ст.41, ч. 4 ст.196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.198, п.п. 1, 4 ч. 1 ст.202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано судом обставин, що мають значення для справи, допущено порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Як встановлено судом та як свідчать матеріали справи, 17.07.2013 року між ТОВ «ГОРИЗОНТ ФІШ» та юридичною особою «BEIHAI QINGUO FROZEN FOODS CO LTD» було укладено контракт (зовнішньоекономічний договір) №3, згідно умов якого юридична особа «BEIHAI QINGUO FROZEN FOODS CO LTD» (за контрактом - продавець) зобов'язується поставити та передати у власність, а позивач (за контрактом - покупець) зобов'язується прийняти та оплати - рибопродукти та морепродукти (товар) в асортименті, кількості, за цінами, у відповідності до інвойсів.

На виконання умов вище вказаного контракту на підставі інвойсу №QC1309399 від 30 вересня 2013 року була здійснена поставка товару, на умовах CFR.

23.12.2013 року позивачем через свого митного брокера в порядку електронного декларування було подано до Київської регіональної митниці МіндоходівВМД №100270004/2013/266108 з метою здійснення митного оформлення ввезеного на територію України товару, за контрактом № 3 від 17.07.2013 року, а саме:

- філе прісноводної риби тілапія, свіжоморожена (FrozenTilapiaFilletsskinless/OreochromisNiloticus) без шкіри, без додання солі і спецій, без додання харчових добавок та приправ, без вмісту складових сумішей, не піддане тепловій та кулінарній обробці, не консервоване; вирощене в умовах аквакультури; розмінний ряд: 3-5oz; укладено в 5000 картонних коробів, вага нетто-25000,0 кг., брутто-265000,0 кг.; виробник: BeihaiQinguoFrozenFoodsCo.Ltd (4500/02029); дата виготовлення: 09.2013року; термін придатності 2 роки; країна виробництва: Китай (CN).

Одночасно, з вказаною вищеВМД позивачем було подано до органу доходів і зборів перелік документів, що підтверджує заявлену митну вартість товарів, передбачених ч. 2ст. 53 МК України, а саме:

- картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами від 06.11.2013року №100/2013/0005211;

- міжнародну автомобільну накладну (CRM) від 13.11.2013року № 24798;

- коносамент (BillofLanding) від 05.10.2013року № HDMU YNUA8137605;

- документ, що підтверджує вартість страхування від 06.11.2013року №3;

- прайс-лист виробника товару від 30.09.2013року;

- рахунок-фактуру (інвойс) від 30.09.2013року № QC1309399;

- пакувальний лист від 30.09.2013року;

- контракт (зовнішньоекономічний договір) від 17.07.2013року № 3;

- договір про надання послуг митного брокера від 25.10.2013року № 7/8-35;

- ветеринарні свідоцтва Ф-1, Ф-2 (ввезення товарів) від 14.11.2013року Щ-30 № 223989;

- висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 22.10.2013року № 05.03.02-03/95951;

- сертифікат відповідності від 14.11.2013 року № UA1.049.X013132-13;

- декларацію виробника від 30.09.2013року;

- інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару від 13.11.2013року № 2730;

- інформацію про позитивні результати здійснення фітосанітаного контролю товару від 13.11.2013року № 2730;

- інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару від 11.11.2013року № 94104;

- резервну позицію від 26.07.2013року № 915;

- міжнародний ветеринарний сертифікат від 29.09.2013року № 450200213007568;

- сертифікат про походження товару форми А від 30.09.2013року № G134502000940157;

- копію митної декларації країни відправника від 05.10.2013року № 671120130113529295.

Так, митну вартість зазначеного товару позивач визначив виходячи з ціни контракту, тобто за першим (основним) методом, встановленимч. 1ст. 57 Митного кодексу України.

Водночас за наслідками опрацювання наданих ТОВ «ГОРИЗОНТ ФІШ» документів Київською міжрегіональною митницею Міндоходів виявлено наявність у них розбіжностей, у зв'язку із чим було запропоновано декларанту електронним повідомленням від 23.12.2013 року надати додаткові документи для її підтвердження, а саме:

- рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

- виписку з бухгалтерської документації;

- копію митної декларації країни відправлення;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- висновок про вартісні та якісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

24.12.2013 року декларантом на виконання вказаного електронного повідомлення було надано додаткові документи: лист про сплату комісійних, посередницьких послуг № 15/12 від 24.12.2013року; заяву про купівлю іноземної валюти № 1 від 03.10.2013року; платіжне доручення в іноземній валюті № 1 від 03.10.2013року; заяву про купівлю іноземної валюти № 18 від 05.11.2013року; платіжне доручення в іноземній валюті № 18 від 05.11.2013року; SWIFT від 03.10.2013року; SWIFT від 05.11.2013року; прайс-лист б/н від 30.09.2013року; митну декларацію країни відправлення (Китай) № 671120130113529295 від 05.10.2013року; висновок про вартісні характеристики, наданий державним підприємством «УКРПРОЗОВНІШЕКСПЕРТИЗА» № 5888 від 24.12.2013року; видаткову накладну № 30 від 17.12.2013року та № 44 від 20.12.2013року; податкову накладну № 29 від 17.12.2013року та № 44 від 20.12.2013року.

Крім цього, декларант повідомленням від 24.12.2013року № 15/12 повідомив митний орган про неможливість надання рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов контракту, у зв'язку з їх відсутністю.

За наслідками опрацювання додатково наданих ТОВ «ГОРИЗОНТ ФІШ» документів на вимогу митного органу, останнім виявлено низку розбіжностей, а також відсутність у них всіх відомостей відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості.

На виконання вимог пункту шостогостатті 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі -МК України) Київською міжрегіональною митницею Міндоходів було відмовлено позивачу у митному оформленні задекларованого товару, у зв'язку з чим оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 25.12.2013 року №100270004/2013/50341.

Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте рішення про коригування митної вартості товарів від 25.12.2013 року №100270004/2013/310308/2.

Зокрема, відповідно до рішення №100270004/2013/310308/2 митна вартість визначена 4,7400 USD/одиницю із застосуванням резервного методу.

В подальшому відповідачем 1 надано згоду на випуск товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання, шляхом сплати до державного бюджету сум податків і зборів згідно митної вартості, визначеної митним органом в повному обсязі, та щодо надання протягом 80 днів з дня випуску товарів відповідних документів для підтвердження заявленої митної вартості.

Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позовних вимог та надаючи аналіз законодавчим актам, що регулюють спірні правовідносини дійшов до висновку, зокрема, що відповідач при виконанні своїх обов'язків діяв у спосіб та в межах, передбачений нормами чинного законодавства України, рішення про коригування митної вартості товарів від 25.12.2013 року № 100270004/2013/310308/2 відповідачем прийнято правомірно.

Колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ст.ст. 49-50 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 2ст. 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно доглави 9 «Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, та порядок їх застосування» Митного кодексу України.

За правилами ч. 2ст. 52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до частин 1-2ст. 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостійстатті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Як вбачається із матеріалів справи та сторонами не спростовується, позивачем були подані передбачені ч. 2ст. 53 МК України документи.

Відповідно до ч.3ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, які підтверджують митну вартість товару, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частин 2-7ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першійстатті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положеньстатті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно дорозділу Х цього Кодексув розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомоїстатті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановленістаттею 53 цього Кодексудодаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеномустаттями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертійстатті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним углаві 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

За правиламиМитного кодексу Українирішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостоюстатті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до частини 5ст. 55 Митного кодексу Українидекларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

Частинами 7 та 8ст. 55 Митного кодексу Українивстановлено, що у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно дорозділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Тобто, з аналізу наведених норм законодавства з питань митної справи вбачається, що право митного органу на витребування від декларанта додаткових документів виникає лише у разі наявності обґрунтованого сумніву у повноті та/або достовірності відомостей про митну вартість товарів, однією з підстав виникнення якого є виявлення розбіжностей у поданих декларантом документах і такі розбіжності мають впливати саме на числове значення складових митної вартості товарів.

Як вбачається з матеріалів справи, митний орган вказав на певні розбіжності в поданих декларантом документах, які на його думку, дають підстави для обґрунтованого сумніву у достовірності відомостей про митну вартість товарів. Зокрема, митним органом встановлено, що в наданому платіжному дорученні від 03.10.2013 року № 1 відсутнє посилання на інвойс від 30.09.2013року №QG1309399, що унеможливлює ідентифікацію партії товару, якої стосується дане платіжне доручення. В листі ТОВ «ГОРИЗОНТ ФІШ» від 06.11.2013 року № 3 зазначено розмір страхової премії, але не надано страхових документів.

Водночас колегія суддів надаючи оцінку визначеним Митницею недолікам, зазначає, що безпосереднє платіжне доручення за своєю суттю не може ставити під сумнів ціну контракту на підставі якого позивачем придбавається товар. При цьому у вказаному платіжному дорученні №1 від 03.10.2013 року зазначено, що платіж здійснено за морожену рибу на підставі Генерального контракту №03 від 17.07.2013 року та проформ-інвойса, зокрема QGT13354-2, який, як вбачається з матеріалів справи, стосується саме товару поставляємого відповідно до Генерального контракту №03 від 17.07.2013 року.

Окремо судова колегія зазначає, що відсутність страхових документів саме по собі не може слугувати підставою для сумніву ціни контракту. Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що також встановлено судом першої інстанції, позивачем при митному оформленні було надано документ, що підтверджує вартість страхування від 06.11.2013 року №3. При цьому, як вбачається з матеріалів справи позивачем надано розрахунок ціни товару з урахуванням суми вартості страховки.

За таких обставин доводи відповідача, з якими погодився суд першої інстанції про виникнення сумнівів щодо визначення митної вартості товару у зв'язку з не можливістю ідентифікувати партію товару, якої стосується платіжне доручення №1 від 03.10.2013 року, та відсутністю страхових документів, є необґрунтованими та такими, що суперечать матеріалам справи.

Крім того, судова колегія, звертає увагу на те, що позивачем на підтвердження визначеної вартості товару на вимогу відповідача було додатково надано витребувані відповідачем документи. Проте суд першої інстанції зазначив, що за результатами розгляду поданих документів, виявлено низку розбіжностей, а також відсутність у них відомостей для можливості застосування обраного декларантом методу визначення митної вартості, а саме - за ціною договору.

При цьому суд першої інстанції зазначив, що зокрема, наданий прайс-лист не містить інформації стосовно дати його складання, терміну дії, адреси, телефонів або сайту у мережі Інтернет для контактів покупців із фірмою-продавцем зазначеного товару та містить лише одну товарну позицію «FrozenTilapiafillets». Проте нормами права не передбачена встановлена форма для прайс-листа, згідно якого такий прас-лист повинен містити перелічені вище реквізити, що також не може поставити під сумнів ціну визначену контрактом.

Крім того, не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду також твердження відповідача про те, що подана митна декларації країни відправлення без перекладу. Так, питання перекладу документів, врегульовано ст. 254 Митного кодексу України жодних вимог щодо оформлення такого перекладу вказана стаття не встановлює. Враховуючи зазначене, суд вважає в цій частині висновку суду першої інстанції безпідставними і необґрунтованими.

Також, судом першої інстанції зазначено, що позивачем надано не всіх документів витребуваних митним органом, проте яких документів не надано суд не зазначає.

Відтак колегія суддів дійшла висновку, що у відповідача були в наявності всі документи необхідні для визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, а тому митний орган безпідставно застосував шостий (резервний) метод визначення митної вартості товару.

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що сумніви Київської міжрегіональної митниці Міндоходів стосовно достовірності наданих ТОВ «ГОРИЗОНТ ФІШ» до митного оформлення відомостей є обґрунтованими. Відтак знайшли свого підтвердження доводи позивача про протиправність дій митного органу.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що не знайшли свого підтвердження доводи відповідача-1 щодо розбіжностей у поданих декларантом документах, що вплинули на рівень задекларованої митної вартості, а також не встановлено застережень щодо застосування основного методу визначення митної вартості. За таких обставин, у суду немає підстав вважати задекларовану позивачем митну вартість товарів заниженою чи несправедливою.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково прийшов до висновку, що відповідач приймаючи спірні рішення про коригування митної вартості товарів від 25.12.2013 року №100270004/2013/310308/2 та картки відмови у митному оформленні (випуску) товарів від 25.12.2013 року № 100270004/2013/50341 діяв у спосіб та в межах, передбачений нормами чинного законодавства України. Відтак вказані рішення підлягають скасуванню.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що не підлягає задоволенню позовна вимога про повернення позивачу надміру сплачених коштів.

Так, відповідно дост. 27 Митного кодексу України якщо задоволення скарги на рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів або їх посадових осіб пов'язане з виплатою грошових сум, їх виплата здійснюється за рахунок державного бюджету органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, на підставі рішення суду, органу чи посадової особи щодо задоволення скарги повністю або частково в порядку, визначеному законом.

Водночас позивачем не була дотримана процедура, передбачена розділом ІІІ Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково або надміру сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митним органом, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007року № 618, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2007 за №1097/14364, зокрема в частині поданні відповідної заяви до відповідача-1 з наданням підтверджуючих документів, а тому колегія судів не вбачає порушеного права позивача.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги знайшли своє часткове підтвердження в ході апеляційного розгляду справи, через що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з винесенням нового рішення про часткове задоволення позову, скасування рішення Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів від 25.12.2013 року №100270004/2013/310308/2 та картки відмови у митному оформленні (випуску) товарів від 25.12.2013 року № 100270004/2013/50341.

Керуючись ст.ст.41, 160,195,196,198,202,205,207,254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОРИЗОНТ ФІШ» задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОРИЗОНТ ФІШ» до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання протиправними дій, скасування рішення про коригування митної вартості товарів, картки відмови у митному оформленні (випуску) товарів та стягнення коштів, - скасувати та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Київської міжрегіональної митниці Міндоходів.

Скасувати рішення Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів від 25.12.2013 року №100270004/2013/310308/2.

Скасувати картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів Київської міжрегіональної митниці Міндоходів від 25.12.2013 року № 100270004/2013/50341.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Епель О.В.